ћенеджмент > ќсобливост≥ менеджменту в економ≥чно розвинутих крањнах

го м≥сц¤. Ћог≥чне продовженн¤ такоњ перебудови Ч в≥д≠мова в≥д орган≥зац≥њ прац≥, що в≥дпов≥дала потребам кон≠веЇрного виробництва (фрагментизац≥њ робочих завдань, вузькоњ спец≥ал≥зац≥њ прац≥вник≥в). ќсновною стаЇ така фор≠ма орган≥зац≥њ прац≥, ¤к робоч≥ групи, бригади, над≥лен≥ певною виробничою самост≥йн≥стю. Ќин≥ у нап≥вавтоном-них виробничих бригадах працюЇ до 50% роб≥тник≥в.

Ѕригадна прац¤, ¤к ≥ горизонтальн≥ структури на п≥д≠приЇмств≥, Ї орган≥зац≥йною основою мотивац≥њ роб≥тни≠к≥в, що забезпечуЇтьс¤ передус≥м гнучким матер≥альним стимулюванн¤м особистих зд≥бностей ≥ дос¤гнень у прац≥ й передбачаЇ, кр≥м зарплати, р≥зн≥ доплати ≥ прем≥њ (за оволод≥нн¤ новими профес≥¤ми, рац≥онал≥заторськ≥ про≠позиц≥њ ≥ т. п.). ƒо них сл≥д приплюсувати доходи в≥д уча≠ст≥ в прибутках ≥ в акц≥онерному кап≥тал≥ компан≥њ, що спри¤ють взаЇмозв'¤зку доход≥в прац≥вник≥в ≥ ц≥нностей, ¤к≥ вони створюють. ќсновне положенн¤ новоњ ф≥лософ≥њ управл≥нн¤ Ч мотивуванн¤ прац≥вник≥в залученн¤м њх до управл≥нськоњ д≥¤льност≥, що радикально вир≥шуЇ проблему в≥дчуженн¤. ¬насл≥док децентрал≥зац≥њ р≥шень роб≥тник≥в ≥ службовц≥в залучають до обговоренн¤ проблем удоскона≠ленн¤ виробництва, розширюють сферу ≥ зм≥ст њхньоњ уча≠ст≥ в управл≥нн≥. ƒецентрал≥зац≥¤ стаЇ головним чинником добров≥льного й активного сп≥вроб≥тництва персоналу ≥ ад≠м≥н≥страц≥њ щодо сп≥льного дос¤гненн¤ життЇво важли≠вих ц≥лей п≥дприЇмства.

” практиц≥ американського менеджменту набули по≠ширенн¤ Ђсупербригадиї Ч бригади роб≥тник≥в, кер≥вни≠к≥в низового р≥вн¤, над≥лен≥ повноваженн¤ми щодо участ≥ в управл≥нн≥ компан≥¤ми. ¬они мають право приймати оперативн≥ р≥шенн¤, замовл¤ти матер≥али, набирати прац≥в≠ник≥в, брати участь у стратег≥чному плануванн≥. “ак≥ брига≠ди, будучи ефективною формою участ≥ роб≥тник≥в в управ≠л≥нн≥ виробництвом, примушують менеджер≥в д≥литис¤ вла≠дою. –озвиток автономних форм виробничоњ д≥¤льност≥ на засадах самовр¤дуванн¤ зумовив виникненн¤ внутр≥ф≥рмо-вого п≥дприЇмництва, особливо в ≥нновац≥йн≥й д≥¤льност≥. …ого суть Ч ≥м≥тац≥¤ ринкових в≥дносин м≥ж структурни≠ми п≥дрозд≥лами.

”се це даЇ змогу сформувати на п≥дприЇмствах в≥дно≠сини, за ¤ких наймач (менеджер) ≥ найман≥ прац≥вники Ї партнерами. Ћюдина, ¤ка под≥л¤Ї ц≥л≥ й ц≥нност≥ своЇњ ф≥рми, здатна сама знаходити шл¤хи њх вир≥шенн¤ ≥ кон≠тролювати себе.

