–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “ранспортна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи
’оча Ї д≥л¤нки зал≥зниц≥, де швидк≥сть пересуванн¤ пот¤г≥в становить 160 км/год. јле середн¤ швидк≥сть пересуванн¤ становить 20 км/год. ѕричинами цього Ї низький ступ≥нь електиф≥кованост≥ шл¤х≥в; великий в≥дсоток двокол≥йних шл¤х≥в, що робить вимушеними довг≥ сто¤нн¤ на станц≥¤х та пропусканн¤ б≥льш терм≥нових пот¤г≥в; часом причиною Ї незахищен≥сть кол≥й в≥д впливу природних катакл≥зм≥в. Ќев≥дпов≥дн≥сть ширини украњнських кол≥й ширин≥ Ївропейських кол≥й ¬≥д –ад¤нського —оюзу ”крањн≥ у спадок серед всього ≥ншого залишилась система зал≥зничних кол≥й, ширина ¤ких не в≥дпов≥даЇ ширин≥ Ївропейських. ÷е наносить в≥дчутний удар по транзитним перевезенн¤м, оск≥льки на кордон≥ вагони потр≥бно або перевантажувати, або м≥н¤ти колеса. ÷е створюЇ додатков≥ труднощ≥ та затримку в час≥. јвтомоб≥льний транспорт ѕоганий стан дор≥г ”крањни «араз стан шл¤хового покритт¤ дор≥г ”крањни залишаЇ бажати багато кращого. ƒосить часто воно не в≥дпов≥даЇ не лише м≥жнародним вимогам (њм воно не в≥дпов≥даЇ завжди), але й внутр≥шн≥м стандартам держави. “акий стан шл¤хового покритт¤ спричин¤Ї потр≥йний ефект: по-перше, це зб≥льшуЇ час проходженн¤ транспорту по територ≥њ крањни, по-друге, призводить до б≥льшого зносу автотранспорту, ≥ по-третЇ, зб≥льшуЇ використанн¤ пального на провезенн¤ вантажу. ¬се це зб≥льшуЇ соб≥варт≥сть транзитних перевезень по територ≥њ ”крањни та робить украњнськ≥ автошл¤хи нерентабельними пор≥вн¤но з Ївропейськими. р≥м того, скорочують швидк≥сть пересуванн¤ шл¤хами ”крањни так≥ фактори ¤к в≥дкрит≥сть шл¤х≥в дл¤ м≥сцевого населенн¤, проходженн¤ автомаг≥стралей через населен≥ пункти, недостатн¤ пропускна спроможн≥сть вузлових споруд. ћитна ≥нфраструктура, тарифна пол≥тика, транспортн≥ терм≥нали, точн≥ше њх в≥дсутн≥сть. јле, беручи до уваги сп≥льне минуле ус≥х крањн колишнього –ад¤нського —оюзу, так≥ проблеми мають спостер≥гатись ≥ в ≥нших крањнах пострад¤нського св≥ту. “им не менш, транзит територ≥¤ми ЅЇларус≥ та крањн Ѕалт≥њ зростаЇ, тобто в≥дбуваЇтьс¤ перерозпод≥л транзитних поток≥в не на користь ”крањни. “ут значну роль в≥д≥грають вже ≥нш≥ чинники Ц пол≥тичн≥. —права в тому, що структура тариф≥в цих крањн побудована таким чином, щоб спри¤ти залученню транзитних перевезень. ¬ ”крањн≥ цього немаЇ. Ќегативним фактором також Ї недостатньо розвинена митна ≥нфраструктура. ћорський транспорт ¬≥дсутн≥сть в ”крањн≥ порт≥в третього покол≥нн¤, не використанн¤ або погане використанн¤ в робот≥ останн≥х дос¤гнень лог≥стики. «начною проблемою порт≥в в ”крањн≥ Ї невикористанн¤ нових лог≥стичних схем, що робить завантаженн¤ та розвантаженн¤ корабл≥в б≥льш тривалим та складним процесом, зменшуЇ обс¤ги товар≥в, ¤к≥ може пропустити порт за одиницю часу, знижуЇ ¤к≥сть та швидк≥сть доставки вантажу з м≥сц¤ на м≥сце. ≤ншою проблемою Ї те, що порти Ї державними п≥дприЇмствами, тому до них до сих п≥р застосовуЇтьс¤ практика Унав≥шуванн¤Ф соц≥альних обТЇкт≥в (дитсадок, л≥карн≥), що звичайно зб≥льшуЇ видатки п≥дприЇмств та зменшуЇ њх рентабельн≥сть. —короченн¤ обс¤г≥в контейнерних перевезень. ÷е по¤снюЇтьс¤ найб≥льшою складовою ф≥скальних збор≥в у ц≥й груп≥ вантаж≥в, що призводить до втрати контейнерних поток≥в, тод≥ ¤к