Ѕанк≥вська справа > —итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥

”крањн≥ завд¤ки сп≥льним погодженим д≥¤м ур¤ду, ЌЅ” ≥ комерц≥йних банк≥в вдалос¤ послабити вплив ф≥нансовоњ кризи. ≤ хоча у банк≥вськ≥й сфер≥ вона не переросла в обвальну кризу, проте њњ руйн≥вний вплив був в≥дчутним:

девальвац≥¤ гривн≥ на 38%, внасл≥док чого банк≥вська система другого р≥вн¤
втратила в≥д знец≥ненн¤ кап≥талу понад $ 1 млрд.;

в≥дплив вклад≥в населенн¤ обс¤гом близько 400 млн. грн.;

пог≥ршенн¤ структури кредитного портфел¤ Ч частка проблемних кредит≥в
зросла з 29,2 % на 01.09.98 р. до 31,1% на 01.01.99 р.;

зниженн¤ у 2 рази прибутковост≥ актив≥в банк≥в;

скороченн¤ статутного кап≥талу 50 банк≥в (станом на 01.01.99 р.) понад
м≥н≥мальний р≥вень через девальвац≥ю гривн≥;

заблокуванн¤ д≥њ фондового ринку ≥ насамперед ринку ќ¬ƒѕ;

припиненн¤ торг≥в на м≥жбанк≥вському валютному ринку;

значне скороченн¤ м≥жбанк≥вського кредитного ринку.

Ќезважаючи на вс≥ ц≥ негативн≥ ¤вища, жодний комерц≥йний банк не був л≥кв≥дований ≥ банк≥вська система другого р≥вн¤ в ц≥лому висто¤ла.

Ќа сучасному етап≥ потребують вир≥шенн¤ так≥ головн≥ проблеми.

1. ƒос¤гненн¤ м≥н≥мального розм≥ру статутного фонду.

¬≥дпов≥дно до ѕостанови ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 1.02.96 р. банки повинн≥ забезпечити на¤вн≥сть м≥н≥мального розм≥ру статутного фонду в сум≥, екв≥валентн≥й 1 млн. ≈ ё. Ќац≥ональному банков≥ доручено зд≥йснювати з цього приводу щор≥чний контроль станом на 31 березн¤. ” банк≥в, що не забезпечують цього р≥вн¤, ЌЅ” в≥дкликатиме л≥ценз≥й на зд≥йсненн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥.

„ерез кризу серпн¤Чвересн¤ 1998 р. та ≥нфл¤ц≥ю належного розм≥ру статутного фонду в 1 млн. ≈ ё станом на 1.01,99 р. не мали 50 комерц≥йних банк≥в.

«важаючи на ситуац≥ю, що склалас¤, ј”Ѕ звернулас¤ з клопотанн¤м до ЌЅ” про ≥н≥ц≥юванн¤ пропозиц≥й щодо внесенн¤ ¬ерховною –адою зм≥н у згадану ѕостанову. ÷е питанн¤ ј”Ѕ порушувала ≥ √оловою  ом≥тету ¬ерховноњ –ади з питань ф≥нанс≥в та банк≥вськоњ д≥¤льност≥, а також ѕрезидентом ”крањни.

ѕроте ¬ерховна –ада не спромоглас¤ прийн¤ти в≥дпов≥дне р≥шенн¤ ≥ проблему вир≥шив ЌЅ”, тимчасово скасувавши своЇю постановою вимоги до статутного фонду ≥ встановивши контроль за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в через загальний кап≥тал.

2. Ќегативне ставленн¤ до малих банк≥в.

як уже зазначалос¤, у систему комерц≥йних банк≥в входить 108 (майже половина) малих ≥ середн≥х банк≥в ≥з сумою актив≥в до 100 млн. грн., у тому числ≥ «ќ банк≥в (близько 15% загальноњ к≥лькост≥) Ч мал≥ банки.

ј”Ѕ п≥дтримуЇ право на ≥снуванн¤ вс≥х ф≥нансове ст≥йких банк≥в, незалежно в≥д розм≥ру њхн≥х актив≥в ≥ кап≥тал≥в. ћал≥ банки (значна њх частина ? над≥йн≥ ≥ платоспроможн≥) мають свою н≥шу в економ≥ц≥, специф≥чну кл≥Їнтуру, повн≥стю виконуючи функц≥њ њњ обслуговуванн¤, особливо у сфер≥ малого ≥ середнього б≥знесу. “ому ми не п≥дтримуЇмо пропозиц≥њ окремих державних структур, в тому числ≥ й ЌЅ”, стосовно концентрац≥њ банк≥вського кап≥талу шл¤хом примусового об'Їднанн¤ малих банк≥в. ¬они можуть об'Їднуватис¤, але на добров≥льних засадах.

3. ”складненн¤ ситуац≥њ з проблемними банками.

јсоц≥ац≥¤ банк≥в ”крањни розраховуЇ на те, що б≥льш≥сть банк≥в вийдуть з режиму ф≥нансового оздоровленн¤ платоспроможними, поповнивши список нормально функц≥онуючих. ÷е головним чином здоров≥ банки “≥ ж банки, що перебувають у стад≥њ л≥кв≥дац≥њ, вже не спроможн≥ власноруч в≥дновити нормальну д≥¤льн≥сть, потр≥бна њх реструктуризац≥¤ Ч злитт¤, приЇднанн¤ чи л≥кв≥дац≥¤. јсоц≥ац≥¤ у межах своњх можливостей спри¤Ї таким процесам.

