ћаркетинг > Ќапр¤мки, методи, завданн¤ маркетингу

Ќа своЇму шл¤ху розвитку ф≥рма може обрати будь-¤кий шл¤х дл¤ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в збуту товар≥в, що в≥дображаЇ один з пТ¤ти п≥дход≥в до орган≥зац≥њ маркетинговоњ д≥¤льност≥:

- концепц≥¤ виробництва;

- концепц≥¤ товару;

- концепц≥¤ збуту;

- концепц≥¤ маркетингу;

- концепц≥¤ соц≥ально-етичного маркетингу.

 онцепц≥¤ виробництва, ¤к видно з назви, визначальним фактором ор≥Їнтац≥њ ф≥рми у ринковому простор≥ висуваЇтьс¤ виробництво. —поживач≥ надають перевагу дешевим ≥ доступним дл¤ придбанн¤ товарам. ј висока ефективн≥сть виробництва даЇ змогу п≥дтримувати низьк≥ витрати ≥ таким чином забезпечувати низьк≥ ц≥ни.

 онцепц≥¤ товару на пр≥ор≥тетне м≥сце ставить товар. ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмства зор≥Їнтована на його пост≥йне вдосконаленн¤ та розробку достатньоњ к≥лькост≥ модиф≥кац≥й.

“акий п≥дх≥д виправданий за умов, коли дл¤ покупц¤ низька ц≥на не Ї найважлив≥шим аргументом на користь товару. ¬≥н готовий платити б≥льше за ун≥кальн≥сть товару, коли його ¤к≥сть та властивост≥ суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д конкурентних аналог≥в.

—ильна сторона такого п≥дходу пол¤гаЇ в досконалост≥ технолог≥й, що њњ використовуЇ ф≥рма, пров≥дна у певн≥й галуз≥. —лабке м≥сце такого п≥дходу, ¤к не дивно, теж у технолог≥њ. јдже ор≥Їнтац≥¤ на ¤к≥сть товару ≥нколи не даЇ змоги своЇчасно в≥дчути загрозу з боку нових технолог≥й, коли зФ¤вл¤ютьс¤ ≥нш≥ товари, ¤к≥ задовольн¤ють т≥ сам≥ потреби, що ≥ товар ф≥рми.

 онцепц≥¤ збуту грунтуЇтьс¤ на самому процес≥ збуту. ћожлива за умов недостатньоњ об≥знаност≥ покупц¤ щодо властивостей товару, коли на повед≥нку споживача впливають р≥зними засобами: рекламою, переконливими методами продажу, демонстрац≥¤ми товару, спец≥альними знижками тощо.

≤ хоча ≥снуЇ певний ризик, повФ¤заний з витратами на збут, багато ф≥рм досить часто використовують концепц≥ю збуту ¤к ор≥Їнтир у своњй д≥¤льност≥.

 онцепц≥¤ маркетингу. Ќе важко здогадатис¤, що за ор≥Їнтир ф≥рми обирають потреби споживач≥в, ¤к≥ потр≥бно задовольнити краще, н≥ж це робл¤ть конкуренти.

√арант≥Їю усп≥ху такого п≥дходу Ї високий р≥вень житт¤ покупц≥в з одного боку ≥ в≥ртуозне волод≥нн¤ ≥нструментами маркетингу, вм≥нн¤ пристосуватис¤ до зм≥н ринку з ≥ншого.

ѕроте маркетинг не вир≥шуЇ ус≥ проблеми, що виникають на ф≥рм≥, оск≥льки надм≥рне роздр≥бленн¤ ринку, нехтуванн¤ або зниженн¤ рол≥ в≥дд≥л≥в збуту ф≥рми можуть призвести до значних втрат.

 онцепц≥¤ соц≥ально-етичного маркетингу. «вичайно, маркетинг не Ї за суттю своЇю альтруњстичним, ¤кщо не враховувати безприбутков≥ орган≥зац≥њ. ѕрагненн¤ до прибутку Ї нормальним ор≥Їнтиром д≥¤льност≥ ф≥рми. јле обраний нею шл¤х дос¤гненн¤ поставленоњ мети ≥нод≥ д≥Ї всупереч моральним нормим та довгостроковим ≥нтересам сусп≥льства. —аме тому актуальним Ї розширенн¤ класичноњ концепц≥њ маркетингу.

