≈коном≥чна теор≥¤ > ‘ункц≥њ ринку та форми њх реал≥зац≥њ

(ринок покупц≥в) характер

ќзнаки

Ќе монопол≥зац≥¤, а ≥нтеграц≥¤

конкуруючих субТЇкт≥в ринку

“ак сутк≥сть ринку в≥дбиваЇтьс¤ ≥ в пон¤тт≥ ¤к Ув≥льного ринку Уабо Уринку доконаноњ конкуренц≥њФ. «азвичай в економ≥чн≥й л≥тератур≥ вид≥л¤ють наступн≥ ознаки в≥льного ринку:

1). Ќа¤вн≥сть необмеженого числа конкурент≥в, в≥льний доступ на ринок та виход з нього;

2).јбсолютна моб≥льнсть , рухом≥сть вс≥х вид≥в ресурс≥в: трудових, матер≥альних та ф≥нансових. Ќ≥хто ≥ н≥що не маЇ стримувати в≥льних перем≥щень ресурс≥в з сфер межи ефективних в б≥льш ефективн≥. ÷¤ властив≥сть в≥льного ринку забезпечуЇ пост≥йне ставленн¤ структури економ≥ки , њњ саморегульован≥сть;

3). Ќа¤вн≥сть у кожного учасника ринку повноњ ≥нформац≥њ (про ц≥ни, пропозиц≥ю та ≥н.), ц¤ властив≥сть дозвол¤Ї кожному учаснику ринку вибирати оптимальну економ≥чну повед≥нку;

4). Ќ≥ один з учасник≥в ринку не може зд≥йснити вплив на р≥шенн¤, приЇмн≥ ≥ншими учасниками. ќсобливо ц≥каво, що н≥хто не може впли-

вати на ринкову ц≥ну. ÷≥на встановлюЇтьс¤ в результат≥ попиту

пропозиц≥њ. Ќеможлив≥сть впливати окремим учасникам ринкових в≥дносин на ц≥ну означаЇ в≥дсутн≥сть монопол≥ста.

«вичайно, що вс≥ ознаки сучасного ринку не можуть про¤витись в реальному житт≥ в повному обТЇм≥. јле ц¤ модель дозвол¤Ї зрозум≥ти

сутн≥сть ринку в його сучасному етап≥.

‘ункц≥онуючий ринокЧце сукупн≥сть найр≥зноман≥тн≥ших процес≥в, акц≥й ≥ взаЇмов≥дносин, ¤к≥ мають своњ назви. Ѕез њх розум≥нн¤ важко ор≥Їнтуватис¤ в складних переплетенн¤х ринковоњ економ≥ки. “ому розгл¤немо де¤к≥ з них:

–инков≥ в≥дносиниЧце економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж продавцем й покупцем, ¤к≥ складаютьс¤ на ринку, у сфер≥ обм≥ну.

–инков≥ процеси---економ≥чн≥ процеси, що в≥буваютьс¤ на ринку

й характеризують його стан≥ динам≥ку.

–инки бувають збалансован≥ ≥ незбалансован≥. «балансованийЧ ринок, на ¤кому п≥дтримуЇтьс¤ повна (загальним обс¤гом, структурою,

асотименти ≥ ¤к≥стю товар≥в) в≥дпов≥дн≥сть м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю. Ќезбалансований ринокЧтой, що не маЇ повноњ в≥дпов≥дност≥ м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю. [ є4 стр.200].

ќтже, ринок Ї складним утворенн¤м, що ¤вл¤Ї собою ≥ з одного боку, сферу обм≥ну, сукупн≥сть процес≥в куп≥вл≥-продажу, ¤к≥ зд≥йснюють збалансуванн¤ за рахунок ц≥н, а з ≥ншогоЧзабезпечуЇ звТ¤зок м≥ж ви-

робництвом ≥ споживанн¤м, безперевн≥сть процесу в≥дтворень , його

ц≥л≥сн≥сть. ѕобудувати сучасний ринок означаЇ: привести в д≥ю еконо-

м≥чн≥ ≥нтереси людей, стимули виробництва, прискорити економ≥чне зростанн¤, вивести крањну на р≥вень сучасних дос¤жнень науково- техн≥чного ≥ культурного розвитку.

3.‘ункц≥њ ринку.

ƒл¤ того, шоб ¤к найкраще зрозум≥ти функц≥њ ринку необх≥дно розгл¤нути погл¤ди дек≥лькох автор≥в, зробити висновок, вир≥шити найголовн≥ш≥ ≥з них.

‘ункц≥¤ми ринку ¤вл¤ютьс¤ :

1).«д≥йсненн¤ остаточного визначень вартост≥ товар≥в ≥ послуг та ≥х реал≥зац≥њ, перетворенн¤ продукту прац≥ на товар;

2).«абезпеченн¤ безперевност≥ процесу сусп≥льного в≥дтворень (зокрема звТ¤зку м≥ж виробництвом ≥ споживанн¤м), формуванн¤ ц≥л≥сноњ нац≥ональноњ економ≥чноњ системи та њњ звТ¤зку з ≥ншими нац≥ональними економ≥ками в маштаб≥ св≥тового ринку;

