ћакроеконом≥ка > —учасн≥ тенденц≥њ розвитку ринку прац≥ в ”крањн≥

—усп≥льного под≥лу прац≥. –инок прац≥ розмежовуЇ найманого прац≥вника та роботодавц¤, розпод≥л¤Ї найманих прац≥вник≥в за профес≥¤ми та квал≥ф≥кац≥Їю, галуз¤ми виробництва та рег≥онами.

≤нформац≥йну. ƒаЇ учасникам процесу куп≥вл≥-продажу товару робоча сила ≥нформац≥ю щодо умов найму, р≥вн¤ зарплати, пропозиц≥њ робочих м≥сць, ¤кост≥ робочоњ сили тощо.

ѕосередницьку. –инок прац≥ встановлюЇ зв'¤зок , м≥ж роботодавц¤ми та найманими прац≥вниками, ¤к≥ вихо≠д¤ть на ринок прац≥ дл¤ задоволенн¤ взаЇмних ≥нтерес≥в ≥ потреб.

÷≥ноутворюючу. ÷е основна функц≥¤ ринку прац≥, що встановлюЇ р≥вновагу м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю робочоњ сили. Ћише на ринку прац≥ в≥дбуваЇтьс¤ загальне визнан≠н¤ затрат прац≥ на в≥дтворенн¤ товару Ђробоча силаї ≥ ви≠значаЇтьс¤ його варт≥сть.

—тимулюючу. «авд¤ки механ≥зму конкуренц≥њ ринок прац≥ стимулюЇ б≥льш ефективне використанн¤ трудових ресурс≥в з метою п≥двищенн¤ прибутковост≥ вироб≠ництва, також стимулюЇ найманих прац≥вник≥в п≥двищу≠вати св≥й профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень.

ќздоровлюючу. «авд¤ки конкуренц≥њ сусп≥льне вироб≠ництво зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д економ≥чно слабких, нежиттЇздатних п≥дприЇмств. –инок прац≥ дозвол¤Ї одержувати перевагу в конкурентн≥й боротьб≥ прац≥вникам з най≠б≥льш високими ¤к≥сними показниками робочоњ сили. —аме ринок створюЇ таку мотивац≥ю прац≥, ¤ка, з одного боку, примушуЇ прац≥вник≥в триматис¤ за робоче м≥сце в умовах гостроњ конкуренц≥њ, а з ≥ншого - матер≥ально зац≥кавлюЇ, стимулюЇ њх ≥н≥ц≥ативн≥сть, компетентн≥сть, квал≥ф≥кован≥сть.

–егулюючу. ѕевною м≥рою ринок впливаЇ на форму≠ванн¤ пропорц≥й сусп≥льного виробництва, розвиток рег≥он≥в, спри¤ючи перем≥щенню робочоњ сили з одних рег≥он≥в, галузей в ≥нш≥ б≥льш ефективн≥. –инок пращ ре≠гулюЇ надлишки трудових ресурс≥в, њх оптимальне роз≠м≥щенн¤, а, отже, ≥ ефективне використанн¤. ¬ ”крањн≥ ринок прац≥ ще повною м≥рою не виконуЇ вс≥х своњх функц≥й, оск≥льки знаходитьс¤ ще на стад≥њ розвитку. —егментац≥¤ ринку прац≥.

–инок прац≥ обмежуЇтьс¤ певним економ≥чним про≠стором, ¤кий маЇ ч≥тк≥ територ≥альн≥, галузев≥, демогра≠ф≥чн≥, соц≥альн≥, нац≥ональн≥ та ≥нш≥ параметри. —егмен≠тац≥¤ ринку прац≥ - це розпод≥л, розбиванн¤ ринку робочоњ сили на окрем≥ групи за певними критер≥¤ми, залежно в≥д поставленоњ мети вивченн¤, анал≥зу чи управл≥нн¤.

