ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ”правл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю

–ег≥оноцентризм ≥ геоцентризм. ÷≥ два пон¤тт¤ означають певну ступ≥нь зр≥лост≥ у сприйн¤тт≥ п≥дприЇм≠ством своЇњ м≥жнародноњ д≥¤льност≥. –ег≥оноцентризм розгл¤даЇ св≥т ¤к сукупн≥сть ринк≥в, ¤к≥ мають де¤к≥ сп≥льн≥ характеристики. √еоцентризм трактуЇ св≥т ¤к Їдиний ринок.

÷≥ два п≥дходи дозвол¤ють зд≥йснювати пол≥тику, що узгоджуЇ загальн≥ умови ринку з нюансами його конкретного освоЇнн¤. ƒе¤к≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤ дл¤ св≥тового ринку загалом - Їдина марка продукц≥њ, загальна тональн≥сть реклами, тод≥ ¤к ≥нш≥ р≥шенн¤ стосу≠ютьс¤ рег≥он≥в (спец≥альний асортимент, збутов≥ мереж≥, пол≥тика ц≥н ≥ т.д.). —аме на цих двох стад≥¤х можна вид≥лити ефективну стандартизац≥ю процедур ≥ застосуванн¤ розробленоњ ринковоњ стра≠тег≥њ та повед≥нки в окремих сегментах св≥тового ринку.

ќтже, плануванн¤ стратег≥њ ф≥рми - не т≥льки насл≥док складних ситуац≥й на ринку та в управл≥нн≥. ¬она про¤вл¤Їтьс¤ залежно в≥д д≥ловоњ етики та ступен¤ зац≥кавленост≥ у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥.

ѕлануванн¤ ринковоњ стратег≥њ залежить також в≥д р≥вн¤ ≥нтер≠нац≥онал≥зац≥њ п≥дприЇмства. ѕ≥дприЇмство-новачок насамперед праг≠не вибрати найадекватн≥ший ринку товар ≥ встановити оптимальну ц≥ну. ƒосв≥дчене ж п≥дприЇмство переважно турбуЇтьс¤ про вир≥шен≠н¤ на зовн≥шньому ринку проблем р≥вноваги ресурс≥в, що використо≠вуютьс¤, запуску чи зн¤тт¤ з виробництва продукц≥њ, впровадженн¤ на ринках своЇњ продукц≥њ чи в≥дходу з них. ” обох випадках сл≥д звертатис¤ до формал≥зованих процедур плануванн¤ - його фаз.

в) ‘ази плануванн¤ стратег≥њ ф≥рми. ѕроцес плануванн¤ стратег≥њ ф≥рми охоплюЇ так≥ фази.

‘аза анал≥зу та вибору ринк≥в залежно в≥д ц≥лей ≥ ресурс≥в п≥дприЇмства. Ќа будь-¤кому ступен≥ залученост≥ у зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки п≥д≠приЇмство мусить пост≥йно п≥дтримувати ст≥йку в≥дпов≥дн≥сть м≥ж на¤вним досв≥дом, товарами, що випускаютьс¤, своЇю культурою, своњми ц≥л¤ми та характеристиками р≥зних ринк≥в. « ц≥Їю метою важливо вид≥лити критер≥њ вибору (м≥н≥мальний потенц≥ал, ймов≥рний пер≥од окупност≥, певний р≥вень поточного прибутку ≥ т.д.). ÷≥ кроки ви¤вл¤ютьс¤ ефективними т≥льки в тому раз≥, ¤кщо п≥д час освоЇнн¤ зовн≥шн≥х ринк≥в п≥дтримуютьс¤ пост≥йн≥ зусилл¤ дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ та контролю за реал≥зац≥Їю проект≥в. ÷≥ зусилл¤ дозво≠л¤ють п≥дприЇмству отримати дан≥, потр≥бн≥ дл¤ точноњ оц≥нки по≠тенц≥алу, ризику та можливостей, дл¤ адаптац≥њ пропозиц≥й ≥ можли≠вих комерц≥йних р≥шень про початок компан≥њ на даному ринку.

‘аза адаптац≥њ пропозиц≥њ. ћета ц≥Їњ стратег≥чноњ фази - вим≥р ступен¤ адаптац≥њ р≥зних елемент≥в (товару, ц≥ни, сис≠теми збуту, комун≥кац≥њ) дл¤ визначенн¤ належного обс¤гу пропозиц≥њ-ќдна з проблем стосуЇтьс¤ культурного середовища пропонованого продукту: вим≥р цього феномену ≥дентиф≥кац≥њ, способу споживанн¤, частоти покупок тощо.

