омп'ютерн≥ науки > WLL - системи зв'¤зку

ѕерспективи розвитку WLL

ѕор¤д з добре зарекомендували себе п≥дходами до р≥шенн¤ проблеми Уостанньоњ мил≥Ф, такими ¤к ущ≥льненн¤ абонентських л≥н≥й („≈–¬ќЌ»…), усе б≥льшою попул¤рн≥стю користаютьс¤ р≥шенн¤, заснован≥ на безпров≥дних технолог≥¤х. ¬они мають безперечн≥ переваги при чи в≥дсутност≥ недостатньому розвитку кабельноњ ≥нфраструктури (важкодоступн≥ райони, с≥льська м≥сцев≥сть, прим≥ськ≥ зони), неможливост≥ прокладки „≈–¬ќЌ»… чи занадто њхньоњ великоњ вартост≥.

ƒ≥йсно, кабельне господарство багатьох оператор≥в ф≥зично зношено, а њхньоњ послуги не в≥дпов≥дають сучасним вимогам н≥ по ¤кост≥, н≥ по номенклатур≥. ƒл¤ модерн≥зац≥њ вимагаютьс¤ значн≥ довгостроков≥ ≥нвестиц≥њ, причому "вузьким м≥сцем" ¤к ≥ ран≥ше залишаЇтьс¤ абонентська мережа - "останн¤ мил¤".

—истеми безпров≥дного доступу - це системи рад≥озв'¤зку з багатостанц≥йним доступом, використовуван≥ на д≥л¤нц≥ м≥ж ф≥ксованими абонентськими терм≥налами (телефонними апаратами) ≥ ј“— зам≥сть пров≥дноњ абонентськоњ частини “‘ќѕ. “ерм≥н WLL (Wireless Local Loop) досл≥вно означаЇ Убезшнуровой (беспров≥дний чи рад≥о) абонентський шлейфФ. “ипова арх≥тектура практично будь-¤кий WLL представлена на мал. 1.

–ис. 1.

“ипова арх≥тектура системи WLL

Ѕ— - базова станц≥¤

”ƒ - пристр≥й доступу

Ѕурхливий розвиток в усьому св≥т≥ систем WLL обумовили њхн≥ незаперечн≥ достоњнства:

¬исока швидк≥сть розгортанн¤.

—истеми WLL дозвол¤ють у короткий терм≥н розгорнути систему великоњ абонентськоњ Їмност≥, щодн¤ п≥дключаючи в≥д 300 до 500 абонентських терм≥нал≥в. ÷е, з одного боку, маЇ велике значенн¤ дл¤ оператор≥в зв'¤зку в умовах твердоњ конкуренц≥њ на ринку телекомун≥кац≥йних послуг, коли важливо випередити можливих конкурент≥в ≥ ¤кнайшвидше одержати в≥ддачу в≥д вкладених кошт≥в. « ≥ншого боку, характеризуЇ простоту ≥ зручн≥сть (отже ≥ низьк≥ витрати) проведенн¤ монтажнихработ.

¬≥дсутн≥сть обмежень по рельЇф≥ м≥сцевост≥.

ѕередача сигналу забезпечуЇтьс¤ незалежно в≥д рельЇфу м≥сцевост≥ завд¤ки можливост≥ розм≥щенн¤ Ѕ— на пануючих висотах ≥/чи використанню ретрансл¤тор≥в.

ѕростота ≥ швидк≥сть нарощуванн¤.

ƒл¤ п≥дключенн¤ до системи нового абонента досить забезпечити його номером ≥ абонентським терм≥налом. ѕри деф≥цит≥ Їмност≥ системи, њњ можна легко розширити додатковими чи модул¤ми п≥дсистемами.

≈фективн≥сть в умовах низькоњ щ≥льност≥ абонент≥в.

¬арт≥сть системи не росте з≥ зб≥льшенн¤м в≥дстан≥ (у межах припустимих рад≥ус≥в зон обслуговуванн¤ Ѕ—) до абонента. Ќа мал. 2 представлена залежн≥сть повних середньор≥чних витрат на один абонента в≥д щ≥льност≥ абонент≥в. як видно з малюнка, ефективн≥сть використанн¤ Упров≥дноњФ технолог≥њ вир≥внюЇтьс¤ з УбеспроводнойФ при 300 - 600 аб./кв. км, ≥ це т≥льки по одному показнику. ѕри цьому варто розгл¤дати саму можлив≥сть ≥ доц≥льн≥сть прокладки кабельних л≥н≥й.

–ис.

«алежн≥сть повних середньор≥чних витрат на один абонента

в≥д щ≥льност≥ абонента

√нучка пол≥тика ≥нвестуванн¤ створюваноњ мереж≥.

ѕров≥дна ≥нфраструктура вимагаЇ великомасштабних ≥нвестиц≥й, що ≥стотно випереджають прогнозован≥ потреби в к≥лькост≥ абонентських л≥н≥й ≥ не завжди ви¤вл¤ютьс¤ виправданими, тод≥ ¤к беспроводна¤ технолог≥¤ допускаЇ ≥нвестуванн¤ др≥бними кроками, що б≥льш точно в≥дсл≥дковують прогнозованоњ потреби. Ќа мал. 3 приведена ¤к≥сна залежн≥сть планованих ≥нвестиц≥й дл¤ пров≥дного ≥ беспроводного тип≥в мереж. ѕод≥бна стратег≥¤ прискорюЇ поверненн¤ вкладених кошт≥в ≥ знижуЇ ф≥нансов≥ витрати на створенн¤ незатребуваноњ частини ≥нфраструктури.

