ћ≥кроеконом≥ка > —утн≥сть та роль бюджету в соц≥ально-економ≥чних процесах

Ќадм≥рна централ≥зац≥¤ у витрачанн≥ бюджетних кошт≥в, ¤к ≥ звуженн¤ ф≥нансових можливостей орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, мають однаков≥ негативн≥ насл≥дки. “ут потр≥бна науково обгрунтована концепц≥¤ розмежуванн¤ доход≥в ≥ витрат р≥зних ланок бюджетноњ системи. ¬изначальними при њњ обгрунтуванн≥ мають стати фактори ефективного витрачанн¤ кошт≥в, посиленн¤ контролю з боку держави за господарською д≥¤льн≥стю суб¢Їкт≥в п≥дприЇмництва, встановленн¤ залежност≥ м≥ж розм≥ром бюджетних витрат ≥ результатами економ≥чноњ д≥¤льност≥ в рег≥онах.

Ќов≥ економ≥чн≥ в≥дносини потребують зм≥н ≥ в бюджетн≥й систем≥. ўодо вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми ≥снують р≥зн≥ п≥дходи:

зберегти бюджетну систему ≥ бюджетний устр≥й до виходу з економ≥чноњ кризи, щоб моб≥л≥зувати використанн¤ ф≥нанс≥в у держав≥ з метою подоланн¤ кризових ¤вищ за рахунок розвитку приор≥тетних напр¤мк≥в виробництва, стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ валюти;

при збереженн¤ централ≥зованоњ бюджетноњ системи надати право м≥сцевим органам влади ≥ управл≥нн¤ розпор¤джатис¤ коштами, що надход¤ть в≥д комунальноњ власност≥ п≥дприЇмств через податки, регулюючи бюджети за рахунок загальнодержавних податк≥в та доход≥в;

надати самост≥йн≥сть м≥сцевим бюджетам, консол≥дувавши у бюджет≥ ”крањни вс≥ бюджети, що становл¤ть бюджетну систему.

–озгл¤даючи питанн¤ стосовно збереженн¤ бюджетноњ системи та бюджетного устрою, треба зазначити, що в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки продовжуютьс¤ збер≥гатис¤ затратн≥ функц≥њ держави, супроводжуван≥ спадом виробництва, ≥нфл¤ц≥йними процесами ≥ зменшенн¤м доход≥в. Ќестача кошт≥в на ф≥нансуванн¤ соц≥ально-культурноњ сфери, буд≥вництво, оборону та ≥нш≥ заходи у державному бюджет≥ поповнюЇтьс¤ за рахунок кредит≥в Ќац≥онального банку та шл¤хом централ≥зованого розпод≥лу кошт≥в м≥ж ланками бюджетноњ системи, що, безперечно Ї позитивним моментом. Ќегативним Ї те, що централ≥зований пор¤док складанн¤, розгл¤ду, затвердженн¤ ≥ виконанн¤ бюджет≥в, ¤к≥ вход¤ть до бюджетноњ системи ”крањни, породжуЇ в органах влади ≥ вс≥х ланках управл≥нн¤ споживацьке ставленн¤ до них ≥ не стимулюЇ њх д≥¤льн≥сть на вишуканн¤ додаткових кошт≥в у господарствах областей, м≥ст ≥ район≥в. —аме м≥сцев≥ органи влади й управл≥нн¤ повинн≥ розробл¤ти в≥дпов≥дн≥ заходи щодо пол≥пшенн¤ економ≥чного стану своњх с≥л, селищ, район≥в, м≥ст ≥ областей та вишукуванн¤ можливостей додаткового залученн¤ кошт≥в в њх бюджети на п≥дтримку д≥ючих установ охорони здоров¢¤, осв≥ти, культури та ф≥нансуванн¤ ≥нших заход≥в передбачених бюджетами. јдже ¤кщо держава моб≥л≥зуЇ кошти дл¤ ф≥нансуванн¤ пр≥оритетних напр¤м≥в економ≥чного розвитку, вона не може достатньо забезпечувати позики, субвенц≥њ ≥ субсид≥њ м≥сцевим бюджетам, ≥ останн≥ змушен≥ будуть скорочувати видатки за рахунок мереж≥ установ культури, осв≥ти, охорони здоров¢¤, що дуже небезпечно.

–еформуванн¤ спонукаЇ органи м≥сцевоњ влади ≥ управл≥нн¤ до розробки нев≥дкладних заход≥в щодо пошуку зособ≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ ≥нфраструктури. « ƒержавного бюджету м≥сцевим органам влади та њх бюджетам вид≥л¤Їтьс¤ м≥н≥мум допомоги.