“акож скрупульозно вивчаютьс¤ суттЇв≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж крањна≠ми у сфер≥ збуту, в пол≥тиц≥ ц≥н ≥ кредиту ≥ в сфер≥ комун≥кац≥й, включаючи засоби масовоњ комун≥кац≥њ, зм≥ст ≥ природу пов≥домлень, витрати на рекламн≥ кампан≥њ.

ѕ≥д час ц≥Їњ фази п≥дприЇмство мусить мати змогу оц≥нити реальн≥сть пропозиц≥й ≥ затрати на њх адаптац≥ю до специф≥чних умов ринку, ≤до дозволить одночасно повторно вибрати ринок.

‘аза розробки плану маркетингу. ƒос¤гнут≥ результати дозвол¤ють розробити адаптований до ринку план, ¤кий уточнюЇ, що необх≥дно зробити, ¤к, ¤ким чином ≥ в ¤к≥ строки.

ѕитанн¤ про затрати та засоби стаЇ центральним, оск≥льки воно визначаЇ усп≥х чи неусп≥х плану. Ѕюджетний деф≥цит чи перебоњ у постачанн≥ серйозно впливатимуть на ефективн≥сть зовн≥шньоеконо≠м≥чних д≥й.

‘аза реал≥зац≥њ та контролю. –еал≥зац≥¤ комерц≥йного плану у зовн≥шньоеконом≥чн≥й сфер≥ не обмежуЇтьс¤ просто прийн¤тт¤м позитивного р≥шенн¤. ¬ажливо зд≥йснювати мон≥торинг ≥ контроль, щоб обгрунтувати заходи, що вживаютьс¤, ≥ ¤комога ран≥ше ви¤вл¤ти можливе в≥дхиленн¤ в≥д план≥в освоЇнн¤ ринку. ј дл¤ цього треба не т≥льки мати достатньо ч≥тко обумовлен≥ пр≥оритети, але й збер≥гати дос¤гнуту дистанц≥ю по в≥дношенню до поточних д≥й дл¤ оц≥нки перекос≥в ≥ виробленн¤ коригуючих р≥шень.

ѕроцес стратег≥чного плануванн¤ становить собою замкнуту систему, функц≥онуванн¤ ¤коњ пов'¤зане з виконанн¤м двох умов: спостереженн¤ ≥ дос¤гненн¤ гнучкост≥. —истематичне спостереженн¤ даЇ змогу вим≥рювати результати та ви¤вл¤ти в≥дхиленн¤; забезпе≠ченн¤ гнучкост≥ дозвол¤Ї зд≥йснювати в≥дпов≥дне коригуванн¤. ќтже, п≥дприЇмство повинне прагнути до розвитку обох цих ¤костей.

2.ќ–√јЌ≤«ј÷≤…Ќ≤ ‘ќ–ћ»

“ќ–√ќ¬ќ-ѕќ—≈–≈ƒЌ»÷№ »’ ќѕ≈–ј÷≤…

«алежно в≥д характеру зд≥йснюваних операц≥й розр≥зн¤ють так≥ види торгово-посередницьких ф≥рм: торгов≥, ком≥с≥йн≥, агентськ≥, бро≠керськ≥, фектор≥

а) “оргов≥ ф≥рми найчаст≥ше довод¤ть операц≥њ за св≥й рахунок ≥ в≥д свого ≥мен≥ ¬они, ¤к правило п≥дтримують тривал≥ стосунки з постачальниками.

¬иди торгових ф≥рм:

Х торгов≥ доми закуповують товари у виробник≥в чи купують за кордоном ≥ продають своњм оптовикам або роздр≥бним торговц¤м;

Х експортн≥ ф≥рми закуповують товар на внутр≥шньому ринку ≥ перепродують за кордоном, ≥нод≥ виконують ≥ ком≥с≥йн≥ дору≠ченн¤. ¬они бувають спец≥ал≥зован≥ (один товар) ≥ ун≥версальн≥ (широка номенклатура товар≥в);

Х ≥мпортн≥ ф≥рми закуповують за св≥й рахунок за кордоном товари ≥ продають на внутр≥шньому ринку. ¬они звичайно мають велик≥ склади з товарами ≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на закуп≥вл≥ одного сорту товар≥в, переважно сировинних або харчових; займаютьс¤ сортуванн¤м, пакуванн¤м; мають великий досв≥д, що дозвол¤Ї њм конкурувати з ≥ншими ф≥рмами. ÷≥ ф≥рми купують товари або в експортер≥в, або на б≥ржах ≥ аукц≥онах.

