–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ƒинам≥ка населенн¤ земноњ кул≥

¬одночас упов≥льнилис¤ темпи зростанн¤ великих м≥ст у розвинутих крањнах, спостер≥гаЇтьс¤ нав≥ть де¤кий в≥дт≥к населенн¤ з м≥ст у прим≥ську зону, де краща еколог≥чна ситуац≥¤ та умови житт¤.

ћ≥ста в≥д≥грають пров≥дну роль в економ≥чному, пол≥тичному та культурному житт≥. ¬они Ї центрами культурно-побутових, ≥нформац≥йно-управл≥нських, рекреа≠ц≥йних та ≥нших зв'¤зк≥в. ” результат≥ формуютьс¤ так≥ сучасн≥ групов≥ форми м≥ського розселенн¤, ¤к агломерац≥¤. ћ≥ська агломерац≥¤ ¾ це система поселень, що розм≥щен≥ на певн≥й територ≥њ ≥ об'Їднан≥ м≥ж собою пол≥тичними, трудовими, культурно-побутовими, виробничими, орган≥зац≥йно-господарськими, адм≥н≥стративно-управл≥нсь-кими та ≥ншими зв'¤зками. ¬они формуютьс¤ навколо одного чи к≥лькох центр≥в. Ќайб≥льш≥ в св≥т≥ агломерац≥њ сформувалис¤ навколо “ок≥о, Ќью-…орка, ћех≥ко, —ан-ѕаулу, Ћондона, ѕарижа (ƒив. дод. ст. мал. ), Ћос-јнджелеса, Ѕуенос-јйреса, ќсака -  обе -  ≥ото, –≥о-де-∆анейро, ¬ —Ўј нал≥чуЇтьс¤ б≥льш ¤к п≥втори сотн≥ агломерац≥й, в ¤ких проживаЇ 70 % населенн¤ крањни, у ¬еликобритан≥њ ¾ 8 агломерац≥й з населенн¤м понад 2 млн.. чолов≥к кожна. Ўвидки≠ми темпами формуютьс¤ урбан≥зован≥ територ≥њ в  итањ, ≤нд≥њ, Ѕразил≥њ, ≥нших крањнах, що розвиваютьс¤.

«литт¤ зон суц≥льноњ урбан≥зац≥њ утворюють мегалопол≥си, наприклад, мегалопол≥с Ѕос¬аш на п≥вн≥чному сход≥ —Ўј об'ЇднуЇ агломерац≥њ Ѕостона, Ќью-…орка, ‘≥ладельф≥њ, ¬ашингтона та ≥нших м≥ст, концентруючи близько 50 млн.. чолов≥к. ћегалопол≥с “окайдо об'ЇднуЇ агломерац≥њ “ок≥о, …окогами, ќса≠ки -  обе Ц  ≥ото. Ќезважаючи на швидке зростанн¤ м≥ст, половина населенн¤ св≥ту нин≥ прожи≠ваЇ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥. —≥льське населенн¤ переважаЇ в таких крањнах, ¤к Ѕангладеш (понад 70 % к≥лькост≥), ≤нд≥¤, ѕакистан, ≤ндонез≥¤,  итай. ” б≥льшост≥ крањн јфрики воно становить близько 80 % усього населенн¤.

—≥льське населенн¤ б≥льше зв'¤зане з природними умовами, тому його розсе≠ленн¤ наочн≥ше в≥дбиваЇ характер природокористуванн¤. ‘орми розселенн¤ в районах землеробства в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д форм розселенн¤ в районах пасовищно≠го тваринництва (ƒив. дод. ст. мал. ).

–озр≥зн¤ють дв≥ основн≥ форми с≥льського розселенн¤: групову р≥зних вид≥в ≥ розкидану (дисперсну). √рупов≥ форми розселенн¤ переважають в ”крањн≥, –ос≥њ, у заруб≥жн≥й ™вроп≥, япон≥њ,  итањ, в б≥льшост≥ крањн, що розвиваютьс¤. –озки≠дана форма розселенн¤ (фермерський тип) переважаЇ в таких розвинутих крањнах, ¤к —Ўј,  анада, јвстрал≥¤.

