–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “еритор≥ально-виробнич≥ комплекси ”крањни

” виробничу ≥нфраструктуру входить також буд≥вельний комплекс Ч сукупн≥сть галузей матер≥ального виробництва ≥ про≠ектно-конструкторських та пошукових орган≥зац≥й, ¤к≥ забезпечують буд≥вництво. ƒо складу буд≥вельного комплексу вход¤ть так≥ галуз≥, ¤к буд≥вництво, промислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в, виробництво буд≥вельних конструкц≥й ≥ деталей.

ѕромислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в включаЇ виробництво ст≥нових матер≥ал≥в, цементну промислов≥сть, видобуток ≥ перв≥сну обробку м≥нерально-буд≥вельних матер≥ал≥в, склоробну промисло≠в≥сть, виробництво облицювальних, оздоблювальних матер≥ал≥в та сан≥тарно-техн≥чних вироб≥в. –озм≥щенн¤ промисловост≥ буд≥вель≠них матер≥ал≥в визначаЇтьс¤ в основному обс¤гами буд≥вельно-монтажних роб≥т за економ≥чними районами та на¤вн≥стю сировин≠ного фактора. ¬ останньому випадку розр≥зн¤ють галуз≥ переважно сировинноњ ор≥Їнтац≥њ Ч первинну обробку природних буд≥вельних матер≥ал≥в (гран≥ту, мармуру, облицювального, бутового каменю та ≥н.), виробництво цементу, цегли, азбоцементних ≥ шиферних ви≠роб≥в, вогнетривких матер≥ал≥в, скла, керам≥чних труб, г≥псу, вапна та ≥н, а також галуз≥ з ор≥Їнтац≥Їю переважно на споживача, ¤кими Ї виробництво бетону, зал≥зобетонних вироб≥в ≥ конструкц≥й, м'¤коњ покр≥вл≥, сан≥тарно-техн≥чних вироб≥в тощо. Ќайпотужн≥шими цен≠трами промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в Ї  ињв, ’арк≥в, ќдеса, ƒн≥пропетровськ,  ривий –≥г, «апор≥жж¤, ƒонецьк, ћар≥уполь.

¬иробництво буд≥вельних конструкц≥й та деталей включаЇ в себе п≥дприЇмства з виготовленн¤ зб≥рного зал≥зобетону ≥ зал≥зо≠бетонних конструкц≥й, ¤к≥ т¤ж≥ють до великих промислових центр≥в ≥ вузл≥в, населених пункт≥в з≥ значним обс¤гом житлового ≥ промис≠лового буд≥вництва (основними з них Ї ’арк≥вське, Ћьв≥вське,  ри≠вор≥зьке, Ћуганське та —умське), домобуд≥вн≥ комб≥нати (найб≥льш потужн≥ зосереджен≥ в  иЇв≥, ƒонецьку, Ћуганську, «апор≥жж≥, ќдес≥), а також виробництво буд≥вельноњ цегли, розм≥щенн¤ ¤коњ ор≥ЇнтуЇтьс¤ на споживача. ¬елик≥ центри виробництва буд≥вельноњ цегли Ч  ињв, ’арк≥в, ƒн≥пропетровськ, «апор≥жж¤, Ћьв≥в, „ерн≥г≥в, ≤вано-‘ранк≥вськ, —лов'¤нськ, Ѕахмут тощо.

–озвиток галуз≥ кап≥тального буд≥вництва ”крањни характери≠зуЇтьс¤ прискоренн¤м в останн≥ часи тривалост≥ виробничого циклу, зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ нерухомих територ≥альне закр≥плених об'Їк≠т≥в, ¤к≥ звод¤тьс¤, а також високою залежн≥стю виробництва в≥д економ≥ко-географ≥чного положенн¤ та природно-географ≥чних умов. ќсновн≥ обс¤ги буд≥вництва в ”крањн≥ поки що зосереджен≥ у вели≠ких м≥стах, значними обс¤гами цив≥льного буд≥вництва характери≠зуЇтьс¤ м.  ињв. ” процес≥ розвитку буд≥вництва в крањн≥ вид≥лились окрем≥ галуз≥ спец≥ал≥зац≥њ Ч промислове, комун≥кац≥йне, житлове, водогосподарське, в≥йськове та ≥н. Ќайважлив≥шими факторами, за ¤кими обираютьс¤ райони ≥ пункти буд≥вництва Ї сировинний, тру≠довий, паливно-енергетичний, водний, кл≥матичний, фактор рельЇфу та сейсм≥чност≥ тощо.

