омп'ютерн≥ науки > WLL - системи зв'¤зку

WLL - системи зв'¤зку

’арактеристика стандарт≥в систем WLL

¬ даний час до систем WLL в≥днос¤ть системи з ф≥ксованим доступом (стац≥онарн≥ абоненти) ≥ системи з обмеженим ступенем моб≥льност≥ (швидк≥сть п≥шохода). —ьогодн≥ на ринку з'¤вилос¤ багато систем абонентського рад≥одоступа, що принципово в≥др≥зн¤ютьс¤ друг в≥д друга арх≥тектурою, техн≥чними параметрами ≥ головне, типами розв'¤зуваних задач. «агальноприйн¤тоњ класиф≥кац≥њ систем WLL на сьогодн≥шн≥й день не ≥снуЇ, однак, де¤ка систематизац≥¤ по основних характеристиках можлива (табл. 1).

“аблиц¤ 1.

 ласиф≥кац≥¤ систем WLL

–озгл¤немо особливост≥ використанн¤ де¤ких клас≥в систем WLL.

—истеми на баз≥ технолог≥й ≥ стандарт≥в

ст≥льникового рухливого зв'¤зку

ƒана категор≥¤ систем характеризуЇтьс¤ досить високою Їмн≥стю ст≥льник ≥ велика дальн≥сть зв'¤зку м≥ж базовими станц≥¤ми ≥ користувальницькими терм≥налами. ƒальн≥сть зв'¤зку (дл¤ конкретноњ Ѕ—) у залежност≥ в≥д багатьох фактор≥в (рельЇф м≥сцевост≥, параметри антен, спос≥б передач≥, д≥апазон частот ≥ т.д.) може дос¤гати дес¤тки к≥лометр≥в.

« обл≥ком того, що дан≥ системи працюють на частотах мереж рухливого зв'¤зку стандарт≥в NMT-450, AMPS, D-AMPS чи GSM, можна вважати, що з комерц≥йноњ точки зору вони перспективн≥ дл¤ вже д≥ючих оператор≥в ст≥льникових мереж ≥ малоперспективни дл¤ починаючих оператор≥в (конкуренц≥¤ д≥ючих оператор≥в, деф≥цит частот ≥ ≥н.).

—истеми на баз≥ стандарт≥в безшнуровой телефон≥њ

—истеми стандарт≥в безшнуровой телефон≥њ (CT-2, DECT) забезпечують в≥дносно невелик≥ рад≥уси ст≥льник (0,2 - 5 км). ” пор≥вн¤нн≥ ≥з системами ст≥льникового рухливого зв'¤зку, њх малопотужн≥ ≥ менш гром≥здк≥ базов≥ станц≥њ прост≥ше ≥ дешевше встановлювати. ÷≥ системи не вимагають частотного плануванн¤, що ≥стотно спрощуЇ њхню ≥нстал¤ц≥ю.

—истеми стандарт≥в CT-2 ≥ DECT забезпечують б≥льш висок≥ ¤к≥сть мови ≥ швидкост≥ передач≥ даних у пор≥вн¤нн≥ ≥з системами на баз≥ ст≥льникових стандарт≥в.

ƒл¤ зв'¤зку базовоњ станц≥њ з контролером системи можуть використовуватис¤ пров≥дн≥ ≥ безпров≥дн≥ канали зв'¤зку, наприклад, рад≥орелейн≥ ≥ косм≥чний зв'¤зки. ѕри цьому забезпечуЇтьс¤ можлив≥сть виносу базових станц≥й, наприклад: пригороди, м≥крорайони, окрем≥ населен≥ пункти ≥ т.д., на видаленн¤ до 50 км ≥ б≥льш. ¬иб≥р ф≥зичного середовища передач≥ ≥нформац≥њ залишаЇтьс¤ за оператором.

‘≥рмов≥ системи

—истеми ц≥Їњ категор≥њ наст≥льки сильно в≥др≥зн¤ютьс¤ базовими рад≥отехнологи¤ми, параметрами ≥ можливост¤ми, що дати њм загальну характеристику неможливо. ƒл¤ зручност≥ розгл¤ду розд≥лимо њх на двох груп: вузькосмугов≥ ≥ широкосмугов≥.

¬узькосмугов≥ системи схож≥ ≥з системами WLL на баз≥ технолог≥й ≥ стандарт≥в ст≥льникового зв'¤зку. ¬они забезпечують досить велику дальн≥сть рад≥озв'¤зку ≥ невисоку швидк≥сть передач≥ даних.

Ўирокосмугов≥ системи мають досить велику швидк≥сть передач≥ даних (до 144  бит) ≥ високою перешкодозахищен≥стю, у той час ¤к њхн≥ максимальн≥ рад≥уси зон обслуговуванн¤ Ѕ— трохи менше, н≥ж в широкосмугов≥ систем. ƒуже великим достоњнством таких систем Ї можлив≥сть роботи в частотному д≥апазон≥ вже зайн¤тому ≥ншими рад≥осредствами, наприклад, ст≥льниковими системами зв'¤зку.

ќдним з найб≥льш важливих етап≥в проектуванн¤ систем WLL Ї визначенн¤ необх≥дного числа рад≥оканал≥в у залежност≥ в≥д числа абонент≥в, що обслуговуютьс¤, ≥ характеристик системи зв'¤зку з погл¤ду ≥нтенсивност≥ створюваного навантаженн¤ й ≥мов≥рност≥ в≥дмовлень (утрат). Ѕ≥льш≥сть ф≥рм, що пропонують своњ системи, ор≥Їнтуютьс¤ на навантаженн¤, створювану одним абонентом у „ЌЌ, у межах 0,05 - 0,1 ≈рл з ≥мов≥рн≥стю в≥дмовленн¤ 1%. Ќа мал. 5 представлен≥ граф≥ки залежност≥ числа абонент≥в, що обслуговуютьс¤, при ≥мов≥рност≥ в≥дмовленн¤ 1% в≥д числа канал≥в ≥ навантаженн¤, створюваноњ одним абонентом у „ЌЌ. ƒаний граф≥к застосуЇмо дл¤ класичних систем WLL (системи з в≥дмовленн¤ми).

–ис.

«алежн≥сть числа абонент≥в, що обслуговуютьс¤, при ≥мов≥рност≥ в≥дмовленн¤ 1% в≥д числа канал≥в ≥ навантаженн¤

“аблиц¤ 2

ќсновн≥ параметри систем WLL

1	2

Ќазва: WLL - системи зв'¤зку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (941 прочитано)