¬ американському менеджмент≥ тривалий час пропа≠гувалис¤ матер≥альний усп≥х, р≥шуч≥сть, схильн≥сть до ри≠зику, ≥ндив≥дуал≥зм. ≤деалом корпоративного розвитку був одинокий, сильний, винах≥дливий герой, наприклад п≥д≠приЇмець √енр≥ ‘орд (1863Ч1947). ќснова цього Ч особли≠в≥сть американського нац≥онального характеру Ч Ђроман≠тичний практицизмї. Ћюдина самост≥йно обираЇ конк≠ретну практичну мету (наприклад, дос¤гти досконалост≥ в менеджерськ≥й д≥¤льност≥), негайно приступаЇ до спра≠ви, не заспокоюючись доти, доки не дос¤гне поставленого завданн¤. ¬ оц≥нц≥ особистих ¤костей людини, њњ ц≥лей ≥ дос¤гнень переважаЇ ≥ндив≥дуал≥зм. Ќеможливо з≥йти на вершину корпоративного св≥ту, не маючи здорового глуз≠ду ≥ ч≥тких, несхибних суджень про все на св≥т≥.

“акий образ американського менеджера Ї типовим ≥ нин≥. ќднак переосмислюютьс¤ ц≥нност≥, засоби ≥ форми впливу на прац≥вник≥в, пов'¤зан≥ з технолог≥чними, ор≠ган≥зац≥йними, економ≥чними ≥ соц≥альними зм≥нами, зумов≠леними науково-техн≥чним прогресом у виробництв≥, а л≥≠дерство набуваЇ нових рис Ч ірунтуЇтьс¤ на особистому приклад≥ кер≥вника, в≥дмов≥ в≥д адм≥н≥струванн¤, перехо≠д≥ до Ђм'¤когої стилю кер≥вництва, спр¤мованого на ство≠ренн¤ Ђуправл≥нськоњ автоном≥њї окремих структурних оди≠ниць ≥ Ђприродну дифуз≥юї, поширенн¤ нових метод≥в управл≥нн¤.

” сучасному американському менеджмент≥ велику ува≠гу прид≥л¤ють культур≥ та розвитку орган≥зац≥њ.  ожна со≠л≥дна ф≥рма маЇ св≥й особливий Ђдухї, загальну атмосфе≠ру, ¤ка визначаЇ етичн≥ принципи, стиль в≥дносин, дев≥зи прац≥.

Ќин≥шн≥й американський менеджмент позначаЇтьс¤ ¤к≥сним переходом в≥д стратег≥чного плануванн¤ до стра≠тег≥чного менеджменту. —тратег≥чний план тепер розгл¤≠дають ¤к перепону на шл¤ху стратег≥чного мисленн¤, оск≥≠льки в≥н робить орган≥зац≥ю Ђзаручницеюї прийн¤тих нагор≥ р≥шень, позбавл¤Ї њњ ≥нтелектуальноњ свободи, не≠обх≥дноњ дл¤ розвитку власноњ ≥н≥ц≥ативи. —тратег≥чне пла≠нуванн¤ спри¤Ї посиленню позиц≥й бухгалтер≥в, тобто лю≠дей, ¤к≥ пор≥внюють результати з поставленими ц≥л¤ми. —тратег≥чний менеджмент слугуЇ виконавц¤м, тобто тим, хто ви¤вл¤Ї ≥н≥ц≥ативу не т≥льки на етап≥ розумовоњ робо≠ти, а й на етап≥ практичних д≥й.

—кладовими стратег≥чного менеджменту Ї:

Ч визначенн¤ корпоративноњ м≥с≥њ;

Ч конкретизац≥¤ баченн¤ корпорац≥њ ≥ постановка ц≥лей;

Ч формулюванн¤ ≥ реал≥зац≥¤ стратег≥њ, спр¤мованоњ на њх дос¤гненн¤.

¬ умовах суперконкуренц≥њ, швидкого економ≥чного ≥ технолог≥чного розвитку вир≥шального значенн¤ дл¤ ≥с≠нуванн¤ великих ф≥рм —≤Ћј набули правильне визначен≠н¤ головних ор≥Їнтир≥в ≥ напр¤м≥в зм≥н у господарськ≥й ≥ науково-техн≥чн≥й пол≥тиц≥, виб≥р стратег≥њ та в≥дпов≥дна кон≠центрац≥¤ ресурс≥в, удосконаленн¤ внутр≥ф≥рмовоњ системи орган≥зац≥њ й управл≥нн¤ шл¤хом автоном≥зац≥њ виробни≠чих п≥дрозд≥л≥в, розвиток колективних засад управл≥нн¤, п≥двищенн¤ рол≥ людського чинника, застосуванн¤ систе≠ми в≥дносин, побудованих на в≥дносинах л≥дерства, а не жорсткого адм≥н≥стративного управл≥нн¤.