ѕров≥дним Ї у виробнич≥й ≥нфраструктур≥ м≥сце вантажного транспорту Ч одн≥Їњ з найб≥льш важливих галузей нац≥ональноњ економ≥ки. ¬ид≥л¤ють наземний (зал≥зничний, автомоб≥льний, тру≠бопров≥дний), водний (морський, р≥чковий, озерний) та пов≥тр¤ний його види. ”с≥ види транспорту об'Їднуютьс¤ в Їдину транспортну систему крањни, ¤ка ¤вл¤Ї собою територ≥альне поЇднанн¤ шл¤х≥в сполученн¤, техн≥чних засоб≥в транспорту, служб перевезень та форм њњ територ≥альноњ орган≥зац≥њ, ¤к≥ об'Їднують види транспорту ≥ вс≥ ланки транспортного процесу у њх взаЇмод≥њ ≥ забезпечують усп≥шне функц≥онуванн¤ народногосподарського комплексу крањни в ц≥лому. ‘ункц≥онуванн¤ транспортноњ системи забезпечуЇ транс≠портна ≥нфраструктура, ¤ка включаЇ в себе шл¤хи сполученн¤, ру≠хомий склад, вантажно-розвантажувальн≥ господарства, а також за≠соби управл≥нн¤ ≥ зв'¤зку, техн≥чне обладнанн¤ дл¤ обслуговуванн¤ транспортноњ сфери.

‘ормами територ≥альноњ орган≥зац≥њ транспорту Ї моно та багатогалузев≥ транспортн≥ вузли, станц≥њ, морськ≥ ≥ р≥чков≥ порти, пристан≥, аеропорти.

«ал≥зничний транспорт в≥д≥граЇ пров≥дну роль у зд≥йсненн≥ внутр≥шньодержавних ≥ значну Ч у зовн≥шньодержавних еко≠ном≥чних зв'¤зках ”крањни. Ќа нього припадаЇ основна частина ван≠тажооб≥гу ≥ перевезень пасажир≥в. ÷ей вид транспорту поЇднуЇ у соб≥ важлив≥ техн≥ко-економ≥чн≥ показники: регул¤рн≥сть руху ≥ ви≠соку швидк≥сть перевезень, велику пропускну ≥ пров≥зну спроможн≥сть. ≈ксплуатац≥йна довжина зал≥зничних кол≥й загального користуванн¤ в ”крањн≥ складаЇ 22301 км. ў≥льн≥сть зал≥зничних кол≥й загального користуванн¤ у середньому по крањн≥ складаЇ 37 км на 1000 кв. км територ≥њ. Ќайвищим показником щ≥льност≥ зал≥знич≠них шл¤х≥в вид≥л¤ютьс¤ промислове розвинен≥ ƒонецька, Ћуган≠ська, ƒн≥пропетровська, ’арк≥вська та «апор≥зька област≥, а також так≥ област≥, ¤к Ћьв≥вська, «акарпатська, „ерн≥вецька ≥ ¬≥нницька. ≈лектриф≥кованими Ї маг≥стральн≥ та найб≥льш вантажонапружен≥ зал≥зниц≥: ћосква- ињв-Ћьв≥в-„оп, ƒонбас- ривий –≥г, ’арк≥в-«апо≠р≥жж¤-—евастополь, ’арк≥в-Ћозова-ћикит≥вка,  ињв-ћирон≥вка-ƒн≥пропетровськ, ’ир≥вка-ѕомошна-ќдеса-≤лл≥ч≥вськ, ’арк≥в- рас≠ний Ћиман-ƒебальцеве. ” структур≥ перевезенн¤ вантаж≥в переважа≠ють промислова сировина та паливо Ч вуг≥лл¤, в т. ч. кокс, руди чорних та кольорових метал≥в та сам≥ метали, л≥сов≥ вантаж≥, буд≥≠вельн≥ матер≥али, в т. ч. цемент, а також гром≥здк≥ машини та устат≠куванн¤, продукц≥¤ јѕ . ќсновн≥ фонди галуз≥ складають 48 млрд. грн., а к≥льк≥сть працюючих - б≥льше 300 тис. ос≥б.

