ћ≥кроеконом≥ка > ƒинам≥ка норм банк≥вських резерв≥в в ”крањн≥

ƒе¤к≥ економ≥сти до пром≥жних ц≥лей в≥днос¤ть виб≥р не т≥льки напр¤му зм≥ни ринковоњ кон'юнктури, а й економ≥чних перем≥нних, регулюванн¤м ¤ких дос¤гаЇтьс¤ вплив на стратег≥чн≥ ц≥л≥. “акими перем≥нними можуть бути: маса грошей в об≥≠гу, процентна ставка, валютний курс, швидк≥сть об≥гу грошей, ном≥≠нальний обс¤г виробництва, р≥вень ц≥н .

’арактерною особлив≥стю пром≥жних ц≥лей Ї те, що встановлю≠ютьс¤ вони на тривал≥ часов≥ ≥нтервали, упродовж ¤ких можуть бути реал≥зован≥ ≥ ви¤вити свою ефективн≥сть. “ак, пожвавленн¤ кон'юн≠ктури ринку через зростанн¤ маси грошей чи зниженн¤ процентних ставок у короткостроковому пер≥од≥ може спричинити зростанн¤ попиту ≥ ц≥н. ≤ лише за умови, що ц≥ заходи актив≥зують ≥нвестиц≥њ, зростанн¤ виробництва, буде забезпечене зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ, ¤ке зупинить зростанн¤ ц≥н ≥ стаб≥л≥зуЇ њх. ѕроте дл¤ цього потр≥бен тривалий пром≥жок часу.

“актичн≥ ц≥л≥ Ч це оперативн≥ завданн¤ банк≥вськоњ системи щодо регулюванн¤ ключових економ≥чних перем≥нних, передус≥м грошовоњ маси, процентноњ ставки та валютного курсу, дл¤ дос¤г≠ненн¤ пром≥жних ц≥лей. —тосовно кожного з цих показник≥в може ставитис¤ одне з трьох завдань: зростанн¤, стаб≥л≥зац≥¤, зниженн¤.  онкретний напр¤м зм≥ни економ≥чноњ перем≥нноњ визначаЇтьс¤ пром≥жною ц≥ллю монетарноњ пол≥тики та характером показника. Ќаприклад, дл¤ пожвавленн¤ ринковоњ кон'юнктури ¤к пром≥жноњ ц≥л≥ необх≥дно, щоб на р≥вн≥ тактичних ц≥лей грошова маса зростала, а процентн≥ ставки знижувалис¤. «а показник грошовоњ маси виби≠раютьс¤ базов≥ грош≥, оск≥льки саме цей показник перебуваЇ у пов≠ному розпор¤дженн≥ центрального банку. ’арактерними ознаками тактичних ц≥лей Ї њхн¤ короткостроков≥сть, реал≥зац≥¤ њх оперативними заходами виключно центрального банку, багатоаспектн≥сть, Їдн≥сть та певна суперечлив≥сть. [1,26-27]

ћ≥сце монетарноњ пол≥тики в загальнодержавн≥й економ≥чн≥й пол≥тиц≥. ’оча регул¤тивн≥ заходи монетарноњ пол≥тики зд≥йсню≠ютьс¤ безпосередньо в грошово-кредитн≥й сфер≥, њњ ефект не обме≠жуЇтьс¤ ц≥Їю сферою, а про¤вл¤Їтьс¤ також у реальн≥й економ≥ц≥ завд¤ки впливу монетарних зм≥н на виробництво, ≥нвестиц≥њ, зайн¤≠т≥сть тощо. “ому монетарна пол≥тика по сут≥ Ї складовою загальноњ економ≥чноњ пол≥тики держави. ” своЇму вплив≥ на реальну еконо≠м≥ку вона взаЇмод≥Ї з ф≥скальною, ц≥новою, ≥нвестиц≥йною, струк≠турною пол≥тикою. «а механ≥змом д≥њ та характером впливу на ре≠альну економ≥ку вона найб≥льш ч≥тко вписуЇтьс¤ в кон'юнктурну пол≥тику (рис. 1.1). [1,28]

–ис.1.1. «вТ¤зок монетарноњ пол≥тики з загальноеконом≥чною пол≥тикою держави

≤нституц≥йна основа монетарноњ пол≥тики. ”сп≥шне грошово-кредитне регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки потребуЇ на¤вност≥ в крањн≥ в≥дпов≥дноњ ≥нституц≥йноњ основи.  лючовими складовими ц≥≠Їњ основи Ї банк≥вська система та грошовий ринок.

‘ормуванн¤ монетарноњ пол≥тики ¤к дуже важливого ≥ складного механ≥зму економ≥чного регулюванн¤ ставить р¤д вимог до бан≠к≥вськоњ системи щодо р≥вн¤ розвитку њњ ≥нфраструктури та ¤кост≥ функц≥онуванн¤.