–ис.

«алежн≥сть планованих ≥нвестиц≥й дл¤ пров≥дного ≥ безпров≥дного типу мереж в≥д часу реал≥зац≥њ проекту

¬≥дносно невелика варт≥сть обслуговуванн¤.

” даному випадку виключаЇтьс¤ випадкове чи навмисне ушкодженн¤ ≥нфраструктури зв'¤зку, наприклад, кабельних комун≥кац≥й. —истема забезпечуЇ ефективну д≥агностику несправностей.

¬≥дпов≥дно до прогноз≥в системи WLL до 2010 року будуть складати до 15% серед ус≥х систем у мережах доступу.

¬арт≥сть введенн¤ одного телефонного апарата (“ј) ≥з пров≥дним принципом доступу найближчим часом у –ос≥њ та ”крањн≥ буде складати 1000 USD, що пор≥вн¤нно з варт≥стю устаткуванн¤ в розрахунку на один абонента дл¤ сучасних систем WLL. Ѕагато хто аналитики вважають, що варт≥сть ≥нфраструктури абонентськоњ кабельноњ мереж≥ складаЇ не менш 30% в≥д кап≥тальних витрат оператора. ¬елика частина цих витрат приходитьс¤ на буд≥вництво л≥н≥йно-кабельних споруджень; оч≥куЇтьс¤, що згодом њхн¤ варт≥сть буде т≥льки зростати.

—труктура вартост≥ введенн¤ “ј з пров≥дним принципом доступу (св≥това практика) показана на мал., з ¤кого видно, що витрати, зв'¤зан≥ з прокладкою кабелю, складають б≥льш 40%.

–ис.

—труктура вартост≥ введенн¤ “ј

ѕри використанн≥ безпров≥дноњ технолог≥њ основн≥ витрати приход¤тьс¤ на устаткуванн¤, ц≥ни на которое неухильно падають. ”же сьогодн≥, у ц≥лому р¤д≥ випадк≥в, рад≥одоступ Ї виг≥дною альтернативою пров≥дному р≥шенню.

” —Ўј б≥льш 50% ус≥й введен≥й у 1995 роц≥ номерноњ Їмност≥ базуЇтьс¤ на технолог≥њ WLL. ƒо початку 1996 року в усьому св≥т≥ було майже 15 млн. користувач≥в, п≥дключених до “‘ мереж через безпров≥дний доступ, причому, б≥льш 50% в≥д загального числа - у крањнах јз≥њ ≥ “ихоокеанського рег≥ону.

ѕо оц≥нках експерт≥в оч≥куЇтьс¤, що до 2000 року в –ос≥њ та ”крањн≥ буде розгорнуте близько 5% в≥д загального числа систем WLL. ѕрогнозований швидкий р≥ст числа абонент≥в систем WLL обумовлений поруч фактор≥в, серед ¤ких ≥ низька телефонна щ≥льн≥сть (особливо в с≥льськ≥й м≥сцевост≥), ≥ велик≥ територ≥њ з низькою щ≥льн≥стю населенн¤ ≥, нарешт≥, економ≥чна доц≥льн≥сть використанн¤ саме систем WLL.

« огл¤ду на той факт, що 90% населенн¤ –ос≥њ та ”крањн≥ проживаЇ на територ≥¤х крањв ≥ областей ≥з середньою щ≥льн≥стю населенн¤ менш 80 чолов≥к на кв. км, буд≥вництво й експлуатац≥¤ систем WLL ви¤вл¤Їтьс¤ економ≥чно б≥льш виг≥дноњ, чим використанн¤ систем ≥з пров≥дним принципом доступу (мал. 2, щ≥льн≥сть абонент≥в у межах 16 - 25 на кв. км).

–езультати досл≥джень с≥льськоњ телефон≥њ показали, що 1868 с≥льських район≥в, 151 000 с≥льських населених пункт≥в, 45 000 населених пункт≥в узагал≥ не мають телефонного зв'¤зку; телефонна щ≥льн≥сть по –ос≥њ та ”крањн≥ менш 9%, значна частина устаткуванн¤ застар≥ла морально ≥ зношена ф≥зично. “аким чином, у перспектив≥ на 5 - 7 рок≥в прогнозуЇтьс¤ телефонна щ≥льн≥сть 20%. ѕри цьому ст≥льников≥ телефони дл¤ с≥льського зв'¤зку не актуальн≥. ƒл¤ телефон≥зац≥њ с≥льських район≥в перспективними будуть системи WLL з рад≥усом зон обслуговуванн¤ не менш 5 - 8 к≥лометр≥в.

¬икористана л≥тература:

Ќов≥ технолог≥њ сьогодн≥. Ц  ., 2001.

WLL в питанн¤х ≥ в≥дпов≥д¤х. Ц  ., 2002.

1	2

Ќазва: WLL - системи зв'¤зку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (941 прочитано)