ћакроеконом≥ка > ћонетарна пол≥тика ≥ њњ ≥нструменти

пол≥тика обл≥ковоњ ставки, тобто регулюванн¤ проценту по займах комерц≥йних банк≥в у центрального банка;

зм≥на норми обов'¤зкових резерв≥в.

ќперац≥њ на в≥дкритому ринку

¬ цей час в св≥тов≥й економ≥чн≥й практиц≥ основним ≥нструментом регулюванн¤ грошовоњ маси Ї операц≥њ на в≥дкритому ринку. Ўл¤хом покупки чи продажу на в≥дкритому ринку казначейських ц≥нних папер≥в центральний банк може зд≥йснити або уливанн¤ резерв≥в в кредитну систему держави, або вилучити њх зв≥дт≥л¤.

ќперац≥њ на в≥дкритому ринку провод¤тьс¤ центральним банком звичайно сп≥льно з групою дор≥дних банк≥в ≥ ≥нших ф≥нансово-кредитних заклад≥в.

–озгл¤немо схему проведенн¤ цих операц≥й на приклад≥ центрального банку —Ўј - ‘едеральной резервноњ системи (дал≥ ‘–—).

ѕрипустимо, що на грошовому ринку спостер≥гаЇтьс¤ надлишок грошовоњ маси в об≥гу, ≥ центральний банк ставить завданн¤ по обмеженню чи л≥кв≥дац≥њ цього надлишку. ƒл¤ цього в≥н активно починаЇ пропонувати державн≥ ц≥нн≥ папери на в≥дкритому ринку банкам чи населенню, що купуЇ державн≥ ц≥нн≥ папери кр≥зь спец≥альних дiлер≥в. ќск≥льки пропозиц≥¤ державних ц≥нних папер≥в зб≥льшуЇтьс¤, њх ринкова варт≥сть падаЇ, а процентн≥ ставки по них зростають ≥, в≥дпов≥дно, зростаЇ "приваблив≥сть" њх дл¤ покупц¤. Ќаселенн¤ (через дiлер≥в) ≥ банки починають активно купувати державн≥ ц≥нн≥ папери, що приводить до скороченн¤ банк≥вських резерв≥в. —короченн¤ банк≥вських резерв≥в, в свою чергу, зменшить пропозиц≥ю грошей до пропорц≥њ, р≥вноњ банк≥вському мультiпликатору.  рива пропозиц≥њ зсунетьс¤ л≥воруч, процентна ставка зросте.

ѕрипустимо тепер, що на грошовому ринку спостер≥гаЇтьс¤ нестача грошових засоб≥в в об≥гу. ¬ цьому випадку центральний банк проводить пол≥тику, спр¤мовану на поширенн¤ грошовоњ пропозиц≥њ, а саме починаЇ купувати державн≥ ц≥нн≥ папери у банк≥в ≥ населенн¤. “им самим центральний банк зб≥льшуЇ попит на державн≥ ц≥нн≥ папери. ¬насл≥док цього њх ринкова ц≥на зростаЇ, процентна ставка по них падаЇ, що робить казначейськi ц≥нн≥ папери "непривабливими" дл¤ њх власник≥в. Ќаселенн¤ (через дiлер≥в) ≥ банки активно починають продавати державн≥ ц≥нн≥ папери, що приводить в к≥нцевому рахунку, до зб≥льшенн¤ банк≥вських резерв≥в ≥ (з урахуванн¤м мультипл≥кац≥йного ефекту) - до зб≥льшенн¤ грошовоњ пропозиц≥њ.  рива пропозиц≥њ грошей зсунетьс¤ праворуч, а процентна ставка упаде.

Ѕанк≥вська обл≥кова ставка

¬ наш≥й спрощенн≥й модел≥ банк≥вськоњ системи припускалос¤, що Їдиною можлив≥стю придбанн¤ банками додатковоњ к≥лькост≥ резерв≥в Ї прит¤гненн¤ додаткових вклад≥в. ѕроте в д≥йсност≥ банки ≥ ощадн≥ ≥нститути, що потребують додаткових резерв≥в дл¤ задоволенн¤ вимогам ‘–— або дл¤ поширенн¤ обс¤гу своњх позичок, мають ще один вар≥ант поводженн¤: одержанн¤ резерв≥в шл¤хом займу.