јвтомоб≥льний транспорт Ї найб≥льш маневровим та ефектив≠ним видом транспорту дл¤ перевезенн¤ масових вантаж≥в др≥бними парт≥¤ми на близьку в≥дстань. ÷ей вид транспорту розпочинаЇ ≥ зак≥нчуЇ транспортний процес на морському, р≥чковому ≥ зал≥знич≠ному транспорт≥. –озвиток автомоб≥льного транспорту та його тери≠тор≥альна орган≥зац≥¤ залежать в≥д галузевоњ структури рег≥ону, њњ територ≥альноњ орган≥зац≥њ, природних умов, зокрема, рельЇфу, що й визначаЇ напр¤ми та щ≥льн≥сть автошл¤х≥в. јвтомоб≥льний транс≠порт швидкими темпами розвиваЇтьс¤ у б≥льшост≥ рег≥он≥в крањни. ƒовжина автомоб≥льних дор≥г загального користуванн¤ з твердим покритт¤м становить 163,8 тис. км. ў≥льн≥сть автомоб≥льних дор≥г загального користуванн¤ з твердим покритт¤м у середньому по крањн≥ становить 271 км на 1000 кв. км територ≥њ. Ќайважлив≥шими автомаг≥страл¤ми ”крањни Ї:  ињв-ѕолтава-’арк≥в-–остов-на-ƒону,  ињв-ћосква,  ињв Ц —анки Ц ѕетербург,  ињв Ц ќдеса, ћосква-’арк≥в - «апор≥жж¤ - —≥мферополь,  ињв-∆итомир-–≥вне-Ћьв≥в-”жгород,  ињв-ƒн≥пропетровськ-ƒонецьк-ћар≥уполь тощо.

¬одний транспорт Ї пор≥вн¤но дешевим, в≥н в≥д≥граЇ надзви≠чайно важливу роль у формуванн≥ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни, особливо з крањнами далекого заруб≥жж¤. —еред найб≥льш важливих морських порт≥в держави Ч ќдеса, ≤лл≥ч≥вськ, ≤змањл, ѕ≥вденний, ћиколањв, —евастополь, ялта, ‘еодос≥¤,  ерч на берез≥ „орного мор¤ та ћар≥уполь ≥ Ѕерд¤нськ на берез≥ јзовського мор¤. ќсновн≥ водн≥ транспортн≥ артер≥њ ”крањни Ч ƒн≥про та його прито≠ки ѕрип'¤ть ≥ ƒесна, ƒн≥стер, ѕ≥вденний Ѕуг. ќсновними р≥чковими портами Ї  ињв, ƒн≥пропетровськ, «апор≥жж¤, ƒн≥продзержинськ  ременчук, „еркаси, Ќ≥кополь, „ерн≥г≥в, ’ерсон, ћиколањв, –ен≥, ≤змањл. –≥чковий транспорт ”крањни системою канал≥в зв'¤заний з р≥ками сус≥дн≥х держав: Ѕ≥лорус≥ ≥ ѕольщ≥, що даЇ вих≥д ”крањн≥ в Ѕалт≥йське море. —еред рухомого складу водного транспорту пер≠спективним Ї використанн¤ суден типу "р≥ка-море". ѕ≥сл¤ нор≠мал≥зац≥њ пол≥тичноњ ситуац≥њ на Ѕалканах оч≥куЇтьс¤ пожвавленн¤ судноплавства по р. ƒунай, гирло ¤коњ належить до територ≥альних вод нашоњ крањни.

“рубопров≥дний транспорт Ї найб≥льш економ≥чним й ефек≠тивним дл¤ транспортуванн¤ р≥дкого палива, пального ≥ техно≠лог≥чного газу, х≥м≥чних продукт≥в тощо. …ого розвиток обумовле≠ний розм≥щенн¤м в ”крањн≥ нафтовоњ, нафтопереробноњ ≥ газовоњ промисловост≥. „ерез ”крањну проход¤ть важлив≥ трубопров≥дн≥ маг≥страл≥ з –ос≥њ в «ах≥дну ™вропу. Ќафтопров≥дний транспорт ”к≠рањни включаЇ в себе 12 основних нафтопровод≥в загальною про≠т¤жн≥стю б≥л¤ 3,0 тис. км. “рансТЇвропейська нафтопров≥дна мережа представлена нафтопроводом Ђƒружбаї, прот¤жн≥сть ¤кого в межах ”крањни 680 км.  рупними м≥жнародними нафтопроводами Ї —амара-Ћисичанськ- ременчук-’ерсон ≥ ћ≥чур≥нськ -  ременчук. „ерез ц≥ нафтопроводи в ”крањну надходить сиб≥рська нафта. ѕрот¤жн≥сть трубопровод≥в газопров≥дного транспорту в ”крањн≥ с¤гаЇ 33 тис. км. ћаг≥стральн≥ газопроводи ƒашава -  ињв-ћосква, Ўебелинка-Ѕр¤нськ, Ўебелинка Ц ќстрогожськ - ћосква, ƒашава Ц ћ≥нськ - ¬≥льнюс-–ига виконують також функц≥њ м≥жнародних.

