–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “еритор≥ально-виробнич≥ комплекси ”крањни

3. “еритор≥ально виробнич≥ комплекси ”крањни.

¬ ƒонецьк≥й ≥ Ћуганськ≥й област¤х знаход¤тьс¤ 1200 терикон≥в, з ¤ких майже 900 гор¤ть. ћ≥сцев≥ територ≥альн≥ можливост≥ щодо складу≠ванн¤ нових в≥дход≥в уже давно вичерпано. ўороку до р≥чок ≥ водойм скидаЇтьс¤ 3200 млн. м3 забрудненоњ води (проти 17435 млн. м3Чу ц≥≠лому по республ≥ц≥). Ќа колектори ст≥чних вод перетворилис¤ вс≥ р≥чки ƒонбасу, а њх вода стала не придатною дл¤ господарського використан≠н¤. Ўк≥длив≥ викиди до атмосфери становл¤ть 3400 тис. т на р≥к (проти 10015 тис. тЧв ц≥лому по ”крањн≥). –≥вень забрудненн¤ природного се≠редовища перевищуЇ граничне допустим≥ норми в 25Ч«ќ раз≥в, а по де≠¤ких ≥нгред≥Їнтах Ч нав≥ть у 100 раз≥в. «а цими показниками ƒонбас пос≥даЇ 1-е м≥сце у св≥т≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших район≥в, в≥н опинивс¤ у найважчому, кризовому становищ≥. —працюванн¤ ќ¬‘ у промисловост≥ та с≥льському господарств≥ коливаЇтьс¤ в межах 58Ч89 %. «астар≥ле устаткуванн¤, в≥дстал≥ технолог≥њ, дуже низький р≥вень Ќ“ѕ стали го≠ловними причинами не комплексного використанн¤ сировини, надм≥ру ве≠ликих в≥дход≥в, забрудненн¤ навколишнього природного середовища ≥ випуску низько¤к≥сноњ продукц≥њ.

ќтже, дл¤ ƒонбасу важливе значенн¤ матимуть, насамперед, ≥н≠вентаризац≥¤ нагромаджених промислових в≥дход≥в, встановленн¤ у њх склад≥ вс≥х корисних компонент≥в, ¤к≥ можуть бути використан≥ ¤к вто≠ринна сировина. «годом необх≥дно розробити технолог≥њ утил≥зац≥њ та використанн¤ вс≥х цих в≥дход≥в. Ќа¤вн≥сть великоњ к≥лькост≥ терикон≥в, в≥двал≥в ≥ флотац≥йних хвост≥в Ї насл≥дком не комплексного використан≠н¤ сировини.

ј тим часом багато з елемент≥в, ¤к≥ складають њх, можуть бути використан≥ в ≥нших галуз¤х промисловост≥. Ќаприклад, в≥дходи чорноњ металург≥њ, теплових електростанц≥й, коксох≥м≥чних ≥ х≥м≥чних п≥дприЇмств ¤вл¤ють собою ц≥нну сировину дл¤ виробництва буд≥вель≠них матер≥ал≥в. ќтже, ц¤ галузь промисловост≥ повинна комплексувати. с¤ з уже ≥снуючими.

