≈коном≥чна теор≥¤ > ‘ункц≥њ ринку та форми њх реал≥зац≥њ

бТЇкта в систем≥ сусп≥льного виробництва та за кращ≥ умови його в≥д-

творенн¤.“ому у конкуренц≥њ Ї ≥ обТЇктивн≥ негативн≥ насл≥дки: соц≥а-

льне розслоЇнн¤ сусп≥льства, нер≥вн≥сть, б≥дн≥сть, нест≥йк≥сть ≥ невизна-

чен≥сть розвитку виробництва.

Ѕуло б неправом≥рно зводити конкуренц≥ю т≥льки до певноњ соц≥аль-

но-економ≥чноњ форми виробничого суперництва. онкуренц≥¤ ¤вл¤Ї-

тьс¤ також складним механ≥змом координац≥њ сусп≥льного виробницт-

ва. онкурентна система--це складний механ≥зм непро≥звольноњ коор-

динац≥њ, д≥ючий через систему ц≥н та ринк≥в, механ≥зм звТ¤зку, д≥ючий

дл¤ обТЇднанн¤ знань ≥ д≥й м≥л≥он≥в р≥зних ≥ндив≥дум≥в. ¬она волод≥Ї своЇр≥дним внутр≥шн≥м пор¤дком, п≥дчин¤Їтьс¤ своњм специф≥чним за-

коном≥рност¤м.

Ќа певний пор¤док в економ≥чн≥й систем≥ конкуренц≥њ звернув увагу

ще ј.—м≥т.Ќим був проголошений принцип Уневидимоњ рукиФ: кожний

≥ндив≥д, пересл≥дуючи т≥льки своњ егоњстичн≥ ц≥л≥, ¤к би направл¤ючись

ч≥Їюсь невидимою рукою в ≥нтересах дос¤гненн¤ найб≥льшого блага дл¤ вс≥х.ѕри вс≥х недол≥ках конкурентноњ системи вона д≥Ї вже не перше стор≥чч¤.¬она задовольн¤Ї по менш≥й м≥р≥ перш≥й потреб≥, предста-

вленому до любого соц≥ального орган≥зму: вона здатна вижити.—истема

конкурентних ринкових ц≥н ¤вл¤Їтьс¤ досить ефективним способом р≥-

шенн¤ трьох кор≥нних взаЇмоповТ¤заних економ≥чних проблем: що, ¤к

≥ дл¤ кого виробл¤ти? „ерез систему конкурентних ринкових ц≥н вста-

новлюютьс¤ вс≥ необх≥дн≥ пропорц≥њ сусп≥льного виробництва.

¬ «ах≥дн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ широке поширенн¤ отримала мо-

дель Удосконалоњ конкуренц≥њФ. ƒосконала конкуренц≥¤--це абстракт-

на теоретична модель, змальовуючи функц≥онуванн¤ ≥деальноњ децент-

рал≥зованоњ економ≥чноњ системи.√осподарськ≥ звТ¤зки в ц≥й систем≥ ор-

ган≥зовуютьс¤ на принципах в≥льного обм≥ну м≥ж незалежними еконо-

м≥чними субТЇктами.

ќсновними ознаками досконала конкуренц≥њ ¤вл¤Їтьс¤ в≥дсутн≥сть можливост≥ з≥ сторони любого виробника, продавц¤ чи покупц¤ зд≥йс-

нювати будь-¤кий вплив на загальний р≥вень ринковоњ ц≥ни певного то-

вару. ƒосконалий конкурент--це той, хто може продати (чи купити)

все, що в≥н забажаЇ, по ≥снуюч≥й ринков≥й ц≥н≥, але не в змоз≥ пом≥тно

вплинути на ц≥ну в сторону п≥двищенн¤ чи зниженн¤.

ѕередумови досконалоњ конкуренц≥њ:

на¤вн≥сть в кожн≥й галуз≥ багаточисленних виробник≥в;

виробник≥в так багато, що н≥ один ≥ них невзмоз≥ самост≥йно вплинути на параметри ринковоњ р≥вновагиЧобТЇму попиту, пропозиц≥њ, ц≥ни;

вс≥ виробники користуютьс¤ приблизно однаковими техн≥чними за-

собами;

вс≥ виробники випускають приблизно однаков≥ обТЇми продукц≥њ;

реал≥зована на ринку продукц≥¤ ≥дентична по ¤кост≥;

на¤вн≥сть багаточисленного контингенту покупц≥в, ¤к≥ купують приблизно р≥вну к≥льк≥сть продукц≥њ;

в≥дсутн≥сть обмежень локально-територ≥ального характеру, що пере-

дбачаЇ перш за все розвинут≥ транспортн≥ та торг≥вельн≥ звТ¤зки, розвинуту торгово-банк≥вську систему;

миттЇва передача господарськоњ ≥нформац≥њ (к≥нцевий споживач маЇ ≥нформац≥ю про характеристику купуЇмого товару);

миттЇва реакц≥¤ попиту та пропозиц≥њ кожного учасника на ринков≥ системи. ѕ≥д зм≥ною попиту та пропозиц≥Їю ринкова ц≥на р≥вноваги в≥дразу зм≥нюЇтьс¤.

