ѕреса уможливлюЇ також широке користуванн¤ засобом скритоњ реклами, коли рекламодавець оплачуЇ статт≥ про ф≥рму ≥ њњ товар та купуЇ газетну площу дл¤ них. ƒл¤ ц≥Їњ форми реклами де¤к≥ газети встановили нав≥ть п≥льгов≥ розц≥нки.

ѕереваги рад≥о- ≥ в≥део- (теле-) реклами Ч у значн≥й аудитор≥њ, можливост≥ Ђоживитиї рекламу в≥део- та ауд≥ообразами.

ƒл¤ рекламуванн¤ товар≥в масового попиту п≥дход¤ть майже вс≥ програми рад≥о. ќднак слухач≥ не завжди мають можлив≥сть записати телефон або адресу. «начно п≥двищуЇ ефективн≥сть рад≥ореклами по≠силанн¤ на рекламу т≥Їњ ж ф≥рми в газетах ≥ журналах, що, м≥ж ≥ншим, засв≥дчуватиме поб≥чно ≥ ст≥йке економ≥чне становище рекламодавц¤.

–еклама по рад≥о в метро маЇ головну перевагу Ч њњ слухачами Ї мешканц≥ м≥ста та б≥льш≥сть прињжджих. ƒо недол≥к≥в необх≥дно в≥≠днести неможлив≥сть записати номер телефону або необх≥дну адре≠су, а також обмежене використанн¤ (т≥льки в метро). ÷¤ форма при≠датна дл¤ рекламуванн¤ товар≥в, ¤к≥ щойно над≥йшли в торг≥влю, реклами кафе ≥ њдалень, детального по¤сненн¤ шл¤ху пересуванн¤ за маршрутом. Ќедол≥ки рад≥ореклами сл≥д зменшувати ≥ншими засо≠бами, б≥льш наочними (наприклад, щитовою рекламою).

“елев≥з≥йна реклама Ч найб≥льш масова й найб≥льш коштовна. “елебаченн¤ даЇ змогу зробити справд≥ широку ≥м≥дж-рекламу, сти≠мулюючу рекламу практично будь-¤ких товар≥в ≥ послуг, оск≥льки звертаЇтьс¤ до значноњ к≥лькост≥ гл¤дач≥в.

” телереклами Ї одночасно й недол≥к, ≥ перевага Ч велика аудитор≥¤, р≥зн≥ частини ¤коњ мають зовс≥м р≥зн≥ смаки й уподобанн¤. Ќаприклад, б≥льш забезпечен≥ люди менше дивл¤тьс¤ (або зовс≥м не дивл¤тьс¤) телесер≥али, але обов'¤зково дивл¤тьс¤ програми новин та ≥нформац≥йн≥ програми. ” менш забезпечених верствах наших громад¤н були дуже попул¤рн≥ так≥ телесер≥али, ¤к Ђ—анта Ѕарбараї, Ђƒалласї, ≥ так≥ програми, ¤к Ђ„асї, Ђўо? ƒе?  оли?ї тощо. ¬≥дтак треба точно визначити, в ¤ких блоках передач давати рекла≠му в≥дпов≥дних товар≥в.

«овн≥шн¤ реклама маЇ велике значенн¤, тому що будь-¤кий пе≠рехожий (або той, хто њде у транспорт≥) може стати читачем рекла≠ми, а тим самим ≥ потенц≥йним покупцем.

«овн≥шн¤ реклама потребуЇ обов'¤зковоњ реЇстрац≥њ та погод≠женн¤ з в≥дпов≥дними м≥ськими власт¤ми.

ƒо зовн≥шньоњ реклами належать щити на торц¤х будинк≥в, вив≥≠ски б≥л¤ входу, в≥трини в будинках, виносн≥ (так≥, що сто¤ть окремо) в≥трини, а також оформленн¤ щитами й ≥ншими рекламними елеме≠нтами вулиць, зупинок м≥ського транспорту, аеропорт≥в ≥ аеровокза≠л≥в, громадських споруд тощо. Ќайб≥льш придатними м≥сц¤ми дл¤ розм≥щенн¤ щит≥в, тумб та ≥нших елемент≥в зовн≥шньоњ реклами можна вважати т≥, ¤к≥ можна бачити з максимальноњ к≥лькост≥ точок або з максимальноњ в≥ддал≥.

ƒл¤ залученн¤ покупц≥в (в≥дв≥дувач≥в) елементи зовн≥шньоњ рек≠лами мають бути ¤скраво та пом≥тно оформлен≥, а також м≥стити на≠зву або перел≥к товар≥в чи послуг. якщо передбачаЇтьс¤ робота у веч≥рн≥ години, то необх≥дне п≥дсв≥чуванн¤. “екст, засоби оформ≠ленн¤ мають бути дуже простими, щоб њх можна було зрозум≥ти з першого погл¤ду.

