ћ≥кроеконом≥ка > —утн≥сть та роль бюджету в соц≥ально-економ≥чних процесах

Ќа вс≥х етапах застосовуЇтьс¤ однотипна формула, за ¤кою розм≥р трансферту прив'¤зуЇтьс¤ до ф≥скального деф≥циту м≥ж видатковими потребами та доходними можливост¤ми. як видатков≥ потреби, так ≥ доходн≥ можливост≥ оц≥нюютьс¤ статистичне й не пов'¤зан≥ з фактичними видатками та фактичними доходами. ” кожному випадку трансферт маЇ бути скоригований таким чином, щоб бюджет-одержувач м≥г проф≥нансувати "стандартний" наб≥р видатк≥в за умови застосуванн¤ стандартних ставок оподаткуванн¤ до стандартноњ бази оподаткуванн¤.

¬иход¤чи з принципу в≥дпов≥дност≥, кожен р≥вень субнац≥ональних орган≥в влади маЇ в≥дпов≥дати за ≥дентичний пакет видаткових повноважень, географ≥чний обс¤г ¤ких в≥дпов≥даЇ територ≥њ, що перебуваЇ п≥д його юрисдикц≥Їю. Ќе повинно бути перекритт¤ повноважень р≥зних р≥вн≥в субнац≥ональних орган≥в влади, це спри¤тиме ефективному прийн¤ттю р≥шень. ќднор≥дн≥сть видаткових зобов'¤зань на кожному р≥вн≥ спри¤тиме також застосуванню обчислених за допомогою формули середн≥х р≥вн≥в видатк≥в на душу населенн¤.

« погл¤ду доходноњ частини бюджету, вс≥ податки, чий т¤гар л¤гаЇ на м≥сцевих жител≥в, повинн≥ залишатис¤ на м≥сцевому р≥вн≥. Ќадходженн¤ прибуткового податку з громад¤н повинн≥ використовуватис¤ на р≥вн≥ м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤ та с≥льських район≥в. ÷≥ доходи не повинн≥ переходити на нижчий р≥вень, оск≥льки вони збираютьс¤ за принципом походженн¤ - залежно в≥д того, де людина працюЇ, а не в≥д того, де вона мешкаЇ; нема також жодноњ непереборноњ причини, чому вони мають передаватис¤ на вищий р≥вень. Ќадходженн¤ в≥д податку на прибуток п≥дприЇмств та акцизних збор≥в мають бути виключно джерелом ƒержбюджету, ¤кщо ми хочемо дос¤гти стаб≥л≥зац≥њ р≥вн≥в доход≥в субнац≥ональних бюджет≥в, зменшити необх≥дн≥сть у ф≥скальному вир≥внюванн≥ ≥ спростити механ≥зм оц≥нки доходного потенц≥алу, що застосовуЇтьс¤ у формул≥.  р≥м того, н≥ податок на прибуток п≥дприЇмств, н≥ акцизи не Ї по-справжньому м≥сцевими податками, бо значну частку њхнього т¤гар¤ несуть не м≥сцев≥ мешканц≥. ¬ласн≥ доходи м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤, с≥л та селищ мають складатис¤ з поЇднанн¤ р≥зноман≥тних м≥сцевих податк≥в та збор≥в, про по йдетьс¤ нижче.

ƒл¤ того, щоб забезпечити стимули до збиранн¤ на м≥сц¤х ус≥х податк≥в, надходженн¤ в≥д з≥браних на м≥сц¤х прибуткових податк≥в сл≥д спр¤мувати на ф≥нансуванн¤ трансферт≥в, на ¤к≥ маЇ право кожна територ≥¤. јби посилити бюджетну дисципл≥ну та бюджетне обмеженн¤ м≥сцевих орган≥в влади, зд≥йсненн¤ видатк≥в понад плановий р≥вень, що веде до заборгованост≥, сл≥д "карати" зменшенн¤м трансферту. ƒл¤ дос¤гненн¤ поЇднанн¤ контролю з центру з певною свободою вибору на м≥сц¤х, м≥н≥мальн≥ видатков≥ норми мають встановлюватис¤ з центру дл¤ м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤ та с≥л, ≥ м≥н≥мальн≥ частки видатк≥в на осв≥ту та охорону здоров'¤, тобто функц≥њ, сп≥льн≥ дл¤ вс≥х р≥вн≥в субнац≥ональних орган≥в влади, мають встановлюватис¤ на вс≥х р≥вн¤х. ўоб ослабити ф≥скальний вплив об.ластей на нижч≥ р≥вн≥, обласн≥ бюджети сл≥д обмежити видатковими л≥м≥тами, що њх накладаЇ формула.

÷ей альтернативний проект повн≥стю в≥дпов≥даЇ положенн¤м статей 142 та 143  онституц≥њ ”крањни та «акону про м≥сцеве самовр¤дуванн¤. ¬≥н даЇ прост≥р дл¤ розвитку в б≥к ф≥скальноњ децентрал≥зац≥њ в межах ун≥тарноњ держави й Ї адм≥н≥стративне зд≥йсненним, бо вимагаЇ лише незначних ≥нституц≥йних можливостей дл¤ обрахунку формульних трансферт≥в дл¤ р≥зних р≥вн≥в субнац≥ональних бюджет≥в.

Ќай≥стотн≥ших зм≥н зазнаЇ система соц≥ального захисту. ѕ≥льги ветеранам в≥йни, с≥м'¤м з д≥тьми, допомога репресованим мають ф≥нансуватис¤ з ƒержбюджету, що в≥дпов≥даЇ загальнодержавн≥й природ≥ цих платеж≥в.

«а районними та м≥ськими (м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤) бюджетами сл≥д залишити повноваженн¤ ф≥нансувати житлово-комунальн≥ субсид≥њ, бо ц≥ платеж≥ нос¤ть м≥сцевий характер. ќднак це повноваженн¤ сл≥д посилити правом встановлювати тарифи на комунальн≥ послуги. ќч≥куЇтьс¤, що децентрал≥зац≥¤ цього права дозволить п≥двищити в≥дпов≥дн≥сть м≥ж тарифами та варт≥стю наданн¤ послуг.

¬идатков≥ повноваженн¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤ сл≥д ¤кнайб≥льше ун≥ф≥кувати. Ѕез такоњ ун≥ф≥кац≥њ видаткових повноважень неможливо встановити м≥н≥мальний бюджет м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ѕерегл¤д видаткових функц≥й торкнетьс¤ насамперед сфери осв≥ти та охорони здоров'¤. Ќа сьогодн≥ частина територ≥альних громад утримуЇ установи осв≥ти та медичн≥ заклади, а ≥нш≥ - н≥. ћ≥ста районного п≥дпор¤дкуванн¤ та села мають утримувати дошк≥льн≥ заклади, передавши утриманн¤ загальноосв≥тн≥х шк≥л, пол≥кл≥н≥к та л≥карень районному бюджету. ћ≥ста районного п≥дпор¤дкуванн¤ та села повинн≥ ф≥нансувати ≥з своњх бюджет≥в лише техн≥чне обслуговуванн¤ цих заклад≥в. ÷¤ передача повноважень спри¤тиме гармон≥зац≥њ мереж≥ м≥сцевих бюджет≥в ≥ рац≥онал≥зац≥њ обрахунк≥в м≥сцевих бюджет≥в.

