–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “ранспортний комлекс ”крањни

ўоб дос¤гти забезпеченост≥ ”крањни автошл¤хами р≥вн¤ Їв≠ропейських крањн, необх≥дно побудувати ≥ модерн≥зувати майже 200 тис. км автошл¤х≥в, у тому числ≥ 60% у с≥льськ≥й м≥сцевост≥. ” м≥ждержавних зв'¤зках необх≥дним Ї буд≥вництво автомаг≥стралей св≥тового р≥вн¤ з бетонним або асфальтобетонним покритт¤м ≥ багатор¤дним рухом. ƒосв≥д CЎј, Ќ≥меччини, япон≥њ св≥д≠чить, що саме п≥д час економ≥чних криз буд≥вництво автошл¤х≥в напувало пр≥оритетного значенн¤ завд¤ки можливост≥ створенн¤ нових робочих м≥сць ≥ висок≥й ефективност≥ кап≥таловкладень.

јвтотранспорт ”крањни характеризуЇтьс¤ тим, що 70% вантаж≠ного парку зосереджено в господарствах ≥ автоп≥дприЇмствах (ј“ѕ) агропрому та корпорац≥њ Ђ”кравтогрансї, решта Ч на п≥д≠приЇмствах б≥льше н≥ж 80 в≥домств.

јвтомоб≥льний транспорт ”крањни потребуЇ значного техн≥ч≠ного оновленн¤, оптим≥зац≥њ структури парку за вантажоп≥дйом≠н≥стю, типами кузова, на¤вн≥стю спец≥ал≥зованих транспортних засоб≥в, особливо малоњ вантажоп≥дйомност≥. Ќеобх≥дним Ї п≥д≠вищенн¤ питомоњ ваги дизельних двигун≥в на автомоб≥л¤х в≥тчиз≠н¤ного виробництва, вдосконаленн¤ системи техн≥чного обслуго≠вуванн¤ та ремонту автомоб≥л≥в за рахунок розвитку мереж≥ сер-≤≥сного обслуговуванн¤, створенн¤ нових ≥ модерн≥зац≥њ старих авторемонтних завод≥в.

ћорський транспорт. ÷ей вид транспорту Ї пор≥вн¤но деше≠вим; в≥н в≥д≥граЇ надзвичайно важливу роль у формуванн≥ зовн≥ш≠ньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни, особливо з крањнами далеко≠го заруб≥жж¤. «агальна довжина морськоњ береговоњ л≥н≥њ, ¤ка практично не замерзаЇ, становить б≥льше 1000 км. Ѕагато Ї зруч≠них бухт, ¤к≥ спри¤ли формуванню 18 морських порт≥в, серед ¤ких найб≥льш важливими Ї ќдеса, ≤лл≥ч≥вськ, ≤змањл, ѕ≥вденний, ћиколањв, —евастополь, ялта, ‘еодос≥¤,  ерч на берез≥ „орного мор¤ та ћар≥уполь ≥ Ѕерд¤нськ на берез≥ јзовського мор¤.  р≥м того, Ї 8 судноремонтних завод≥в, ¤к≥ будують невелик≥ судна.

ќснову морського транспорту ”крањни становл¤ть „орноморсь≠ке („ћѕ), јзовське (јћѕ) морськ≥ пароплавства, а також ”крањн-—ько-ƒунайське (”ƒѕ) пароплавство. —умарна вантажн≥сть транс≠портного флоту ”крањни становить б≥льше н≥ж 5 млн. т, а паса≠жирського флоту Ч майже 10 тис. м≥сць; вона Ї одн≥Їю ≥з най≠б≥льших у ™вроп≥.

” структур≥ вантажних морських перевезень значно переважають наймасов≥ш≥ вантаж≥, ¤к≥ займають ч≥льне м≥сце ≥ у струк≠тур≥ експортно-≥мпортних поставок ”крањни. ÷е руди чорних ≥ кольорових метал≥в, кам'¤не вуг≥лл¤, кокс, нафта ≥ нафтопродук≠ти, м≥нерально-буд≥вельн≥ матер≥али.