ќсновними з таких вимог Ї:

двор≥внева побудова банк≥вськоњ системи, за ¤коњ одному з банк≥в надаЇтьс¤ статус центрального з монопольним правом ем≥с≥њ грошей. Ќа центральний банк покладаютьс¤ функц≥њ виробленн¤ та реал≥зац≥њ монетарноњ пол≥тики;

законодавче та фактичне забезпеченн¤ незалежност≥ централь≠ного банку в≥д державних орган≥в виконавчоњ та законодавчоњ влади, достатньоњ дл¤ проведенн¤ ним самост≥йноњ монетарноњ пол≥тики;

законодавче закр≥пленн¤ за центральним банком статусу ре≠зервноњ структури банк≥вськоњ системи в ц≥лому з наданн¤м йому права регулювати резервн≥ фонди вс≥х банк≥в другого р≥вн¤;

законодавче наданн¤ центральному банку статусу кредитора в останн≥й ≥нстанц≥њ дл¤ банк≥в другого р≥вн¤ та статусу ф≥нансового агента ур¤ду;

широкий розвиток мереж≥ банк≥в другого р≥вн¤, достатньоњ дл¤ повного забезпеченн¤ попиту економ≥чних суб'Їкт≥в на позич≠ков≥ кошти;

створенн¤ системи державного регулюванн¤ та нагл¤ду за ро≠ботою банк≥в другого р≥вн¤, що гарантуЇ функц≥ональну повед≥нку останн≥х у межах, визначених монетарною пол≥тикою центрального банку;

забезпеченн¤ високого р≥вн¤ дов≥ри до банк≥вськоњ системи загалом через дос¤гненн¤ стаб≥льност≥ кожного окремого банку.

√рошовий ринок ¤к другий елемент ≥нституц≥йноњ основи моне≠тарноњ пол≥тики створюЇ те середовище, в ¤кому формуютьс¤ ≥ реа≠л≥зуютьс¤ методи та ≥нструменти монетарноњ пол≥тики. „им це сере≠довище спри¤тлив≥ше, тим ефективн≥шою буде д≥¤ останн≥х. Ќав≥ть здатн≥сть банк≥в зд≥йснювати грошово-кредитне регулюванн¤ знач≠ною м≥рою залежить в≥д розвитку грошового ринку, оск≥льки вони Ї головними посередниками на ньому.

ѕроведенн¤ ефективноњ монетарноњ пол≥тики ставить перед гро≠шовим ринком так≥ вимоги:

дос¤гненн¤ високого р≥вн¤ його структуризац≥њ, за ¤кого усп≥≠шно функц≥онують ус≥ складов≥ цього ринку Ч кредитний ринок ≥з сегментами ринку грошей та ринку кап≥талу, м≥жбанк≥вський ринок, ринки державних ≥ корпоративних ц≥нних папер≥в, валютний ринок;

достатн≥й р≥вень л≥берал≥зац≥њ вс≥х сектор≥в грошового ринку дл¤ забезпеченн¤ в≥льного перем≥щенн¤ грошей, в≥льного доступу на ринки вс≥х економ≥чних суб'Їкт≥в, формуванн¤ реального сп≥вв≥дношенн¤ по≠питу ≥ пропозиц≥њ в кожному ≥з сектор≥в та забезпеченн¤ реального
зв'¤зку м≥ж в≥дпов≥дними ц≥новими ≥ндикаторами Ч ставкою банк≥всь≠кого процента, доходу з ц≥нних папер≥в, обм≥нного курсу валют;

в≥льний доступ ус≥х комерц≥йних банк≥в на будь-¤кий сектор
грошового ринку;

на¤вн≥сть широких зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, забезпе≠ченн¤ конвертац≥њ нац≥ональноњ валюти, проведенн¤ реальноњ курсо≠воњ пол≥тики.

«а таких умов центральний банк одержуЇ широк≥ можливост≥ дл¤ проведенн¤ монетарноњ пол≥тики на ринкових засадах, забезпеченн¤ переважно економ≥чного впливу на суб'Їкт≥в ринку та максимально високоњ ефективност≥ монетарних заход≥в. [1,30-31]

–оль монетарноњ пол≥тики. ћонетарна пол≥тика Ч одна з голов≠них складових системи державного регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки. ÷¤ обставина сама по соб≥ св≥дчить про надзвичайно важливу роль мо≠нетарноњ пол≥тики, оск≥льки нормальний розвиток ринкового сусп≥льст≠ва неможливий без в≥дпов≥дного коригуванн¤ економ≥чних процес≥в з боку держави. ƒане положенн¤ св≥това економ≥чна думка визнаЇ ¤к не≠заперечне, дискус≥њ ведутьс¤ лише щодо ступен¤ такого коригуванн¤.

