ћ≥кроеконом≥ка > ƒержавний борг

ƒержавний борг

ѕлан роботи

1. ”правл≥нн¤ державним боргом та його обслуговуванн¤.

2. ўо таке державний борг?

3. ¬плив державного боргу на економ≥ку

4. ”правл≥нн¤ зовн≥шн≥м боргом.

5. ћехан≥зм скороченн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥ в умовах борговоњ кризи

6. ¬икористана л≥тература.

”правл≥нн¤ державним боргом та проблеми його обслуговуванн¤

¬ажливим елементом стратег≥њ макроеконом≥чного управл≥нн¤ Ї зменшенн¤ розм≥ру бюджетного диф≥циту. —унасна економ≥чна думка пропонуЇ багато концепц≥й бюджетного д≥ф≥циту, за допомогою ¤ких визначаЇтьс¤ ефективн≥сть ф≥скальноњ пол≥тики та њњ вплив на економ≥чну систему. Ќайважлив≥шими з них Ї так≥:

загальний деф≥цит бюджету, ¤кий називаютьт також УфактичнимФ чи УкасовимФ, утворюЇтьс¤ державними витратами, ¤к≥ перевищують державн≥ доходи та субсид≥њ;

зовн≥шн≥й деф≥цит дор≥внюЇ зовн≥шн≥м видаткам держави за вин¤тком державних надходжень в≥д зовн≥шн≥х джерел;

внутр≥н≥й деф≥цит Ц це загальний деф≥цит Ум≥нусФ зовн≥шн≥й деф≥цит;

операц≥йний деф≥цит визначаЇтьс¤ ¤к загальний деф≥цит за вин¤тком ≥нфл¤ц≥йноњ частки процентних платеж≥в;

первинний деф≥цит Ї р≥зницею м≥ж величиною загального деф≥циту ≥ сумою вс≥х процентних платеж≥в;

поточний бюджетний деф≥цит /надлишок/ утворюЇтьс¤ поточними державними доходами за вин¤тком поточних видатк≥в.

«меншити деф≥цит бюджету ур¤д може шл¤хом накопиченн¤ заборгованост≥ Ц прострочуванн¤ платеж≥в по боргах або закупленн≥ товари, а також за рахкнок п≥двищенн¤ податк≥в. ÷≥ заходи мають не≥нфл¤ц≥йний характер.

Ѕоргове ф≥нансуванн¤ диф≥циту бюджету веде до накопиченн¤ державного боргу, ¤кий потр≥бно обслуговувати. ќбслуговуванн¤ боргу повТ¤зане з виплатою в≥дсотк≥в по ньому й поступовою сплатою основноњ суми боргу.

Ѕорг Ї важливим елементом кругооб≥гу Удоходи Ц витрптиФ.  оли в економ≥ц≥ зростають доходи, то зростають ≥ заощадженн¤, ¤к≥ повинн≥ бути використан≥ домашн≥ми господарствами, ф≥рмами та ур¤дом. —творенн¤ боргу Ц це механ≥зм, за допомогою ¤кого заощадженн¤ передаютьс¤ економ≥чним агентам, що зд≥йснюють витрати. якщо домогосподарства ≥ ф≥рми не схильн≥ до запозичень, то приватна заборгован≥сть зростаЇ недостатньо швидко, аби поглинути зростаючий обс¤г заощаджень. ќтже, щоб економ≥ка не в≥д≥йшла в≥д стану повноњ зайн¤тост≥ ресурс≥в, вс≥ заощадженн¤ мають бути використан≥ державою шл¤хом приросту державного боргу.

ўо таке державний борг?

ƒержавний борг(DG) Ц це загальний розм≥р накопиченоњ заборгованост≥ ур¤ду власникам державних ц≥нних папер≥в, ¤кий дор≥внюЇ сум≥ минулих бюджетних диф≥цит≥в за вилученн¤м бюджетних надлишк≥в. ƒержавний борг складаЇтьс¤ ≥з внутр≥шнього та зовн≥шнього боргу держави. ¬нутр≥шн≥й державний борг(D) Ц заборгован≥сть держави домогосподарствам ≥ ф≥рмам даноњ крањни, ¤к≥ волод≥ють ц≥нними паперами, випещиними њњ ур¤дом. «овн≥шн≥й державний борг(DI) Ц це заборгован≥сть держави перед ≥ноземними громад¤нами, ф≥рмами, ур¤дами та м≥жнародними ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми.

ќсновними причинами створенн¤ ≥ зб≥льшенн¤ державного боргу Ї:

зб≥льшенн¤ державних видатк≥в без в≥дпов≥дного зростанн¤ державних доход≥в;

цикл≥чн≥ спади й автоматичн≥ стаб≥л≥затори економ≥ки;

скороченн¤ податк≥в з метою стимулюванн¤ економ≥ки без в≥дпов≥дного корегуванн¤ (зменшенн¤) державних витрат;

вплив пол≥тичних б≥знес-цикл≥в Ц надм≥рне зб≥льшенн¤ державних видатк≥в напередодн≥ вибор≥в з метою завоюванн¤ попул¤рност≥ виборц≥в та збереженн¤ влади.