3).—понуканн¤ виробник≥в товар≥в ≥ послуг знижувати ≥ндив≥ду-

альн≥ витрати пор≥вн¤но ≥з сусп≥льно необх≥дними , п≥двищенн¤ сусп≥льноњ корисност≥ товар≥в ≥ послуг, њх ¤кост≥ та споживних властивостей;

4).–егулюючий вплив на економ≥ку в ц≥лому, на пропорц≥њ м≥ж р≥зними сферами та галуз¤ми економ≥ки, проведенн¤ у в≥дпов≥д-

н≥сть платоспроможного попиту ≥ пропозиц≥њ, нагромадженнь ≥ споживань та ≥нших пропозиц≥й;

5).—при¤нн¤ контролю споживач≥в за виробництвом, вир≥внюванн¤ ц≥н;

6).ѕосиленн¤ конкуренц≥њ м≥ж виробниками товар≥в≥ послуг у межах ¤к окремих крањн, так ≥ св≥тового господарства. [є 9 стр. 139-140 ]

јвтор ∆уравлоьва вид≥л¤Ї так≥ функцц≥њ ринка:

а) оптимальне (з точки зору прибутковост≥) розпод≥ленн¤ обмеже-

них ресурс≥в;

б) обТЇднанн¤ попиту та пропозиц≥њ;

в) забезпеченн¤ кожному члену сусп≥льства гарантований р≥вень житт¤;

г) забезпеченн¤ ефективност≥ виробництва;

д) забезпеченн¤ соц≥альноњ справедливост≥;

е) задоволенн¤ попиту;

Ї) стимулюванн¤ науково-техн≥чного процесу;

ж) збереженн¤ навколишього середовища;

з) диференц≥ац≥¤ виробник≥в.

¬ економ≥чно розвинутих системах функц≥¤ми ринку Ї:

в≥дтворенн¤ матер≥альних передумов дл¤ дњњ обТЇктивних еконо- м≥чних закон≥в загального характеру;

забезпеченн¤ екв≥валентност≥ економ≥чних в≥дносин, пр≥оритету економ≥чних ≥нтерес≥в господарюючих субТЇкт≥в;

блокуванн¤ господарськоњ ≥ рег≥ональноњ автарк≥њ , ≥нтернац≥она-

л≥зац≥¤ сусп≥льного виробництва, розвиток ≥нтеграц≥йних процес≥в у м≥ждержавних в≥дносинах;

утворенн¤ економ≥чних передумов дл¤ демократизац≥њ господа-

рського житт¤;

утворенн¤ ефективного господарюванн¤ ;

вим≥р людськоњ прац≥, визнанн¤ першочергового значенн¤ про-

фес≥йност≥ та компетентност≥;

стимулюванн¤ структурних зм≥н в економ≥ц≥, диверсиф≥кац≥¤ виробництва;

встановленн¤ обТЇктивно необх≥дноњ р≥вноваги, пропорц≥йност≥ в економ≥ц≥;

розвиток конкурентних засад.

ќтже, ¤к ми бачимо кожен автор трактуЇ функц≥њ ринку по-сво-

Їму. “ому, на мою думку, сл≥д вид≥лити чотири основн≥ функц≥њ ринку: регулююча, стимулююча, розпод≥льча та ≥нтегруюча.

–егулююча функц≥¤ ринку забезпечуЇ пост≥йн≥йсть звТ¤зк≥в м≥ж р≥зними галуз¤ми виробництва, попитом ≥ споживанн¤м, встановленн¤ пропорц≥й в економ≥ц≥ та безперевн≥сть процесу в≥дтворенн¤. „ерез конкуренц≥ю ринков≥ в≥дносини активно впливають на р≥вень витрат та на виробництво будь-¤кого товару, науково-техн≥чних прогрес, на задоволенн¤ платоспроможного попиту населенн¤. ¬насл≥док д≥њ закону вартост≥, закону попиту та пропозиц≥њ, ≥нших закон≥в ринковоњ економ≥ки ≥ндив≥дуальна прац¤ зводитьс¤ до сусп≥льно необх≥дноњ та визначенн¤ ц≥нност≥ товару. Ѕез конкуренц≥њ, екв≥валентного обм≥ну варт≥сть не може бути визначена. ÷ей механ≥зм спри¤Ї вир≥внюванню прибутк≥в п≥дприЇмц≥в р≥зних галузей виробництва,утворенн¤ середньоњ но-

рми прибутку, що дос¤гаЇтьс¤ через перелив кап≥тал≥в м≥ж галу-

з¤ми. ќстаннЇ, в свою чергу, Ї регул¤тором пропорц≥й в економ≥ц≥.

” звТ¤зку з тим, що створена споживна варт≥сть перетворюЇтьс¤ на товар лише п≥сл¤ визнанн¤ њњ сусп≥льством, можна зробити вис-

новок, що споживач зд≥йснюЇ контроль над виробником. якщо цього немаЇ, то в сусп≥льств≥ принижуЇтьс¤ роль ринку, ¤к регул¤-

тора, що призводить до наростанн¤ диспропорц≥й м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю товар≥в, виникненн¤ деф≥циту ¤к загально економ≥ч-

ного ¤вища.

¬изнаючи важлив≥сть регулюючоњ функц≥њ ринку, не можна аб-

солютизувати њњ, ¤к це ≥нколи робитьс¤ .” сучасних розвинених ри-

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘ункц≥њ ринку та форми њх реал≥зац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3678 прочитано)