ѕ≥сл¤ такого перерозпод≥лу видаткових повноважень на област≥ покладатиметьс¤ наданн¤ послуг, ¤к≥ мають загальнообласний масштаб д≥њ: спец≥ал≥зован≥ медичн≥ та осв≥тн≥ послуги, утриманн¤ дит¤чих будинк≥в та ≥нтернат≥в дл¤ ≥нвал≥д≥в, м≥жм≥ських дор≥г та транспорту, захист навколишнього середовища, утриманн¤ парк≥в в≥дпочинку, резервуар≥в дл¤ водопостачанн¤, ¤к≥ обслуговують значн≥ територ≥њ. –айони та м≥ста обласного п≥дпор¤дкуванн¤ надаватимуть комунальн≥ послуги загальнорайонного значенн¤, послуги з середньоњ та початковоњ осв≥ти, утриманн¤ л≥карень та м≥сцевих кл≥н≥к, утриманн¤ та ремонт м≥сцевих дор≥г та забезпеченн¤ транспортних послуг. ћ≥ста районного п≥дпор¤дкуванн¤ й певною м≥рою села й селища мають в≥дпов≥дати за утриманн¤ дит¤чих садк≥в, наданн¤ партонажних послуг л≥тн≥м, утриманн¤ будинк≥в та м≥сцевих дор≥г, транспортуванн¤ д≥тей до школи та додому, утриманн¤ м≥сцевих кладовищ, збиранн¤ та вивезенн¤ см≥тт¤, а також утриманн¤ шк≥л, л≥карень та кл≥н≥к, що належать до комунальноњ власност≥.

јби посилити п≥дзв≥тн≥сть м≥сцевих орган≥в влади та заохочувати громад¤н до участ≥ в м≥сцевому самоуправл≥нн≥, доходн≥ джерела сл≥д закр≥пити за бюджетами в такий спос≥б, щоб м≥ж сплатою податк≥в ≥ наданн¤м сусп≥льних послуг громад¤нам, ¤к≥ жив≥ть ≥ працюють у межах певноњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥, ≥снував зв'¤зок..

«а бюджетами м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤, с≥л та селищ доц≥льно закр≥пити м≥сцев≥ податки ≥ збори, податок на землю, податок з власник≥в автотранспорту та державне мито з ф≥зичних ос≥б. ” б≥льшост≥ випадк≥в ц≥ податки сплачуютьс¤ мешканц¤ми в≥дпов≥дного м≥ста, села, чи селища. ќднак ≥стотна частина њхн≥х бюджет≥в потребуватиме ф≥нансуванн¤ за рахунок трансферт≥в з районних бюджет≥в.

ƒжерелами доход≥в м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤ мають бути т≥ сам≥ джерела, що й у район≥в, м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤, с≥л та селищ. “ож м≥ста обласного п≥дпор¤дкуванн¤ мають бути вправ≥ одержувати доходи в≥д прибуткового податку з громад¤н, плати за землю, м≥сцевих податк≥в та збор≥в, податк≥в з власник≥в автотранспорту, державного мита з ф≥зичних ос≥б та ф≥ксованого податку на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, ¤к≥ збираютьс¤ на п≥дпор¤дкован≥й ним територ≥њ.

ќбласн≥ бюджети повинн≥ мати своњ власн≥ джерела доход≥в на додачу до невеликих надходжень в≥д плати за користуванн¤ л≥совими ресурсами та плати за геологорозв≥дувальн≥ роботи, ¤к≥ вс≥ мають збиратис¤ в Їдиний фонд на р≥вн≥ област≥ через те, що джерела цих надходжень розпод≥лен≥ нер≥вном≥рно по територ≥њ. ќднак област≥ продовжують отримувати ц≥льов≥ в≥драхуванн¤ до дорожнього фонду. “рансферти з ƒержавного бюджету мають бути основним джерелом обласних доход≥в, а обласн≥ бюджети мають в≥дпов≥дати за розпод≥л трансферних платеж≥в м≥ж м≥стами обласного п≥дпор¤дкуванн¤ та районами. –айони повинн≥ делегувати певн≥ функц≥њ обласним бюджетам ≥ ф≥нансувати њх за допомогою внеск≥в ≥з районних бюджет≥в (сл≥д розробити механ≥зм ф≥нансуванн¤ таких сп≥льних проект≥в на районному р≥вн≥).

ѕодаток на прибуток п≥дприЇмств повинен стати загальнодержавним податком, ¤кий повн≥стю зараховуЇтьс¤ до ƒержбюджету, ≥ виконувати ц≥льову функц≥ю ф≥нансуванн¤ розрахованих за допомогою формули трансферт≥в, ¤к≥ маЇ отримувати кожна область. ‘онд таких трансферт≥в маЇ бути створений на р≥вн≥ обласного в≥дд≥ленн¤  азначейства. –озрахован≥ за формулою субвенц≥њ обласним, районним та м≥ським (районного значенн¤) бюджетам передаватимутьс¤ з цього фонду. ÷ей фонд посилюватиметьс¤ негативними трансфертами з невеликоњ к≥лькост≥ м≥ст обласного значенн¤ та район≥в, у ¤ких надходженн¤ в≥д прибуткового податку з громад¤н перевищить видатки, розрахован≥ на основ≥ норм.  р≥м цього, до фонду можна зараховувати також надходженн¤ в≥д акцизних збор≥в.

як зазначалос¤ вище, передбачаЇтьс¤ наскр≥зна система трансферт≥в, за ¤коњ трансферти передаватимутьс¤ спершу з ƒержбюджету до обласних бюджет≥в, а пот≥м з обласних бюджет≥в до районних бюджет≥в ≥ бюджет≥в м≥ст обласного значенн¤, й насамк≥нець, з районних бюджет≥в до бюджет≥в м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤, с≥л та селищ. ” ц≥й п≥рам≥д≥ трансферт≥в ¤к обласн≥ бюджети, так ≥ районн≥ бюджети в≥д≥грають перерозпод≥льчу роль, ≥ на кожному етап≥ маЇ застосовуватис¤ певна формула дл¤ визначенн¤ суми трансферту, ¤ка належить чи то обласним, чи районним бюджетам, ≥ суми трансферту, ¤ка маЇ передаватис¤ дал≥ Ц бюджетам нижчого р≥вн¤ у форм≥ трансферту.

