ћакроеконом≥ка > ћонетарна пол≥тика ≥ њњ ≥нструменти

ѕроте в д≥йсност≥ удосконаленн¤ практики встановленн¤ норм обов'¤зкових резерв≥в, ¤к≥ ввод¤тьс¤ зг≥дно з «аконом про контроль за грошовим об≥гом, звТ¤зан≥ ≥з р≥зноман≥тного роду тонкост¤мi техн≥чного характеру. ќстанн≥ робл¤ть меньш привабливими, ≥з точки зору ‘–—, використанн¤ зм≥ни норми обов'¤зкових резерв≥в у вигл¤д≥ ≥нструменту грошовоњ пол≥тики. ≤ хоч юрiдично цей ≥нструмент дос≥ ще доступен, п≥сл¤ 1980 року в≥н в чимал≥й м≥р≥ загубив свою актуальн≥сть ≥ був в≥дкладений до найкращих час≥в. —ьогодн≥ т¤жко сказати, чи Ї в нього майбутнЇ.

ќсобливост≥ проведенн¤ монетарноњ пол≥тики на сучасному етап≥ розвитку

¬ основ≥ грошово-кредитноњ пол≥тики лежить теор≥¤ грошей (монетарiстська теор≥¤), що вивчаЇ процес впливу грошей ≥ грошово-кредитноњ пол≥тики на стан економ≥ки в ц≥лому.

ƒовг≥ роки серед економiст≥в ведутьс¤ дискус≥њ, обумовлен≥ двома р≥зноман≥тними подходамi до теор≥њ грошей: модернiзiрованою кейнс≥анською теор≥Їю, ≥ сучасною к≥льк≥сною теор≥Їю грошей (монетарiзмом) - ≥з ≥нший.

¬ чому суть суперечки? ≤ кейнс≥анц≥, ≥ монетарiсти визнають, що зм≥на грошовоњ пропозиц≥њ впливаЇ на номiнальний ¬Ќѕ, але оц≥нюють по-р≥зному ≥ значенн¤ цього впливу, ≥ сам механ≥зм: ≥з точки зору кейнс≥анц≥в, в основу монетарноњ пол≥тики повинен бути покладений р≥вень процентноњ ставки, а ≥з точки зору монетарiст≥в, - сам р≥вень грошей.

 ейнс≥анська теор≥¤ грошей

ќсновн≥ положенн¤ теор≥њ ,що в≥дстоюЇтьс¤ кейнс≥анцамi у галуз≥ грошей, сл≥дуюч≥:

–инкова економ≥ка всередин≥ себе представл¤Ї нест≥йку систему з багатьма "пороками". “ому державн≥ сл≥д регул¤рно використати р≥зноман≥тн≥ ≥нструменти регулюванн¤ економ≥ки, в тому числ≥ ≥ монетарну пол≥тику.

Ћанцюг причiнно-сл≥дчих зв'¤зк≥в пропозиц≥њ грошей ≥ номiнального ¬Ќѕ такий: зм≥на в грошов≥й пропозиц≥њ Ї причиною зм≥ни процентноњ ставки, що, в свою чергу, приводить до зм≥ни в ≥нвестиц≥йному попит≥ ≥ кр≥зь мультипл≥кац≥йний ефект - до зм≥ни в номiнальному ¬Ќѕ.

ќсновне теоретичне р≥вн¤нн¤, на ¤кому базуютьс¤ кейнс≥анц≥:

¬Ќѕ=C+I+G+NX,

де C - споживч≥ видатки населенн¤; I - ≥нвестиц≥њ; G - державн≥ видатки на покупку товар≥в ≥ послуг; NX - чистий експорт.

