ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ”правл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю
“ак≥ пост≥йн≥ коливанн¤ Ђплаваючихї валютних курс≥в дуже ускладнюють зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чних розрахунк≥в. „ерез це де¤к≥ держави об'Їднуютьс¤ у валютн≥ угрупованн¤, встановлюючи ф≥ксован≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж своњми валютами. ¬алютн≥ угрупованн¤. —еред розвинутих крањн таким угру≠пованн¤м Ї ™вропейська валютна система (™¬—), до ¤коњ вход¤ть 9 зах≥дноЇвропейських крањн (‘–Ќ, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, Ќ≥дерланди, ƒан≥¤, ≤рланд≥¤, Ѕельг≥¤, Ћюксембург, ≤спан≥¤). ќбм≥нн≥ курси валют цих держав м≥ж собою не можуть в≥дхил¤тис¤ б≥льш н≥ж на 2,25% в≥д встановлених ф≥ксованих курс≥в (щодо ≥тал≥йськоњ л≥ри Ц понад 6%). ѕри наближенн≥ поточного курсу до верхньоњ чи нижньоњ меж≥ коливань крањни-члени ™¬— провод¤ть валютн≥ ≥нтервенц≥њ ≥ вжива≠ють ≥нших заход≥в, стараючись утримати курс у встановлених межах; ¤кщо ж це не вдаЇтьс¤, то зд≥йснюють оф≥ц≥йну девальвац≥ю чи ревальвац≥ю нац≥ональноњ валюти. –¤д крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤, Ђприв'¤зуютьї курси своњх нац≥о≠нальних валют до основних зах≥дних валют чи м≥жнародних валют≠них одиниць, що також Ї прикладом встановленн¤ ф≥ксованих валют≠них курс≥в. —ьогодн≥ понад «ќ держав Ђприв'¤зуютьї своњ нац≥ональ≠н≥ валюти до долара —Ўј, 13 - до французького франка, б≥льше 10 - до —ƒ–. д) ћножинн≥сть валютних курс≥в. ” де¤ких крањнах ≥снуЇ не один, а два чи б≥льше курс≥в нац≥ональноњ валюти, ¤к≥ використову≠ютьс¤ у р≥зних видах операц≥й. —еред таких крањн близько 20 тих, що розвиваютьс¤, ≥ одна розвинута держава (Ѕельг≥¤). ” Ѕельг≥њ д≥Ї два курси: один - дл¤ комерц≥йних, другий - дл¤ ф≥нансових операц≥й. ” р¤д≥ крањн, що розвиваютьс¤, множинн≥ курси використовуютьс¤ дл¤ заохоченн¤ до експорту певних товар≥в ≥ обмежень де¤ких вид≥в експорту. ќкр≥м обм≥нних валютних курс≥в Ї також р≥зн≥ розрахунков≥ курси, ¤к≥ застосовуютьс¤ у статистичних сп≥вставленн¤х та економ≥чному анал≥з≥. ƒо них належить, наприклад, середн≥й курс, що ¤вл¤Ї собою арифметичне середнЇ курс≥в продавц¤ та покупц¤. “акого курсу насправд≥ не ≥снуЇ, однак його величина щор≥чно пов≥≠домл¤Їтьс¤ засобами масовоњ ≥нформац≥њ. е) ≤ндекси валютних курс≥в. Ўироко поширен≥ на «аход≥ та≠кож р≥зноман≥тн≥ ≥ндекси валютних курс≥в. ќск≥льки одночасно ≥ в р≥зному напр¤мку можуть зм≥нюватис¤ курси багатьох валют, то ≥снуЇ проблема визначенн¤ ступен¤ обезц≥нюванн¤ (чи подорож≠чанн¤) окремих грошових одиниць в≥дносно ≥нших. ¬алютний Ђкошикї становить собою умовний ф≥ксований наб≥р р≥зних грошових одиниць. ¬≥н використовуЇтьс¤ насамперед тод≥, коли необх≥дно визначити, наск≥льки зм≥нюЇтьс¤ курс валюти по в≥дношенню не до одн≥Їњ, а до багатьох грошових одиниць. ќдн≥Їю з≥ сфер застосуванн¤ валютних Ђкошик≥вї Ї ≥ндекси т.