середньор≥чн≥ темпи приросту св≥тових контейнерних перевезень становл¤ть 5-11%. –≥чковий транспорт «астар≥л≥сть флоту, застар≥л≥ навантажувально- розвантажувальне облананн¤ ѕроблема застар≥лост≥ основних засоб≥в Ї сп≥льною дл¤ вс≥Їњ транспортноњ галуз≥ ”крањни, тому р≥чковий транспорт не Ї ориг≥нальним у цьому план≥. јле оск≥льки р≥чков≥ перевезенн¤ Ї прибутковою справою, не повинно виникати великих складнощ≥в з залученн¤м ≥нвестиц≥й. —езонн≥сть перевезень ÷¤ проблема Ї природною специф≥кою р≥чкового транспорту, оск≥льки взимку частина р≥чок Ї недоступними дл¤ суден. ÷е зменшуЇ прибутковий пер≥од компан≥њ та змушуЇ њњ п≥двищувати рентабельн≥сть д≥¤льност≥ в теплу пору року. Ќедостатн≥сть гарантованих проектованих глибин на д≥л¤нц≥ ƒн≥продзержинськ Ц «апор≥жж¤ через в≥дпрацьован≥сть «апор≥зького водосховища. Ќедостатн≥сть глибини ускладнюЇ питанн¤ доставки вантаж≥в через цю д≥л¤нку, змушуЇ або розбивати вантаж малими парт≥¤ми та використанн¤ суден що потребують меншоњ глибини або часткове транспортуванн¤ вантажу сушею. ќбм≥л≥нн¤ каналу ѕр≥рва, через що виникають проблеми з перевезенн¤м вантаж≥в з гирла ƒн≥пра до ƒунаю по територ≥њ ”крањни. Ќеможлив≥сть переходу до русла ƒунаю через територ≥ю ”крањни змушуЇ використовувати дл¤ цього територ≥њ ≥нших крањн, що потребуЇ додаткових видатк≥в та п≥двищуЇ м≥н≥мальну варт≥сть грузу, ¤кий прибутково провозити руслом ƒунаю. јв≥атранспорт ¬ останн≥ роки експлуатац≥йна д≥¤льн≥сть була збитковою јв≥аперевезенн¤ мають велик≥ ф≥ксован≥ витрати, особливо це стосуЇтьс¤ украњнських ав≥акомпан≥й, оск≥льки ф≥зична зношен≥сть робить затрати на обслуговуванн¤ л≥так≥в ще б≥льш високими. ÷е робить межу безпеки компан≥њ досить високою, а за на¤вност≥ великоњ к≥лькост≥ конкурент≥в лише велик≥ компан≥њ можуть дос¤гти ц≥Їњ меж≥ безпеки. ѕарк л≥так≥в морально та ф≥зично застар≥в як вже казалось, ф≥зичне зношенн¤ л≥так≥в зб≥льшуЇ ф≥ксован≥ витрати на њх обслуговуванн¤. ўодо морального застар≥нн¤, то дл¤ людей, ¤к≥ обирають л≥таки пом≥ж ≥нших вид≥в транспорту, комфорт та серв≥с мають не останнЇ значенн¤. ѕог≥ршенн¤ стану аеродромноњ с≥тки Ц зношенн¤ основних засоб≥в —в≥това криза ав≥атранспорту. ÷≥кавим Ї питанн¤ ¤к в≥д≥бТЇтьс¤ на стан≥ ав≥аперевезень та украњнських ав≥акомпан≥¤х ситуац≥¤ загальноњ кризи в галуз≥ ав≥аперевезень, причиною ¤коњ терористичн≥ акти 11 вересн¤. јле поки що важко сказати чи вплинуть ц≥ под≥њ на украњнський ринок ав≥аперевезень ≥ ¤кщо вплинуть, то ¤ким чином. јле поки що ≥ноземн≥ компан≥њ не збираютьс¤ скорочувати свою присутн≥сть в ”крањн≥, вважаючи ринок перспективним.[3] ¬арт≥сть перевезенн¤ л≥таками Ї дорожчою пор≥вн¤но з ≥ншими видами транспорту ќстанн≥м часом к≥льк≥сть пасажир≥в, ¤к≥ обирають л≥таки пост≥йно зростаЇ, оск≥льки зростаЇ платежеспроможн≥сть населенн¤. јле щодо перевезенн¤ вантаж≥в, то через варт≥сть ав≥аперевезень користуватись л≥таками маЇ сенс лише дл¤ перевезенн¤ коштовних груз≥в, тому зараз л≥таки не мають великих перспектив в ”крањн≥ ¤к зас≥б перевезенн¤ вантажу. “рубопров≥дний транспорт ф≥зичне стар≥нн¤ трубопровод≥в та велик≥ ф≥ксован≥ витрати. «окрема на п≥дтримку системи в належному стан≥. —аме через ф≥ксован≥ витрати загроза зменшенн¤ обс¤г≥в експорту майже р≥внозначна загроз≥ припиненн¤ транзиту. ѕлани –ос≥њ щодо скороченн¤ обс¤г≥в