Ќаприк≥нц≥ треба в≥дзначити, що реформа м≥жбюджетних в≥дносин в ”крањн≥ т≥льки тод≥ буде доц≥льною, коли њњ безпосередньою метою буде одночасне дос¤гненн¤ таких фундаментальних ц≥лей:

п≥двищенн¤ стаб≥льност≥ та передбачуваност≥ потоку доход≥в м≥сцевих бюджет≥в з метою пол≥пшенн¤ бюджетного плануванн¤ та уникненн¤ бюджетноњ заборгованост≥ ;

ч≥тке розмежуванн¤ видаткових повноважень, з одного боку, м≥ж ƒержавним та м≥сцевими бюджетами, а з другого Ц м≥ж р≥зними типами м≥сцевих бюджет≥в;

м≥сцев≥ органи влади повинн≥ мати ≥стотну свободу у визначенн≥ того, ¤к њм використовувати загальн≥ на¤вн≥ в них кошти дл¤ виконанн¤ своњх видаткових зобовФ¤зань;

заохоченн¤ м≥сцевих орган≥в влади до розвитку своњх економ≥чних можливостей та розширенн¤ власних баз оподаткуванн¤, причому вони повинн≥ мати гарант≥њ, що центр у них не в≥дбере одержан≥ в≥д цього додатков≥ доходи;

справедливий розпод≥л соц≥альних послуг у р≥зних рег≥оних крањни; м≥сцев≥ органи влади вс≥х р≥вн≥в повинн≥ мати приблизно однаковий р≥вень доход≥в дл¤ наданн¤ соц≥альних послуг, за ¤к≥ вони в≥дпов≥дають;

дос¤гненн¤ консенсуу щодо рол≥ в бюджетному процес≥ району ≥ особливо област≥, ¤кого дуже важко дос¤гти з пол≥тичних причин;

простота пол≥тики трансферт≥в з тим, щоб м≥жбюджетн≥ ф≥скальн≥ потоки були прозорими, в≥дносоно захиченими в≥д ман≥пулюванн¤ та достатньо простими дл¤ адм≥н≥струванн¤; при цьому необх≥дно створити новий ≥нституц≥йний механ≥зм, ¤кий забезпечував би повне й вчасне виконанн¤ вс≥х зобов¢¤зань, щодо трансферт≥в.

ѕересл≥дуючи ц≥ ц≥л≥, пропозиц≥њ щодо реформи м≥жбюджетних в≥дносин мають в≥дпов≥дати важлив≥м конституц≥йним та законодавчим положенн¤м, ¤к≥, зокрема, передбачають, що:

обласним бюджетам маЇ бути в≥дведена роль у забезпеченн≥ сп≥льних проект≥в тритор≥альних громад ≥ функц≥¤ передач≥ трансферт≥в в≥д ƒержавного бюджету до бюджет≥в нижчих р≥вн≥в.

 р≥м того, ¤к передбачено «аконом про м≥сцеве самовр¤дуванн¤:

м≥н≥мальн≥ бюджети м≥ст, с≥л та селищ мають бути складовою бюджетного процесу.

‘актично кожна крањна, ¤ка справд≥ намагаЇтьс¤ дос¤гти цих ц≥лей, дотримуЇтьс¤ таких трьох основних принцип≥в:

1. „≥ткий ≥ рац≥ональний розпод≥л видаткових повноважень пом≥ж р≥вн¤ми орган≥в влади.

2. –озпод≥л доходних повноважень, за ¤кого податки, закр≥плен≥ за м≥сцевими бюджетами, породжуютьс¤ м≥сцевими мешканц¤ми ≥ можуть ефективно адм≥н≥струватис¤ на м≥сцевому р≥вн≥.

3. –озробка прозороњ формульноњ трансфертноњ системи, здатноњ заповнити ф≥скальн≥ "щ≥лини" м≥ж доходними повноваженн¤ми м≥сцевих бюджет≥в та видатками, ¤к≥ вони мають зд≥йснювати.

5. Ўл¤хи стаб≥л≥зац≥њ бюджетноњ системи ”крањни.

—творити ефективну бюджетну систему, ¤ка б стала ≥нструментом дос¤гненн¤ економ≥чного зростанн¤ та забезпеченн¤ належного виконанн¤ державою своњх функц≥й.

—л≥д визначитись ≥з моделлю бюджетноњ системи, що в≥дпов≥дала б закр≥пленому в  онституц≥њ державному та територ≥аль≠ному устрою крањни. ÷е найпринципов≥ший момент, що забезпечуЇ альтернативи пол≥тичного вибору.

ѕ≥д моделлю бюджетноњ системи розум≥Їмо спос≥б побудови бюджетноњ системи та орган≥зац≥њ м≥жбюджетних взаЇмов≥дносин. —в≥това практика св≥д≠чить, що ≥снують три основн≥ модел≥ орган≥зац≥њ бюджетноњ системи держави.

ѕерша з них базуЇтьс¤ на принципах автоном≥њ кожного р≥вн¤ влади, повному розмежуванн≥ р≥зних податк≥в м≥ж територ≥альними р≥вн¤ми ≥ закр≥пленн≥ њх за в≥дпов≥дними бюджетами. ÷е означаЇ, що в крањн≥, ¤ка маЇ таку бюджетну систему, справл¤ютьс¤ цент≠ральн≥, рег≥ональн≥ й м≥сцев≥ податки. ¬они повн≥стю надход¤ть до в≥дпов≥дних бюджет≥в.  ожен р≥вень влади при цьому в≥дносно незалежний один в≥д одного ≥ забезпечуЇ ф≥нансовими ресурсами покладен≥ на нього функц≥њ, в основному, за рахунок власних податкових надход≠жень.

ƒруга модель бюджетноњ системи базуЇтьс¤ на ф≥ксованому пайовому розпод≥л≥ основних податк≥в м≥ж р≥зними територ≥альними р≥вн¤ми. ÷е означаЇ, що в крањн≥, де запроваджено под≥бну бюд≠жетну систему, центральна влада, рег≥они й м≥сцеве самовр¤дуванн¤ мають заф≥ксовану частку доход≥в в≥д кожного з податк≥в. ÷¤ частка Ї стаб≥льною, не зм≥нюЇть≠с¤ ≥ забезпечуЇ формуванн¤ основноњ частини ф≥нансових ресурс≥в кожного р≥вн¤ влади.

“рет¤ модель, базуЇтьс¤ на тому, що у держав≥ р≥зн≥ р≥вн≥ влади застосовують сп≥льну базу оподаткуванн¤. ÷е означаЇ, що кожен р≥вень влади Ц центральний, рег≥ональний та м≥сцевий Ц встановлюЇ своњ ставки оподаткуванн¤ в межах одного ≥ того ж податку. “аким чином, загальна ставка податку по крањн≥ Ї сумою подат≠кових ставок центральноњ, рег≥ональноњ й м≥сцевоњ влади.

«вичайно, в чистому вигл¤д≥ так≥ модел≥ не ≥снують.  ожна крањна сфор≠мувала специф≥чну, властиву лише њй, модель бюджетноњ системи. “аке завданн¤ постало ≥ перед ”крањною. ¬раховуючи св≥товий досв≥д й життЇв≥ реал≥њ, в ”крањн≥ можна було б побудувати модель бюджет≠ноњ системи з такими ознаками. ƒоц≥льно запровадити центральн≥, рег≥ональн≥ й м≥сцев≥ податки, ¤к≥ б повн≥стю зарахову≠валис¤ до в≥дпов≥дних бюджет≥в. “акий принцип розпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в сл≥д було б доповнити пайовим роз≠под≥лом окремих з нин≥шн≥х, так званих "регульованих доход≥в", на стал≥й основ≥. ўо могло б бути зроблено за рахунок закр≥пленн¤ на законодавчому р≥вн≥, на довгостроков≥й основ≥, частки централь≠ного, рег≥ональних ≥ м≥сцевих бюджет≥в у таких доходах.

