ћ≥кроеконом≥ка > ƒержавний борг

“емпи зростанн¤ боргу залежать в≥д:

частки зовн≥шн≥х запозичень у загальному обс¤з≥ на¤вного боргу (це можна виразити сп≥вв≥дношенн¤м м≥ж деф≥цитом балансу по товарах та послугах ≥ накопичени боргом);

процентноњ ставки (п≥двищенн¤ ставки процента потребуЇ зб≥льшенн¤ зовн≥шн≥х позик).

≈фективне використанн¤ запозичених ресурс≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й даЇ змогу прискорити економ≥чне зростанн¤ в крањн≥. Ќерац≥ональн≥сть ≥ збитков≥смть використанн¤ зовн≥шн≥х ресурс≥в створюЇ так≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤ крањни, ¤к≥ в майбутньому суттЇво обмежують можливост≥ держави з проведенн¤ економ≥чноњ пол≥тики. “ому виникаЇ потреба в управл≥нн≥ зовн≥шн≥м боргом.

ƒовгострокова мета управл≥нн¤ зовн≥шн≥м боргом пол¤гаЇ в утриманн≥ зростанн¤ зовн≥шн≥х зобовТ¤зань крањни у межах њњ спроможност≥ обслуговувати борг. –еал≥зац≥¤ ц≥Їњ мети потребуЇ ефективного виеористанн¤ позичених ресурс≥в.  ороткострокова мета управл≥нн¤ зовн≥шн≥м боргом Ц регулюванн¤ обс¤г≥в зовн≥шн≥х запозичень таким чином, щоб сукупний попит в≥дпов≥дав станов≥ внутрвшнвх та зовн≥шн≥х розрахунк≥в крањни. –еальзац≥¤ ц≥Їњ мети дозвол¤Ї забезпечити в≥дпов≥дн≥сть зовн≥шн≥х запозичень загальним ц≥л¤м макроеконом≥чноњ пол≥тики.

”правл≥нн¤ зовн≥шньою заборгован≥стю д≥литьс¤ на три стад≥њ: залученн¤ ф≥нансуванн¤, його розм≥щенн¤ (використанн¤) та погашенн¤ боргу. ¬≥дпов≥дно, система управл≥нн¤ зовн≥шньою заборгован≥стю крањни означаЇ управл≥нн¤ вс≥ма стад≥¤ми ≥ охоплюЇ:

анал≥з кредитоспроможност≥ Ц можливост≥ крањни позичати кошти;

оц≥нку платоспроможност≥ Ц здатн≥стю обслуговувати борг;

кнтроль р≥вн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥;

контроль за складом зовн≥шнього боргу.

« ц≥Їю метою використовуютьс¤ показники заборгованост≥ Ц ≥ндекси заборгованост≥, ¤к≥ вим≥рюють р≥зн≥ складов≥ зовн≥шнього боргу. ƒо стандартних показник≥в заборгованост≥ належать:

в≥дношенн¤ розм≥ру боргу (сплаченого або несплаченого) до експорту та до ¬¬ѕ;

в≥дношенн¤ загальноњ суми платеж≥в з обслуговуванн¤ боргу до експорту та держаних доход≥в;

коеф≥ц≥Їнт обслуговуванн¤ боргу (сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж сумою виплат по обслуговуванню боргу ≥ величиною експорту товар≥в та послуг).

≈фективн≥сть управл≥нн¤ зовн≥шн≥м боргом значною м≥рою визначаЇтьс¤ ≥ншими видами економ≥чноњ пол≥тики. ѕрибуток на ≥нвестований кап≥тал, а отже, й розм≥р зовн≥шн≥х займ≥в безпосередньо залежить в≥д торговельноњ пол≥тики, пол≥тики валютних курс≥в, ц≥новоњ пол≥тики, а також в≥д грошово-кредитноњ та бюджетно-податковоњ пол≥тики. ¬ свою чергу, р≥вень зовн≥шньоњ заборгованост≥ та умови наданн¤ зовн≥шнього боргу значною м≥рою визначають характер економ≥чноњ пол≥тики в крањн≥.

ћехан≥зми скороченн¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥ в умовах борговоњ кризи

Ѕоргова криза Ц це криза зовн≥шньоњ заборгованост≥ ¤ка про¤ вл¤Їтьс¤ в неспроможност≥ крањни-боржника обслуговувати зовн≥шню заборгован≥сть у повному обс¤з≥, зокрема зд≥йснювати виплати з обслуговуванн¤ накопиченоњ суми боргу в≥дпов≥дно до початкових угод. Ќеплатоспроможн≥сть крањн-боржник≥в спричин¤Ї пад≥нн¤ платоспроможност≥ ф≥нансових ≥нститут≥в крањн-кредитор≥в. ¬их≥д з борговоњ кризи передбачаЇ стаб≥л≥зац≥ю розм≥р≥в та зм≥ну мтруктури заборгованост≥, в≥дстрочку сплати боргу або перегл¤д ≥нших умов його поверненн¤.