«аруб≥жн≥ спец≥ал≥сти вказують на такий парадокс зовн≥шньоњ реклами: вона повинна одночасно ≥ вписуватис¤ у навколишнЇ сере≠довище, ≥ одразу впадати в око. ќсновне призначенн¤ щитовоњ рек≠лами Ч донести ≥ закр≥пити у св≥домост≥ потенц≥йних покупц≥в наз≠ву ф≥рми-рекламодавц¤, назву (марку) товару. ќсновна вимога Ч можлив≥сть прочитати те, що там написано, за л≥чен≥ секунди, коли автомоб≥ль або м≥ський транспорт проњжджаЇ повз нењ. ќсь чому ре≠кламний щит маЇ одразу привертати увагу. ќднак не можна робити його наст≥льки ¤скравим, щоб вод≥й, задивившись на нього, потра≠пив у дорожньо-транспортну пригоду. ƒл¤ полегшенн¤ запам'¤то≠вуванн¤ та читанн¤ вс¤ щитова композиц≥¤, на думку спец≥ал≥ст≥в, маЇ м≥стити не б≥льше трьох-чотирьох елемент≥в: назва ф≥рми, сло-ган, товар (чи його образ), телефон (адреса). ƒл¤ встановленн¤ рек≠лами на щитах найб≥льш придатними вважають м≥сц¤, де швидк≥сть –уху автомоб≥л≥в нижча за звичайну, тобто в м≥сц¤х, де обмежуЇтьс¤ швидк≥сть, перед переходами, св≥тлофорами, постами ƒј≤ тощо.

Ќайб≥льш поширеними Ї щити з рекламним зверненн¤м, ¤к≥ мон≠туютьс¤ вздовж тротуар≥в ≥ розрахован≥ на п≥шоход≥в. ќднак довжина щита не може бути б≥льшою, н≥ж та к≥льк≥сть сл≥в, ¤ку п≥шох≥д може прочитати до того моменту, коли в≥дстань м≥ж ним ≥ щитом зробить можливим подальше читанн¤. «алежно в≥д розм≥ру щита ц¤ в≥дстать становить в≥дпов≥дно 15 Ч 7 м ≥ 2 Ч 1 м. Ѕ≥льш поширеними можуть бути тексти рекламних щит≥в, розм≥щен≥ у м≥сц¤х, де люди змушен≥ чекати, тобто на вокзалах, на зупинках м≥ського транспорту в ун≥вермагах, вестибюл¤х, залах дл¤ чеканн¤ в установах, п≥дприЇмствах сфери послуг тощо. Ќа таких щитах можна розм≥стити розгорну≠т≥ рекламн≥ зверненн¤ до покупц≥в, перел≥к атрибут≥в ≥ характерних особливостей товару (послуги, вказ≥вки про особлив≥ умови куп≥вл≥, про п≥льги, стимулюванн¤ покупок тощо). „екаючи чогось, людина мимовол≥ читатиме й перечитуватиме рекламн≥ об'¤ви по к≥лька раз≥в, св≥домо чи несв≥домо сприймаючи цю ≥нформац≥ю.

јле в м≥сц¤х з≥ жвавим рухом транспорту довг≥ тексти абсолют≠но непридатн≥. “ам наголос треба робити на зображенн≥.

якщо передбачаЇтьс¤ натовп людей (наприклад на ринках), щи≠ти з рекламними зверненн¤ми треба розм≥стити над натовпом.

–екламн≥ зверненн¤ на бортах автобус≥в, тролейбус≥в, трамвањв ма≠ють бути легко вп≥знаваними в умовах руху транспорту. Ћ≥тери треба робити достатньо великими, щоб можна було њх читати з≥ значноњ в≥д≠дал≥, однак не наст≥льки великими, щоб њх не можна було охопити од≠ним погл¤дом. ”п≥знанн≥сть рекламного зверненн¤ значною м≥рою за≠лежить в≥д використанн¤ тих самих засоб≥в оформленн¤ в р≥зних видах реклами: тих самих логотип≥в, ф≥рмових кольор≥в, накресленн¤ л≥тер.

Ќеобх≥дно пам'¤тати, що де¤к≥ шрифти погано читаютьс¤ й сприймаютьс¤ в умовах руху транспорту (похил≥ шрифти, шрифти з невеликими пром≥жками м≥ж л≥терами тощо).

ƒрукован≥ оголошенн¤ в метро треба розраховувати на те, щоб њх можна було прочитати, сто¤чи безпосередньо перед ними на в≥дс≠тан≥ одного метра за умови неповного завантаженн¤ вагона.

1	2	3

Ќазва: ќпрацювакнн¤ плану використанн¤ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ в рекламних ц≥л¤х
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1624 прочитано)