ѕоширен≥ й м≥шан≥ форми розселенн¤. ” розвинутих крањнах значна к≥льк≥сть людей працюють у м≥ст≥, а живуть у прим≥ськ≥й зон≥, де оселилис¤ з еколог≥чних та соц≥ально-економ≥чних причин. ¬одночас у крањнах з низьким р≥внем еко≠ном≥чного розвитку частина м≥ських жител≥в займаЇтьс¤ с≥льським господарством. “аким чином, форми розселенн¤ населенн¤ пост≥йно ускладнюютьс¤, в≥ддзерка≠люючи в≥дпов≥дн≥ зм≥ни у ход≥ розвитку цив≥л≥зац≥њ в≥д античного Ђпол≥саї (м≥ста-держави) до сучасного мегалопол≥са.

¬≥дтворенн¤ населенн¤.

¬≥дтворенн¤ населенн¤ Ч процес збереженн¤ в час≥ та простор≥ конкретно-≥сторичноњ м≥ри даного населенн¤, його к≥лькост≥ та ¤к≥сно≠го складу. ¬оно ¤вл¤Ї собою процес неперервного в≥дновленн¤ поко≠л≥нь людей внасл≥док взаЇмод≥њ народжуваност≥ та смертност≥. ƒл¤ к≥льк≥сноњ характеристики в≥дтворенн¤ населенн¤ користуютьс¤ показниками режиму в≥дтворенн¤ населенн¤, серед ¤ких найб≥льш узагальнений Ч нетто-коеф≥ц≥Їнт (–) в≥дтворенн¤ населенн¤ (харак≠теризуЇ м≥ру зам≥щенн¤ одного покол≥нн¤ наступним). ¬≥дтворенн¤ населенн¤ буваЇ:

1) простим, коли к≥льк≥сть населенн¤ не зм≥нюЇтьс¤ (к≥льк≥сть народжених дор≥внюЇ к≥лькост≥ померлих, а нове покол≥нн¤ дочок зам≥щаЇ покол≥нн¤ матер≥в або в≥дпов≥дно сини Ч батьк≥в); в≥кова структура в р≥зних крањнах з р≥зними типами його в≥дтворенн¤ дуже р≥зна; (ƒив. дод. ст. мал. ).

2) розширеним, коли населенн¤ зб≥льшуЇтьс¤ (–, б≥льше 1);

3) звуженим (–д менше 1).

” ™вроп≥ нетто-коеф≥ц≥Їнт в≥дтворенн¤ на≠селенн¤ менше 1, тобто не в≥дбуваЇтьс¤ нав≥ть простого зам≥щенн¤ покол≥нь. ¬ јз≥њ, јфриц≥, ѕ≥вденн≥й јмериц≥ та јвстрал≥њ маЇ м≥сце розширене в≥дтворенн¤ населенн¤, у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ та —х≥дн≥й јз≥њ (япон≥¤) Ч звужене.

ƒемограф≥чний перех≥д Ч концепц≥¤, що застосовуЇтьс¤ в сучасн≥й демограф≥њ дл¤ по¤сненн¤ тип≥в в≥дтворенн¤ населенн¤. ÷ей терм≥н запропонував 1945 p. американський демограф ‘. Ќаутстайн.

Ќаприк≥нц≥ XIX ст. було встановлено, що р≥вн≥ народжуваност≥ та смертност≥ людей зумовлюютьс¤ не б≥олог≥чними законами, а со≠ц≥альними умовами. ¬ир≥зн¤ють чотири фази демограф≥чного пере≠ходу, к≥нцева межа ¤кого Ч стаб≥л≥зац≥¤ населенн¤. ¬ перш≥й фаз≥, ¤ку до середини XX ст. завершили промислове розвинен≥ крањни, зниженн¤ коеф≥ц≥Їнта смертност≥ випереджаЇ зниженн¤ коеф≥ц≥Їн≠та народжуваност≥, завд¤ки чому коеф≥ц≥Їнт природного приросту населенн¤ зростаЇ до найвищого значенн¤. ” друг≥й фаз≥ коеф≥ц≥Їнт смертност≥ знижуЇтьс¤ дал≥ та дос¤гаЇ найменшого значенн¤, але коеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ знижуЇтьс¤ ще швидше, ≥ прир≥ст насе≠ленн¤ поступово спов≥льнюЇтьс¤. ƒл¤ третьоњ фази характерне п≥дви≠щенн¤ коеф≥ц≥Їнта смертност≥, обумовлене демограф≥чним стар≥н≠н¤м, з одночасним спов≥льненн¤м зниженн¤ народжуваност≥. ¬решт≥-решт коеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ наближаЇтьс¤ до р≥вн¤ простого в≥дтворенн¤ населенн¤, а коеф≥ц≥Їнт смертност≥ залишаЇтьс¤ ниж≠чим в≥д цього р≥вн¤, оск≥льки в≥кова структура ще не стаб≥л≥зована ≥ маЇ поб≥льшену частку в≥кових груп ≥з низькою смертн≥стю. ¬ четверт≥й фаз≥ коеф≥ц≥Їнт смертност≥ п≥двищуЇтьс¤, зближуючись ≥з коеф≥ц≥Їнтом народжуваност≥, процес демограф≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ за≠к≥нчуЇтьс¤. ≈коном≥чно розвинен≥ крањни у 80-х pp. були близьк≥ до завершенн¤ третьоњ фази демограф≥чного переходу, тод≥ ¤к б≥льш≥сть крањн, що розвиваютьс¤, знаход¤тьс¤ в перш≥й Ч на початку другоњ фази.