≤снуЇ позитивний взаЇмозвТ¤зок м≥ж розм≥рами бюджетного деф≥циту ≥ державного боргу. Ѕюджетний деф≥цит зб≥льшуЇ державний борг, а зростанн¤ боргу, в свою чергу, потребуЇ додаткових витрат бюджету на його обслуговуванн¤ ≥ тим самим зб≥льшуЇ бюджетний деф≥цит.

Ќа обс¤гу бюджетного деф≥циту в≥дбуваютьс¤ вс≥ зм≥ни у величин≥ державного боргу, в тому числ≥ обумовлен≥ впливом ≥нфл¤ц≥њ. —аме тому важливо, щоб державна заборгован≥сть вим≥рювалась також в реальних, а не лише в ном≥нальних величинах.

Ѕюджетний деф≥цит Ї р≥зницею м≥ж державними витратами ≥ доходами. „астина витрат Ц це в≥дсоток, ¤кий сплачуЇтьсб по державноиу боргу ≥ дор≥внюЇ i*DG , де DG Ц обс¤г державного боргу, а i Ц ном≥нальна процентна ставка. –еальг≥ видатки м≥чт¤ть лише реальний процент по державному боргу r. «г≥дно з р≥вн¤нн¤м ‘≥шера, реальний в≥дсоток Ї ном≥нальним за вин¤тком проценту ≥нфл¤ц≥њ: r = i - p. ќтже, реальна величина бюджетних видатк≥в менша в≥д ном≥нальноњ на величину DG *p. ‘актичний бюджетний деф≥цит за вин¤тком ≥нфл¤ц≥йноњ частки процентних платеж≥в (оперпац≥йний деф≥цит) можна п≥драхувати за допомогою такоњ формули:

OBD = BD - DG*p, де

OBD Ц операц≥йний бюджетний деф≥цит;

BD Ц фактичний бюджетних деф≥цит;

DG Ц розм≥р державного боргу на початок року;

p - темп приросту ≥нфл¤ц≥њ за р≥к, %.

¬ умовах ≥нфл¤ц≥њ оголошуваний у зв≥тах бюджетний деф≥цит завищуЇтьс¤ на величину DG*p. ѕри високих темпах ≥нфл¤ц≥њ ц¤ величина може бути досить значною. як насл≥док, можлив≥ ситуац≥њ, коли спостер≥гаЇтьс¤ зростанн¤ ном≥нального державного боргу при одночасному зниженн≥ реальноњ заборгованост≥. ÷е утруднюЇ оц≥нку бюджетно-податковоњ пол≥тики.

Ѕюджетний деф≥цит ускладнюЇтьс¤ ¤вищем кваз≥ф≥скальних витрат ≥ кваз≥ф≥скального деф≥циту. ” загальному вигл¤д≥ можна вир≥знити два типи кваз≥ф≥скальних витрат держави: зобовТ¤занн¤ держави по видатках та кваз≥субсид≥њ центрального банку. «обовТ¤занн¤ держави по видатках Ц це в≥дкладен≥ у час≥ б≥джетн≥ зобовТ¤занн¤, тобто перенесен≥ на майбутн≥ витрати бюджету, ¤к≥ не враховуютьс¤ в поточн≥й бюджетн≥й зв≥тност≥. “акого роду зобовТ¤занн¤ виникають внасл≥док прихованого державного субсидуванн¤ ≥мпорту або наданн¤ державних гарант≥й з високою в≥рог≥дн≥стю платеж≥в по них.

 ваз≥субсид≥њ центрального банку Ц це д≥¤льн≥сть центрального банку, ¤ка стосуЇтьс¤ бюджетних операц≥й ур¤ду ≥ ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок його власних доход≥в. ¬оно охоплюЇ окрем≥ операц≥њ, повТ¤зан≥ з державним боргом, ф≥нанс≥ванн¤ збитк≥в, що виникли внасл≥док стаб≥л≥зац≥њ валютного курсу, централ≥зован≥ кредити економ≥ц≥, реф≥нансуванн¤ п≥льгових кредитних програм ≥ преференц≥й.

¬насл≥д кваз≥ф≥скальних операц≥й держави за межами бюджету справжн≥ маштаби державних видатк≥в ≥, в≥дпов≥дно, величини бюджетного диф≥циту та державного боргу занижуютьс¤.

јбсолютний розм≥р державного боргу Ї не дуже показовим макроеконом≥чним ≥ндикатором, оск≥льки борг зростаЇ у м≥ру зб≥льшенн¤ ¬¬ѕ, ≥ на його величину впливаЇ ≥нфл¤ц≥¤. Ѕ≥льш зм≥стовними Ї в≥дносн≥ показники заборгованост≥, а саме:

в≥дношенн¤ боргу до ¬¬ѕ;

в≥дношенн¤ суми обслуговуванн¤ боргу до ¬¬ѕ.