«ах≥дноЇвропейська модель менеджменту

ѕрактика сучасного управл≥нн¤ в крањнах «ах≥дноњ ™в≠ропи значною м≥рою формувалас¤ п≥д впливом американ≠ського менеджменту. ќднак сучасний зах≥дноЇвропейсь≠кий менеджмент маЇ певн≥ особливост≥, зумовлен≥ реал≥¤≠ми нин≥шньоњ економ≥чноњ ситуац≥њ в цих крањнах. ƒо них належать:

Ч перех≥д в≥д диктату продавц¤ до диктату споживача;

Ч усуненн¤ м≥ждержавних перепон дл¤ руху товар≥в ≥ грошей;

Ч проникненн¤ на ринки Ївропейських крањн товар≥в компан≥й —Ўј ≥ япон≥њ.

«а цих умов усп≥шна виробнича д≥¤льн≥сть можлива т≥льки за ефективного менеджменту. —уто техн≥чн≥ про≠блеми поступаютьс¤ проблемам комерц≥онал≥зац≥њ товар≥в, освоЇнн¤ ф≥нансових поток≥в, ефективного використанн¤ людських ресурс≥в. ÷е спричинило трансформац≥ю вироб≠ничих ф≥рм у соц≥ально-економ≥чн≥ осередки, ¤к≥ праг≠нуть найефективн≥ше використовувати власн≥ ресурси, вра≠ховуючи ≥нтереси власника, персоналу, кл≥Їнт≥в.

” нин≥шн≥й практиц≥ Ївропейського менеджменту важ≠ливе значенн¤ маЇ вдосконаленн¤ орган≥зац≥йних струк≠тур управл≥нн¤. ƒо 50-х рок≥в XX ст. в управл≥нн≥ ф≥рма≠ми переважали традиц≥йн≥ л≥н≥йно-функц≥ональн≥ струк≠тури. « початку 60-х рок≥в розпочалос¤ запровадженн¤ див≥з≥ональних, а п≥зн≥ше Ч мультидив≥з≥ональних струк≠тур управл≥нн¤, тобто в≥дбувс¤ перех≥д в≥д виробництва ≥ управл≥нн¤, спец≥ал≥зованого за групами спор≥днених то≠вар≥в, до глибокоњ спец≥ал≥зац≥њ виробництва ≥ управл≥нн¤ за окремими товарами.

’оч принципи див≥з≥ональноњ структури управл≥нн¤ були запозичен≥ з американського менеджменту, орган≥≠зац≥йна побудова Ївропейських компан≥й дещо ≥накша, суттЇв≥ в≥дм≥нност≥ спостер≥гаютьс¤ й у стил≥ орган≥зац≥й≠ноњ повед≥нки. ” ‘–Ќ, наприклад, особливу роль в≥д≥гра≠ють колег≥альна управл≥нська в≥дпов≥дальн≥сть ≥ система оплати прац≥.  ер≥вник в≥дд≥лу п≥дзв≥тний не генерально≠му кер≥внику, ¤к у ф≥рмах —Ўј, а ком≥тету кер≥вник≥в, у склад≥ ¤кого в≥д 3 до 15 ос≥б. ÷¤ система д≥Ї ефективно, оск≥льки до ком≥тету належать р≥зн≥ функц≥ональн≥ кер≥в≠ники, ¤к≥ не допускають перекос≥в на користь певних функц≥й. якщо американськ≥ ф≥рми, ор≥Їнтуючись на ≥н≠див≥дуальн≥сть ≥ в≥дпов≥дальн≥сть, пов'¤зують оплату пра≠ц≥ кер≥вництва п≥дрозд≥лу з результатами його роботи, то в н≥мецьких та французьких ф≥рмах такоњ залежност≥ нема. ÷е зумовлено побоюванн¤м щодо њњ негативного впливу на психолог≥чний кл≥мат в орган≥зац≥њ.