” зв'¤зку з вичерпанн¤м промислових запас≥в вуг≥лл¤ чимало шахт (≥ зокрема Ч нерентабельних) закриваютьс¤. «начну к≥льк≥сть шахтар≥в треба буде працевлаштувати в ≥нших галуз¤х економ≥ки. “ому комплек≠суючими галуз¤ми ƒонбасу повинн≥ стати малоприродом≥стк≥, низькоматер≥ало-, енерго- ≥ фондом≥стк≥, а також т≥, що найменше забруднюють природне середовище ≥, водночас, конче потр≥бн≥ дл¤ економ≥ки ”крањни (це Ч середнЇ, точне ≥ с≥льськогосподарське машинобудуванн¤, приладо≠будуванн¤, електронна, електротехн≥чна, комп'ютерна та ≥нш≥ промисло≠в≥ галуз≥). ƒл¤ ƒонбасу дуже гостро стоњть проблема зайн¤тост≥ ж≥но≠чоњ робочоњ сили. „ерез це в комплекс≥ з ≥снуючими галуз¤ми значно б≥льшого розвитку повинн≥ набрати легка ≥ м≥сцева промислов≥сть, ≥ зо≠крема Ч так≥ њх п≥дгалуз≥, ¤к текстильна, швейна, шк≥р¤на, взуттЇва та ≥н. Ќа¤вн≥ с≥льськогосподарськ≥ ресурси дозвол¤ють розвивати ≥ харчо≠ву промислов≥сть. ќтже, перспективн≥ конструкц≥¤ ≥ модель ƒонбасу по≠винн≥ принципово в≥др≥зн¤тис¤ в≥д ≥снуючих. ’оча так≥ галуз≥ промисло≠вост≥, ¤к вуг≥льна, металург≥йна, х≥м≥чна, коксох≥м≥чна, важке машино≠будуванн¤, електроенергетика та ≥н., при повн≥й њх модерн≥зац≥њ та пере≠веденн≥ на нов≥, прогресивн≥ технолог≥њ, збережуть у ƒонбас≥ своЇ про≠ф≥лююче значенн¤, все ж господарство цього району повинне набрати б≥льших комплексност≥, збалансованост≥ та структурноњ завершеност≥.

«абезпеченн¤ оптимальних функц≥онально-компонентноњ та терито≠р≥альноњ структу𠓬  ƒонбасу можна дос¤гти на основ≥ економ≥ко-математичного моделюванн¤. —учасн≥ економ≥ко-статистичний апарат, ≥нформац≥йна база та електронно-обчислювальна техн≥ка дозвол¤ють промоделювати р≥зн≥ вар≥анти його структурноњ перебудови ≥ вибрати з них оптимальний.

Ќадзвичайно висока скупчен≥сть у ѕридн≥пров'њ промислових п≥д≠приЇмств ≥ р≥зних галузей без економ≥чноњ, технолог≥чноњ, орган≥зац≥йноњ та транспортноњ взаЇмо увТ¤зки зумовила наст≥льки велике антропогенно-техногенне навантаженн¤ на його територ≥ю, що надал≥ цей район мо≠же перетворитис¤ на другий „орнобиль. ’оча в≥н ≥ вид≥л¤Їтьс¤ ¤к само≠ст≥йний “¬ , де основними галуз¤ми промисловост≥ Ї чорна й кольорова металург≥¤, г≥рничорудна, коксох≥м≥чна, нафтох≥м≥чна, х≥м≥чна промис≠лов≥сть ≥ важке машинобудуванн¤, вони дуже слабо комплексуютьс¤ м≥ж собою та майже не доповнюютьс¤ ≥ншими промисловими галуз¤ми. “о≠му ≥снуюча у ѕридн≥пров'њ сукупн≥сть галузей промисловост≥ може бути доповнена с≥льськогосподарським, середн≥м ≥ точним машинобудуван≠н¤м, а також п≥дгалуз¤ми легкоњ та харчовоњ промисловост≥. Ќа¤вн≥сть у цьому район≥ великоњ к≥лькост≥ в≥дход≥в дозвол¤Ї розвивати на њх баз≥ ц≥лий р¤д п≥дгалузей буд≥вельноњ ≥ндустр≥њ.  онструюванн¤ ≥ моделю≠ванн¤ перспективних функц≥онально-компонентноњ та територ≥альноњ структур ѕридн≥провського економ≥чного району за допомогою вироб≠ничих цикл≥в дозвол¤ть дос¤гти оптимального поЇднанн¤ вс≥х галузей ≥ в≥дпов≥дних параметр≥в комплексо утворюючих виробництв, забезпечи≠ти повн≥ше використанн¤ сировини, утил≥зац≥ю в≥дход≥в, безперервн≥сть ≥ синхронн≥сть виробничих цикл≥в, ≥стотно п≥двищити економ≥чну ефектив≠н≥сть сусп≥льного виробництва.