“епер набувають значенн¤ ≥мпортн≥ ф≥рми, що торгують машина≠ми й обладнанн¤м. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що вони беруть на себе техн≥чне обслуговуванн¤ ≥, ¤к правило, мають широку мережу д≥ле≠р≥в Ч др≥бних торговц≥в;

Х оптов≥ ф≥рми виступають посередниками м≥ж промисло≠вими п≥дприЇмствами та роздр≥бними торговими ф≥рмами. ¬они закуповують за св≥й рахунок товари за кордоном великими парт≥¤ми ≥ реал≥зовують окремим споживачам др≥бн≥шими парт≥¤ми, отримую≠чи прибуток в≥д р≥зниц≥ у ц≥н≥. ѕровести межу м≥ж оптовою й ≥мпорт≠ною ф≥рмою складно. јле оптова ф≥рма закуповуЇ товари не т≥льки в експортера, а й у в≥тчизн¤них виробник≥в ≥ просуваЇ њх у свою роздр≥бну мережу дал≥;

Х роздр≥бн≥ ф≥рми сам≥ зд≥йснюють операц≥њ з експорту та ≥мпорту, не користуючись послугами великих оптових ф≥рм. ¬они мають широку мережу своњх магазин≥в, ф≥л≥й;

Х дистриб'ютори - це ф≥рми у —Ўј, јнгл≥њ та ≥нших крањнах, ¤к≥ зд≥йснюють переважно ≥мпортн≥ операц≥њ ≥ виступають ¤к торговц≥ за договором. ¬они займаютьс¤ продажем лише певного кола товар≥в;

Х сток≥сти - ф≥рми, котр≥ перебувають у крањн≥ ≥мпортера ≥ ведуть в основному консигнац≥йн≥ операц≥њ.

б)  ом≥с≥йн≥ ф≥рми, њх основн≥ види:

Х ком≥с≥йн≥ експортн≥ ф≥рми Ї представниками продавц¤ чи покупц¤. ¬≥дпов≥дають за: 1) своЇчасн≥сть поставки товар≥в; 2) транспортуван≠н¤; 3) документальне оформленн¤ угоди; 4) техн≥чне обслуговуванн¤ (≥нод≥); 5) страхуванн¤. ћожуть виконувати й обов'¤зки типу ≥ндента. –≥зновид таких ф≥рм - конф≥рмац≥йн≥ доми, що беруть на себе ризик щодо кредит≥в, ¤к≥ вони в≥д ≥мен≥ виробника надають покупцю;

Х ком≥с≥йн≥ ≥мпортн≥ ф≥рми виступають представниками покупц≥в своЇњ крањни. ¬они розм≥щують замовленн¤ за кордоном в≥д свого ≥мен≥, але за рахунок в≥тчизн¤них ком≥тент≥в. ќкр≥м того, можуть надавати й ≥нш≥ послуги - досл≥джувати кон'юнктуру ринку (огл¤≠ди), сл≥дкувати за в≥двантаженн¤м товар≥в тощо.

в) јгентськ≥ ф≥рми тривалий час п≥дтримують т≥сний контакт ≥з принципалом. ¬они под≥л¤ютьс¤ на експортних ≥ закордонних агент≥в.

г) Ѕрокерськ≥ ф≥рми найб≥льш розвинут≥ в јнгл≥њ. ÷е велик≥ компан≥њ, спец≥ал≥сти цих ф≥рм мають високу квал≥ф≥кац≥ю ≥ п≥дтриму≠ють пост≥йн≥ зв'¤зки з великими банками, що дозвол¤Ї њм ≥нод≥ ф≥нансувати угоди (у заставу п≥д товар). ¬они надають квал≥ф≥ковану ≥нформац≥ю, випускаючи низку бюлетен≥в.

д) ‘ектори - торгов≥ посередники, котр≥ виконують широке коло посередницьких обов'¤зк≥в в≥д ≥мен≥ експортера: екс≠портують продукц≥ю; ф≥нансують експортн≥ операц≥њ, плат¤ть аванс виробнику, видають кредити покупцю, страхують. «вичайно вони беруть участь у торг≥вл≥ текстильною продукц≥Їю, шк≥рою, л≥сом. “аких ф≥рм багато у —Ўј,  анад≥, јнгл≥њ.

“аким чином, у м≥жнародн≥й торгов≥й практиц≥ вироблений досить ч≥ткий механ≥зм орган≥зац≥њ експортно-≥мпортних операц≥й, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ або безпосередньо ф≥рмами-виробниками, або торго≠вими посередниками. ÷е даЇ змогу рац≥онально використовувати на¤вн≥ засоби, профес≥йно вести зовн≥шньоторгову д≥¤льн≥сть.

1	2	3	4

Ќазва: ”правл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2660 прочитано)