“еор≥¤ демограф≥чного переходу корисна дл¤ вивченн¤ де¤ких ≥сторичних умов, але нею не можна по¤снити вс≥ випадки зм≥ни на≠селенн¤.

—татево-в≥ковий, етн≥чний, рел≥г≥йний склад (структура) населенн¤.

—п≥вв≥дношенн¤ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок в≥ддзеркалюЇ статевий склад (структуру) населенн¤. ¬ ц≥лому у св≥т≥ чолов≥к≥в б≥льше, н≥ж ж≥нок, переважно за рахунок крањн јз≥њ. ѕриблизно в половин≥ крањн св≥ту ж≥нки к≥льк≥сно переважають над чолов≥ками. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що середн¤ тривал≥сть житт¤ ж≥нок на 5-8 рок≥в б≥льша, н≥ж чолов≥к≥в. ” де¤ких крањнах переважанн¤ ж≥нок Ї результатом ƒругоњ св≥товоњ в≥йни та сучасних воЇнних конфл≥кт≥в. јле з по¤вою нових покол≥нь розрив у сп≥вв≥дношенн≥ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок поступово скорочуЇтьс¤. (ƒив. дод. ст. мал.).

 ≥льк≥сне переважанн¤ чолов≥к≥в над ж≥нками спостер≥гаЇтьс¤ в крањнах, де становище ж≥нок ≥сторично було неспри¤тливе (ранн≥ шлюби, численн≥ й ранн≥ народженн¤ д≥тей), а також у тих крањнах, де великий приплив чолов≥чоњ робочоњ сили. Ќайб≥льше к≥льк≥сне переважанн¤ чолов≥к≥в в ≤нд≥њ та  итањ.

¬≥ковий склад населенн¤ залежить в≥д показник≥в народжуваност≥, смертност≥ та природного приросту. “ому основн≥ типи в≥кового складу населенн¤ на початку 90-х рок≥в XX ст. загалом в≥дпов≥дають типам його в≥дтворенн¤ (ƒив. дод. ст. мал.).

