≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ћануфактурний пер≥од св≥товоњ економ≥ки. ќсновн≥ фактори становленн¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства

ѕов≥льними темпами розвивалис¤ аграрн≥ в≥дносини. ” XVI-XVIII ст. у ‘ранц≥њ збер≥галос¤ велике землеволод≥нн¤, ¤ке, щоправда, втратило становий характер. Ћюдина будь-¤кого статусу могла волод≥ти ≥ в≥льно розпор¤джатис¤ землею. «бер≥галис¤ рентн≥ в≥дносини, утверджувалис¤ так≥ форми взаЇмов≥дносин ¤к оренда та найм. ¬≥дносно невисокий економ≥чний потенц≥ал ‘ранц≥њ, пасивн≥сть буржуаз≥њ зумовили в≥дставанн¤ крањни у колон≥альн≥й експанс≥њ та зовн≥шн≥й торг≥вл≥.

« половини XVIII ст. занепадаЇ в≥йськова могутн≥сть ‘ранц≥њ. Ѕуло втрачено р¤д волод≥нь у ™вроп≥, частину територ≥й в јмериц≥ та ≤нд≥њ. ѕроте важлив≥шими були ознаки внутр≥шнього занепаду держави.  ороль Ћюдов≥к XV не в≥дзначавс¤ талантами своњх попередник≥в, був легковажний та безв≥дпов≥дальний. —воЇю марнотратн≥стю в≥н знищив державну скарбницю. Ћише у 1751 р. на утриманн¤ корол≥вського двору, численн≥ банкети, лови тощо було витрачено 60 млн. л≥вр≥в, що становило четверту частину р≥чного дододу держави.  орол¤ насл≥дувала французька аристократ≥¤ та духовенство Ч прив≥лейован≥ стани сусп≥льства ¬насл≥док цього зростав податковий т¤гар, ¤кий падав на плеч≥ третього стану Ч сел¤н, рем≥сник≥в, купц≥в, банк≥р≥в. Ќебачених розм≥р≥в дос¤гнув державний борг. ¬се це, а також безперервн≥ в≥йни, негативно вплинуло на економ≥чне житт¤, компрометувало владу в очах сусп≥льства.

” середин≥ XVIII ст. ‘ранц≥¤ опинилас¤ на меж≥ економ≥чного банкрутства. ” цей же час загострюютьс¤ соц≥альн≥ суперечност≥ ¬елике невдоволенн¤ ≥снуючими пор¤дками став про¤вл¤ти трет≥й стан, домагаючись, за прикладом јнгл≥њ, зр≥вн¤нн¤ у правах з прив≥лейованими станами. ѕоступово це невдоволенн¤ вилилос¤ у революц≥ю (1789-1794 рр.).

¬насл≥док ц≥Їњ революц≥њ в≥дбулис¤ радикальн≥ зм≥ни у ‘ранц≥њ. ¬она суттЇво вплинула на економ≥чне житт¤ в крањн≥. Ѕуло л≥кв≥довано середньов≥чн≥ пор¤дки Ч феодальн≥ прив≥лењ, сел¤нськ≥ повинност≥, ≥нш≥ особист≥ примуси сел¤н, а також њхн≥ борги феодалам. ѕ≥дл¤гали знесенню: данина, чинш≥, феодальн≥ суди, продаж ур¤дових посад тощо. Ѕуло скасовано цеховий устр≥й та державну регламентац≥ю промислового виробництва. ѕроголошувалас¤ свобода торг≥вл≥. ¬≥дм≥нено рабство у французьких колон≥¤х.

26 серпн¤ 1789 року ухвалено ƒекларац≥ю прав людини ≥ громад¤нина. ¬ласн≥сть оголошувалас¤ св¤тою ≥ недоторканою. ƒокор≥нно зм≥нювалас¤ податкова пол≥тика Ч оподаткуванню п≥дл¤гали вс≥ громад¤ни. ÷ерковне майно проголошено власн≥стю держави. ѕ≥д час революц≥њ було введено Їдину систему м≥р ≥ ваги (метр ≥ к≥лограм), л≥вр зам≥нено на франк, що д≥ливс¤ на 100 сантим≥в.

” ход≥ та п≥сл¤ революц≥њ почала усп≥шно розвиватис¤ промислов≥сть, особливо сталеварна. –еволюц≥йн≥ в≥йни, ¤к≥ вела ‘ранц≥¤, спри¤ли розширенню виробництва зброњ, сел≥три, пороху, шк≥ри, взутт¤, текстилю. јграрне законодавство пер≥оду революц≥њ спри¤ло перетворенню сел¤н на др≥бних власник≥в ≥ндустр≥ального сусп≥льства.

¬ ц≥лому ‘ранцузька демократична революц≥¤ 1789-1794 рр. мала великий вплив на подальший розвиток ™вропи ≥ св≥ту, стала переломним фактором у переход≥ в≥д традиц≥йного, аграрно-рем≥сничого сусп≥льства до ≥ндустр≥ального, прогресуючого.

—оц≥ально-економ≥чн≥ передумови ≥ насл≥дки в≥йнип≥вн≥чно-американських колон≥й за незалежн≥сть.

 олон≥зац≥ю ѕ≥вн≥чноњ јмерики Ївропейц≥ розпочали ще у XVI ст. Ќайб≥льших усп≥х≥в у цьому процес≥ дос¤гла јнгл≥¤, ¤ка створила р¤д колон≥й на јтлантичному узбережж≥ материка. ” боротьб≥ з Ќ≥дерландами та ‘ранц≥Їю волод≥нн¤ јнгл≥њ у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ значно розширилис¤.