ѕрийн¤тт¤ консол≥дованого бюджету, до складу ¤кого вход¤ть ус≥ види бюджет≥в бюджетноњ системи, пов¢¤зане ≥з значним навантаженн¤м на м≥сцев≥ органи влади ≥ управл≥нн¤, вимагаЇ в≥д них повноњ в≥дпов≥дальност≥ за виконанн¤ бюджету. ѕозитивним у консол≥дуюч≥й схем≥ бюджету Ї те, що бюджетна система спираЇтьс¤ на економ≥чно ≥ юридично врегульовану сукупн≥сть ƒержавного бюджету, республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласних, м≥ських, районних, селищних та с≥льських бюджет≥в. ѕри цьому передбачаЇтьс¤ повна самост≥йн≥сть м≥сцевих бюджет≥в ≥ вс≥х њх ланок, зумовлена на¤вн≥стю власних та закр≥плених доходних джерел ≥ правом визначенн¤ напр¤м≥в њх використанн¤. Ќегативним моментом Ї те, що в умовах пост≥йного скороченн¤ виробництва ≥ доход≥в повна самост≥йн≥сть м≥сцевих рад при формуванн¤ бюджет≥в ще б≥льше поглиблюЇ кризов≥ ¤вища в економ≥ц≥ рег≥он≥в.

” ринкових умовах бюджет Ї основним ≥нструментом державного регулюванн¤ соц≥ально-економ≥чних процес≥в. Ќадходженн¤ до бюджету безпосередньо залежить в≥д стану виробництва. «вичайно, одним ≥з важел≥в дос¤гненн¤ цього маЇ бути ефективна податкова сиситема.

—истема оподаткуванн¤ маЇ забезпечити оптим≥зац≥ю структури розпод≥лу та перерозпод≥лу нац≥онального доходу. –еформуванн¤ податковоњ системи маЇ базуватис¤ на принцип≥ збереженн¤ доходноњ частини бюджету ≥ забезпеченн¤ обов¢¤зковост≥ та р≥внонапруженост≥ у сплат≥ податк≥в ус≥ма юридичними ≥ ф≥зичними особами, недопущенн¤ будь-¤ких про¤в≥в дискрим≥нац≥њ до окремих платник≥в або категор≥й платник≥в податк≥в, а також стосовно оподаткуванн¤ товар≥в в≥тчизн¤ного чи ≥ноземного виробництва.

” свою чергу можлив≥сть утримувати соц≥альну сферу, забезпечувати соц≥альний захист населенн¤ залежить в≥д стану надходжень до бюджету. ‘ормуванн¤ доходноњ та видатковоњ частини бюджету пов¢¤зане з основними макропоказниками економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни.

ќсобливоњ актуальност≥ набувають сьогодн≥ питанн¤, пов¢¤зан≥ з розширенн¤м бази ≥ прав м≥сцевих орган≥в влади щодо формуванн¤ доход≥в своњх бюджет≥в за рахунок м≥сцевих податк≥в та збор≥в. « ц≥Їю метою необх≥дно перегл¤нути чинне законодавство про м≥сцев≥ податки та збори, розширити коло об¢Їкт≥в оподаткуванн¤, встановити перел≥к м≥сцевих податк≥в, обов¢¤зкових до сплати на вс≥й територ≥њ ”крањни.

” зв¢¤зку з цим хот≥лос¤ зупинитись на тих проблемах, без розв¢¤занн¤ ¤ких неможливо говорити про стаб≥л≥зац≥ю у бюджетн≥й сфер≥, про економ≥чний розвиток взагал≥.

¬≥дсутн≥сть належного законодавчого регулюванн¤ бюджетних правов≥дносин та механ≥зму в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ бюджетного законодавства викликаЇ ц≥лий р¤д негативних соц≥ально-економ≥чних насл≥дк≥в. —еред найнегативн≥ших вплив мають:

пост≥йне недовнесенн¤ прот¤гом останн≥х рок≥в належних державному бюджету платеж≥в ≥ у зв¢¤зку з цим недоф≥нансуванн¤ або затримка у ф≥нансуванн≥ окремих вид≥в видатк≥в;

в≥дсутн≥сть правового регулюванн¤ в≥дпов≥дальност≥ розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в у випадках вз¤тт¤ зобов¢¤зань, що перевищують обс¤г вид≥лених њм асигнувань;

послабленн¤ контролю за ц≥льовим ≥ ефективним використанн¤м бюджетних кошт≥в, що призводить до численних порушень, а в≥дтак до втрат державних кошт≥в;

неповне в≥дображенн¤ в бюджет≥ доход≥в, ¤к≥ одержують бюджети бюджети установи, органи виконавчоњ влади в≥д використанн¤ власност≥ й зд≥йсненн¤ позабюджетноњ д≥¤льност≥, що створюЇ систему неконтрольованост≥ у використанн≥ державних кошт≥в ≥ майна.