 ейнс≥анц≥ вважають, що ланцюг причiнно-сл≥дчих зв'¤зк≥в м≥ж пропозиц≥Їю грошей ≥ номiнальним ¬Ќѕ великий. ÷ентральний банк при проведенн≥ монетарноњ пол≥тики повинен волод≥ти великою ≥нформац≥Їю (наприклад, ¤к скажетьс¤ на ≥нвестиц≥йному попит≥ зм≥на процентноњ ставки ≥, отже, наск≥льки зм≥нитис¤ величина ¬Ќѕ). Ќарощуванн¤ грошовоњ пропозиц≥њ взагал≥ маЇ багато ¤к≥ негативн≥ насл≥дк≥, наприклад економ≥ка може опинитис¤ в так званоњ "л≥квiдн≥й ловушц≥". цю ситуац≥ю провокуЇ, чимало зб≥льшенн¤ грошовоњ пропозиц≥њ, коли процентна ставка знижуЇтьс¤ до критично низького р≥вн¤, наближаючись до м≥н≥мального, що означаЇ виключно високе в≥ддаванн¤ переваги л≥квiдностi. ѕропозиц≥¤ грошей продовжуЇ зб≥льшуватис¤, але процентна ставка уже не реагуЇ на це, бо нижче певного р≥вн¤ вона не може опуститис¤. јле ¤кщо ставка проценту не реагуЇ на зм≥ну грошовоњ пропозиц≥њ, то рветьс¤ ланцюг причiнно-сл≥дчих зв'¤зк≥в м≥ж зростанн¤м к≥лькост≥ грошей в об≥гу ≥ номiнальним ¬Ќѕ.

¬ зв'¤зку з викладеним вище спостержемо, що кейнс≥анц≥ вважають монетарну пол≥тику не наст≥льки сильно д≥йовим засобом стабiлiзац≥њ економ≥ки, ¤к, наприклад, фiскальна або бюджетна пол≥тика.

 ейнс≥анц≥ вважають, що головною проблемою в державному регулюванн≥ Ї п≥дбурюванн¤ еффектного попиту, а не боротьба з ≥нфл¤ц≥Їю, що повинна носити регулюЇмий характер (≥нфл¤ц≥¤ потр≥бна економ≥ц≥, бо - вона додатковий генератор еффектного попиту).

јле адже немаЇ гарант≥й того, що ≥нфл¤ц≥¤ не вийде з-п≥д контролю держави. Ќаприклад, можна змоделювати таку ситуац≥ю: з метою наступного зростанн¤ обс¤гу виробництва зб≥льшено грошова пропозиц≥¤. ѕроте м≥ж приростом грошей в об≥гу, ≥нвестиц≥¤ми ≥ наповнен≥ ринку товарами ≥снуЇ певний тимчасовоњ лаг. ѕершою реакц≥Їю ринку на зб≥льшенн¤ грошовоњ пропозиц≥њ буде зростанн¤ ц≥н на товари ≥ послуги. ѕокупець адаптуЇтьс¤ до п≥двищених ц≥н, але у нього виникаЇ ≥ адаптивне спод≥ванн¤, ≥, в≥дпов≥дно, п≥двищений попит, зв'¤заний ≥з подальшим зростанн¤м ц≥н. “ому першою реакц≥Їю споживача на товари, що з'¤вилис¤ буде п≥двищений попит на них, ≥, ¤к сл≥дство, буде тривати зростанн¤ ц≥н.

ћонетаристський п≥дх≥д

¬ ц≥лому в 70-х гг. спостер≥галась криза кейнс≥анськоњ школи. ¬ економ≥чн≥й науц≥ поперше став переважати неокласичний напр¤м, а п≥сл¤ цього - монетарiзм. √оловний теоретик монетарiзма - в≥домий американський економiст, лауреат ЌобелЇвськоњ прем≥њ ћ.‘рiдмен.

¬ самих загальних рисах основн≥ положенн¤ монетарiзма так≥:

ћонетарiзм базуЇтьс¤ на переконанн≥, що ринкова економ≥ка це внутр≥шньо ст≥йка система. вс≥ негативн≥ моменти - результат некомпетентного втручанн¤ ур¤ду в економ≥ку. ÷е втручанн¤ сл≥д свестi до м≥н≥муму.