¬≥дносна величина державного боргу (Уборг / ¬¬ѕФ) залежить в≥д таких фактор≥в, ¤к р≥вн≥ реальноњ процентноњ ставки, ¤кою визначаЇтьс¤ розм≥р виплат по боргу, темп зростанн¤ реального ¬¬ѕ та обс¤г первинного бюджетного диф≥циту. «меньшенн¤ в≥дносноњ заборгованост≥ в економ≥ц≥ можливе за умови, ¤кщо темпи зростанн¤ реальноњ процентноњ ставки будуть нищими за темпи зростанн¤ реального ¬¬ѕ, а частка первинного бюджетного надлишку в≥дносно ¬¬ѕ зб≥льшуватиметьс¤.

¬плив державного боргу на економ≥ку

—туп≥нь впливу державноњ заборгованост≥ на внутр≥шн≥й попит ≥ сукупну пропозиц≥ю, зовн≥шньоеконом≥чну р≥вновагу повною м≥рою визначаЇтьс¤ структурою державних доход≥в ≥ витрат. «алежно в≥д характеру насл≥дк≥в впливу боргу на економ≥ку, њх под≥л¤ють на короткостроков≥ та довгостроков≥.  ороткостроков≥ Ц це насл≥дки бюджетного диф≥циту, в≥дом≥ ¤к проблема Увит≥сненн¤Ф. ƒовгостроков≥ Ц економ≥чн≥ насл≥дки державного боргу, в≥дом≥ ¤к Ут¤гар боргуФ.

”правл≥нн¤ зовн≥шн≥м боргом

«овн≥шнЇ запозиченн¤ виникаЇ при перевищенн≥ ≥мпорту товар≥в та послуг над експортом. ƒеф≥цит рахунку поточних операц≥й, обумовлений неспри¤тлт\ивим торговельним балансом, ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок чистого приктоку кап≥талу. „истий прит≥к кап≥талу виникаЇ внасл≥док м≥жнародних позик (в≥д ≥ноземних ур¤д≥в та комерц≥йних банк≥в, в≥д м≥жнародних валютно-ф≥нансових операц≥й), продажу довгострокових ф≥нансових актив≥в ≥ноземним ≥нвесторам. ѕр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й у дану крањну ≥ використанн¤ валютних резерв≥в держави.

ѕр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ передбачають вв≥з до крањни кап≥талу (в грошов≥й або товарн≥й форм≥) ≥ Ї ф≥нансовим потоком, ¤кий не створюЇ боргових зобовТ¤зань. ¬≥дпов≥дно, коли держава витрачаЇ частину власних резерв≥в ≥ноземноњ валюти, це супроводжуЇтьс¤ скороченн¤м обс¤гу чистих ≥ноземних актив≥в, але не створюЇ боргових зобовТ¤зань.

«овн≥шн≥й борг складаЇтьс¤ ≥з зобовТ¤зань перед нерезидентами, ¤к≥ виникають внасл≥док м≥жнародних позик або продажу ф≥нансових актив≥в за кордон. ѕрит≥к зовн≥шн≥х приватних та державних ф≥нансових ресурс≥в, ¤кий створюЇ боргов≥ зобовТ¤занн¤ пред нерезидентами, призводить до зростанн¤ зовн≥шнього боргу крањни. «овн≥шн≥ позики дозвол¤ють крањн≥ ≥нвестувати ≥ споживати б≥льше, н≥ж виробл¤Ї њњ економ≥ка. ћожлив≥сть позичати зовн≥шн≥ ресурси означаЇ, що економ≥чн≥ агенти (ф≥рми, ур¤ди) крањн, де ≥снуЇ деф≥цит кап≥талу ≥ ринкова процентна ставка нища.

 оли крањна залучаЇ зовн≥шн≥ позики, вона повинна сплачувати проценти по боргу. «ростанн¤ боргу супроводжуЇтьс¤ зростанн¤м процентних платеж≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ обслуговуванн¤ боргу. “ому зовн≥шн≥ позики мають покривати не лише р≥зницю м≥ж внктр≥шн≥ми заощадженн¤ми й ≥нвестици¤ми та державними доходами ≥ вилатками, але й проценти по боргу.

ќбс¤г залученн¤ зовн≥шн≥х позик визначаЇтьс¤, по-перше, тим, ск≥лки ≥ноземного кап≥талу крањна може ефективно поглинути, так щоб прибуток в≥д ≥нвестиц≥й превищував варт≥сть залученн¤ кап≥талу; по-друге, тим, ¤кий обс¤г боргу вона може обслуговувати без ризику виникненн¤ проблем ≥з зовн≥шн≥ми платежами.

1	2

Ќазва: ƒержавний борг
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3135 прочитано)