ѕ≥вн≥чно-—х≥дний район в≥др≥зн¤Їтьс¤ досить високим розвитком середнього ≥ точного машинобудуванн¤, металообробки, х≥м≥чноњ та лег≠коњ промисловост≥. “ут Ї потенц≥альн≥ запаси нафти й газу, фосфорит≥в, кам'¤ноњ сол≥, каол≥ну, г≥псу, крейди, мергелю, вапн¤к≥в ≥ багатьох ≥нших буд≥вельних матер≥ал≥в. ” перспектив≥ найб≥льшого розвитку в цьому район≥ можуть набрати енергетичне, електротехн≥чне, с≥льськогосподар≠ське, транспортне машинобудуванн¤, верстате- ≥ приладобудуванн¤, тракторобудуванн¤, виробництво устаткуванн¤ дл¤ р≥зних галузей про≠мисловост≥ та с≥льського господарства. «начн≥ перспективи дл¤ розвитку мають тут ≥ нафтогазова, х≥м≥чна, легка, харчова промислов≥сть. ќптим≥зац≥¤ структури вс≥х цих галузей, њх рац≥ональне поЇднанн¤ в основ≠них промислових вузлах (’арк≥вському, ѕолтавському,  ременчуцько≠му, —умському,  онотопському, ѕервомайсько - Ѕалакл≥йському, Ћубен≠ському, –оменському, Ўосткинському, Ўебелинському та ≥н.) дозвол¤ть ≥стотно пол≥пшити функц≥онально-територ≥альну структуру цього райо≠ну, т≥сн≥ше ув'¤завши його економ≥ку в господарському комплекс≥ ”к≠рањни.

ѕ≥вденний економ≥чний район сформувавс¤ ¤к такий, що спец≥ал≥зу≠Їтьс¤ на машинобудуванн≥, легк≥й ≥ харчов≥й промисловост≥, високо ≥нтенсивному с≥льському господарств≥. ¬исокою Ї частка цього району у виробництв≥ морських танкер≥в, суховантажних суден, самох≥дних кра≠н≥в, кукурудзозбиральних комбайн≥в, тракторних плуг≥в, металор≥заль≠них верстат≥в ≥ ковальсько-пресового устаткуванн¤.  омплексуючими га≠луз¤ми тут повинн≥ стати с≥льськогосподарське машинобудуванн¤ (ви≠робництво зернозбиральних комбайн≥в, г≥дротехн≥чних ≥ поливних ма≠шин), середнЇ ≥ точне машинобудуванн¤, виробництво електронного, електротехн≥чного ≥ рад≥отехн≥чного обладнанн¤ ≥ спец≥альних комп'ю≠тер≥в. ÷≥ галуз≥ вкрай необх≥дн≥ дл¤ забезпеченн¤ перспективного роз≠витку вже ≥снуючих. ƒос¤гненн¤ повноњ комплексност≥ району може бути забезпечене за умови розвитку вс≥х п≥дгалузей харчовоњ та легкоњ промисловост≥.

«ах≥дно-ѕол≥ський район характеризуЇтьс¤ високо розвинутими лег≠кою, харчовою, машинобуд≥вною, металообробною, деревообробною та фарфоро-фа¤нсовою промислов≥стю. ¬ перспектив≥, на доповненн¤ до ≥снуючих галузей промисловост≥, тут можуть розвиватис¤ с≥льськогос≠подарське, середнЇ, точне, автомоб≥льне та побутове машинобудуванн¤. ‘ормуванн¤ Ївро рег≥ону ЂЅугї, розширенн¤ економ≥чних зв'¤зк≥в з ѕо≠льщею, ЅЇларуссю ≥ р¤дом зах≥дноЇвропейських крањн дозвол¤ть п≥дви≠щити ≥ндустр≥альний р≥вень «ах≥дно-ѕол≥ського району також за раху≠нок багатьох галузей промисловост≥ та буд≥вельного виробництва, нових п≥дприЇмств середнього ≥ точного машинобудуванн¤, текстильноњ, харчо≠воњ та харчосмаковоњ промисловост≥.