 аботажн≥ перевезенн¤ займають незначне м≥сце в загальному обс¤з≥ перевезень. ” зв'¤зку з тим, що вони зд≥йснюютьс¤ на не≠велику в≥дстань (в середньому не б≥льше ¤к на 130Ч150 км), част≠ка њх у вантажооборот≥ незначна. «окрема, в јзовському морсь≠кому пароплавств≥ в структур≥ цих перевезень дом≥нуЇ керченсь≠ка зал≥зна руда, що надходить на металург≥йн≥ п≥дприЇмства м. ћар≥упол¤, а у зворотному напр¤м≥ Ч донецьке кам'¤не вуг≥лл¤ ≥ кокс. ” каботажних перевезенн¤х серед вантаж≥в переважають м≥не≠ральн≥ буд≥вельн≥ матер≥али.

≈кспортно-≥мпортн≥ перевезенн¤ вантаж≥в морським транс≠портом зд≥йснюютьс¤ в середньому на в≥дстань до 8 тис. км ≥ б≥ль≠ше, внасл≥док чого њх частка у вантажооборот≥ морського транс≠порту перевищуЇ 95%.

Ќайб≥льшу к≥льк≥сть м≥жнародних перевезень зд≥йснюють чор≠номорськ≥ порти ќдеси, ≤лл≥ч≥вська ≥ ѕ≥вденний.

Ќа ќдеський порт припадаЇ б≥льше п'¤тоњ частини вантажо-обороту морського транспорту ”крањни. ќсновними вантажами тут Ї руди, нафта ≥ нафтопродукти, буд≥вельн≥ матер≥али, хл≥бн≥ вантаж≥, цукор, цитрусов≥ та ≥н. ≤лл≥ч≥вський порт розташований за 20 км в≥д ќдеси ≥ Ї њњ дублером. ѕрацюЇ в≥н переважно на за≠безпеченн¤ експортних поставок. ” вантажооборот≥ цього порту високу частку займають метали, кам'¤не вуг≥лл¤, буд≥вельн≥ ма≠тер≥али, зал≥зна ≥ марганцева руди. ѕорт ѕ≥вденний обслуговуЇ в основному припортовий завод ≥ спец≥ал≥зуЇтьс¤ на забезпеченн≥ експорту ам≥аку.

¬ „орноморському пароплавств≥ значний обс¤г вантажних роб≥т виконують ћиколањв, ’ерсон, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на в≥д≠правленн≥ зал≥зноњ ≥ марганцевоњ руд, буд≥вельних матер≥ал≥в. „е≠рез ћиколањвський морський порт ≥мпортуютьс¤ боксити. « лис≠топада по березень ц≥ порти припин¤ють нав≥гац≥ю через замер≠занн¤ ƒн≥провського ≥ Ѕузького лиман≥в.

ѕорти јзовського пароплавства Ч ћар≥уполь, Ѕерд¤нськ ≥  ерч спец≥ал≥зуютьс¤ переважно на експорт≥ зал≥зноњ ≥ марганце≠воњ руд, чорних метал≥в, кам'¤ного вуг≥лл¤, цементу.

ѕорти ”крањнсько-ƒунайського пароплавства Ч –ен≥, ≤змањл,  ≥л≥¤ ≥ ¬илкове в≥д≥грають важливу роль у зд≥йсненн≥ економ≥ч≠них зв'¤зк≥в з крањнами заруб≥жноњ ™вропи, особливо ƒунайсько≠го басейну.

“аким чином, через морськ≥ порти на експорт надходить кам'¤не (кокс≥вне) вуг≥лл¤, кокс, зал≥зна ≥ марганцева руди, чорн≥ метали, х≥м≥чн≥ продукти, зокрема ам≥ак, цемент, цукор, де¤к≥ ви≠ди машин та ≥нш≥ товари. ”крањна ≥мпортуЇ машини та обладнанн¤, м≥нерально-сировинн≥ ресурси, зокрема боксити, фосфорити, також продукц≥ю с≥льського господарства ≥ т. д. ¬ перспектив≥ жливе значенн¤ можуть мати нафта, нафтопродукти, газ у зр≥-≤еному (скрапленому) вигл¤д≥. јле њх ≥мпорт стане можливим ел¤ завершенн¤ буд≥вництва нафто- ≥ газотерм≥нал≥в. ƒл¤ освоЇнн¤ нових вантажопоток≥в необх≥дно поповнити флот спец≥ал≥зоваваними суднами, в першу чергу танкерами ≥ метановозами. крањнський флот дос¤г критичного в≥ку, ≥ ¤кщо не буде зд≥йснено його радикального оновленн¤, то за 6Ч10 рок≥в його вит≥с-≤ть ≥ноземн≥ конкуренти.