—л≥д в≥дмовитис¤ в≥д под≥лу бюджетних доход≥в в ”крањн≥, на так зван≥ "закр≥плен≥" й "регульован≥". ќсновна частка доход≥в центрального, рег≥ональ≠них ≥ м≥сцевих бюджет≥в маЇ формуватись на основ≥ њх власних податк≥в 1 пањв у податках.

‘≥нансове вир≥внюванн¤ так званих "б≥дних" ≥ "багатих" територ≥й сл≥д забезпечувати не за рахунок регульо≠ваних доход≥в, а лише на основ≥ системи бюджетних трансферт≥в (дотац≥й, субсид≥й, субвенц≥й). —аме на цих засадах зд≥й≠снюЇтьс¤ ф≥нансове вир≥внюванн¤ у вс≥х розвинених крањнах.

ћехан≥зм ф≥нансового вир≥внюванн¤ маЇ забезпечити створенн¤ в≥дносно однакових умов дл¤ проживанн¤ громад¤н ”крањни на вс≥й територ≥њ держави. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших Ївропейських крањн, ми маЇмо разюч≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж р≥внем та ¤к≥стю житт¤ у м≥стах та селах, р≥зних за географ≥Їю та пол≥тичною вагою рег≥онах, що Ї св≥дченн¤м, по сут≥, в≥дсутност≥ державноњ рег≥ональноњ пол≥тики. —л≥д у законодавчому пор¤дку визначити р≥вень державних м≥н≥мальних соц≥альних стандарт≥в, ¤к≥ забезпечуютьс¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ на вс≥й територ≥њ ”крањни. ¬≥дпов≥дно до потреб забезпеченн¤ державних м≥н≥мальних соц≥альних стандарт≥в, кожен орган

м≥сцевого самовр¤дуванн¤ повинен мати знову ж таки законодавче гарантований м≥н≥мальний бюджет ≥ доходну базу.

«аходи ф≥нансового вир≥внюванн¤ мають охопити лише територ≥њ, ¤к≥ не можуть за рахунок власноњ доходноњ бази сформувати гарантован≥ м≥н≥мальн≥ бюджети, а також територ≥њ, що мають значн≥ надлишки ф≥нансових ресурс≥в, пор≥внюючи ≥з середньодушовою забезпе≠чен≥стю в держав≥.

ѕотреби орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у трансфертах ≥з державного та рег≥ональних бюджет≥в мають визначатись на основ≥ нормативно-розрахункових метод≥в. Ќам сл≥д розро≠бити в≥дпов≥дну формулу вир≥внюванн¤ -математичну модель, на основ≥ ¤коњ територ≥њ, що потребують ф≥нансовоњ п≥дтримки, отримуватимуть гарантован≥ трансферти.

—в≥товий досв≥д св≥дчить: у систему заход≥в ф≥нансового вир≥внюванн¤ включаютьс¤ територ≥њ, ¤к≥ мають власну доходну базу на душу населенн¤ обс¤гом менше 95% в≥д середньоњ по крањн≥ ≥ територ≥њ, що мають в≥дпов≥дну базу на душу населенн¤ обс¤гом б≥льше 120% в≥д середньоњ по крањн≥.

ѕотребуЇ розв'¤занн¤ проблема акумул¤ц≥њ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ формуванн¤ трансфертних фонд≥в (фонд≥в ф≥нансового вир≥внюванн¤). «а умов ”крањни фонди ф≥нансового вир≥внюванн¤ доц≥льно створити на р≥вн≥ ƒержавного бюджету ”крањни, а також на р≥вн≥ республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим. обласних бюджет≥в, м≥ських бюджет≥в  иЇва та —евастопол¤. ƒоц≥льно, щоб кошти фонд≥в ф≥нансового вир≥внюванн¤ формувались за рахунок одного або к≥лькох центральних податк≥в.

ћожливий вар≥ант, що фонд трансферт≥в у склад≥ ƒержавного бюджету ”крањни буде формуватис¤ за рахунок частини податку на додану варт≥сть. Ќеобх≥дно розробити ≥ прийн¤ти «акон "ѕро пор¤док наданн¤ дотац≥й, субсид≥й, субвенц≥й та ≥нших трансферт≥в з ƒержавного бюджету ”крањни". “ерм≥новоњ розробки потребуЇ «акон ”крањни "ѕро ƒержавний бюджет ”крањни ≥ бюджетн≥ процедури".

 ритер≥Їм у розпод≥л≥ ф≥нансових ресурс≥в м≥ж р≥вн¤ми влади маЇ стати обс¤г обов'¤зк≥в щодо ф≥нансуванн¤ тих чи ≥нших сфер, ¤к≥

покладаютьс¤ на центральну, рег≥ональну та м≥сцеву владу. “аким чином, роз≠под≥лов≥ ф≥нансових ресурс≥в м≥ж р≥вн¤ми влади, маЇ передувати розмежуванн¤ функц≥й м≥ж державою ≥ м≥сцевим самовр¤дуванн¤м, м≥ж центральною, рег≥ональною ≥ м≥сцевою владами. —аме завд¤ки цьому буде покладено край нин≥шн≥й практиц≥ бюджетних "торг≥в" м≥ж центром ≥ рег≥онами, практиц≥, по сут≥, окремих стосунк≥в  иЇва з кожним рег≥оном, залежно в≥д того, ¤ку пол≥тичну вагу маЇ та чи ≥нша територ≥¤ та њњ кер≥вник у держав≥.

–еформуванню п≥дл¤гаЇ ≥снуюча податкова система ”крањни. —л≥д значно зменшити частку в систем≥ загальнодержавних податк≥в ≥ зб≥льшити частку м≥сцевих та рег≥ональних податк≥в. ѕодальший розвиток податковоњ системи ”крањни маЇ передбачати розширенн¤ повноважень м≥сцевих та рег≥ональних орган≥в влади в сфер≥ запровадженн¤ м≥сцевих та рег≥ональних податк≥в. —аме за таких умов може бути оподаткована "т≥ньова економ≥ка", послаблений подат≠ковий тиск на тих платник≥в податк≥в, ¤к≥ њх сьогодн≥ дисципл≥новано сплачують. ѕершим кроком у реформуванн≥ подат≠ковоњ системи могло б стати прийн¤тт¤ «акону ”крањни "ѕро м≥сцев≥ податки ≥ збори", зг≥дно з ¤ким запроваджувавс¤ б новий пор¤док зарахуванн¤ до м≥сцевих бюджет≥в м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в. ƒоц≥льно встановити, що м≥сцев≥ податки ≥ збори не враховуютьс¤ при визначенн≥ норматив≥в в≥драхувань в≥д загально≠державних податк≥в до бюджет≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ќдночасно сл≥д встано≠вити, що м≥сцев≥ податки ≥ збори використовуютьс¤ виключно на видатки розвитку. ÷е заохочуватиме органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ розширювати власну доходну базу.