ƒо формули Умаркетинг ¤к д≥¤льн≥сть, ор≥Їнтована задоволенн¤ потреб споживачаФ сл≥д додати Уз одночасним пол≥пшенн¤м життЇвого р≥вн¤ сусп≥льстваФ.

“ака концепц≥¤ отримала назву соц≥ально-ор≥Їнтованого маркетингу.

ќтже, ми вже зазначили, що усп≥х ф≥рми на ринку багато у чому залежить в≥д того, наск≥льки вм≥ло њњ прац≥вники волод≥ють ≥нструментами маркетингу.

ѕроцеси, що в≥дбуваютьс¤ на нац≥ональних та св≥тових ринках, мають безумовно ун≥версальний характер. ≤ хоча природним представл¤Їтьс¤ твердженн¤ про т≥м що, н≥ж б≥льш розвитим ≥ високо конкурентним Ї ринок, тим б≥льшого значенн¤ набувають маркетингов≥, международно-маркетингов≥ критер≥њ п≥дприЇмни≠цького поводженн¤, можна з упевнен≥стю затверджувати наступне: розгл¤нуте питанн¤ торкаЇ перспективних ≥ насущних життЇвих проблем учасник≥в ринкових в≥дносин ¤к ≥ в ≥ндустр≥ально розвитих крањнах, так ≥ в державах, що т≥льки лише прагнуть налагодити ефективн≥ економ≥чн≥ механ≥зми, заснован≥ на принципах вол≥ реал≥зац≥њ попиту та пропозиц≥њ, регулюванн¤ шл¤хом зворотних господарських взаЇмозв'¤зк≥в.

ўо ж представл¤Ї собою м≥жнародний маркетинг ¤к специф≥чний феномен, що Ї, разом з тим, орган≥чною п≥дсистемою загальноњ сфери маркетингових в≥дносин?

÷е така система орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в виробничоњ сфери, що спри¤Ї оптим≥зац≥њ функц≥онального з'Їднанн¤ виробничих ц≥лей ≥ поточних потреб ≥нонац≥ональних споживач≥в, стикуванню приватних ≥нтерес≥в у вс≥х сферах ≥нтернац≥онал≥зованого економ≥чного житт¤ - виробничоњ, посередницькоњ, споживчоњ. «авд¤ки њй можливе дос¤гненн¤ оптимальних показник≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - прибутку, рентабельност≥, техн≥чного ≥ ресурсного забезпеченн¤, зароб≥тноњ плати й ≥н. ≤ншими словами, м≥жнародний маркетинг ¤вл¤Ї собою важливу умову встановленн¤ д≥ючого зворотного зв'¤зку м≥ж попитом та пропозиц≥Їю в м≥жнародному масштаб≥, Ї своЇр≥дним гарантом того що виготовлена продукц≥¤, пройшовши вс≥ етапи виробничого процесу, знайде св≥й шл¤х до к≥нцевого споживача за рубежем. “ерм≥н "м≥жнародний маркетинг" в≥дноситьс¤ до д≥¤льност≥ м≥жнародних ф≥рм, сфера виробничоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ ¤ких поширюЇтьс¤ на закордонн≥ крањни. ¬≥дм≥нними рисами м≥жнародноњ ф≥рми Ї :

на¤вн≥сть мереж≥ п≥дконтрольних виробничих ф≥л≥ал≥в ≥ доч≥рн≥х компан≥й в ≥нших крањнах з ор≥Їнтац≥Їю або на випуск визначених вид≥в продукц≥њ на заздалег≥дь в≥домих закордонних ринках, або на постачанн¤ материнськоњ компан≥њ чи компонентами сировинними ≥ матер≥альними ресурсами;

використанн¤ технолог≥чного кооперуванн¤ ≥ спец≥ал≥зац≥њ п≥дконтрольних п≥дприЇмств;

контроль ≥ координац≥¤ д≥¤льност≥ ф≥л≥й ≥ доч≥рн≥х компан≥й з одного центра з урахуванн¤м р≥зниц≥ в њхньому правовому положенн≥.