ѕотреба ”крањни (окр≥м танкер≥в та метановоз≥в) становить близько 120 нових вантажних транспортних суден вантажоп≥дТЇмн≥стю б≥льше н≥ж 1 млн. т ≥ 10Ч12 пасажирських суден на тис. м≥сць. ћаючи власну добре розвинуту суднобуд≥вну промислов≥сть, ”крањна може щор≥чно оновлювати св≥й флот. ѕор¤д цим потр≥бна модерн≥зац≥¤ та реконструкц≥¤ морських порт≥в, крема ќдеського, ≤лл≥ч≥вського, ѕ≥вденного, ћиколањвського, ћар≥упольського та ≥н.

Ѕ≥льш ≥нтенсивне використанн¤ паромних переправ ≤лл≥ч≥вськ Ч ≤арна, ќдеса Ч Ѕатум≥, через  ерченську протоку дозволить розкририти можливост≥ торгового флоту ”крањни ≥ наданн¤ ”крањною транспортних послуг ≥ншим крањнам. ѕасажирськ≥ переве≠денн¤ зд≥йснюють 17 морських порт≥в. јле значенн¤ морського транспорту дл¤ перевезенн¤ пасажир≥в Ї незначним ≥ дещо ско≠рочуЇтьс¤.

–≥чковий транспорт. ѕор¤д з морським с одним з найдеше-≤≤их, оск≥льки використовуЇ природн≥ транспортн≥ маг≥страл≥ Ч судноплавн≥ р≥чки.

«агальна довжина судноплавних р≥чок в ”крањн≥ становить о≥льше н≥ж 4 тис. км, у тому числ≥ з осв≥тлювальною ≥ св≥тлов≥д-бивною обстановкою Ч 3,9 тис. км. ќсновн≥ водн≥ артер≥њ Ч ƒн≥про та його притоки ѕрип'¤ть ≥ ƒесна, ƒн≥стер, ѕ≥вденний ≤≥уг. як маг≥стральн≥ р≥чков≥ шл¤хи використовуютьс¤ також д≥-≤¤нки ƒн≥стровського лиману загальною прот¤жн≥стю б≥льше н≥ж 30 км, а також гирло ƒунаю довжиною 152 км, з них з морським устаткуванн¤м Ч 140 км.

”с≥ ≥нш≥ судноплавн≥ р≥чки Ч ƒесна (на п≥вн≥ч в≥д „ерн≥гова), —тир, √оринь, ƒн≥стер, —амара, ѕ≥вденний Ѕуг, —≥верський ƒо≠нець, ≤нгулець, ¬орскла, ѕсьол, ќрель Ч за транспортним вико≠ристанн¤м належать до малих р≥чок. «агальна прот¤жн≥сть суд≠ноплавних д≥л¤нок р. ƒесна Ч 575 км. ¬она в≥д≥граЇ важливу роль у перевезенн¤х вантаж≥в „ерн≥г≥вськоњ област≥. ѕри зб≥льшенн≥ гарант≥йних глибин у нижн≥й теч≥њ. ƒесна може мати вели≠ке значенн¤ дл¤ економ≥чних зв'¤зк≥в област≥ з област¤ми серед≠ньоњ ≥ нижньоњ теч≥њ ƒн≥пра. –≥чки —тир (судноплавн≥ д≥л¤нки Ч 280 км) ≥ √оринь (210 км) обслуговують внутр≥шньообласн≥ пере≠везенн¤ ¬олинськоњ ≥ –≥вненськоњ областей.

