—трахуванн¤ > ≤ндив≥дуальне та колективне добров≥льне страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в

≤ндив≥дуальне та колективне добров≥льне страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в

ќсновною метою добров≥льного страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в Ї в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, нанесених життю ≥ здоров'ю застрахованого внасл≥док нещасного випадку, що не може бути в≥дшкодовано за обов'¤зковими видами особистого страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в.

¬ ”крањн≥ добров≥льне страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на п≥дстав≥ своњх ≥ндив≥дуальних умов та правил страхуванн¤ зд≥йс≠нюЇ б≥льш≥сть страхових компан≥й, занесених до ƒержавного реЇ≠стру страховик≥в. –озгл¤немо основи проведенн¤ добров≥льного страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в з урахуванн¤м досв≥ду Ќац≥≠ональноњ акц≥онерноњ страховоњ компан≥њ (Ќј— ) Ђќрантаї, ¤ка зд≥йснюЇ цей вид страхуванн¤ близько 80 рок≥в ≥ пройшла вс≥ етапи його становленн¤ ≥ розвитку. ƒо реч≥, њњ досв≥д запозичили й багато молодих страховик≥в.

ѕри цьому сл≥д зазначити, що лише за часи незалежност≥ в ”крањн≥ умови страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в зм≥нювалис¤ к≥лька раз≥в. ÷е було в≥ддзеркаленн¤м ¤к зм≥н законодавчоњ бази, так ≥ реального стану економ≥ки та ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, що в≥д≠бувалис¤ в держав≥.

«ниженн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ, стаб≥л≥зац≥¤ економ≥ки, запрова≠дженн¤ новоњ грошовоњ одиниц≥ гривн≥ та прийн¤тт¤ низки зако≠нодавчих акт≥в зумовило нов≥ зм≥ни в проведенн≥ добров≥льного страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в.

“епер добров≥льне страхуванн¤ громад¤н в≥д нещасних ви≠падк≥в зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ умов та правил, що враховують особливост≥ ¤к ≥ндив≥дуального страхуванн¤ громад¤н, так ≥ ко≠лективного страхуванн¤ прац≥вник≥в в≥д нещасних випадк≥в за рахунок кошт≥в п≥дприЇмств. ќсоблив≥ умови можуть застосовуватис¤ в раз≥ страхуванн¤ д≥тей шк≥льного в≥ку та учн≥в спец≥ал≥≠зованих навчальних заклад≥в на випадок травми внасл≥док неща≠сного випадку, а також в≥йськовослужбовц≥в. ¬они в≥дбивають особливост≥ ризику цих категор≥й застрахованих.

—трахувальниками можуть бути ¤к юридичн≥ особи, так ≥ д≥Ї≠здатн≥ громад¤ни, котр≥ уклали з≥ страховиками договори страху≠ванн¤. —трахувальники можуть укладати з≥ страховиками догово≠ри про страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в трет≥х ос≥б (застрахо≠ваних ос≥б), ¤к≥ можуть набувати прав та обов'¤зк≥в страхуваль≠ника зг≥дно з договором страхуванн¤. ќдночасно страхувальники мають право при укладанн≥ договор≥в страхуванн¤ призначати громад¤н або юридичних ос≥б дл¤ отриманн¤ страхових сум, а також зам≥нювати њх до настанн¤ страхового випадку.

¬ажливими умовами страхуванн¤ громад¤н в≥д нещасних ви≠падк≥в Ї:

Х обмеженн¤ терм≥ну страхуванн¤;

Х обмеженн¤ в≥ку страхувальник≥в;

Х обмеженн¤ обс¤гу страховоњ в≥дпов≥дальност≥, обумовленоњ насл≥дками нещасних випадк≥в, ¤к≥ сталис¤ ≥з застрахованим у пер≥од д≥њ договору;

Х настанн¤ нещасного випадку в пер≥од д≥њ договору страху≠ванн¤, зм≥ст ¤кого обумовлений д≥ючими правилами страхуванн¤ (виплати зд≥йснюютьс¤ за його насл≥дки, а не за фактом нещас≠ного випадку);

Х пропорц≥йний розм≥р виплати страховоњ суми залежно в≥д ступен¤ втрати здоров'¤, працездатност≥ або часу л≥куванн¤;

Х обумовлений перел≥к документ≥в, що п≥дтверджують на≠станн¤ страхового випадку;

Х обумовлений терм≥н виплати страховоњ суми;

Х визначенн¤ трир≥чного строку давност≥ з дн¤ прийн¤тт¤ страховиком р≥шенн¤ про страхову виплату або в≥дмову у виплат≥ дл¤ зверненн¤ страхувальника з приводу виплати страховоњ суми за втрату здоров'¤ внасл≥док нещасного випадку.

