ультура >  ультури, ¤к≥ вважаютьс¤ правоосновою украњнського народу

 олон≥зац≥¤ приносила значн≥ прибутки. „ерез грецьк≥ м≥ста-колон≥њ у метропол≥ю надходили хл≥б, сировина, раби, забезпечу≠вавс¤ збут продукц≥њ власного ремесла. —л≥д зазначити, що ц≥ м≥с≠та-держави стали необх≥дною складовою частиною всього ≥сторич≠ного процесу в ѕ≥вн≥чному ѕричорномор'њ. ¬они мали великий вплив на ск≥фськ≥ та ≥нш≥ племена, встановлювали з ними т≥сн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки.  р≥м того, ≥снуванн¤ таких м≥ст на ѕ≥вн≥чному берез≥ „орного мор¤ було могутн≥м стимулом дл¤ прискоренн¤ процесу соц≥ально-економ≥чного розвитку племен, що њх оточували.

ѕерше поселенн¤ грецьких колон≥ст≥в з'¤вилос¤ ще у VII ст. до н.е. на невеликому остров≥ Ѕерезань б≥л¤ гирла ƒн≥про-Ѕузького лиману.

” VI ст. до н.е. вже було засновано р¤д м≥ст: на берез≥ Ѕузького лиману Ч ќльв≥¤, у сх≥дному  риму Ч ‘еодос≥¤, ѕант≥капей (на м≥сц≥ сучасноњ  ерч≥). ѕ≥зн≥ше (в останн≥й чверт≥ 1 ст. до н.е.) виникають ’ерсонес (поблизу —евастопол¤), “≥ра (м. ЅЇлгород-ƒн≥стровський) та багато ≥нших.

—вого розкв≥ту грецьк≥ м≥ста-держави дос¤гають у VЧIV ст. до н.е., п≥сл¤ чого починаЇтьс¤ њх занепад. ¬≥н був зумовлений р¤дом фактор≥в: по¤вою у ѕричорномор'њ нових великих плем≥нних об'Їд≠нань, пересуванн¤м кочових племен, загостренн¤м внутр≥шн≥х кла≠сових суперечностей у м≥стах-колон≥¤х та ≥н. «алежн≥сть в≥д –имсь≠коњ ≥мпер≥њ, що розпочалас¤ з ≤ ст. до н.е., не могла ≥стотно зм≥нити це становище, оск≥льки римл¤ни розгл¤дали ц≥ м≥ста лише ¤к джерело одержанн¤ продукт≥в ≥ раб≥в, ¤к передаточн≥ пункти у торгових ≥ дипломатичних зносинах з "варварським св≥том", а тому процес роман≥зац≥њ незначною м≥рою зачепив грецьке населенн¤ античних м≥ст-держав ѕ≥вн≥чного ѕричорномор'¤. ” III ст. н.е. м≥ста-колон≥њ на територ≥њ ѕ≥вн≥чного ѕричорно≠мор'¤ вступають у пер≥од загального економ≥чного та соц≥ально-по≠л≥тичного розкладу, що призв≥в через сто з лишн≥м рок≥в до њх остаточноњ загибел≥. Ќайсильн≥шого удару м≥ста зазнали в≥д навали готських ≥ гуннських племен. ” IV ст. припин¤Ї своЇ ≥снуванн¤ ¤к м≥сто-держава ќльв≥¤. ’ерсонес, хоч ≥ вц≥л≥в, але потрапив п≥д владу ¬≥зант≥йськоњ ≥мпер≥њ. ¬≥домий ¤к м≥сто  орсунь, в≥н був знищений золотоординськими завойовниками в середин≥ XV ст. “ака ж участь сп≥ткала ѕант≥капей ≥ ‘еодос≥ю.

√рецьк≥ м≥ста-колон≥њ ѕ≥вн≥чного ѕричорномор'¤ були рабов≠ласницькими пол≥сами, ¤к≥ за своЇю суттю мало чим в≥др≥зн¤лис¤ в≥л метропол≥њ.