ѕроцедура л≥кв≥дац≥њ банк≥в дуже складна ≥ до того ж законодавче не визначена. ” –оси, наприклад, дл¤ зд≥йсненн¤ процедури банкрутства ≥ л≥кв≥дац≥њ банк≥в створена спец≥альна структура Ч ј– ќ (јгентство з реструктуризац≥њ кредитних орган≥зац≥й).

ќсобливого значенн¤ набуло питанн¤ захисту ≥нтерес≥в кредитор≥в ≥ насамперед вкладник≥в. « ц≥Їю метою в ”крањн≥ створюЇтьс¤ ‘онд гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б.

4. ѕ≥дтриманн¤ ст≥йкост≥ нац≥ональноњ валюти.

” пер≥од загостренн¤ кризи ЌЅ” ≥ комерц≥йн≥ банки багато зробили дл¤ того, щоб не допустити р≥зкого знец≥ненн¤ валюти Ч гривн≥. « урахуванн¤м ситуац≥њ, що склалас¤, були внесен≥ де¤к≥ корективи у пор¤док курсоутворенн¤, зм≥нен≥ меж≥ валютного коридору, посилено контроль за валютними операц≥¤ми. Ќин≥ ЌЅ” в≥дновив д≥ю м≥жбанк≥вського валютного ринку, зм≥нив пор¤док визначенн¤ оф≥ц≥йного курсу гривн≥. јле проблема стаб≥льност≥ гривн≥ залишаЇтьс¤ актуальною ≥ глобально може вир≥шуватис¤ лише в умовах ефективноњ економ≥чноњ пол≥тики.

5. ¬≥дновленн¤ фондового ринку.

¬ результат≥ загостренн¤ ф≥нансовоњ кризи у серпн≥Чвересн≥ 1998 р. фондовий ринок ”крањни практично припинив свою д≥ю. ќсобливо це стосувалос¤ ринку державних ц≥нних папер≥в (ќ¬ƒѕ). Ќа стан цього ринку негативно вплинуло й р≥шенн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 30.01.99 р, про примусову конверс≥ю ќ¬ƒѕ з терм≥ном погашенн¤ у лютому цього року.

ƒержава повинна практичними д≥¤ми в≥дновити дов≥ру до своњх ц≥нних папер≥в, що буде реальним кроком до пожвавленн¤ фондового ринку. Ѕез його актив≥зац≥њ подальший розвиток ринкових в≥дносин неможливий.

6. √арантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б.

«алученн¤ додаткових кошт≥в, зокрема кошт≥в населенн¤, ≥ поверненн¤ вклад≥в в умовах загостренн¤ кризовоњ ситуац≥њ набуваЇ особливого, пол≥тичного значенн¤. ” зв'¤зку з цим створюЇтьс¤ ‘онд гарантуванн¤ вклад≥в населенн¤, кошти ¤кого формуватимутьс¤ за рахунок двох джерел: внеск≥в ЌЅ” ? 20 млн. грн. ≥ внеск≥в комерц≥йних банк≥в (початкова сума њх становить 19 млн. грн.). „ленами цього фонду будуть банки, ¤к≥ сплатили свою частку. Ѕанки, що не Ї членами фонду, будуть позбавлен≥ л≥ценз≥й на зд≥йсненн¤ операц≥й з коштами населенн¤.

«авданн¤ комерц≥йних банк≥в ≥ ј”Ѕ на сучасному етап≥ пол¤гаЇ у тому, щоб загальними зусилл¤ми подолати насл≥дки ф≥нансовоњ кризи, вжити д≥Ївих заход≥в щодо подальшого зм≥цненн¤ ≥ розвитку банк≥вськоњ системи крањни.

Ќеобх≥дно зм≥нити п≥дх≥д до контролю за п≥дтримкою банками економ≥чних норматив≥в, ¤к≥сно розробити пакет орган≥зац≥йно-законодавчих акт≥в дл¤ створенн¤ м≥жбанк≥вського фонду страхуванн¤ депозит≥в. ¬ажливу роль в його орган≥зац≥њ може з≥грати јсоц≥ац≥¤ украњнських банк≥р≥в.

ќтже, ¤кщо в розвинутих крањнах головне призначенн¤ банку - над≥йним партнером кл≥Їнта-виробника, то в нас - посередника. “ому потр≥бн≥ заходи з наближенн¤ банк≥в до виробництва ≥ вдосконаленн¤ њх структури, п≥двищенн¤ њх в≥дпов≥дальност≥. ¬они повинн≥ за дорученн¤м п≥дприЇмств займатис¤ розрахунками, операц≥¤ми з плат≥жними документами, прискорювати њх рух по каналах об≥гу, взаЇмопогашувати плат≥жн≥ вимоги.

“ому недосконала банк≥вська система ≥ в≥длученн¤ держави в≥д втручанн¤ в економ≥ку Ї джерелом, що живить ≥ розвиваЇ т≥ньову економ≥ку ≥, ¤к насл≥док, орган≥зовану економ≥чну злочинн≥сть ≥ корупц≥ю.

1	2	3	4

Ќазва: —итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3686 прочитано)