ўодо господарства, то у п≥вн≥чних колон≥¤х (Ќова јнгл≥¤) усп≥шно розвивалис¤ р≥зноман≥тн≥ промисли (перш за все хутр¤ний), а також рибальство, скотарство, та прим≥тивного типу мануфактури. “ут переважали др≥бн≥ та середн≥ фермерськ≥ господарства товарного характеру, а земл¤ в≥льно в≥дчужувалас¤. ѕ≥вн≥чн≥ колон≥њ виникали з в≥льних союз≥в людей, гнаних владами за рел≥г≥йн≥ переконанн¤. —еред перших поселенц≥в було багато сепаратист≥в, квакер≥в, пуритан, ≥ндепендист≥в, гугенот≥в. ¬с≥ вони в≥дзначалис¤ п≥дприЇмництвом та енерг≥йн≥стю. ѕопит на рибу та хутро у ™вроп≥ був великий, тому торг≥вл¤ ними стала важливою сферою д≥¤льност≥ колон≥альних б≥знесмен≥в. ќск≥льки промислов≥сть в ц≥лому розвивалас¤ пов≥льно, пров≥дне м≥сце в сусп≥льств≥ пос≥дав торговець, що було характерно дл¤ б≥льшост≥ крањн мануфактурного пер≥оду.

ѕерш≥ п≥вденн≥ колон≥њ були заснован≥, ¤к правило, англ≥йським ур¤дом ≥ торговими компан≥¤ми. “ут розвивалис¤ велик≥ плантац≥йн≥ господарства, що займалис¤ вирощуванн¤м тютюну, рису, бавовни, цукровоњ тростини. Ќа тютюнових, рисових плантац≥¤х використовували працю раб≥в. “ютюн та рис стали головними експортними товарами ≥ приносили величезн≥ прибутки землевласницьк≥й аристократ≥њ, ¤ку п≥дтримувала корол≥вська влада.

Ќезважаючи на те, що колон≥њ (особливо п≥вн≥чн≥) мали своњ органи самоуправл≥нн¤ Ч законодавч≥ з≥бранн¤, ради при губернаторах, вони вважалис¤ частиною јнгл≥њ, а њх жител≥ Ч п≥дданими корол¤. јнгл≥¤ гальмувала економ≥чний розвиток колон≥й. “ак, ще у XVII ст. на основ≥ нав≥гац≥йних акт≥в, колон≥њ позбавл¤лис¤ права в≥льноњ торг≥вл≥. ≤снувала заборона створенн¤ власних фабрик. јнгл≥йськ≥ корол≥ дивилис¤ на ѕ≥вн≥чну јмерику ¤к на ринок, куди метропол≥¤ може збувати продукц≥ю обробноњ промисловост≥. ” самих колон≥¤х сировину (зерно, худобу, зал≥зну руду, хутро) обробл¤ти заборон¤лос¤, њњ можна було лише вивозити. « 1699 р. заборон¤лос¤ вивозити шерст¤н≥ вироби ≥ займатис¤ зал≥зоробним виробництвом (кр≥м первинноњ обробки). ” 1770 р. було суворо заборонено вивозити до ѕ≥вн≥чноњ јмерики щойно винайден≥ машини.  олон≥¤м дозвол¤лос¤ торгувати лише з јнгл≥Їю. ѕост≥йно зб≥льшувалос¤ мито на ≥ноземн≥ товари. ¬насл≥док цього зростала контрабандна торг≥вл¤ ≥ невдоволенн¤ жител≥в колон≥й. ќсобливо посилюЇтьс¤ тиск јнгл≥њ на колон≥њ п≥сл¤ —емир≥чноњ в≥йни, коли р≥зко зр≥с державний борг ≥ парламент крањни в котрий раз п≥двищив податки. ” колон≥¤х з'¤вилас¤ велика к≥льк≥сть призначуваних посад ≥ арм≥¤, утриманн¤ ¤ких важким т¤гарем л¤гло на плеч≥ колон≥ст≥в. “акими д≥¤ми јнгл≥¤ днетрувала свою р≥шуч≥сть знищити свободи п≥вн≥чно-американц≥в. ѕроте люди, дл¤ ¤ких рел≥г≥йн≥ та пол≥тичн≥ свободи були над усе, з цим примиритис¤ не могли. —аме це й привело у 1775 р. до в≥йни за незалежн≥сть, ¤ка зак≥нчилас¤ перемогою дщн≥чно-американських колон≥й ≥ створенн¤м —получених Ўтат≥в јмерики у 1776 р. ¬≥йна одночасно була буржуазною революц≥Їю. рона, знищила феодальн≥ маЇтки, конф≥скувала ≥ розпод≥лила земл≥ прихильник≥в јнгл≥њ. Ѕуло сформовано фонд державних земель на «аход≥, що створювало спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку фермерства. –еволюц≥¤ прискорила розвиток промисловост≥ та торг≥вл≥.

ѕроте здобутт¤ незалежност≥ не до к≥нц¤ розв'¤зало соц≥ально-економ≥чн≥ питанн¤ у —Ўј. ≈коном≥чн≥ ≥нтереси ѕ≥вноч≥ та ѕ≥вдн¤ розходилис¤ дедал≥ б≥льше. ” п≥вденних штатах збер≥галос¤ рабство. «емл≥ «аходу внасл≥док високих ц≥н були недоступними дл¤ б≥льшост≥ бажаючих њх придбати. ÷≥ та ≥нш≥ суперечност≥ збер≥галис¤ довгий час ≥ були розв'¤зан≥ у друг≥й половин≥ XIX ст.

1	2	3

Ќазва: ћануфактурний пер≥од св≥товоњ економ≥ки. ќсновн≥ фактори становленн¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3820 прочитано)