—трахов≥ випадки. ƒо страхових випадк≥в в≥днос¤тьс¤: смерть застрахованого внасл≥док нещасного випадку, травмуван≠н¤ застрахованоњ особи внасл≥док нещасного випадку.

ѕри цьому нещасний випадок тлумачитьс¤ ¤к неспод≥вана непередбачувана под≥¤, що фактично в≥дбулас¤ ≥ призвела до ф≥зи≠чного ушкодженн¤ або внасл≥док ¤коњ настав розлад здоров'¤ або смерть застрахованого ≥ ¤ка п≥дтверджена медичним закладом. «а умовами Ќј—  Ђќрантаї це так≥ под≥њ:

а) травма;

б) утепленн¤;

в) оп≥ки, ураженн¤ блискавкою або електричним струмом;

г) обмороженн¤, переохолодженн¤;

д) випадкове гостре отруЇнн¤ х≥м≥чними речовинами (промис≠ловими або побутовими), л≥ками;

Ї) укуси тварин, отруйних комах, зм≥й.

 ожна страхова компан≥¤ визначаЇ св≥й перел≥к страхових по≠д≥й. ¬ одних в≥н може бути ширшим, в ≥нших навпаки Ч пор≥в≠н¤но обмеженим.

ќбмеженн¤ страхуванн¤. Ќе можуть бути застрахованими особи, що визнан≥ в установленому пор¤дку нед≥Їздатними, ≥нва≠л≥ди ≥ та непрацююч≥ ≥нвал≥ди II групи, а також хвор≥ на т¤жк≥ нервов≥ та псих≥чн≥ захворюванн¤ ≥ —Ќ≤ƒ. ™ в≥ков≥ обмеженн¤.

ѕравила страхуванн¤ також обумовлюють випадки, що не на≠лежать до страхових. ÷е, зокрема, стосуЇтьс¤ травмуванн¤ заст≠рахованого у зв'¤зку ≥з вчиненн¤м ним д≥й, у ¤ких сл≥дчими орга≠нами або судом установлен≥ ознаки умисного злочину, або травмуванн¤ застрахованого, причиною ¤кого стали його д≥њ, пов'¤зан≥ з керуванн¤м транспортним засобом у стан≥ алкоголь≠ного, наркотичного або токсичного сп'¤н≥нн¤; травми або смерть, пов'¤зан≥ з умисним запод≥¤нн¤м соб≥ т≥лесних пошкоджень, та ≥нш≥.

√рупи ризику страхуванн¤. ѕрофес≥¤, при визначенн≥ групи ризику, Ї вир≥шальною. «алежно в≥д ступен¤ ризику за т≥Їю чи ≥ншою профес≥Їю може бути обумовлено к≥лька груп ризику, на ¤к≥ под≥л¤ютьс¤ застрахован≥. ” випадку, що розгл¤даЇтьс¤, та≠ких груп, наприклад, три.

ѕерша група Ч службовц≥, ≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники та ≥нш≥ категор≥њ громад¤н, що безпосередньо не зайн¤т≥ у процес≥ виробництва, умови прац≥ ¤ких не пов'¤зан≥ з п≥двищеним ризи≠ком щодо одержанн¤ травми; артисти драматичних та музичних театр≥в, артисти естради, балету та танцювальних ансамбл≥в; прац≥вники банк≥в (кр≥м ос≥б, ¤к≥ зайн¤т≥ ≥нкасуванн¤м та переве≠зенн¤м грошей); прац≥вники побутового та комунального госпо≠дарства; педагог≥чний персонал позашк≥льних дит¤чих заклад≥в, викладач≥ та студенти ≥нститут≥в, техн≥кум≥в; домогосподарки; медичн≥ прац≥вники; прац≥вники торговельноњ мереж≥ та харчу≠ванн¤; прац≥вники пошти та телеграфу; службовц≥ б≥бл≥отек; пер≠сонал готел≥в; дв≥рники; к≥оскери; прац≥вники преси.

ƒруга група Ч решта категор≥й працюючих (роб≥тники, служ≠бовц≥, прац≥вники с≥льського господарства та ≥нш≥), безпосеред≠ньо зайн¤тих у процес≥ виробництва; особовий склад аеродром≠ного обслуговуванн¤; ≥нкасатори та касири; прац≥вники ветеринарних л≥карень; газоелектрозварники; слюсар≥; роб≥тники обробноњ промисловост≥; кустар≥; роб≥тники харчовоњ промисло≠вост≥; пол≥граф≥чних п≥дприЇмств; пожежна охорона; в≥йськово≠службовц≥, прац≥вники орган≥в внутр≥шн≥х справ (кр≥м прац≥вник≥в карного розшуку, ƒј≤, вод≥њв); роб≥тники буд≥вельноњ, машинобуд≥вноњ, скл¤ноњ промисловост≥; прац≥вники с≥льського госпо≠дарства; роб≥тники транспорту (кр≥м пов≥тр¤ного); роб≥тники електростанц≥й та експедиц≥й.