—татевий склад населенн¤ Ч сп≥вв≥дношенн¤ чисельност≥ чоло≠в≥к≥в ≥ ж≥нок у склад≥ населенн¤. ‘ормуЇтьс¤ п≥д впливом процес≥в народжуваност≥, смертност≥, м≥грац≥й ≥ в≥йн (оск≥льки втрати у в≥йнах особливо значн≥ серед чолов≥к≥в). ” ц≥лому чисельн≥сть чолов≥к≥в на «емл≥ перевищуЇ чисельн≥сть ж≥нок на 33,9 млн.. ” 101 крањн≥ св≥ту б≥льше ж≥нок, у 84 Ч б≥льше чолов≥к≥в, у 24 њх к≥льк≥сть приблизно однакова. як ≥ ≥нш≥ демограф≥чн≥ показники, статева структура неод≠накова в розвинених крањнах ≥ тих, що розвиваютьс¤ (в перших частка чолов≥к≥в становить 48,2%, у других Ч 50,9%). „исельн≥сть чолов≥к≥в перевищуЇ чисельн≥сть ж≥нок у переважн≥й б≥льшост≥ аз≥йських крањн. ¬ ≤ндонез≥њ, ћ'¤нм≥, ¬'Їтнам≥, япон≥њ чолов≥к≥в менше, н≥ж ж≥нок. ѕереважанн¤ чисельност≥ чолов≥к≥в у багатьох аз≥йських крањнах по¤снюЇтьс¤ способом њх житт¤. ” крањнах ѕ≥вденноњ јз≥њ та в  и≠тањ чолов≥к≥в на 63,4 млн.. б≥льше, н≥ж ж≥нок (у тому числ≥ в  итањ на 31,2 млн.., в ≤нд≥њ Ч на 24,4 млн.., в ѕакистан≥ Ч на 4,5 млн., в Ѕангла≠деш Ч на 2,8 млн.). ¬ јфриц≥ в ц≥лому чисельн≥сть чолов≥к≥в ≥ ж≥нок приблизно однакова, але в крањнах ѕ≥вн≥чноњ јфрики, де пануЇ ≥слам, чолов≥к≥в б≥льше, н≥ж ж≥нок (у Ћ≥в≥њ вони становл¤ть 53,0% насе≠ленн¤, в ™гипт≥ Ч 50,9, в “ун≥с≥ Ч 50,4%). ¬ Ћатинськ≥й јмериц≥ чисельн≥сть чолов≥к≥в ≥ ж≥нок також приблизно однакова. ” ™вроп≥ чолов≥к≥в дещо менше пор≥вн¤но з ж≥нками. “ак≥ тенденц≥њ харак≠терн≥й дл¤ ѕ≥вн≥чноњ јмерики. ¬ јвстрал≥њ та ќкеан≥њ дещо перева≠жають чолов≥ки. ” б≥льшост≥ крањн на 100 д≥вчаток народжуЇтьс¤ в середньому 104Ч107 хлопчик≥в. јле вища смертн≥сть серед хлоп≠чик≥в приводить до того, що у в≥ц≥ 15Ч20 рок≥в числове сп≥вв≥дно≠шенн¤ м≥ж стат¤ми вир≥внюЇтьс¤. ¬ища смертн≥сть чолов≥к≥в похи≠лого в≥ку впливаЇ на статеву структуру. ¬ де¤ких аз≥йських крањнах (≤нд≥њ, ѕакистан≥, Ѕангладеш та ≥н.) середн¤ тривал≥сть житт¤ у ж≥нок на 0,5Ч2,2 року менша, н≥ж у чолов≥к≥в, що також порушуЇ статеву структуру населенн¤. —л≥д зазначити, що причини диспропорц≥њ статей у населенн≥ р≥зних крањн ще й дос≥ остаточно не з'¤сован≥.

¬≥кова структура населенн¤ Ч розпод≥л його за в≥ковими групами ≥ в≥ковими контингентами з метою вивченн¤ демограф≥чних ≥ соц≥ально-економ≥чних процес≥в. ” в≥ков≥й структур≥ населенн¤ зазвичай розпод≥л¤Їтьс¤ за одно- або п'¤тир≥чними групами. ƒл¤ оц≥нки за≠гальних структурних зрушень застосовують ≥ розпод≥л на три в≥ков≥ групи: 0Ч14 рок≥в, 15Ч59 рок≥в, 60 рок≥в та б≥льше. ” м≥жнародних пор≥вн¤нн¤х застосовують под≥л населенн¤ на дв≥ групи: до 14 рок≥в, 15Ч64 роки. √раф≥чно в≥кова структура населенн¤ зображуЇтьс¤ в≥ковою п≥рам≥дою: по горизонтал≥ в≥дкладаютьс¤ пропорц≥йн≥ чи≠сельност≥ (частки) окремих в≥кових груп, а по вертикал≥ Ч в≥к. ” 1990 р. в св≥т≥ спостер≥галас¤ така в≥кова структура населенн¤: до 14 рок≥в Ч 32,0, 15Ч64 роки Ч 61%; у крањнах ≥з високим дохо≠дом в≥дпов≥дно Ч 20,5 ≥ 66,8%; у крањнах ≥з середн≥м доходом Ч 36,2 ≥ 58,7%; у крањнах ≥з низьким доходом Ч 33,5 ≥ 60,0%.(ƒив. дод. ст. мал.).

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ƒинам≥ка населенн¤ земноњ кул≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (9633 прочитано)