–еклама > ќсобливост≥ реклами на м≥сц≥ продажу послуг

ћаркетингову д≥¤льн≥сть на б≥ржах виконують б≥ржов≥ броке≠ри та маклери, ¤к≥ мають сучасн≥ засоби зв'¤зку, волод≥ють ≥н≠формац≥Їю, глибоко знають ринок товар≥в, на торг≥вл≥ ¤кими спец≥ал≥зуютьс¤.

Ѕрокери виконують так≥ види послуг:

Х консультац≥йна робота щодо визначенн¤ тенденц≥й динам≥ки ц≥н на товари (товарами Ї також ц≥нн≥ папери та валюта). Ѕрокер даЇ поради з≥ страхуванн¤ ризику в≥д б≥ржових операц≥й ≥ щодо структури кап≥талу, ¤ка створюЇтьс¤ двома способами: за раху≠нок випуску акц≥й та обл≥гац≥й ≥ за рахунок плати за кредит, ≥по≠теки та ≥нших ф≥нансових ≥нструмент≥в;

Х посередництво, тобто п≥дб≥р конкретних продавц≥в та покупц≥в;

Х наданн¤ допомоги кл≥Їнту в управл≥нн≥ його активами;

Х виконанн¤ функц≥њ розпод≥лу. Ѕрокер багаторазово перепродуЇ контракт, аж поки товар не буде куплений тим, кому в≥н найб≥льше потр≥бен.

√оловною метою брокер≥в Ї розум≥нн¤ ц≥лей свого кл≥Їнта, а ¤к ≤ пропонуванн¤ товар≥в, ¤к≥ мають задовольнити так≥ ц≥л≥.

ќтже, брокерська робота на б≥ржах покликана забезпечити ¤к≥сть послуг ≥ захистити ф≥зичних та юридичних ос≥б в≥д неквал≥ф≥кованого втручанн¤ в њхню д≥¤льн≥сть.

ѕ≥д час рекламуванн¤ б≥ржовоњ д≥¤льност≥ важливе значенн¤ мають переконлив≥ лог≥чн≥ докази того, що брокерська д≥¤льн≥сть Ї вершиною посередницькоњ д≥¤льност≥ взагал≥. —ам процес б≥р≠жовоњ торг≥вл≥, ¤кий полюбл¤ють показувати в р≥зних закордон≠них ф≥льмах, Ї дуже захоплюючим видовищем. ” центр≥ б≥ржо≠вого залу Ї так звана ¤ма або к≥льце. яма Ч це розм≥щена нижче за р≥вень п≥длоги торговоњ зали багатокутна (¤к правило, восьми≠кутна) площадка, до ¤коњ ведуть спец≥альн≥ сходи. —то¤чи на цих сходах, брокери (трейдери) можуть легко бачити один одного, що полегшуЇ веденн¤ торгових операц≥й.

 ≥льце використовуЇтьс¤ так само, т≥льки брокери сто¤ть по колу навколо п≥двищенн¤ (приблизно метровоњ височини). ѕо≠близу ¤ми або к≥льц¤ сто¤ть ≥ спец≥альн≥ службовц≥, завданн¤ ¤ких пол¤гаЇ в негайн≥й реЇстрац≥њ нових ц≥н по м≥р≥ укладанн¤ контракт≥в. ÷≥ дан≥ ввод¤тьс¤ в комп'ютеризовану ≥нформативну систему ≥ в≥дтворюютьс¤ на спец≥альних табло р≥зних конструк≠ц≥й. ѕор¤д ≥з ¤мою розм≥щено й ≥нш≥ техн≥чн≥ засоби: телефонн≥ апарати та електронне обладнанн¤ дл¤ передач≥ доручень броке≠рам в≥д ф≥рмЧчлен≥в б≥рж≥. ƒорученн¤ передають спец≥альн≥ службовц≥ (клерки) в≥дпов≥дних ф≥рм. « метою скороченн¤ ц≥Їњ процедури службовець може передати в≥домост≥ за допомогою спец≥альних сигнал≥в рук (щось на кшталт абетки дл¤ глухон≥мих). ” б≥ржов≥й зал≥ Ї м≥сце дл¤ веденн¤ так званих торг≥в б≥л¤ дошки (до по¤ви електронних засоб≥в ≥нформац≥њ вс≥ торги про≠водилис¤ саме так). ” цих торгах ведуть письмов≥ записи на до≠шц≥ (щоправда, нин≥ й тут широко користуютьс¤ електрон≥кою), ф≥ксуючи максимальн≥ ц≥ни дн¤, неукладен≥ угоди, реЇструють курс першоњ угоди дн¤, курс на момент закритт¤ б≥рж≥ та щоден≠ну розрахункову ц≥ну.

¬еличезне напруженн¤ учасник≥в б≥ржових торг≥в унеможли≠влюЇ встановленн¤ в б≥ржовому зал≥ будь-¤ких рекламних мате≠р≥ал≥в (њх н≥хто нав≥ть ≥ не побачить). ¬≥дтак Їдине, що там Ї, це велик≥ стац≥онарн≥ ≥нформативн≥ табло, розм≥щен≥ так, щоб ≥н≠формац≥ю можна було побачити з будь-¤коњ точки залу. Ќа табло вивод¤тьс¤ дан≥ з ≥нформац≥йноњ системи у реальному час≥ (так звана ≥нтерактивна ≥нформац≥¤). ≤снуЇ також закрита телев≥з≥йна мережа, де можна знайти спец≥альну ≥нформац≥ю, ¤ка може впли≠вати на зм≥ни ц≥н: економ≥чн≥ прогнози, дан≥ про майбутн≥й уро≠жай р≥зних с≥льськогосподарських культур чи про важлив≥ пол≥тичн≥ под≥њ тощо. „астина ≥нформац≥њ поширюЇтьс¤ за передплатою ≥ передаЇтьс¤ прес≥ (котировки) або за допомогою модемного звТ¤зку конкретним користувачам. ƒо реч≥, використанн¤ в б≥ржових торгах ≤нтернету ≥ супутникового зв'¤зку можна добре у рекламних зверненн¤х, наголошуючи на Їдност≥ та неперервност≥ процесу св≥товоњ торг≥вл≥.

” реклам≥ б≥ржовоњ д≥¤льност≥ бажано пост≥йно наголошувати в≥дкритост≥ б≥ржових торг≥в та угод, на публ≥чному встановлен≥ ц≥ни на початок ≥ к≥нець б≥ржового дн¤, обмеженн≥ денних коливань ц≥н правилами б≥ржовоњ торг≥вл≥, на взаЇмод≥њ б≥ржових к. j3 ц≥нами позаб≥ржового ринку, що Ї умовою стаб≥льност≥ економ≥ки крањни.

–екламуванн¤ б≥ржовоњ д≥¤льност≥ маЇ виходити з тих засад, шо б≥ржова д≥¤льн≥сть ¤к така маЇ некомерц≥йний характер, що основна њњ мета Ч це створенн¤ найспри¤тлив≥ших умов дл¤ ши≠рокомасштабноњ та ефективноњ торг≥вл≥ товарами (сировиною, ц≥нними паперами та валютою). «розум≥ло, що рекламн≥ засоби можуть бути так само р≥зноман≥тними, ¤к спец≥альн≥ значки та кольори п≥джак≥в б≥ржових брокер≥в, котр≥ вони нос¤ть, щоб њх з першого погл¤ду можна було б в≥др≥знити в≥д ≥нших б≥ржових службовц≥в.

1	2

Ќазва: ќсобливост≥ реклами на м≥сц≥ продажу послуг
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1301 прочитано)