 орел¤ц≥¤ м≥ж грошовим чинником (масою грошей в об≥гу) ≥ номiнальним об'Їмом ¬Ќѕ ви¤вл¤Їтьс¤ понад т≥сною, н≥ж м≥ж ≥нвестиц≥¤ми ≥ ¬Ќѕ. ƒинам≥ка ¬Ќѕ сл≥дуЇ безпосередньо за динам≥кою грошей (правда, з де¤ким сп≥зненн¤м), тому монетарiзм робить упор на грош≥.

ћонетарiзм спираЇтьс¤ на р≥вн¤нн¤ ≤.‘iшера: ћ*V=P*Q, але ¤кщо ≤.‘iшер робить упор на взаЇмозв'¤зок грошового феномену з ц≥нами, то ћ.‘рiдмен увТ¤зуЇ динам≥ку грошового чинника ≥з номiнальним ¬Ќѕ.

ќск≥льки добуток P*Q - це фактично номiнальний ¬Ќѕ, то р≥вн¤нн¤ можна представити ¤к: ћ=¬Ќѕ/V.

ћонетарiсти затверджують, що величина V стабiльна, тобто практично не зм≥нюЇтьс¤ в краткостроковому пер≥од≥, а в довгостроковому пер≥од≥ зм≥нюЇтьс¤ пов≥льно ≥ ц≥ зм≥ни легко передбачен≥.  р≥м того, при зм≥н≥ грошовоњ пропозиц≥њ V не зм≥нюЇтьс¤.

јле ¤кщо V стабiльна, то чинник грошей можна записати з певним коеф≥ц≥ентом k, тод≥

k*M=¬Ќѕ,

отже, грошова пропозиц≥¤ - це вир≥шальний чинник, що впливаЇ на зм≥ну ¬Ќѕ.

ѕричiнно-сл≥дчий зв'¤зок м≥ж пропозиц≥Їю грошей ≥ номiнальним ¬Ќѕ зд≥йснюЇтьс¤ не через процентну ставку, а безпосередньо, тим самим в≥дом≥ ¤к би" вх≥дн≥ ≥ вих≥дн≥ дан≥ "впливу пропозиц≥њ грошей на ¬Ќѕ, самий ж механ≥зм впливу скритий. ћ.‘рiдмен спробував по¤снити цей механ≥зм, вв≥вши пром≥жну категор≥ю - "портфель актив≥в", тобто сукупн≥сть вс≥х ресурс≥в, ¤кими волод≥Ї iндивiдуум.

‘рiдмен в≥дзначав, що кожна людина звикаЇ до певноњ структури актив≥в: сп≥вв≥дношенню грошей ≥ ≥нших вид≥в актив≥в. ѕри зб≥льшенн≥ грошовоњ пропозиц≥њ звичне сп≥вв≥дношенн¤ зм≥нюЇтьс¤ ≥, щоб в≥дбудувати його, люди починають купувати будь-¤к≥ реальн≥ ≥ ф≥нансов≥ активи (а не т≥льки обл≥гац≥њ, ¤к представл¤ють кейнс≥анц≥). —овокупний попит зростаЇ ≥ в к≥нцевому рахунку привозить до зростанн¤ номiнального ¬Ќѕ.

¬иход¤чи з цього, ћ.‘рiдмен висунув "грошове правило" сбалансованоњ довгостроковоњ монетарноњ пол≥тики, а саме: держав≥ сл≥д п≥дтримувати обгрунтований пост≥йний прир≥ст грошовоњ маси в об≥гу. ¬еличина цього приросту визначаЇтьс¤ р≥вн¤нн¤м ћ.‘рiдмена:

ћ = P + Y,

де ћ - средньор≥чний темп приросту грошей, % за тривалий пер≥од; Y - средньор≥чний темп приросту ¬Ќѕ, % за тривалий пер≥од, %; P - средньор≥чний темп оч≥куваноњ ≥нфл¤ц≥њ, %.