ќдин ≥з можливих засоб≥в зд≥йсненн¤ цього вар≥анту Ї в прит¤гненн≥ резерв≥в шл¤хом займу у ≥ншого банку. –инок, на ¤кому банки надають своњ резерви в форм≥ краткострокових позичок ≥ншим банкам, в≥домий ¤к ринок федеральних фонд≥в. —тавка позикового проценту, що ст¤гаЇ по цим позичкам, називаЇ ставкою проценту по федеральним фондам. ўоденний обс¤г операц≥й на даному ринку, де надаютьс¤ "24-годинн≥" позички, дос¤гають м≥ль¤рд≥в долар≥в.

 р≥м того, банки можуть одержувати резерви шл¤хом займу у ‘–— кр≥зь так зване "обл≥кове в≥кно". (Ќе треба розум≥ти цей висл≥в буквально, бо в д≥йсност≥ наданн¤ такого роду послуг покладено на один ≥з в≥дд≥л≥в рег≥ональних –езервних банк≥в, що, зрозум≥ло не Ї в≥кном в пр¤мому зм≥ст≥ слова.) Ѕанки звертаютьс¤ до ‘–— за займами в двох р≥зноман≥тних ситуац≥¤х. Ќайб≥льш часто вони одержують краткостроков≥ позички, щоб привести в пор¤док своњ резерви, ¤кщо неждан≥ вилучанн¤ депозит≥в привели до пад≥нн¤ резерв≥в нижче встановленого обов'¤зкового р≥вн¤. ѕод≥бного роду адаптационн≥ займи, ¤к њх прийн¤то називати, п≥дл¤гають адм≥н≥стративним обмеженн¤м. ‘–— не заохочуЇ практику наданн¤ займ≥в тим банкам, частота ≥ розм≥ри використанн¤ позичок ¤кими надм≥рно великi. ўо част≥ше де¤кий ≥нститут звертаЇтьс¤ за займамi кр≥зь обл≥кове в≥кно, тим б≥льш жорстким стаЇ тиск адм≥н≥стративних обмежень, що перешкоджують наданню позички. ¬ тих випадках, коли банки захот¤ть зб≥льшити своњ резерви по т≥й прост≥й причин≥, що вони ви¤вили можливост≥ виг≥дного наданн¤ позичок, њм буде рекомендовано використанн¤ ≥нших джерел грошових засоб≥в, наприклад, прит¤гненн¤ додаткових депозит≥в.

ќкр≥м наданн¤ краткострокових адаптац≥йних займ≥в кр≥зь обл≥кове в≥кно, ‘–— ≥нколи зд≥йснюЇ довгострокове кредитуванн¤ на особливих умовах. ÷е можуть бути, наприклад, позички др≥бним банкам дл¤ задоволенн¤ њх додаткових сезонних потреб в грошових засобах. ≤нколи позички також надаютьс¤ банкам, опинившимс¤ в складному ф≥нансовому положенн≥ ≥ що потребують допомоги дл¤ приведенн¤ в пор¤док свого балансу.