—л≥д розробити нову правову базу ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ¬она маЇ передбачати, що органи м≥сцевого само≠вр¤дуванн¤ складають два самост≥йних бюджети - поточний та бюджет ≥нвестиц≥й ≥ розвитку. Ѕюджет ≥нвестиц≥й ≥ розвитку маЇ формуватис¤ за рахунок м≥сцевих позик, кредит≥в, ≥нвестиц≥йних трансферт≥в та частини податкових надходжень. —л≥д встановити, що використанн¤ кошт≥в бюджету ≥нвестиц≥й на поточн≥ потреби заборон¤Їтьс¤. —л≥д створити умови дл¤участ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у ф≥нансово-кредитних в≥дносинах. “реба надати њм право створювати власн≥ ф≥нансово-кредитн≥ установи, утворити ÷ентральний банк комунального кредиту, ¤кий би функц≥онував за прикладом зах≥дноЇвропейських ж й ро центр алей. ѕотр≥бно законодавче врегулювать питанн¤ створенн¤ ринку комунальних ц≥нних папер≥в. ƒоц≥льно розробити та прийн¤ти закони ”крањни "ѕро ф≥нансов≥ основи м≥сцевого самовр¤дуванн¤", "ѕро правовий режим майна комунальноњ власност≥", "ѕро ун≥тарн≥ державн≥ та комунальн≥ п≥дприЇмства", "ѕро державн≥ та комунальн≥ земл≥" та ≥нш≥ акти.

ѕро ≥деолог≥ю реформи бюджетно системи. ќсновною метою Ї скасуванн¤ принципу Їдност≥ бюджетноњ системи ”крањни та перех≥д до автоном≠ного функц≥онуванн¤ центрального, рег≥ональних та м≥сцевих бюджет≥в ≥ на ц≥й основ≥ ф≥нансове забезпеченн¤ функц≥й, ¤к≥ покладен≥ на центральну, рег≥ональну та м≥сцеву влади.  ожна з ланок влади маЇ функц≥онувати на основ≥ власноњ доходноњ бази. ÷е покладе край ≥деолог≥њ утри≠манства, ¤ка сьогодн≥ побутуЇ, створить умови дл¤ розвитку засад бюджетного самоф≥нансуванн¤ ¤к у центр≥, так ≥ на м≥сц¤х.

ѕрактична реал≥зац≥¤ запропоно≠ваних заход≥в щодо реформуванн¤ бюджетноњ системи неможлива без переосмисленн¤ окремих положень 143-њ статт≥  онституц≥њ ”крањни щодо пор¤дку формуванн¤ та рол≥ обласних ≥ районних бюджет≥в, ¤к≥, з нашоњ точки зору, суперечать в ц≥лому конституц≥йним гарант≥¤м розвитку м≥сцевого самовр¤ду≠ванн¤ в ”крањн≥.

ќсновними завданн¤ми мають стати:

по-перше, плануванн¤ видатк≥в бюджету на основ≥ реального прогнозу доход≥в бюджету та оптимального розм≥ру деф≥циту бюджету виход¤чи з безпечноњ тенденц≥њ стану державного боргу;

по-друге, приведенн¤ законодавства щодо державних зобов'¤зань у в≥дпов≥дн≥сть ≥з спроможн≥стю бюджету њх виконувати;

по-третЇ, прийн¤тт¤ пакету законодавчих акт≥в, ¤кий охоплюватиме питанн¤ щодо процедур бюджетного процесу та базуватиметьс¤ на зд≥йсненн≥ адм≥н≥стративноњ реформи;

четверте, прийн¤тт¤ законодавства, ¤ке б регулювало розпод≥л повноважень та в≥дпов≥дних ф≥нансових ресурс≥в м≥ж центральним та м≥сцевими органами влади, формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в та њх взаЇмов≥дносини з державним бюджетом на основ≥ адм≥н≥стративноњ реформи та, зокрема, реформи м≥сцевого самовр¤дуванн¤;

п¢¤те, складанн¤ бюджету з урахуванн¤м бюджетноњ стратег≥њ на кожн≥ три роки; шосте, забезпеченн¤ прозорост≥ та публ≥чност≥ бюджетного процесу;

шосте, необх≥дно мати повну ≥нформац≥ю про вс≥ грошов≥ кошти, ¤кими волод≥ють бюджетн≥ усстанови, з метою њх анал≥зу дл¤ рац≥онального використанн¤ бюджетних кошт≥в.

«а останн≥ роки були зроблен≥ де¤к≥ кроки в цих напр¤мках. «окрема, триваЇ робота над удосконаленн¤м бюджетного законодавства з метою створенн¤ нормативно-правового пол¤ дл¤ п≥двищенн¤ прозорост≥ та ефективност≥ бюджетних процедур; удосконалюЇтьс¤ форма казначейського виконанн¤ державного бюджету.

ј у найближчий час необх≥дно ч≥тко визначити ц≥л≥ та пр≥оритети бюджетноњ пол≥тики при поданн≥ проекту державного бюджету на 2000 р≥к та довгостроковоњ бюджетноњ стратег≥њ; включити до складу бюджет≥в вс≥х р≥вн≥в позабюджетн≥ кошти бюджетних установ ≥ орган≥зац≥й; налагодити систему ≥нформуванн¤ громадськост≥ щодо стану виконанн¤ бюджету та бюджетноњ стратег≥њ; запровадити ч≥тку та зрозум≥лу методику визначенн¤ м≥жбюджетних трансферт≥в; скоротити перел≥к головних розпор¤дник≥в кошт≥в державного бюджету; прийн¤ти ѕодатковий кодекс.

ќдним ≥з основних завдань маЇ стати - дос¤гненн¤ б≥льшоњ прозорост≥ бюджетного процесу (тобто в≥дкритост≥ перед громадськ≥стю щодо реал≥зац≥њ бюджетноњ пол≥тики). ÷е необх≥дно з метою: п≥двищенн¤ розум≥нн¤ бюджету та дов≥ри з боку громадськост≥ до д≥¤льност≥ державних орган≥в влади, що в к≥нцевому п≥дсумку спри¤тиме б≥льш≥й п≥дтримц≥ нею найб≥льш рац≥ональних заход≥в щодо бюджетноњ пол≥тики; п≥двищенн¤ ефективност≥ бюджетного процесу, ¤ке дос¤гатиметьс¤ за рахунок врахуванн¤ зважених критичних оц≥нок з боку пол≥тик≥в, незалежних експерт≥в та ≥нших зац≥кавлених ос≥б щодо розв'¤занн¤ бюджетних проблем та в≥дпов≥дноњ м≥н≥м≥зац≥њ допущенн¤ прорахунк≥в в майбутньому; використанн¤ детал≥зованих показник≥в та забезпеченн¤ повноти ≥нформац≥њ щодо бюджету спри¤тиме б≥льш ¤к≥сному проведенню анал≥зу та оц≥нок бюджету, зд≥йсненню б≥льш виважених та обгрунтованих заход≥в бюджетного процесу, що в свою чергу забезпечить п≥двищенн¤ ефективност≥ бюджету; зб≥льшенн¤ можливостей проведенн¤ пор≥вн¤нност≥ та аналог≥й з практикою вир≥шенн¤ бюджетних питань в ≥нших крањнах, ≥ таким чином максимально можливого використанн¤ њх позитивного досв≥ду дл¤ ”крањни.