Ќаша крањна маЇ потребу в сильному державному бюджет≥, оск≥льки в≥н повинен ≥стотно впливати на економ≥чний розвиток ус≥х рег≥он≥в, мати реальн≥ ≥нвестиц≥йн≥ зв¢¤зки ≥з народним господарством, забезпечувати рег≥ональну стратег≥ю економ≥чного розвитку крањни.

Ќа сьогодн≥шн≥й день актуальною Ї проблема бюджетних взаЇмов≥дносин. ѕосл≥довна реал≥зац≥¤ механ≥зму м≥жбюджетних в≥дносин нин≥ ускладнюЇтьс¤ браком бюджетних кошт≥в. Ѕюджетна практика розвинутих крањн св≥дчить, що кожн≥й з них не вдавалос¤ забезпечити розмежуванн¤ доход≥в м≥ж ланками бюджетноњ системи ¤кимось одним способом, завжди застосовувалась њх комб≥нац≥¤.

Ќаш≥ законодавц≥ при формуванн≥ чинноњ податковоњ системи не мали ч≥тко сформульованих принцип≥в розмежуванн¤ доход≥в м≥ж бюджетами р≥вн≥в. ” результат≥ незрозум≥лими Ї причини, що зумовлюють в≥днесенн¤ податк≥в, збор≥в та ≥нших обов¢¤зкових платеж≥в до т≥Їњ чи ≥ншоњ групи.

ѕершим важливим кроком в удосконаленн≥ системи бюджетних в≥дносин маЇ бути закр≥пленн¤ в≥дпов≥дальност≥ за ф≥нансуванн¤ р≥зних вид≥в державних витрат ≥ формуванн¤ нормальних взаЇмов≥дносин ≥з виконанн¤ видатковоњ частини бюджету.

ѕеребудова бюджетноњ системи стосуЇтьс¤ не лише взаЇмов≥дносин м≥ж державними та рег≥ональними бюджетами, а й в≥дносин бюджет≥в вищесто¤щого р≥вн¤ до бюджет≥в нижчого р≥вн¤.

 ошти м≥сцевих бюджет≥в - основа ф≥нансовоњ бази орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ќднак у б≥льшост≥ випадк≥в вони не можуть забезпечити ефективного впливу цих орган≥в на соц≥ально-економ≥чн≥ процеси.

ќдн≥Їю з проблем у бюджетн≥й сфер≥ залишаЇтьс¤ питанн¤ державних видатк≥в. ўе недостатньо зроблено зм≥н щодо зм≥сту, спр¤муванн¤ бюджетних видатк≥в, методолог≥њ њх плануванн¤ ≥ ф≥нансуванн¤.

3. —тановленн¤ бюджетноњ системи ”крањни.

√оловною ланкою ф≥нансовоњ системи Ї бюджетна система, ¤ка орган≥зац≥йно залежить в≥д форми державного устрою ≥, ¤к правило, складаЇтьс¤ з державного та м≥сцевих бюджет≥в. ¬≥дношенн¤ м≥ж державним та м≥сцевими бюджетами будуютьс¤ на основ≥ Їдност≥ бюджетноњ системи та ф≥нансовоњ пол≥тики держави взагал≥.

«м≥ни в економ≥ц≥, кер≥вництв≥ господарством держави ≥ зм≥ни у структур≥ ≥ функц≥¤х державноњ влади та управл≥нн¤ стосуютьс¤ ≥ бюджетноњ системи, зм≥нюють сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж р≥зними ланками бюджет≥в, зм≥нюють њх обс¤г ≥ внутр≥шню структуру.

—труктура бюджетноњ системи визначаЇтьс¤  онституц≥Їю. ¬ н≥й та в «акон≥ про бюджетн≥ права закр≥плюютьс¤ права держави та м≥сцевих орган≥в влади ≥ управл≥нн¤ на затвердженн¤ своњх бюджет≥в, на диференц≥юванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж р≥зними ланками бюджетноњ системи, пор¤док њх складанн¤, розгл¤ду та затвердженн¤.

ƒержавний бюджет ”крањни маЇ досить тривалу ≥стор≥ю становленн¤ ≥ розвитку. ¬она бере св≥й початок у XVI ст., коли запорозьке козацтво набуло самост≥йноњ державност≥, мало дипломатичн≥ в≥дносини з р¤дом держав ™вропи. Ѕула загальнов≥йськова казна , до ¤коњ надходили доходи в≥д рибних промисл≥в, скотарства, полюванн¤. ¬идатки передбачались на в≥йськове спор¤дженн¤, буд≥вництво укр≥плень, монастир≥в, утриманн¤ заклад≥в дл¤ престар≥лих воњн≥в, дипломатичних м≥с≥й тощо.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: —утн≥сть та роль бюджету в соц≥ально-економ≥чних процесах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2642 прочитано)