ћаркетинг м≥жнародноњ ф≥рми спр¤мований на ор≥Їнтац≥ю науково-техн≥чноњ ≥ виробничо-збутовоњ д≥¤льност≥ на потреб≥ конкретних нац≥ональних ринк≥в. ћова проте йде про д≥¤льн≥сть у м≥жнародному масштаб≥, тобто про виробництво, зосередженому на п≥дприЇмствах, розташованих у р≥зних крањнах але об'Їднаних Їдиним титулом власност≥, що належить материнськоњ компан≥њ, що виступаЇ ¤к орган≥зац≥йно економ≥чний центр керуванн¤. ћатеринська компан≥¤ визначаЇ види й обс¤ги продукц≥њ, що випускаЇтьс¤ виробничими закордонними ф≥л≥¤ми доч≥рн≥ми компан≥¤ми, а також закр≥плюЇ за ними найважлив≥ш≥ ринки збуту.

ћаркетингова д≥¤льн≥сть м≥жнародноњ ф≥рми зд≥йснюЇтьс¤ в глобальному масштаб≥ компан≥Їю й охоплюЇ технолог≥чний процес у ц≥лому, особливо в тих випадках, коли в≥н чи частково ц≥лком розд≥лений м≥ж виробничими закордонними компан≥¤ми м≥жнародноњ ф≥рми .

ћ≥жнародний маркетинг ¤вл¤Ї собою п≥дх≥д до прийн¤тт¤ виробничих р≥шень з позиц≥њ найб≥льш повного задоволенн¤ вимог ¤к м≥сцевих, так ≥ ≥ноземних споживач≥в. ћатеринська компан≥¤ ц≥леспр¤мовано ставить задач≥ своњм виробничим п≥дрозд≥лам - м≥сцевим ≥ закордонноњ - у в≥дношенн≥ науково техн≥чних розробок ≥ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, визначаЇ найб≥льш ефективну технолог≥ю виробництва, включаючи м≥жф≥рмове ≥ внутр≥ф≥рмове кооперуванн¤. “ут важливу роль грають маркетингов≥ програми, розроблювальн≥ в структурних п≥дрозд≥лах материнськоњ компан≥њ - виробничих в≥дд≥ленн¤х, що виступають ¤к основн≥ виробничо-господарськ≥ ланки, що в≥дпов≥дають за к≥нцевий результат д≥¤льност≥ - одержанн≥ прибутку народну д≥¤льн≥сть ф≥рм Ї передумовою плануванн¤ виробництва ф≥рми в ц≥лому оск≥льки дають можлив≥сть установити оптимальну структуру (номенклатуру, асортимент) виробництва. «а результатами маркетинговоњ д≥¤льност≥ ≥ на њњ основ≥ пол¤гають м≥жнародн≥ комерц≥йн≥ справи провод¤тьс¤ комерц≥йн≥ операц≥њ.

ћ≥жнародний маркетинг спираЇтьс¤ на принципи нац≥онального маркетингу ≥ маЇ схожу з ним структуру. –азом з тим в≥н специф≥чний, тому що маЇ справа з зовн≥шньоторговельними ≥ валютними операц≥¤ми ≥ноземним ≥ м≥жнародним законодавством. —тимулами м≥жнародного б≥знесу служать пор≥вн¤льн≥ переваги, обумовлен≥ под≥лом ≥ спец≥ал≥зац≥Їю економ≥к держав розходженн¤м њхньоњ економ≥чноњ ≥ географ≥чноњ умов.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

¬ачевський ћ. ¬. ƒол≥шн≥й ћ. ≤., —котний ¬. √. ћаркетинг дл¤ менеджера. Ч —трий, Ђѕросв≥таї, 1993, стор. 17-27.

√ерасимчук ¬. √. ћаркетинг: теор≥¤ ≥ практика. Ч  . ¬ища школа, 1994, стор. 13-17, 114-130, 297-310.

—. ƒжинчарадзе (под. ред.) ћаркетинг: “олковый терминологический словарь-справочник. -ћ.: »нфокот, 1991.

«авь¤лов ѕ. —., ƒемидов ¬. ≈. ‘ормула успеха: маркетинг (сто вопросов Ч сто ответов о том, как зффективно действовать на вцеш-нем рь≥нке) Ч ћ.: ћеждународные отношени¤, 1991, стор. 73-102.

«авь¤лов ѕ. —., ƒемидов ¬. ≈. й др. ћаркетинг во внешнезкономической де¤тельности предпри¤тий. Ч ћ.: ¬нешнеторгиздат, 1990, стор. 20-30.

 отлер ‘. ќсновы маркетинга Ч ћ.: ѕрогресе, 1990, стор. 80-110.

1	2

Ќазва: Ќапр¤мки, методи, завданн¤ маркетингу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2594 прочитано)