«а останн≥ роки вже було зроблено певн≥ дос¤гненн¤ в даному напр¤мку. “ак, в к≥нц≥ 1997 року введено нову бюджетну класиф≥кац≥ю ”крањни, ¤ка в достатн≥й м≥р≥ в≥дпов≥даЇ м≥жнародним стандартам статистики державних ф≥нанс≥в, забезпечуЇ б≥льшу систематизац≥ю та упор¤дкован≥сть бюджетних показник≥в та застосовуЇтьс¤ при формуванн≥ ≥ виконанн≥ бюджет≥в вс≥х р≥вн≥в з 1998 року. ¬ процес≥ формуванн¤ проекту державного бюджету на 1998 р≥к були розроблен≥ ≥ запроваджен≥ Їдин≥ форми щодо поданн¤ бюджетних запит≥в дл¤ головних розпор¤дник≥в кошт≥в, ¤к≥ передбачали на той час досить новаторськ≥ кроки щодо висв≥тленн¤ ц≥лей ≥ результат≥в використанн¤ бюджетних кошт≥в розпор¤дниками та ≥нших необх≥дних даних про њх д≥¤льн≥сть. « кожним роком ц≥ форми удосконалюютьс¤ ≥ набувають вищого значенн¤ та статусу виход¤чи з необх≥дност≥ посиленн¤ рол≥ та в≥дпов≥дальност≥ головних розпор¤дник≥в в бюджетному процес≥. «д≥йснюютьс¤ заходи по переор≥Їнтац≥њ значенн¤ (фокусуванн¤) видатк≥в в≥д функц≥ональноњ структури до в≥домчоњ (в «акон≥ про ƒержавний бюджет ”крањни затверджуЇтьс¤ розпод≥л видатк≥в по головних розпор¤дниках кошт≥в, розпис державного бюджету затверджуЇтьс¤ в розр≥з≥ головних розпор¤дник≥в). –озроблен≥ та удосконалюютьс¤ комп'ютерн≥ програми, ¤к≥ забезпечують оперативний та ун≥ф≥кований зб≥р та доведенн¤ ≥нформац≥њ щодо формуванн¤ проекту бюджету ≥ складанн¤ розпису бюджету в≥д ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в до головних розпор¤дник≥в кошт≥в ≥ навпаки. ЌалагоджуЇтьс¤ щоденний обм≥н ≥нформац≥Їю м≥ж ћ≥нф≥ном та √оловдержказначейством щодо коректуванн¤ плану та ф≥нансуванн¤ видатк≥в, що даЇ можлив≥сть своЇчасно отримувати достатньо повну ≥нформац≥ю про реальний стан виконанн¤ бюджету та в≥дпов≥дно на нењ реагувати.

—при¤ти створенню ефективного бюджетного законодавчого пол¤, в тому числ≥ спри¤ти прийн¤ттю поданого  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни до ¬ерховноњ –ади проекту «акону ”крањни "ѕро бюджетний устр≥й та бюджетний процес" та розробити законопроект про складанн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в та системи формуванн¤ м≥жбюджетних взаЇмов≥дносин.

≤нший напр¤м такого розпод≥лу спричинений специф≥кою обслуговуванн¤ державних ц≥льових фонд≥в, ¤к≥ щороку включаютьс¤ до складу бюджету, та ≥снуванн¤ ≥нших видатк≥в, що зд≥йснюютьс¤ за рахунок ц≥льових надхджень. ѕрактика плануванн¤, затвердженн¤, виконанн¤ бюджету та анал≥з зв≥тност≥ про його виконанн¤ за останн≥ роки св≥дчить, що зазначен≥ категор≥њ вимагають запровадженн¤ окремих дещо в≥дм≥нних в≥д встановлених дл¤ бюджетних (загальних) видатк≥в, процедур. “обто, врахуванн¤ особливостей њх походженн¤, природи використанн¤, рол≥, що в≥дведена њм у бюжетному процес≥.

“аким чином, запропонований под≥л бюджету повинен забезпечити прозору, реальну систему оц≥нки ус≥х джерел доход≥в ≥ визначених пр≥оритет≥в њх витрат.

«агальний фонд бюджету буде включати: доходи бюджету, що не призначен≥ на конкретну мету, ≥ Ї загальними ресурсами бюджету; видатки бюджету, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ за рахунок загальних ресурс≥в бюджету; р≥зницю м≥ж доходами та видатками загального фонду бюджету. ѕри цьому надходженн¤ в≥д хд≥йсненн¤ запозичень, видатки на обслуговуванн¤ боргу, виконанн¤ державних гарант≥й ≥ забезпеченн¤ зобов¢¤зань включаютьс¤ т≥льки до загального фонду бюджету. ƒоходи та видатки загального фонду ≥менуютьс¤, ¤к загальн≥ надходженн¤ та загальн≥ видатки.

—пец≥альний фонд державного бюджету формуЇтьс¤ за рахунок кошт≥в державний ц≥льових фонд≥в, власних надходжень та спец≥альних видатк≥в бюджетних установ та орган≥зац≥й. “акож до спец≥ального фонду в≥днесен≥ за доходами та видатками: кошти, що надход¤ть в≥д реал≥зац≥њ надлишкового озброЇнн¤, в≥йськовоњ техн≥ки, ≥ншого майна «бройних —ил ”крањни, за виконан≥ роботи, надан≥ послуги, наданн¤ в оренду основних фонд≥в та ≥ншого майна «бройних —ил ”крањни; зб≥р за геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок державного бюджету; в≥драхуванн¤ та зб≥р на буд≥вництво та реконструкц≥ю, ремонт, утриманн¤ автомоб≥льних дор≥г загального користуванн¤, зб≥р на розвиток виноградарства, сад≥вництва, хмел¤рства, плата за проб≥руванн¤ ≥ клеймуванн¤ вироб≥в та сплав≥в ≥з дорогоц≥нних метал≥в, частина державного мита за видачу паспорт≥в, що спр¤мовуЇтьс¤ на поспортизац≥ю населенн¤ ”крањни, митн≥ збори, фонд дотац≥й ≥ншим бюджетам тощо.

ќбов¢¤зковою умовою функц≥онуванн¤ спец≥ального фонду Ї те, що видатки зд≥йснюютьс¤ лише в межах кошт≥в, одержаних на цю метув даному фонд≥. «алишки в кошт≥в на к≥нець року зараховуютьс¤ на рахунки спец≥ального фонду ( держаних ц≥льових фонд≥в та бюджетних установ та орган≥зац≥й по власних надходженн¤х) дл¤ проведенн¤ видатк≥в в наступному роц≥.

–еформа сукупних державних витрат повинна стати основою дл¤ рефор≠муванн¤ системи формуванн¤ доход≥в бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в та визначи≠ти критер≥њ к≥льк≥сного розпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в м≥ж ланками бюд≠жетноњ системи по вертикал≥.