—редньор≥чний темп оч≥куваноњ ≥нфл¤ц≥њ п≥драховуЇтьс¤ по так зван≥й "сент-луiсськiй модел≥", а саме - ≥з совокупного р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ в≥дн≥маЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥¤, викликана державою, профсп≥лками ≥ т. п. ќдержуЇтьс¤ р≥зниц¤ - ц¤ величина так званоњ оч≥куваноњ ≥нфл¤ц≥њ.

ћонетарне правило ћ.‘рiдмена активно стало застосовуватис¤ ≥з 1975 року в јнгл≥њ ≥ —Ўј (течерiзм ≥ рейганом≥ка), в так зван≥й пол≥тиц≥ таргетуванн¤, тобто щор≥чного запровадженн¤ певних обмежень на зб≥льшенн¤ грошовоњ маси в об≥гу. √рошове правило ћ.‘рiдмена припускаЇ стаб≥льне ≥ пом≥рне зростанн¤ грошовоњ маси в межах 3-5% на р≥к. ¬ раз≥ порушенн¤ грошового правила при темп≥ грошових вливаннь в економ≥ку понад 3-5% на р≥к буде д≥¤тис¤ зб≥льшенн¤ ≥нфл¤ц≥њ, а ¤кщо темп уливанн¤ буде нижче 3-5%, то темп приросту ¬Ќѕ буде падати.

«аключенн¤

Ќа сучасному етап≥ розвитку, в епоху бурхливих зм≥н на св≥тов≥й арен≥, особливоњ важливост≥ набули питанн¤, повТ¤зан≥ з системами державного регулюванн¤. ¬важаю, що не треба доводити того, що в≥д метод≥в та ≥нструмент≥в державного регулюванн¤ залежить демократичний устр≥й в сусп≥льств≥. ” цьому науковому досл≥дженн≥, автор детально зупинивс¤ на ≥нструментах монетарноњ пол≥тики. ѕ≥сл¤ розгл¤ду питанн¤ можна сказати:

основними ≥нструментами регулюванн¤ грошовоњ маси в цей час в св≥тов≥й економ≥ц≥ Ї операц≥њ на в≥дкритому ринку. Ўл¤хом куп≥вл≥ та продажу на в≥дкритому ринку казначейських ц≥нних папер≥в, центральний банк може зд≥йснити вливанн¤ резерв≥в в кредитну систему держави або вилучити њх з обороту. ќперац≥њ на в≥дкритому ринку провод¤тьс¤ центральним банком сп≥льно з групою дор≥дних банк≥в та ≥нших ф≥нансово-кредитних заклад≥в;

серед ≥нструмент≥в монетарноњ пол≥тики зм≥на банковськоњ обл≥ковоњ ставки займаЇ друге м≥сце за значенн¤м п≥сл¤ пол≥тики центрального банку на в≥дкритому ринку;

трет≥м ≥нструментом монетарноњ пол≥тики Ї зм≥на норми обовТ¤зових резерв≥в. ÷ей ≥нструмент, на думку спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ зай маютьс¤ ц≥Їю проблемою, Ї найб≥льш потужним але в той же час достатньо грубим, оск≥льки торкаЇтьс¤ основ ус≥Їњ банковськоњ системи. Ќав≥ть незначна зм≥на норми обовТ¤зкових резерв≥в може викликати значн≥ зм≥ни в обТЇм≥ банк≥вських депозит≥в та кредит≥в, тому вживаЇтьс¤ цей ≥нструмент у виключних випадках.

1	2	3	4

Ќазва: ћонетарна пол≥тика ≥ њњ ≥нструменти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (3658 прочитано)