¬ останн≥ роки пожвавлюЇтьс¤ д≥¤льн≥сть пов≥тр¤ного транс≠порту, розвиток котрого спираЇтьс¤ ¤к на базу рухомого складу власного виробництва, так ≥ на ≥мпортн≥ л≥таки й гел≥коптери.

–оль пов≥тр¤ного транспорту Ї найважлив≥шою дл¤ виконанн¤ стра≠тег≥чних швидк≥сних перевезень, в≥дносин з ≥ншими крањнами, вико≠нанн¤ спец≥альних завдань транспортуванн¤ вантаж≥в у важкодоступн≥ рег≥они. ¬ ”крањн≥ в ус≥х област¤х Ї благоустроЇн≥ аеропорти, серед ¤ких вид≥л¤Їтьс¤ аеропорт м≥жнародного класу у м. Ѕорисп≥ль. ≤ –озвитку пов≥тр¤ного транспорту спри¤Ї д≥¤льн≥сть на украњнських традиц≥йн≥ листи й телеграми, зам≥ну газет ≥ журнал≥в, ¤к джерела ≥нформац≥њ багатоканальним телебаченн¤м та рад≥омовленн¤м, елек≠тронними публ≥кац≥¤ми на ≤нтернет - стор≥нках.

“ак, зам≥сть трьох-чотирьох канал≥в телебаченн¤, ¤к≥ можна було прийн¤ти в м≥стах ”крањни за допомогою звичайного теле≠приймача на початку 90-х рок≥в, њх к≥льк≥сть зб≥льшилась на пор¤≠док. «окрема, в мереж≥ кабельного телебаченн¤ у великих м≥стах ( ињв, ’арк≥в, ќдеса, ƒонецьк, ƒн≥пропетровськ, «апор≥жж¤, Ћьв≥в,  ривий –≥г та ≥н.) можна прийн¤ти до трьох дес¤тк≥в канал≥в (з них б≥л¤ двадц¤ти - украњнською й рос≥йською мовами). « урахуванн¤м розвитку супутникового, к≥льк≥сть канал≥в телемовленн¤, ¤к≥ можна прийн¤ти в ”крањн≥ с¤гаЇ сотень й обмежуЇтьс¤ можливост¤ми теле≠приймача. Ќа територ≥њ, де проживаЇ б≥льша частина населенн¤ ”к≠рањни, к≥льк≥сть попул¤рних канал≥в рад≥омовленн¤ в загальнодо≠ступному ультракороткохвильовому д≥апазон≥ перевищуЇ дес¤ток. —вою частку у зм≥ну структури послуг зв'¤зку вклали зм≥ни способу житт¤, викликан≥ ринковими в≥дносинами. ¬≥дносно неприбутков≥ пер≥одичн≥ виданн¤ припинили своЇ ≥снуванн¤, або р≥зко зменшили тираж≥, а њх аудитор≥¤ читач≥в, серед ¤ких левову частку складали пенс≥онери та люди похилого в≥ку, зм≥нили структуру особистого споживанн¤ у б≥к товар≥в першоњ необх≥дност≥. «г≥дно з основними св≥товими тенденц≥¤ми, за останн≥ 15 рок≥в частка поштових та теле≠графних послуг в ”крањн≥ зменшилась з 43% до 18%, в той час, ¤к послуги телефонного зв'¤зку зб≥льшились з 44% до 73%. ѕричому зростаЇ к≥льк≥сть та покращуЇтьс¤ ¤к≥сть послуг по прийому та пере≠дач≥ телев≥з≥йних та рад≥опрограм, електронного зв'¤зку, в той час, ¤к частка послуг дротового мовленн¤, спецзв'¤зку та фельдзв'¤зку пост≥йно знижуЇтьс¤. ќднак ≥снуванн¤ та розвиток традиц≥йних за≠соб≥в зв'¤зку не Ї проблематичним, оск≥льки вони Ї найб≥льш над≥й≠ним засобом передач≥ пов≥домлень ≥ не залежать в≥д на¤вност≥ електро та рад≥окомун≥кац≥й.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: “еритор≥ально-виробнич≥ комплекси ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5818 прочитано)