ƒн≥стер (судноплавн≥ д≥л¤нки б≥льше н≥ж 120 км) судноплав≠ний у межах ¬≥нницькоњ, ≤вано-‘ранк≥вськоњ, “ерноп≥льськоњ, ’мельницькоњ ≥ „ерн≥вецькоњ областей.

” ƒн≥пропетровськ≥й област≥ дл¤ судноплавства використо≠вують мал≥ р≥чки Ч —амару ≥ ќрель, у ѕолтавськ≥й Ч —улу ≥ ѕсьол, у ’арк≥вськ≥й ≥ Ћуганськ≥й Ч —≥верський ƒонець.

ћал≥ р≥чки використовуютьс¤ переважно дл¤ перевезенн¤ бу≠д≥вельних матер≥ал≥в, де¤коњ продукц≥њ јѕ  ≥ суттЇвоњ рол≥ у роз≠м≥щенн≥ продуктивних сил не в≥д≥грають.

ќснову р≥чкового транспорту ”крањни становить акц≥онерна судноплавна компан≥¤ Ђ”крр≥чфлотї, ¤ка складаЇтьс¤ з √оловно≠го п≥дприЇмства та 290 структурних одиниць.

–≥чковий транспорт ”крањни системою канал≥в зв'¤заний з р≥ч≠ками сус≥дн≥х держав: Ѕ≥лорус≥ ≥ ѕольщ≥ (басейн ƒн≥пра з'Їдну≠Їтьс¤ з басейном ¬≥сли, ƒн≥про-Ѕузьким каналом), що даЇ вих≥д у Ѕалт≥йське море.

ќсновн≥ вантажо-розвантажувальн≥ роботи зд≥йснюютьс¤ в та≠ких р≥чкових портах, ¤к  ињв, ƒн≥пропетровськ, «апор≥жж¤, ƒн≥п-родзержинськ,  ременчук, „еркаси, Ќ≥кополь, „ерн≥г≥в, а також ’ерсон, ћиколањв, –ен≥, ≤змањл,  ≥л≥¤, ¬илково. ¬ названих пор≠тах р≥чковий транспорт працюЇ у т≥сному взаЇмозв'¤зку ≥з зал≥з≠ничним ≥ морським транспортом. «авд¤ки використанню суден типу р≥каЧморе вантаж≥ перевоз¤тьс¤ по ƒн≥пру, „орному морю, ƒунаю ≥ дал≥ в р≥чков≥ порти –умун≥њ, Ѕолгар≥њ, ”горщини, јвст≠р≥њ, Ќ≥меччини; по „орному ≥ —ередземному мор¤х Ч в морськ≥ порти “уреччини, √рец≥њ, ≤тал≥њ, ‘ранц≥њ, ≤зрањлю та ≥нших крањн —ередземномор'¤.

” структур≥ перевезень вантаж≥в переважають м≥неральн≥ бу≠д≥вельн≥ матер≥али (буд≥вельний п≥сок ≥ тверд≥ кристал≥чн≥ мате≠р≥али), цемент, руда, метали ≥ металобрухт, вуг≥лл¤, продукц≥¤ јѕ . Ќайб≥льший обс¤г вантажних перевезень мають  ињвська, ƒн≥пропетровська, «апор≥зька ≥ ’ерсонська област≥.

ƒл¤ подальшого розвитку р≥чкового транспорту необх≥дно зб≥ль≠шити питому вагу спец≥ал≥зованих суден типу р≥каЧморе, що спри¤тиме розширенню зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, а також великовантажних суден дл¤ внутр≥шн≥х перевезень масових ван≠таж≥в; поглибити фарватери р¤ду р≥к, зокрема ƒесни; пом'¤кшити чинники сезонноњ нер≥вном≥рност≥ перевезень за рахунок продовженн¤ експлуатац≥йного пер≥оду та орган≥зац≥њ ц≥лор≥чноњ нав≥гац≥њ на п≥вдн≥; вивести з експлуатац≥њ ф≥зично ≥ морально застар≥л≥ судна ≥з зам≥ною њх новими.

1	2	3	4	5

Ќазва: “ранспортний комлекс ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5812 прочитано)