“радиц≥йним методом зменшенн¤ боргу Ї його реструктуризац≥¤. ѕри реструктуризац≥њ боргу умови його обслуговуванн¤ (процент, сума, строки сплати) перегл¤даютьс¤.

Ќайпоширен≥шою Ї реструктуризац≥¤ оф≥ц≥йного боргу, ¤ка в≥дбуваЇтьс¤ в рамках Ђѕаризького клубуї. Ќайб≥дн≥шими крањнами-боржниками з метою полегшанн¤ боргового т¤гара пропонуЇтьс¤ виб≥р одного з вар≥ант≥в допомоги з боку ур¤д≥в-кредитор≥в, ¤к≥ Ї членами Ђѕаризького клубуї. ќф≥ц≥йн≥ кредитори надають так≥ види допомоги: часткове анулюванн¤ боргу; подальше продовженн¤ терм≥н≥в д≥њ боргових зобовТ¤зань; зниженн¤ в≥дсотк≥в за обслуговуванн¤ боргу.

«араз загальноприйн¤тим методом скороченн¤ зовн≥шнього боргу Ї конверс≥¤ боргу (борговий своп), ¤ка може набирати таких форм:

¬икуп боргу Ц наданн¤ крањн≥-боржниц≥ можливост≥ викупити власн≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤ на вторинному ринку борг≥в. .викуп борг≥в зд≥йснюЇтьс¤ за грошов≥ кошти з≥ знижкою з њх нормальноњ ц≥ни.

 ап≥тальзац≥¤ боргу, тобто обм≥н зовн≥шнього боргу на власн≥сть (акц≥онерний кап≥тал) з≥ знижкою.  ап≥тал≥зац≥¤ боргу передбачаЇ наданн¤ ≥ноземним банкам можливост≥ обм≥нювати боргов≥ зобовТ¤занн¤ даноњ крањни на акц≥њ њњ промислових, торговельних та ≥н. корпорац≥й. ≤ноземн≥ небанк≥вськ≥ орган≥зац≥њ отримують можлив≥сть купувати ц≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤ на вторинному ринку ц≥нних папер≥в з≥ знижкою дл¤ ф≥нансуванн¤ пр¤мих ≥нвестиц≥й чи куп≥вл≥ в≥тчизн¤них ф≥нансових актив≥в.

 онверс≥¤ Уборг - боргФ, тобто зам≥на ≥снуючих боргових зобовТ¤зань новими борговими зобовТ¤занн¤ми. ” даному випадку зм≥нюютьс¤ умови боргових зобовТ¤зань: в≥дсоток доходу за новими ц≥нними паперами може бути нижчим, н≥ж за старим, при збережен≥ ном≥нальноњ вартост≥ обл≥гац≥й; ном≥нальна варт≥сть нових зобовТ¤зань може бути встановлена з дисконтом до ном≥налу старих боргових зобовТ¤зань; може зм≥нитис¤ валюта боргу ≥ т.≥н.

 ап≥тал≥зац≥¤ боргу ≥ зам≥на ≥снуючих боргових зобовТ¤зань новими Ї ≥нструментами оптим≥зац≥њ структури зовн≥шньоњ заборгованост≥ держави. ¬икуп боргу крањною-боржником означаЇ останнЇ погашенн¤ њњ зобовТ¤зань перед кредиторами. ¬т≥м, зазначен≥ методи зменшенн¤ боргового т¤гара мають певн≥ недол≥ки, що повТ¤зан≥ насамперед з≥ скорочен¤м валютних резерв≥в крањни-боржника та з ≥нфл¤ц≥йним тиском конверс≥йних операц≥й.

—писок використаноњ л≥тератури

1.ј.√.—авченко та ≥н. Ућакроеконом≥каФ 1999

2.™.ƒж.ƒолан, ƒ.Ћиндсей Ућакроеконом≥каФ 1994

3.¬.√орбачук Ућакроеконом≥чн≥ методиФ 1999

4.—.Ѕудаговська та ≥н. Ућ≥кроеконом≥ка ≥ макроеконом≥каФ 1998

5.ћ.Ѕурда, „.¬иплош Ућакроеконом≥ка, Ївропейський контекстФ1998

6.Ќ.√.ћенкью Ућакроеконом≥каФ 1994

1	2

Ќазва: ƒержавний борг
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3135 прочитано)