“рет¤ група Ч особи, прац¤ ¤ких пов'¤зана з особливим ри≠зиком, щодо настанн¤ нещасного випадку: прац≥вники карного розшуку, ƒј≤, цив≥льноњ ав≥ац≥њ; випробувач≥ автомашин ≥ л≥так≥в; артисти цирку, ¤к≥ виконують трюки на канатах, трапец≥¤х, акро≠бати, г≥мнасти, а втом ото гонщики, дресирувальники диких зв≥р≥в, нањзники коней, каскадери; вод≥њ транспортних засоб≥в; у г≥рни≠чодобувн≥й промисловост≥ (особи, ¤к≥ виконують роботи в п≥дзе≠мних умовах, бурильники нафтових ≥ газових свердловин; т≥, чињм м≥сцем роботи Ї г≥рнича ≥ газор¤тувальна служба; прац≥вни≠ки, пов'¤зан≥ з виробництвом, збер≥ганн¤м, випробуванн¤м вибу≠хових, отруйних речовин; водолази; особи, чи¤ робота пов'¤зана з мисливством, рибальством у мор¤х ≥ океанах, верхолазними, покр≥вельними роботами; монтажники бетонних, зал≥зобетонних конструкц≥й; кран≥вники; р¤тувальники г≥рничих ≥ воднор¤тувальних станц≥й).

“арифн≥ ставки. “арифи при страхуванн≥ громад¤н в≥д неща≠сних випадк≥в, що сталис¤ ¤к п≥д час виконанн¤ застрахованим своњх службових обов'¤зк≥в, так ≥ поза роботою, застосовуютьс¤ залежно в≥д групи ризику, до ¤коњ належить застрахований та ви≠ду страхуванн¤ (повний страховий захист, чи захист лише на ви≠робництв≥). “арифи встановлюютьс¤ на п≥дстав≥ актуарних роз≠рахунк≥в ≥ коливаютьс¤ в основному в≥д 0,5 до 1,5 %.

ѕри страхуванн≥ в≥д нещасних випадк≥в прац≥вник≥в страху≠вальника Ч юридичноњ особи Ч може надаватис¤ групова знижка обчисленого страхового платежу залежно в≥д к≥лькост≥ застрахова≠них.

” раз≥ страхуванн¤ д≥тей в≥ком до 16 рок≥в може застосовуватис¤ спец≥альний тариф.  оли йдетьс¤ про страхуванн¤ турист≥в ≥ ос≥б, котр≥ њх супроводжують, а також спортсмен≥в, договори можуть укладатись на терм≥н до 1 року з в≥дпов≥дними коригуванн¤ми тари≠фу. «алежно в≥д ступен¤ ризику застосовуютьс¤ ¤к п≥двищувальн≥, так ≥ знижувальн≥ коеф≥ц≥Їнти.

ќсобливост≥ укладанн¤ договору страхуванн¤ громад¤н в≥д нещасних випадк≥в. ‘акт укладенн¤ договору страхуванн¤ посв≥дчуЇтьс¤ страховим св≥доцтвом (пол≥сом, сертиф≥катом), що Ї формою договору страхуванн¤ ≥ видаЇтьс¤ п≥сл¤ сплати страху≠вальником страхового платежу шл¤хом безгот≥вкових розрахун≠к≥в Ч через бухгалтер≥ю п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ, з рахунку в ”станов≥ банку або гот≥вкою Ч до каси страховика або страхово≠му агентов≥.

якщо страхувальник Ч юридична особа, то оформлюЇтьс¤ ƒогов≥р страхуванн¤ в≥дпов≥дноњ форми у двох прим≥рниках. ƒо кожного договору додаЇтьс¤ список ос≥б, ¤к≥ приймаютьс¤ на страхуванн¤, ≥з зазначенн¤м розм≥ру страховоњ суми дл¤ кож≠ноњ особи. —писок засв≥дчуЇтьс¤ п≥дписом кер≥вника та печат≠кою. ќдин прим≥рник договору збер≥гаЇтес¤ у страхувальника, другий Ч у страховика. «а згодою м≥ж страхувальником ≥ страховиком страховий пол≥с може видаватись кожному за≠страхованому.

якщо страхувальник Ч ф≥зична особа, то на п≥дстав≥ за¤ви про страхуванн¤ п≥сл¤ сплати страхового ≤ платежу страхувальни≠ков≥ видаЇтьс¤ страховий пол≥с, коп≥¤ ¤кого збер≥гаЇтьс¤ у стра≠ховика.

1	2

Ќазва: ≤ндив≥дуальне та колективне добров≥льне страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1343 прочитано)