зв. ефективних валютних курс≥в, що в≥дображають динам≥ку курсу щодо в≥дпов≥дного Ђкошикаї, в ¤кий звичайно включаютьс¤ валюти держав, котр≥ займають найважлив≥ше м≥сце у зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зках даноњ крањни. ѕричому залежно в≥д складу валют, що вход¤ть до нењ, динам≥ка вказаних курс≥в може бути р≥зною внасл≥док неодна≠кових зм≥н взаЇмних курс≥в валют на м≥жнародних валютних ринках. Ќайчаст≥ше ≥ндекси валютних курс≥в використовуютьс¤ дл¤ оц≥нки впливу, ¤кий справл¤ють зм≥ни курс≥в нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ на конкурентоспроможн≥сть товар≥в, а також на торговий ≥ плат≥жний баланси в≥дпов≥дноњ крањни. Ќайв≥дом≥шими серед ≥ндекс≥в ефективних валютних курс≥в долара —Ўј Ї ≥ндекс –ади директор≥в ‘–—, ≤ндекс Ђћорган герант≥ трастї та ≥ндекс ћ–‘ (ћ≈–ћ). ќстанн≥й пост≥йно розраховуЇтьс¤ ћ≥жнародним валютним фондом не т≥льки дл¤ долара, але й дл¤ вс≥х валют найб≥льших розвинутих крањн. ¬алютний Ђкошикї ≥ндексу, шо включаЇ 18 валют, складений ≥з урахуванн¤м впливу зм≥н курс≥в в≥дпов≥дних грошових одиниць на плат≥жний баланс. јнал≥зуючи динам≥ку валютних курс≥в, активно використовують ном≥нальн≥ ≥ т.зв. реальн≥ валютн≥ курси. ќстанн≥ звичайно застосо≠вуютьс¤ тод≥, коли стоњть завданн¤ глибшого вивченн¤ впливу зм≥н курс≥в на конкурентоспроможн≥сть, особливо у тих випадках, коли валюти сильно обезц≥нюютьс¤ через ≥нфл¤ц≥ю. ≤ндекс реального валютного курсу - це ≥ндекс валютного курсу, ¤кий враховуЇ в≥дносн≥ зм≥ни внутр≥шн≥х ц≥н в≥дпов≥дноњ пари крањн. ¬казаний ≥ндекс в≥дображаЇ сукупний вплив грошових фактор≥в 78 на конкурентоспроможн≥сть, оск≥льки в≥н враховуЇ ≥ таке пог≥ршенн¤ чи пол≥пшенн¤ в≥дносноњ конкурентоспроможност≥ експортер≥в т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни, ¤ке пов'¤зане з ≥нфл¤ц≥Їю. як дефл¤тор в ≥ндексах реальних валютних курс≥в звичайно використовують ≥ндекси росту внутр≥шн≥х ц≥н чи елемент≥в витрат, наприклад, ≥ндекси питомих затрат на оплату робочоњ сили. ¬≥дпов≥дно ≥ндекси реальних ефективних валютних курс≥в Ї ≥ндексами ефективних валютних курс≥в, скоригованими на в≥дносн≥ зм≥ни внутр≥шн≥х ц≥н (витрат) певноњ крањни в≥дносно њх зм≥н у в≥дпов≥дн≥й груп≥ крањн. Ѕагато ≥ндекс≥в ефективних курс≥в долара —Ўј, ¤к≥ нин≥ використовують, розраховуютьс¤ ¤к у ном≥нальному, так ≥ в реальному вираз≥.