—тавка позикового проценту, ¤ку ‘–— назначаЇ по позичкам, що надаЇ кр≥зь обл≥кове в≥кно, називаЇтьс¤ банк≥вською обл≥ковою ставкою. ¬она становить другий ≥нструмент пол≥тики, що використаЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ контролю за пропозиц≥Їю грошей. якщо ‘–— вважаЇ необх≥дним створити спри¤тлив≥ умови дл¤ зб≥льшенн¤ обс¤гу займ≥в кр≥зь обл≥кове в≥кно ("дисконтних займ≥в"), вона знижуЇ р≥вень банк≥вськоњ обл≥ковоњ ставки. як т≥льки р≥вень обл≥ковоњ ставки падаЇ нижче ставки проценту по займах на ринку федеральних фонд≥в, грошов≥ витрати, ¤к≥ сопр¤жен≥ з прит¤гненн¤м кошт≥в шл¤хом займ≥в кр≥зь обл≥кове в≥кно, зменьшуютьс¤ у пор≥вн¤нн≥ з в≥дпов≥дними витратами одержанн¤ позичок у ≥нших банк≥в. «в≥сно, обс¤г дисконтних займ≥в при цьому зб≥льшуЇтьс¤. ѕроте таке поширенн¤ маЇ де¤ку границю, при дос¤гненн≥ ¤коњ банки в≥дмовл¤тьс¤ в≥д подальших займ≥в кр≥зь обл≥кове в≥кно також в тому раз≥, коли р≥вень банк≥вськоњ обл≥ковоњ ставки буде значно нижче ставки проценту по займах на ринку федеральних фонд≥в. ѕо м≥р≥ поширенн¤ обс¤гу дисконтних займ≥в, наступаЇ момент, коли альтернативн≥ витрати, обумовлен≥ жорстк≥стю вводимих ‘–— адм≥н≥стративних обмежень (проти зловживанн¤ банками дисконтними займами), зростаЇ наст≥льки, що повн≥стю нейтралiзуЇ вигоди низького р≥вню процентноњ ставки при одержанн≥ позичок кр≥зь обл≥кове в≥кно. “ому банки звертаютьс¤ за займами кр≥зь обл≥кове в≥кно т≥льки до того моменту, поки не установитис¤ р≥вновага м≥ж повними витратами, ¤к≥ повТ¤зан≥ з прит¤гненн¤м кр≥зь обл≥кове в≥кно кожного долару (включаючи ¤к готов≥, грошов≥ витрати, що визначаютьс¤ р≥внем банк≥вськоњ обл≥ковоњ ставки, так ≥ альтернативн≥ витрати, обумовлен≥ зб≥льшенн¤м жосткост≥ адм≥н≥стративного тисненн¤), ≥ ставкою позикового проценту по займах на ринку федеральних фонд≥в. якщо банк≥вська обл≥кова ставка зм≥нюЇтьс¤ щодо ставки проценту по займах на ринку федеральних фонд≥в, то вимагаЇтьс¤ пор≥вн¤но незначна зм≥на величини дисконтних займ≥в дл¤ здобутку ц≥Їњ точки.

якщо ‘–— вважаЇ необх≥дним скоротити обс¤г займ≥в кр≥зь обл≥кове в≥кно, вона п≥двищуЇ р≥вень банк≥вськоњ обл≥ковоњ ставки.  оли останн¤ п≥д≥ймаЇтьс¤ вище ставки позикового проценту на ринку федеральних фонд≥в, займи кр≥зь обл≥кове в≥кно стають меньш принадним джерелом грошових кошт≥в.

√рошов≥ засоби, ¤к≥ банки надають одне одному в форм≥ позичок через ринок федеральних фонд≥в, не ви¤вл¤ють н≥¤кого впливу на величину суммарних банк≥вських резерв≥в; шл¤хом такого роду займ≥в резерви рухаютьс¤ по колу, переход¤чи з рахунк≥в одного банка на рахунок ≥ншого. √рошов≥ кошти, уз¤т≥ в позичку кр≥зь обл≥кове в≥кно, становл¤ть чист≥ додатков≥ резерви. ¬они утворюють основу процесу мультiпл≥кативного поширенн¤ депозит≥в аналог≥чно резервам, вводимим в банк≥вську систему шл¤хом куп≥вл≥ на в≥дкритому ринку. ќск≥льки ц¤ форма займ≥в впливаЇ на обс¤г резервних депозит≥в, зм≥ни р≥вн¤ банк≥вськоњ обл≥ковоњ ставки дають в руки ‘–— ще один ≥нструмент управл≥нн¤ величиною грошовоњ маси. ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ банк≥вськоњ обл≥ковоњ ставки скорочуЇ обс¤г резерв≥в, що здобуваютьс¤ за рахунок займ≥в ≥, отже, маЇ тенденц≥ю зменьшувати величину грошовоњ маси. ѕонiженн¤ р≥вн¤ обл≥ковоњ ставки спри¤Ї зростанню обс¤гу резерв≥в, що здобуваютьс¤ за рахунок займ≥в, створюючи передумови дл¤ поширенн¤ грошовоњ маси.