«астосуванн¤ метод≥в монетарноњ пол≥тики спри¤Ї поси≠ленню здатност≥ ринковоњ економ≥ки до саморегул¤ц≥њ, п≥двищенню ефективност≥ механ≥зму њњ зд≥йсненн¤ завд¤ки нейтрал≥зац≥њ монетар≠ними заходами окремих недол≥к≥в, внутр≥шньо властивих ринков≥й економ≥ц≥. …детьс¤ насамперед про неспроможн≥сть ринкового меха≠н≥зму забезпечити р≥вном≥рне економ≥чне зростанн¤, стаб≥л≥зац≥ю зай≠н¤тост≥ ≥ ц≥н. “≥льки у раз≥ проведенн¤ в≥дпов≥дноњ монетарноњ пол≥ти≠ки (рестрикц≥њ чи експанс≥њ) вдаЇтьс¤ згладити цикл≥чн≥ коливанн¤ ≥ стаб≥л≥зувати на прийн¤тному р≥вн≥ основн≥ економ≥чн≥ ≥ндикатори, передус≥м р≥вень ц≥н та ≥нфл¤ц≥ю. “ака стаб≥л≥зац≥¤ Ї необх≥дною пе≠редумовою усп≥шного функц≥онуванн¤ всього ринкового механ≥зму.

«авд¤ки стаб≥л≥зац≥йн≥й здатност≥ монетарна пол≥тика в≥д≥граЇ надзвичайно важливу роль на переломних стад≥¤х економ≥чного циклу Ч п≥д час виходу з депрес≥њ, гальмуванн¤ економ≥чного спа≠ду, запоб≥ганн¤ кризи надвиробництва. ¬≥дпов≥дними монетарними заходами центральний банк маЇ можлив≥сть актив≥зувати чи спо≠в≥льнити кожний ≥з цих процес≥в залежно в≥д завдань загальноеко≠ном≥чноњ пол≥тики держави. [17, 35-36]

÷ентральний банк Ц головний субТЇкт грошово-кредитноњ пол≥тики.

як посередник м≥ж державою та банк≥вською системою крањни, центральний банк покликаний регулювати грошов≥ й кредитн≥ потоки за допомогою певних ≥нструмент≥в. ” м≥ру розвитку кредитних систем ≥ ринк≥в позичкових кап≥тал≥в можливост≥ центрального банку безпосередньо впливати на попит ≥ пропозиц≥ю грошовоњ маси зменшилис¤, проте розширивс¤ арсенал ≥ п≥двищилась ефективн≥сть ринкових ≥нструмент≥в грошово-кредитного регулюванн¤.

—туп≥нь розвитку ф≥нансово-кредитноњ системи крањни, њњ ≥нфраструктурних елемент≥в визначаЇ ≥нструментар≥й грошово-кредитноњ пол≥тики, в≥д ¤кого багато в чому залежить ефективн≥сть зд≥йсненн¤ монетарного регулюванн¤.

Ќа¤вн≥ у розпор¤дженн≥ центрального банку ≥нструменти регулюванн¤ грошовоњ сфери розр≥зн¤ютьс¤:

за безпосередн≥ми об'Їктами впливу (пропозиц≥¤ грошей ≥ попит на грош≥);

за своЇю формою (пр¤м≥ та опосередкован≥);

за характером параметр≥в, що встановлюютьс¤ у процес≥ регулю≠ванн¤ (к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥);

за терм≥нами впливу (короткотерм≥нов≥ та довготерм≥нов≥).

”с≥ ц≥ методи використовуютьс¤ в Їдин≥й систем≥. ¬изначенн¤ пр≥оритетност≥ ≥нструмент≥в грошово-кредитного регулюванн¤ залежить в≥д ц≥лей, поставлених центральним банком на певному етап≥, а також д≥Ївост≥ впливу застосуванн¤ конкретних ≥нструмент≥в. ƒ≥¤ основного дл¤ певного пер≥оду (чи певноњ крањни) ≥нструменту посилюЇтьс¤, зазвичай, в≥дпов≥дним застосуванн¤м допом≥жних ≥нструмент≥в регулюванн¤.

«алежно в≥д конкретних завдань грошово-кредитна пол≥тика центрального банку спр¤мована або на стимулюванн¤ кредитноњ ем≥с≥њ (кредитна експанс≥¤), або на њњ обмеженн¤ (кредитна рестрикц≥¤).

Ўл¤хом проведенн¤ кредитноњ експанс≥њ центральн≥ банки пере≠дують ц≥л≥ п≥днесенн¤ виробництва й пожвавленн¤ кон'юнктури.

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒинам≥ка норм банк≥вських резерв≥в в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3157 прочитано)