–еформа бюджетноњ системи та м≥жбюджетних взаЇмов≥дносин пов'¤зана ≥з реформуванн¤м податковоњ системи ”крањни, зокрема пере≠гл¤дом структури та перел≥ку державних податк≥в, розширенн¤м рол≥ та частки м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в, запровадженн¤м рег≥ональних (облас≠них) податк≥в ≥ збор≥в. «а рахунок цього мають бути створен≥ передумови дл¤ радикального зм≥цненн¤ дох≥дноњ бази м≥сцевих бюджет≥в, зм≥ни дже≠рел формуванн¤ дох≥дноњ бази цих бюджет≥в.

Ќасл≥дком цього маЇ стати переведенн¤ ус≥х ланок м≥сцевих бюджет≥в на власну дох≥дну базу.  онкретний перел≥к дох≥дних джерел окремих ланок м≥сцевих бюджет≥в Ї темою спец≥ального досл≥дженн¤ ≥ тут не роз≠гл¤даЇтьс¤. Ќеобх≥дно ухвалити нову редакц≥ю «акону ”крањни "ѕро систему оподаткуванн¤", «акони ”крањни "ѕро м≥сцев≥ податки ≥ збори", "ѕро ф≥нанси м≥сцевого самовр¤дуванн¤".

¬ процес≥ реформи бюджетноњ системи ≥ м≥жбюджетних взаЇмов≥дносин в ”крањн≥ маЇ бути розв'¤зана проблема державноњ стан≠дартизац≥њ бюджетних видатк≥в. ÷е означаЇ, що в межах ус≥Їњ територ≥њ ”крањни державн≥ та громадськ≥ послуги мають надаватись в гарантова≠них обс¤гах ≥ бути за ¤к≥стю не нижчими, н≥ж в середньому по крањн≥. ќсь чому в законодавчому пор¤дку сл≥д визначити державн≥ м≥н≥мальн≥ соц≥≠альн≥ стандарти державних ≥ громадських послуг. Ќеобх≥дно ухвалити «акон ”крањни "ѕро державн≥ м≥н≥мальн≥ соц≥альн≥ стандарти". ” зв'¤зку з цим ми повинн≥ реал≥стично переоц≥нити окрем≥ норми законодавства, ¤к≥, ¤к засв≥дчила практика, не виправдали себе. ÷е, зокрема, стосуЇтьс¤ так званого нормативного п≥дходу до формуванн¤ м≥н≥мальних розм≥р≥в м≥сце≠вих бюджет≥в.

ўо стосуЇтьс¤ обов'¤зкових завдань орган≥в м≥сцевого самовр¤дуван≠н¤, то в њх межах ц≥ органи мають надавати державн≥ та громадськ≥ послу≠ги на р≥вн≥ не нижчому, н≥ж це буде передбачено державними м≥н≥мальни≠ми соц≥альними стандартами.

ѕереведенн¤ м≥сцевих бюджет≥в на власну дох≥дну базу, запро≠вадженн¤ державних м≥н≥мальних соц≥альних стандарт≥в створ¤ть ситуа≠ц≥ю, за ¤коњ частина орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ не матиме дос≠татн≥х дох≥дних джерел дл¤ забезпеченн¤ обов'¤зкових завдань щодо на≠данн¤ державних ≥ громадських послуг на р≥вн≥ державних стандарт≥в. ÷е пов'¤зано з об'Їктивними причинами, зокрема такими, ¤к нер≥вном≥рн≥сть розм≥щенн¤ продуктивних сил ≥ податковоњ бази. ≤нша ж частина орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ навпаки матиме значний надлишок ф≥нансових ресурс≥в, забезпечивши ф≥нансуванн¤ не т≥льки обов'¤зкових, а й факуль≠тативних завдань.

–еформа бюджетноњ системи ≥ м≥жбюджетних взаЇмов≥дно≠син передбачаЇ внесенн¤ суттЇвих зм≥н до основ орган≥зац≥њ бюджетного процесу в ”крањн≥. ¬ першу чергу це стосуЇтьс¤ ≥снуючого пор¤дку затвер≠дженн¤ бюджет≥в. ”крањна успадкувала пор¤док затвердженн¤ бюджет≥в, ¤кий склавс¤ в —–—– у «ќ-т≥ рр. —початку затверджуЇтьс¤ ƒержавний бюджет ”крањни, в ¤кому визначаютьс¤ основн≥ дох≥дн≥ джерела зведених бюджет≥в областей. ѕот≥м затверджуютьс¤ республ≥канський бюджет јвто≠номноњ –еспубл≥ки  рим, обласн≥, м≥ськ≥ м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤ бюдже≠ти, де визначаютьс¤ основн≥ дох≥дн≥ джерела м≥ст обласного п≥дпор¤дку≠ванн¤, район≥в, район≥в у м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥. «годом затверджу≠ютьс¤ м≥ськ≥ бюджети м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤ та районн≥ бюдже≠ти. «авершуЇтьс¤ цей процес затвердженн¤м с≥льських, селищних бюд≠жет≥в та бюджет≥в м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤. “аку процедуру за≠твердженн¤ бюджет≥в ≥нколи називають процедурою затвердженн¤ бюд≠жет≥в "згори" "донизу".

—л≥д зазначити, що под≥бна процедура формуванн¤ ≥ затвердженн¤ бюджет≥в зараз не застосо≠вуЇтьс¤ в жодн≥й розвинут≥й крањн≥. «атвердженн¤ бюджету центрального ур¤ду ≥ затвердженн¤ м≥сцевих бюджет≥в Ц це складов≥ двох самост≥йних бюджетних процес≥в. ¬раховуючи це, в ход≥ реформи бюджетноњ системи ≥ м≥жбюджетних взаЇмов≥дносин в ”крањн≥ доц≥льно роз'Їднати бюджетний процес, пов'¤заний з≥ складанн¤м, затвердженн¤м ≥ виконанн¤м державно≠го бюджету ”крањни, ≥ в≥дпов≥дний процес, пов'¤заний ≥з формуванн¤м м≥сцевих бюджет≥в. —л≥д законодавче визначити строки затвердженн¤ м≥сце≠вих бюджет≥в, конкретний терм≥н щодо кожного з них маЇ визначати в≥дпо≠в≥дний орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

¬исновки

Ѕюджет Ц складна економ≥чна категор≥¤. як категор≥¤, державний бюджет ¤вл¤Ї собою систему економ≥чних в≥дносин, що складаютьс¤ в сусп≥льств≥ в процес≥ формуванн¤, розпод≥лу, та використанн¤ централ≥зованого грошового фонду крањни, призначеного дл¤ задоволенн¤ сусп≥льних потреб. ¬ажливою Ї роль бюджету у розпод≥л≥ сукупного сусп≥льного продукту та нац≥онального доходу. ¬ бюджет≥ крањни акумулюЇтьс¤ значна частина знов створеноњ вартост≥ Ц нацонального доходу, розпод≥люваного ≥ перерозпод≥люваного у в≥дпов≥дност≥ з ринковими законами сусп≥льного розвитку дл¤ забезпеченн¤ розширеного в≥дтворенн¤ та задоволенн¤ загальнодержавних потреб.