«м≥на норми обов'¤зкових резерв≥в

«м≥на норми обов'¤зкових резерв≥в становить трет≥й ≥нструмент монетарноњ пол≥тики, що може використати ‘–— дл¤ контролю за пропозиц≥Їю грошей. —умарна величина депозит≥в до затребуванн¤ визначаЇтьс¤ по сл≥дуюч≥й формул≥:

—умарна величина депозит≥в до затребуванн¤ = (1\гг) х «агальна величина резерв≥в,

де гг означаЇ норму обов'¤зкових резерв≥в. јналог≥чн≥, але б≥льш складн≥ формули застосовуютьс¤ дл¤ опису взаЇмозв'¤зку м≥ж нормами обов'¤зкових резерв≥в ≥ вс≥ма елементами параметр≥в ћ1 ≥ ћ2 в сучасн≥й банк≥вськ≥й систем≥ —Ўј. “аким чином, понiженн¤ норми обов'¤зкових резерв≥в зб≥льшить обс¤г т≥Їњ грошовоњ маси, ¤ку може п≥дтримувати де¤ка к≥льк≥сть резерв≥в, а п≥двищенн¤ ц≥Їњ норми скоротить к≥льк≥сть долар≥в грошовоњ маси, що приходитьс¤ на де¤ку надану к≥льк≥сть резерв≥в.

’оч зм≥на норми обов'¤зкових резерв≥в н≥коли не використалас¤ дл¤ ц≥лей поточного контролю за пропозиц≥Їю грошей, ‘–— ≥нколи зм≥нювала цю норму. ƒ≥¤лос¤ це в тих випадках, коли ‘–— мала р≥шуч≥ нам≥ри добитис¤ сдвигу в б≥к поширенн¤ чи стиску обс¤гу пропозиц≥њ грошей. Ќаприклад, в пер≥од важкого економ≥чного занепаду 1974-1975 рок≥в ‘–— трич≥ понiжала своњ вимоги до величини обов'¤зкових резерв≥в.

«акон про контроль за грошовим об≥гом 1980 року поширив сферу розповсюдженн¤ норми обов'¤зкових резерв≥в, що встановлюЇ ‘–—. ƒо того ¤к був прийн¤тий цей закон, ‘–— могла вимагати дотриманн¤ зазначеноњ норми т≥льки у комерц≥йних банк≥в, надход¤щих до њњ структури. ¬ цей час ‘–— може встановлювати вимоги, що стосуютьс¤ резервного покритт¤ трансакционих депозит≥в, дл¤ вс≥х депозитних ≥нститут≥в, за вин¤тком лише самих др≥бних. «г≥дно з законом, ‘–— може регулювати величину норми обов'¤зкових резерв≥в в межах в≥д 8 до 14 в≥дсотк≥в дл¤ ф≥нансових ≥нститут≥в, сумарна к≥льк≥сть трансакционих депозит≥в ¤ких перевищуЇ де¤кий встановлений р≥вень.  р≥м того, при певних умовах вона може накладати додатков≥ зобов'¤занн¤ по резервному покриттю трансакционих депозит≥в. ќкр≥м цього, вона може зобов'¤зати ф≥нансов≥ ≥нститути, розм≥р актив≥в ¤ких перевищуЇ певну величину, дотримуватис¤ вимоги обов'¤зкових резерв≥в дл¤ неособових терм≥нових вклад≥в ≥ де¤ких ≥нших категор≥й пасив≥в шл¤хом встановленн¤ норми обов'¤зкових резерв≥в по них в≥д 0 до 9 в≥дсотк≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ћонетарна пол≥тика ≥ њњ ≥нструменти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (3658 прочитано)