ѕерспективна модель ѕод≥льського району Ч це комплекс галузей, ¤к≥ найменше або незначно забруднюють природне середовище, оск≥ль≠ки в≥н маЇ найнижче в ”крањн≥ антропогенно-техногенне навантажен≠н¤ на природне середовище та найменший в ”крањн≥ р≥вень його промис≠лового ≥ рад≥оактивного забрудненн¤. “ому цей район доц≥льно розвива≠ти ¤к с≥льськогосподарський, що спец≥ал≥зувавс¤ б на виробництв≥ еко≠лог≥чно чистоњ, високо¤к≥сноњ, в≥там≥н≥зованоњ та д≥Їтичноњ продукц≥њ дл¤ дит¤чого харчуванн¤, дл¤ харчуванн¤ хворих у л≥карн¤х ≥ на курортах, а також населенн¤, що проживаЇ в зонах найб≥льшого промислового ≥ рад≥оактивного забрудненн¤. « огл¤ду на це, тут високо ≥нтенсивне с≥ль≠ськогосподарське виробництво повинне поЇднуватис¤ з розвитком ус≥х п≥дгалузей харчовоњ промисловост≥. –айон маЇ досить велик≥ можливост≥ щодо розвитку середнього, точного, с≥льськогосподарського машинобуду≠ванн¤, електронноњ, електротехн≥чноњ, рад≥отехн≥чноњ та комп'ютерноњ га≠лузей.

—воЇр≥дним економ≥чним районом Ї  арпатський. Ќа¤вн≥сть знач≠них запас≥в х≥м≥чноњ сировини (самородноњ с≥рки, кал≥йноњ сол≥), нафти. газу та глинистих фарб зумовила досить високий розвиток у ньому х≥≠м≥чноњ промисловост≥, а в≥дпов≥дно Ч ≥ досить високе забрудненн¤ при≠родного середовища. “ут великий антропогенно-техногенний вплив справ≠л¤ють паливно-енергетична, машинобуд≥вна ≥ металообробна галуз≥, а також промислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в. ƒосить висока концентра≠ц≥¤ њх п≥дприЇмств зумовила дуже високе забрудненн¤  арпатського ра≠йону.

“им часом це Ч один з найб≥льш заселених район≥в республ≥ки:

густота населенн¤ тут становить понад 102 чол. на 1 км2. ” район≥Ч70 м≥ст ≥ 100 селищ м≥ського типу, причому переважають невелик≥ м≥ста. ¬е≠ликих ≥ середн≥х м≥ст 9, але в них проживаЇ 57 % населенн¤. «а к≥ль≠к≥стю ≥ р≥зноман≥тн≥стю м≥неральних л≥кувальних вод цей район пос≥даЇ 1-е м≥сце в ”крањн≥. ” ѕрикарпатт≥ це с≥рководнев≥ (Ќемир≥в, Ўкло, ¬е≠ликий Ћюб≥нь, „ерче, „ерн≥вц≥) та слабом≥нерал≥зован≥ л≥кувальн≥ води типу ЂЌафтус¤ї (“рускавець), сульф≥тно-натр≥Їв≥ (ћоршин, “руска-вець) та ≥н. ” «акарпатт≥ знаход¤тьс¤ значн≥ ресурси вуглекислих вод типу ЂЌарзанї (”жгород, Ўа¤н), ЂЅоржом№ (—вал¤ва, ѕол¤на), Ђ™сен≠тукиї (ƒрагове,  васи та ≥н.). « огл¤ду на це, необх≥дно конструювати перспективну модель господарського комплексу  арпатського району. ¬ перспектив≥ в≥н повинен розвиватис¤ ¤к великий курортно-туристич≠ний комплекс св≥тового значенн¤, з в≥дпов≥дною оздоровчо-господарсь≠кою ≥нфраструктурою. ќднак, зважаючи на спри¤тлив≥ транспортно-еко≠ном≥чн≥ зв'¤зки ≥ велику к≥льк≥сть трудових ресурс≥в у цьому район≥, тут можуть д≥стати широкий розвиток науком≥стк≥ та трудом≥стк≥ галуз≥ Ч так≥, ¤к електронна, електротехн≥чна, приладобуд≥вна, медичного облад≠нанн¤ тощо.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: “еритор≥ально-виробнич≥ комплекси ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5818 прочитано)