ћодель досконалоњ конкуренц≥њ на абстрактному р≥вн≥ показуЇ найб≥льш загальн≥ властивост≥ ринкового механ≥зму. ќднак ц¤ мо-

дель ≥ не претендуЇ на реал≥зм. ¬ реальному економ≥чному житт≥ до-

сконало≥ конкуренц≥њ н≥коли не було ≥ бути не може. јле њњ елементи в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ завжди мають м≥сце. ѕрактика д≥лового житт¤ в ц≥лому в≥дпов≥даЇ умовам У недосконалоњ конкуренц≥њФ.

У—теп≥нь недосконалост≥Ф конкуренц≥њ може бути р≥зним. ¬ид≥л¤ють три модел≥ незаконноњ конкуренц≥њФмонопол≥¤, ол≥гопол≥¤, диференц≥ац≥¤ продуту.

ћонопол≥¤Чце окрем≥ наймогутн≥ш≥ п≥дприЇмства або обТЇднанн¤ дек≥лькох п≥дприЇмств, ¤к≥ виробл¤ють переважну к≥льк≥сть певноњ продукц≥њ, завд¤ки чому впливають на процес утворенн¤ ≥ привлас-

нюють висок≥ (монопольн≥) прибутки.

ћонопол≥њ проникають в ус≥ сфери сусп≥льного в≥дтвореньЧбез-

посереднЇ виробництво, обм≥н, розпод≥л ≥ споживанн¤. ѕершою мо-

нопол≥зуЇтьс¤ сфера об≥гу. Ќа ц≥й основ≥ виникають найпрост≥ш≥ фо-

рми монопол≥стичних обТЇднаньЧкартел≥ та синдикати.

 онкуренц≥¤ м≥ж дек≥лькома потужними ф≥рмами називаютьс¤

ол≥гопол≥Їю. Ќа одному ринку стикаютьс¤ ≥нтереси дек≥лькох поту-

жних ф≥рм, кожна з ¤ких мають певну ринкову владу. ќл≥гопол≥њ бувають двох вид≥в. Ќа галузевому ринку господарюють невелика к≥льк≥сть продавц≥в ≥дентичноњ продукц≥њ. ѕродукц≥¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ не суттЇво. јле на нењ можна встановити р≥зну ц≥ну, що привабить чи в≥дштовхне покупц≥в. ¬иробник, таким чином, маЇ де¤кий контроль

над ц≥нами. ” зручному випадку на галузевому ринку маЇтьс¤ неве-

лике число диференц≥йованоњ продукц≥њ ( наприклад, ринок машин).

“рет¤ модель недосконалоњ конкуренц≥њ маЇ м≥сце , коли на ринку богато продавц≥в, але продукц≥¤ њх ≥дентична. ” продукц≥њ Ї розб≥жно-

ст≥ ( реальн≥ чи у¤вн≥ ), ¤к≥ дозвол¤ють продавцю назначати свою ц≥ну. ÷е модель Удиференц≥ац≥њ продукт≥вФ. ѕ≥д цим терм≥ном розум≥ють вс≥ фактори, ¤к≥ обумовили в≥дносно ст≥йку перевагу по-

купц≥в, в≥ддаючи одним видам взаЇмозам≥н¤Їм≥й продукц≥њ пор≥в-

н¤но з ≥ншими . Ќа¤вн≥сть деференц≥ац≥њ продукц≥њ зменшуЇтьс¤ значенн¤ ц≥новоњ конкуренц≥њ. ѕокупц≥ реагують в менш≥й м≥р≥ н≥ зм≥ну ц≥н взањмозам≥н¤ючих товар≥в, виход¤чи з власних ст≥йких переваг.

–озр≥зн¤ють форми нец≥новоњ конкуренц≥њ, њх д≥л¤ть на основн≥ групи: конкуренц≥¤ по продукту та конкуренц≥¤ по умовах продажу.

 онкуренц≥¤ по продукту про¤вл¤Їтьс¤ в бажанн≥ захватити части-

ну галезевого ринку конкурента шл¤хом випуску нового асортимен-

ту ≥ ¤кост≥ товару. –озробка нових моделей, в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д староњ продукц≥њ тогож призначенн¤ часто ≥ ¤к≥сними перем≥нами,стала од-

ним з пров≥дних напр¤мк≥в науково-техн≥чного прогресу.«начна час-

тина витрат на науково-досл≥дницьк≥ ц≥л≥ в окремих компан≥¤х повТ¤-

зана з≥ створенн¤м нових вид≥в продукц≥њ.