транзиту газу через територ≥ю ”крањни. ѕричиною таких план≥в Ї пост≥йн≥ крад≥жки газу на територ≥њ ”крањни. «араз –ос≥Їю розгл¤даютьс¤ два альтернативн≥ маршрути транзиту Ц через ѕрибалтику ≥ дал≥ по дну Ѕалт≥йського мор¤ та до “уреччини по дну „орного мор¤. ѕроблема крад≥жок рос≥йського газу Ї б≥льш болючою ≥ загрожуЇ ≥снуванню трубопров≥дного транспорту ¤к такого ѕропозиц≥њ щодо розвТ¤занн¤ проблеми «ал≥зничний транспорт «астар≥л≥сть основних засоб≥в ‘актично зараз в≥дбуваЇтьс¤ покращенн¤ стану зал≥зничного транспорту, оновленн¤ основних засоб≥в, а саме ремонт кол≥й, вокзал≥в, закуп≥вл¤ нових состав≥в. јле поки що все це йде в досить обмежених масштабах та торкаЇтьс¤ лише ключових напр¤мк≥в. ƒл¤ б≥льш широкого оновленн¤ потр≥бно знайти в≥льн≥ кошти. ÷е можуть бути ≥ноземн≥ або в≥тчизн¤н≥ ≥нвестиц≥њ або кошти вив≥льнен≥ з структури самоњ зал≥зниц≥. “ак, вигл¤даЇ доц≥льним проведенн¤ ранжуванн¤ кол≥й та вокзал≥в за ступенем рентабельност≥ та прийн¤тт¤ р≥шень про поступову л≥кв≥дац≥ю нерентабельних шл¤х≥в. ÷е зв≥льнить кошти, ¤к≥ йшли на п≥дтримку цих частин зал≥зниц≥ у робочому стан≥. «ал≥зниц¤ п≥дтримуЇ низьк≥ тарифи на перевезенн¤ пасажир≥в частково з соц≥альних м≥ркувань, тому може бути доц≥льним наданн¤ зал≥зниц≥ певних податкових п≥льг. ћожливим Ї заключенн¤ прибуткових контракт≥в з комерц≥йними структурами щодо наданн¤ послуг. Ќев≥дпов≥дн≥сть ширини кол≥њ Ївропейським стандартам «вичайно, що одночасна зам≥на кол≥й Ї неможливою, тому в цьому випадку можна запропонувати наступн≥ можлив≥ частков≥ р≥шенн¤. јбо ¤комога покращити систему перевантаженн¤ вагон≥в на кордон≥, або прокласти кол≥њ Ївропейськоњ ширини по стратег≥чно найважлив≥ших напр¤мках, але це лише перем≥стить проблему на кордон з –ос≥Їю. јвтомоб≥льний транспорт ѕоганий стан дор≥г ”крањни ўодо дор≥г, то можливо або реконструювати ≥снуюч≥ шл¤хи, або будувати нов≥ дороги. ™ два шл¤хи ф≥нансуванн¤ покращенн¤ ¤кост≥ автошл¤х≥в Ц державне ф≥нансуванн¤ або укладанн¤ концес≥йних угод. ћитна ≥нфраструктура, тарифна пол≥тика ќск≥льки ¤к≥сть шл¤х≥в в ”крањн≥ не Ї фактором конкурентноздатност≥ галуз≥, то таким фактором може стати ц≥на перевезень по територ≥њ ”крањни, тобто спри¤юча структура митних тариф≥в. “акож п≥двищенню конкурентноздатност≥ спри¤тиме розвинута митна ≥нфраструктура та пол≥пшенн¤ ¤кост≥ надаваних послуг при перетин≥ державного кордону. ћорський транспорт ¬≥дсутн≥сть в ”крањн≥ порт≥в третього покол≥нн¤, не використанн¤ або погане використанн¤ в робот≥ останн≥х дос¤гнень лог≥стики ÷¤ проблема Ї суто управл≥нською, оск≥льки не потребуЇ великих кап≥таловкладень, а лише перегл¤ду традиц≥йного способу д≥¤льност≥ порт≥в. Ќеобх≥дне перш за все залученн¤ управл≥нського складу, ¤кий зм≥г би конкурентно д≥¤ти в умовах ринковоњ економ≥ки. ѕорти Ї державними п≥дприЇмствами, тому до них до сих п≥р застосовуЇтьс¤ практика Унав≥шуванн¤Ф соц≥альних обТЇкт≥в (дитсадок, л≥карн≥), що звичайно зб≥льшуЇ видатки п≥дприЇмств та зменшуЇ њх рентабельн≥сть. ¬≥дпов≥дно, маЇ бути або реструктуризована структура порт≥в, або розроблений механ≥зм наданн¤ податкових п≥льг тим портам, ¤к≥ перебирають на себе соц≥альн≥ зобовТ¤занн¤ держави.
Ќазва: “ранспортна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (4921 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