–инок прац≥ сегментуЇтьс¤ за такими принципами: територ≥альний (географ≥чний), профес≥онально-квал≥ф≥≠кац≥йний, соц≥альний, за ланками сусп≥льного виробництва, за к≥льк≥сним сп≥вв≥дношенн¤м покупц≥в та про≠давц≥в товару Ђробоча силаї, за умовами конкуренц≥њ. « точки зору територ≥ального п≥дходу вид≥л¤ють так≥ ринки прац≥:

- внутр≥шн≥й Ч м≥сцевий, рег≥ональний, нац≥ональний;

- зовн≥шн≥й Ч транснац≥ональний та св≥товий.
«алежно в≥д профес≥й вид≥л¤ють ринок:

робочих кадр≥в (прац≥вники переважно ф≥зичноњ
прац≥) наприклад, ринок верстатник≥в, зокрема, токар≥в,
шл≥фувальник≥в ≥ т. ≥н.;

спец≥ал≥ст≥в та кер≥вник≥в (прац≥вник≥в переважно
неф≥зичноњ прац≥).

« точки зору ланки сусп≥льного виробництва вид≥л¤ють ринки прац≥:

внутреф≥рмовий, тобто ринок прац≥ п≥дприЇмства,
ф≥рми, установи орган≥зац≥њ тощо;

галузевий;

нац≥ональний. ƒаний тип ринку прац≥ сп≥впадаЇ з
однойменним типом ринку за територ≥альною ознакою.

«алежно в≥д к≥льк≥сного сп≥вв≥дношенн¤ покупц≥в та продавц≥в товару Ђробоча силаї, ринок: прац≥, под≥бно до то≠варного, може бути:

- монопол≥Їю, монопсон≥Їю, ол≥гопол≥Їю, пол≥пол≥ею.
« точки зору умов конкуренц≥њ розр≥зн¤ють ринки

прац≥:

необмеженоњ конкуренц≥њ (повноњ конкуренц≥њ, в≥льний ринок);

обмеженоњ конкуренц≥њ (неповноњ конкуренц≥њ).

 ожному з тип≥в ринк≥в притаманний св≥й механ≥зм ц≥ноутворенн¤ в≥дпов≥дно до сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ.

ƒонедавна за умов адм≥н≥стративно-командноњ еконо≠м≥ки в ”крањн≥ ринок прац≥ виступав у форм≥ монопсон≥њ, при ¤к≥й вс≥м прац≥вникам протисто¤в по сут≥ один по≠купець Ч держава, що була Їдиним власником засоб≥в виробництва. ” рамках державних п≥дприЇмств держава диктувала умови найму.

—учасна ситуац≥¤ вигл¤даЇ дещо ≥накше, зд≥йснюють≠с¤ приватизац≥¤, роздержавленн¤ п≥дприЇмств, внасл≥док чого в≥дбуваютьс¤ економ≥чн≥, пол≥тичн≥, соц≥альн≥ та моральн≥ зм≥ни щодо зайн¤тост≥, соц≥альноњ захищеност≥, розпод≥лу прибутк≥в, тощо. «'¤вилис¤ нов≥ форми власност≥ ≥ господарюванн¤: мал≥ п≥дприЇмства, сп≥льн≥ п≥дприЇмства, кооперативи, сел¤нськ≥ (фермерськ≥) гос≠подарства, р≥зн≥ форми господарських товариств в результат≥ формуютьс¤ нов≥ категор≥њ вже можна говорити про перех≥д до такоњ форми ринку прац≥, ¤к ол≥гопол≥¤, при ¤к≥й обмежен≥й к≥лькост≥ робо≠тодавц≥в протистоњть велика к≥льк≥сть претендент≥в на робоч≥ м≥сц¤. ÷¤ форма ще близька до абсолютноњ моно≠пол≥њ, без л≥кв≥дац≥њ ¤коњ неможливо сформувати д≥йовий, повноц≥нний, високоефективний ринок прац≥.

1	2	3

Ќазва: —учасн≥ тенденц≥њ розвитку ринку прац≥ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4911 прочитано)