 онкуренц≥¤ по умовах продажу об≥ймаЇ вс≥ т≥ багатогранн≥ засоби, ¤к≥ широко використовуютьс¤ окремими компан≥¤ми дл¤ ст≥йкого залученн¤ покупц≥в до своњх товар≥в.—еред таких засоб≥в перш за

все--реклама, ¤ка зд≥йснюЇ реал≥зац≥ю т≥Їњ чи ≥ншоњ продукц≥њ, на-

данн¤ послуг по споживанню проданоњ продукц≥њ, а також певних п≥-

льг пост≥йним чи великим покупц¤м. ѕри цьому виб≥р метод≥в нец≥-

новоњ конкуренц≥њ вир≥шуЇ в залежност≥ в≥д виду продукту, спец≥ал≥-

зац≥њ форми виробника, а також покупц≥в, дл¤ ¤ких предназначений

цей предмет.

як≥ ж функц≥њ виконуЇ конкуренц≥¤ в ринковому господарств≥?

ѕерший напр¤мок це конкуренц≥¤ спри¤Ї встановленню р≥вноваги

ц≥н.÷¤ властив≥сть конкуренц≥њ описувалась ран≥ше, коли розгл¤давс¤

процес ц≥ноутворенн¤.“ому перейдемо до другого напр¤мку: конку-

ренц≥¤ п≥дтримуЇ сусп≥льно нормальн≥ умови виробництва ≥ реал≥за-

ц≥њ товару.

«авд¤ки конкуренц≥њ в люб≥й галуз≥ виробництва в кожний даний момент на ринку встановлюЇтьс¤ загальна (р≥вна) ц≥на на однор≥дн≥ продукти, ¤к≥ мають однакову ¤к≥сть.÷е заставл¤Ї вс≥х товаровироб-

ник≥в сл≥дувати Їдин≥й л≥н≥њ господарськоњ повед≥нки, чи ¤к говори-

тьс¤ сл≥дувати загальним Управилам гриФ.¬ них в≥дбиваютьс¤ т≥ ви-

моги сусп≥льного нормального господарюванн¤, ¤к≥ предписують обТЇктивн≥ економ≥чн≥ закони.

–≥вень р≥вноважноњ ц≥ни виступаЇ дл¤ товаровиробника ¤к норма-

тив рац≥онального господарюванн¤.ѕри порушенн≥ такого нормативу

п≥дприЇмство, ¤ке встановило, припустимо, дуже високу ц≥ну за свою

продукц≥ю заради отриманн¤ великого прибутку, може опинитись в

безвих≥дн≥й ситуац≥њ.ѕопит на дорогоц≥нн≥ товари впаде ≥ вони не бу-

дуть продаватьс¤.“од≥ прийдетьс¤ занижувати ц≥ни чи нав≥ть робити

розпродаж товар≥в по низьким ц≥нам ≥ при цьому терп≥ти збитки.

“ак конкуренц≥¤ даЇ нагл¤дний урок вс≥м, хто не враховуЇ сусп≥-

льно-нормативн≥ умови виробництва та реал≥зац≥њ товар≥в.

“рет≥й напр¤мок: ринкове суперництво стимулюЇ науково-техн≥ч-

ний процес та п≥двищуЇ ефективн≥сть виробництва.

як вже було зазначено, конкуренц≥¤ веде до вр≥вноваженн¤ ц≥н. ¬ таких умовах великий прибуток може отримати лише той товарови-

робник, ¤кий затрачуЇ менше ресурс≥в на одиницю продукц≥њ. ¬≥н створюЇ товари з низькою ≥ндив≥дуальною варт≥стю, ≥ реал≥зуЇ њх по

б≥льш висок≥й ц≥н≥.

„етвертий напр¤мок: протиборство агент≥в ринку п≥дсилюЇ њх соц≥ально-економ≥чне розслоЇнн¤.

¬ конкуренц≥њ приймають участь товаровиробники, ¤к≥ мають неоднакову економ≥чну силу. «вичайно, що не витримують ≥спит на

м≥цн≥сть,¤к правило, велика к≥льк≥сть малих ф≥рм. ¬они не мають достатньоњ к≥лькость грошей, сучасних засоб≥в виробництва та ≥нших

господарських ресурс≥в.  онкуренц≥њ властива тенденц≥¤ до погли-

бленн¤ спочатку нер≥вност≥, а пот≥м ≥ меж≥ м≥ж м≥лким та великим власником.

¬ сучасних умовах в розвинутих крањнах ≥снуЇ велика к≥льк≥сть м≥лких п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ створюють своњ маленьк≥ п≥дприЇмства.јле

значна њх частина з них невзмоз≥ тривалий час нормально ≥снувати та

витримати конкуренц≥ю з б≥льш потужними п≥дприЇмствами.ƒо того

ж пост≥йно росте тей м≥н≥мум грошових средств, ¤кий дозвол¤Ї бути

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘ункц≥њ ринку та форми њх реал≥зац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3678 прочитано)