ћ≥н≥стерство осв≥ти та науки ”крањни ≤нститут управл≥нн¤ природними ресурсами ќЌ“–ќЋ№Ќј –ќЅќ“ј Ќј “≈ћ”: ????????????????? ¬иконала: √аЇва ћ.ѕ. оломи¤ Ц 2001 р.
ѕлан ѕроцес плануванн¤ ринковоњ стратег≥њ ф≥рми. а) Ќеобх≥дн≥сть плануванн¤ ринковоњ стратег≥њ ф≥рми. б) ѕр≥оритети в плануванн≥ ринковоњ стратег≥њ. в) ¬иди плануванн¤ стратег≥њ ф≥рми. ќрган≥зац≥йн≥ форми торгово-посередницьких операц≥й. а) “оргов≥ ф≥рми. б) ом≥с≥йн≥ ф≥рми. в) јгентн≥ ф≥рми. г) Ѕрокерськ≥ ф≥рми. д) ‘ектори.
1. ѕ–ќ÷≈— ѕЋјЌ”¬јЌЌя –»Ќ ќ¬ќѓ —“–ј“≈√≤ѓ ‘≤–ћ» а) Ќеобх≥дн≥сть плануванн¤ ринковоњ стратег≥њ ф≥рми. ѕрагненн¤ отримати прибуток б≥льший, н≥ж всередин≥ крањни, спону≠каЇ ф≥рми виходити на м≥жнародний ринок. Ќезважаючи на присутн≥сть чинника невизначеност≥ у новому середовищ≥ (нов≥ конкуренти, м≥нлива ринкова кон'юнктура, коливанн¤ валютних курс≥в, пол≥тична нестаб≥льн≥сть ≥ т.д.), п≥дприЇмство прагне нарощувати свою присут≠н≥сть на св≥товому ринку. ¬≥дчувши на соб≥ недол≥ки перших, швидше спонтанних та ≥м≠пульсивних д≥й, п≥дприЇмство починаЇ застосовувати стратег≥чне плануванн¤. ”сп≥шне його використанн¤ даЇ змогу ф≥рм≥ дос¤гнути ефективноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на зовн≥шньому ринку. ѕлануванн¤ ринковоњ стратег≥њ зд≥йснюЇтьс¤ ф≥рмою на трьох р≥вн¤х: Х глобальному (плануванн¤ проводитьс¤ у найб≥льш довгостроковому аспект≥, визначаютьс¤ важлив≥ дл¤ п≥дприЇмства ц≥л≥, що сприймаютьс¤ ¤к Їдине ц≥ле); Х стратег≥чному (плануванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ кер≥вництва п≥дприЇмства ≥ даЇ у¤вленн¤ про довго- та середньостро-ков≥ вар≥анти розвитку); Х фактичному (плануванн¤ зосереджуЇтьс¤ на визначенн≥ конкретних акц≥й, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ вир≥шенн¤ питань ефективного використанн¤ на¤вних ресурс≥в при реал≥зац≥њ глобальних ц≥лей на тих ринках, де д≥Ї ф≥рма). ѕлануванн¤ стратег≥њ ф≥рми покликане насамперед запоб≥гти неспри¤тливому впливу зовн≥шн≥х фактор≥в. Ќайважлив≥шою його функц≥Їю Ї прогнозуванн¤ майбутнього. ¬изначаючи бажан≥ та мож≠лив≥ ор≥Їнтири своЇњ майбутньоњ д≥¤льност≥ на св≥товому ринку, ф≥рма зменшуЇ можлив≥сть непередбачуваноњ д≥њ основних чинник≥в св≥то≠вого ринку. —кладн≥сть економ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в у св≥товому господарст≠в≥ та зростаюча к≥льк≥сть елемент≥в (за рахунок зовн≥шн≥х), ¤к≥ ото≠чують п≥дприЇмство, робить стратег≥чне плануванн¤ обов'¤зковою умовою господарськоњ д≥¤льност≥. ƒо того ж, потреба у зважен≥й пол≥тиц≥ та передбаченн≥ ходу зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ф≥р≠ми зростаЇ разом з≥ зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ ринк≥в, де вона проводить свою комерц≥йну д≥¤льн≥сть. б) ѕр≥оритети у плануванн≥ ринковоњ стратег≥њ. ѕросте та ¤сне визначенн¤ ц≥лей, ¤к ≥ точна оц≥нка на¤вних ресурс≥в, Ї важли≠вою передумовою усп≥шного виходу на зовн≥шн≥ ринки. ƒуже часто можливост≥, що виникають на зовн≥шн≥х ринках, не узгоджуютьс¤ н≥ з ц≥л¤ми, н≥ з ресурсами. –инок може пооб≥ц¤ти заманлив≥ прибутки у короткостроковому пер≥од≥, даючи при цьому нест≥йк≥ перспективи у довгостроковому. “аким чином, необх≥дно достатньо ¤сно визначи≠ти ц≥л≥, аби п≥дприЇмство не потрапило у програшну ситуац≥ю. ѕ≥сл¤ цього пр≥оритет треба в≥ддати сп≥вставленню потреб та ≥снуючих засоб≥в. ѕерш за все потр≥бно, щоб прац≥вники п≥дприЇмства були безпосередньо зац≥кавлен≥ в участ≥ у м≥жнародн≥й д≥¤льност≥. “≥льки за ц≥Їњ умови вони будуть спроможними вийти за меж≥ звич≠них схем ресурсовикористанн¤, Ђнабутихї у попередн≥ роки господа≠рюванн¤. ¬ипадков≥ р≥шенн¤ можуть ви¤витис¤ вдалими, але т≥льки пост≥й≠не та ц≥леспр¤моване плануванн¤ дозвол¤Ї дос¤гнути оптимальноњ в≥ддач≥ в≥д ≥нвестиц≥й, завжди в≥ддаленоњ ≥ неминуче зап≥зн≥лоњ по≠р≥вн¤но з прогнозом. ѕовед≥нку управл≥нського персоналу в умовах зовн≥шньоеко≠ном≥чноњ експанс≥њ п≥дприЇмства можна позначити у вигл¤д≥ схеми ≈ѕ–√ (етноцентризм, пол≥центризм, рег≥оноцентризм, геоцентризм). ≈тноцентризм. ≈тноцентричне п≥дприЇмство розгл¤даЇ св≥й м≥жнародний розвиток ¤к вторинне щодо Ђвнутр≥шньоњ експан≠с≥њї, а зовн≥шн≥й ринок - ¤к Ђпожирачаї надлишк≥в продукц≥њ. ѕ≥дпри≠Їмство схильне до централ≥зац≥њ основних маркетингових р≥шень ≥ маЇ тенденц≥ю в≥дтворювати на зовн≥шн≥х ринках пол≥тику та проце≠дури, що використовуютьс¤ спочатку на внутр≥шньому ринку. ѕол≥центризм. ѕ≥дприЇмство визнаЇ важлив≥сть специф≥чних чинник≥в, ¤к≥ впливають на його м≥жнародну д≥¤льн≥сть, а також вплив ц≥Їњ д≥¤льност≥ на оборот кап≥талу та рентабельн≥сть. ƒл¤ повноњ гарант≥њ найкращого врахуванн¤ названих фактор≥в до≠пускаЇтьс¤ високий ступ≥нь автоном≥њ, нав≥ть незалежност≥, щоб дл¤ кожноњ крањни виробити свою пол≥тику. “аким чином, маркетинг зд≥йснюЇтьс¤ на територ≥альн≥й основ≥ й акцент робитьс¤ не ст≥льки на нин≥шн≥й чи довгочасн≥й под≥бност≥ ринк≥в, ск≥льки на в≥дм≥нност¤х м≥ж ними.
Ќазва: ”правл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2660 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