« точки зору перспектив формуванн¤ бюджету, основною законом≥рн≥стю в≥дтворенн¤ в умовах ринку повинна стати тенденц≥¤ зб≥льшенн¤ фонду нагромадженн¤ при розпод≥ленн≥ нац≥онального доходу ”крањни. ÷е дозволить зд≥йснити б≥льш ц≥лонаправлену ≥нвестиц≥йну пол≥тику, укр≥пити матер≥ально-техн≥чну базу виробництва ≥ тим самим зб≥льшити доходну частину державого бюджету ”крањни.

Ќайважлив≥ше призначенн¤ бюджету Ц це створенн¤ метер≥альноњ основи дл¤ реал≥зац≥њ державою своњх функц≥й: економ≥чноњ, соц≥альноњ, пол≥тичноњ та оборонноњ.

—утн≥сть державного бюджету ¤к економ≥чноњ категор≥њ реал≥зуЇтьс¤ через його функц≥њ: розпод≥льчу, контролюючу, забезпеченн¤ ≥снуванн¤ держави. ¬ умовах реформуванн¤ економ≥ки ”крањни, пов¢¤заноњ з функц≥онуванн¤м р≥зних форм власност≥, виникаЇ потреба перегл¤ду характеру ≥ зм≥сту бюджетних в≥дносин. Ќа сьогодн≥шн≥й день виникають труднощ≥ ¤к ≥з формуванн¤м централ≥зованого фонду кошт≥в держави, так ≥ з його використанн¤м. ÷≥ труднощ≥ зумовлен≥ недосконал≥стю законодавства ”крањни, традиц≥йними, застар≥лими п≥дходами орган≥зац≥њ бюджетних в≥дносин. ” так≥й ситуац≥њ командно-адм≥н≥стративн≥ методи управл≥нн¤ повн≥стю не вдалос¤ усунути, а нов≥ перебувають на стад≥њ становленн¤. «умовлено це пов≥льним процесом реформуванн¤ системи власност≥, що докор≥нно впливаЇ на зм≥ст розпод≥льного ≥ перерозпод≥льного процес≥в в ”крањн≥.

Ѕюджетна система Ц це заснована на економ≥чних в≥дносинах та юридичних нормах сукупн≥сть ус≥х вид≥в та ланок бюджету крањни, ¤к≥ обЇднан≥ на Їдиних принципах.

—кладовими елементами бюджетноњ системи Ї:

структура;

принципи побудови;

орган≥зац≥¤ функц≥онуванн¤.

Ѕюджетна система складаЇтьс¤ з державного бюджету ”крањни, республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та м≥сцевих бюджет≥в. —укупн≥сть ус≥х бюджет≥в, що вход¤ть до складу бюджетноњ системи ”крањни, Ї зведеним бюджетом ”крањни.

Ќов≥ економ≥чн≥ в≥дносини потребують зм≥н ≥ в бюджетн≥й систем≥. ўодо вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми ≥снують р≥зн≥ п≥дходи:

зберегти бюджетну систему ≥ бюджетний устр≥й до виходу з економ≥чноњ кризи, щоб моб≥л≥зувати використанн¤ ф≥нанс≥в у держав≥ з метою подоланн¤ кризових ¤вищ за рахунок розвитку приор≥тетних напр¤мк≥в виробництва, стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ валюти;

при збереженн¤ централ≥зованоњ бюджетноњ системи надати право м≥сцевим органам влади ≥ управл≥нн¤ розпор¤джатис¤ коштами, що надход¤ть в≥д комунальноњ власност≥ п≥дприЇмств через податки, регулюючи бюджети за рахунок загальнодержавних податк≥в та доход≥в;

надати самост≥йн≥сть м≥сцевим бюджетам, консол≥дувавши у бюджет≥ ”крањни вс≥ бюджети, що становл¤ть бюджетну систему.

≈коном≥чне оновленн¤ обФЇктивно потребуЇ зм≥цненн¤ державного бюджету ¤к основного важел¤ ефективного розвитку господарства крањни, що прагне до соц≥ально ор≥Їнтованоњ економ≥ки. јкумул¤ц≥¤ у бюджетн≥й систем≥ значних грошових фонд≥в створюЇ можлив≥сть дл¤ забезпеченн¤ р≥вном≥рного розвитку економ≥ки та культури на ус≥й територ≥њ крањни. Ѕюджет Ї могутн≥м ≥нструментом державного управл≥нн¤.

«наченн¤ державного бюджету обумовлено не лише обс¤гом кошт≥в, ¤к≥ зосереджено в ньому. ¬ безпосередньому взаЇмозвФ¤зку з бюджетом ≥ п≥д його впливом функц≥онують ус≥ ≥нш≥ ланки ф≥нансовоњ системи.

Ќа¤вн≥сть бюджету створюЇ можлив≥сть дл¤ маневруванн¤ при розпод≥л≥ кошт≥в на потреби сусп≥льства з урахуванн¤м њхньоњ пр≥оритетност≥ прот¤гом певного пром≥жку часу.

” майбутньому роль державного бюджету у соц≥альних процесах зростатиме. ќбумовлено це тим, що саме бюджетн≥ кошти у сукупност≥ з позабюджетними фондами Ї ф≥нансовим п≥дгрунт¤м дл¤ зд≥йсненн¤ соц≥альних перетворень, переходу на новий р≥вень соц≥ального обслуговуванн¤ населенн¤.  р≥м того, державний бюджет покликаний н≥велювати соц≥альн≥ насл≥дки розшаруванн¤ громад¤н за њхн≥ми матер≥альними статками, о викликано переодом до ринкових умов господарюванн¤.

ѕ–≈Ћ≤  ¬» ќ–»—“јЌќѓ Ћ≤“≈–ј“”–»

 онституц≥¤ ”крањни. «атверджена ¬–” 28.06.96 є 254/96 Ц ¬–.//¬≥домост≥ ¬–”. Ц 1996. - є 30.

«акон ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ є253/95-¬– в≥д 29.06.95.// ¬≥домост≥ ¬–”. Ц 1995. - є 26.

Ѕескид ….ћ. ƒержавний бюджет ”крањни // ћетодичн≥ рекомендац≥њ. Ц “рерноп≥ль. Ц 1996.

¬асилик ќ.ƒ. ƒержавн≥ ф≥нанси ”крањни: Ќавч. пос≥бник. Ц  .: ¬ища школа, 1997.

√осударственные финансы. ”чебник под редакцией д.э.н. ‘едосова ¬.ћ., -  ., - Ћиб≥дь. Ц 1991.

™п≥фанов ј.ќ., —ало ¬.≤., ƒФ¤конова ≤.≤. Ѕюджет ≥ ф≥нансова пол≥тика ”крањни. Ц  .: Ќаукова думка. Ц 1997.

 ириленко ќ.ѕ. ‘≥нанси. Ц “ерноп≥ль: ≈коном≥чна думка. Ц 1998.

ёр≥й —.≤., Ѕескид ….ћ. Ѕюджетна система ”крањни. Ц  .: Ќ≤ќ—. Ц 2000.

ёр≥й —.≤., Ѕескид ….ћ. ƒержавний бюджет ”крањни. Ќавчальний пос≥бник. Ц “ерноп≥ль: “јЌ√, 2000.

ƒодаток 2. —хема 2.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: —утн≥сть та роль бюджету в соц≥ально-економ≥чних процесах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2642 прочитано)