¬ажливе м≥сце в економ≥чному житт≥ ќльв≥њ, ’ерсонесу та ≥нших м≥ст займало землеробство ≥ скотарство. Ќаприклад, ќльв≥¤ мала свою с≥льськогосподарську територ≥ю Ч хору, на ¤к≥й њњ меш≠канц≥ могли вирощувати хл≥б ≥ городину, пасти худобу. ’л≥боробством ≥ скотарством займалис¤ також мешканц≥ поселень, що оточу≠вали ќльв≥ю. ” прибережних районах було значно розвинуте риба≠льство, хоч воно ≥ не носило товарного характеру. ’ерсонес з самого початку розвивавс¤ ¤к центр с≥льськогосподарського виро≠бництва. ∆ител≥ м≥ста волод≥ли значним с≥льськогосподарським районом. «ах≥дне узбережж¤  риму, ¤ке херсонесц≥ називали "р≥в≠ниною", було житницею ’ерсонесу, що поставл¤ла м≥сту зерно. “еритор≥¤ на крайньому п≥вденному заход≥  риму, що називаЇтьс¤ тепер √еракл≥йським п≥востровом, була под≥лена на велику к≥льк≥сть над≥л≥в Ч клер≥в розм≥ром в≥д 17 до 26 гектар≥в.  ожний клер ¤вл¤в собою земельний над≥л з укр≥пленою садибою, що складалас¤ з будинку, р≥зних господарських буд≥вель, цистерни дл¤ води. —адиба була огороджена ст≥ною. √оловним зан¤тт¤м власник≥в клер≥в було виноградарство, але до складу клер≥в входили також сади, пасови≠ська ≥ пол¤. “ак≥ клери легко под≥л¤лис¤ на 3 або 4 менш≥ д≥л¤нки, ¤к≥ здавалис¤ в оренду, ≥ тому в ’ерсонес≥ переважало саме др≥бне землеволод≥нн¤.

«начну роль в≥д≥гравало рем≥сниче виробництво. “ак, великих усп≥х≥в дос¤гли ольв≥йськ≥ майстри у виготовленн≥ металевих виро≠б≥в, в≥длитих ≥з бронзи або м≥д≥, дзеркал, прикрас, статуеток, ¤к≥ часто виконувались у "ск≥фському зв≥риному стил≥". –озвивалис¤ в ќльв≥њ керам≥чне виробництво, ювел≥рне, деревообробне, ткацьке та ≥нш≥ ремесла. ћеталург≥йн≥, ювел≥рн≥, текстильн≥ п≥дприЇмства працювали у ’ерсонес≥. ¬иробл¤лас¤ р≥зноман≥тна керам≥ка. ’ерсонеськ≥ рем≥снич≥ вироби збувалис¤ не т≥льки у самому м≥ст≥, а й за його межами Ч у ск≥фських поселенн¤х  риму. ѕо р≥ках ѕ≥вденноњ ”крањни багато з цих товар≥в розходилис¤ вглиб суходолу ѕричорноморськ≥ м≥ськ≥ центри вели жваву заморську торг≥в≠лю ќсновною статтею у торговому баланс≥ (за вин¤тком ’ерсоне≠су) був вив≥з хл≥ба.  р≥м того, купц≥ продавали у √рец≥ю, а пот≥м в –им худобу, шк≥ри. ≈кспортувалис¤ с≥ль, риба, рибн≥ продукти. ѕоширеним товаром були також раби. ” свою чергу, ц≥ м≥ста ввозили ≥з √рец≥њ вино ≥ оливкову ол≥ю, р≥зн≥ металев≥ вироби, тканини, мармур ≥ вироби з нього, предмети розкош≥ та мистецтва.

√рецьк≥ м≥ста мали високу культуру. “ут споруджувалис¤ ка≠м'¤н≥ будинки, театри, оздоблен≥ скульптурою, розписом ≥ мозањкою. Ќа вулиц¤х сто¤ли кам'¤н≥ стовпи з вис≥ченими на них оф≥ц≥йними текстами.  ласове розшаруванн¤ на рабовласник≥в ≥ раб≥в про¤вл¤лос¤ досить виразно. ѕан≥вний клас складавс¤ з судновласник≥в, купц≥в, господар≥в рем≥сничих майстерень, землевласник≥в, лихвар≥в та ≥н. Ѕуло також багато в≥льних землероб≥в, рем≥сник≥в, др≥бних торговц≥в. ” рем≥сничому виробництв≥ ’ерсонесу переважали, нап≠риклад, др≥бн≥ та середн≥ майстерн≥. “ому не можна недооц≥нювати тут роль др≥бних виробник≥в, що складали значну частину населен≠н¤.

1	2

Ќазва:  ультури, ¤к≥ вважаютьс¤ правоосновою украњнського народу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (1669 прочитано)