ћультидив≥з≥ональним структурам зах≥дноЇвропейсь≠ких ф≥рм, на в≥дм≥ну в≥д американських, властивий ви≠щий ступ≥нь самост≥йност≥ в≥дд≥лень. « переходом на децен≠трал≥зовану форму управл≥нн¤ вони координують д≥¤ль≠н≥сть доч≥рн≥х компан≥й, мають оперативно-господарську, ф≥нансову та юридичну самост≥йн≥сть. ƒоч≥рн≥ компан≥њ Ї не т≥льки центрами прибутку, а й центрами в≥дпов≥даль≠ност≥, оск≥льки самост≥йно розробл¤ють стратег≥чн≥ напр¤≠ми виробничоњ д≥¤льност≥ в межах закр≥пленоњ за ними товарноњ номенклатури, провод¤ть науков≥ досл≥дженн¤ ≥ розробленн¤, ви¤вл¤ють можливих споживач≥в продук≠ц≥њ, зд≥йснюють њњ виробництво ≥ збут, забезпечують необ≠х≥дн≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ у модерн≥зац≥ю виробництва, орган≥зовують матер≥ально-техн≥чне постачанн¤ своњх п≥д≠приЇмств. як центри прибутку, вони несуть повну в≥дпо≠в≥дальн≥сть за норму прибутку, ведуть самост≥йн≥ балан≠си, мають окрем≥ рахунки прибутк≥в ≥ збитк≥в, ¤к≥ скла≠дають за Їдиною формою ≥ включають до зведеного балансу ф≥рми.

ƒив≥з≥ональна структура ор≥Їнтована на сучасну кон≠цепц≥ю Ївропейського менеджменту, основою ¤кого Ї ро≠бота з людьми. ¬т≥ленн¤ в житт¤ принципу добрих люд≠ських взаЇмин вимагаЇ розпод≥лу обов'¤зк≥в, визначенн¤ зм≥сту конкретних роб≥т, окресленн¤ функц≥й, сфер в≥д≠пов≥дальност≥ ≥ т. д. ќрган≥зац≥йн≥ структури вибудову≠ють з розрахунком на м≥н≥м≥зац≥ю к≥лькост≥ р≥вн≥в ≥Їрар≠х≥њ, забезпеченн¤ особистих контакт≥в ≥ в≥льного, двосто≠роннього обм≥ну думками м≥ж представниками р≥зних

щабл≥в службовоњ ≥Їрарх≥њ; максимальну горизонтальну ≥н≠теграц≥ю ≥ взаЇмне збагаченн¤ зм≥сту вс≥х однор≥вневих функц≥й, обов'¤зк≥в ≥ роб≥т та ефективне кер≥вництво вс≥≠Їю орган≥зац≥Їю, координац≥ю вс≥х њњ функц≥й ≥ напр¤м≥в д≥¤льност≥.

ќр≥Їнтована на людський ресурс виробництва ≥ управ≠л≥нн¤ ≥ матрична структура, њњ створюють ≥з фах≥вц≥в функ≠ц≥ональних управл≥нських п≥дрозд≥л≥в орган≥зац≥њ дл¤ на≠лагодженн¤ випуску певного продукту або розробленн¤ й реал≥зац≥њ певного проекту. ÷≥ фах≥вц≥ одночасно п≥дпо≠р¤дковуютьс¤ своЇму функц≥ональному кер≥внику ≥ кер≥в≠нику продукту (проекту). ѕ≥сл¤ виконанн¤ завданн¤ в≥д≠пов≥дну матричну структуру л≥кв≥довують. ƒл¤ Ївропей≠ського менеджменту типовою Ї концентрац≥¤ зусиль на робот≥ з персоналом ф≥рми. Ќин≥ варт≥сть п≥дприЇмства все част≥ше визначаЇтьс¤ за допомогою правила Ђ5ћї: Ђћепї (люди), Ђћопеуї (грош≥), Ђћасп≥пезї (обладнан≠н¤), Ђћањег≥а≥зї (сировина), Ђћаг≥се≥;ї (ринок), що дово≠дить вин¤тков≥сть людського фактора пор≥вн¤но з ≥нши≠ми факторами виробництва.

1	2	3	4	5

Ќазва: ќсобливост≥ менеджменту в економ≥чно розвинутих крањнах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (6905 прочитано)