—трахуванн¤ > ≤ндив≥дуальне та колективне добров≥льне страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в

ƒогов≥р страхуванн¤ укладаЇтьс¤ на обумовлений терм≥н Ч в основному це Ч один р≥к, але терм≥н може бути б≥льшим або меншим.

—трахувальникам, ¤ким прот¤гом д≥њ ; договору страхуванн¤, укладеного на терм≥н один р≥к, не проводилис¤ виплати за стра≠ховими випадками, при складанн≥ нового ) договору на такий са≠мий терм≥н страховий плат≥ж може зменшуватись. “ака п≥льга стимулюЇ безперервний страховий захист. .

ƒогов≥р страхуванн¤ набираЇ чинност≥ з з 0.00 годин дн¤, зазна≠ченого ¤к початок д≥њ договору страхуванн¤, але не ран≥ше над≠ходженн¤ страхового платежу на розрахунковий рахунок страхо≠вика або не ран≥ше наступного дн¤ п п≥сл¤ сплати платежу гот≥вкою страховому агентов≥ (≥нспекторов≥), ≥ зак≥нчуЇтьс¤ о 24.00 годин≥ дн¤, зазначеного в договор≥ с страхуванн¤ (страхово≠му пол≥с≥) Ч ¤к зак≥нченн¤ д≥њ договору страхуванн¤.

 р≥м зак≥нченн¤ терм≥ну д≥њ договору ≥ його д≥¤ припин¤Їтьс¤ також у раз≥:

Х виконанн¤ страховиком зобов'¤зань п перед страхувальником у повному обс¤з≥;

Х несплати страхувальником страхових х платеж≥в у встановле≠н≥ договором строки;

Х вињзду застрахованого на пост≥йне м≥сце проживанн¤ за меж≥ ”крањни;

Х смерт≥ застрахованого;

Х л≥кв≥дац≥њ страховика Ч юридичноњ о особи в пор¤дку, уста≠новленому законодавством ”крањни;

Х прийн¤тт¤ судового р≥шенн¤ про визнанн¤ договору страху≠ванн¤ нед≥йсним;

Х ≥нших випадках, передбачених законодавством ”крањни.

” раз≥ дострокового припиненн¤ д≥њ договору страхуванн¤ за вимогою страхувальника страховик повертаЇ йому страхов≥ пла≠теж≥ за пер≥од, що залишивс¤ до зак≥нченн¤ д≥њ договору, з вира≠хуванн¤м нормативних витрат на веденн¤ справи та фактичних страхових виплат, що були зд≥йснен≥ за договором страхуванн¤.

ѕри достроковому припиненн≥ д≥њ договору страхуванн¤ за вимогою страховика страхувальников≥ повертаютьс¤ повн≥стю сплачен≥ ним страхов≥ платеж≥. якщо вимога страховика зумов≠лена невиконанн¤м страхувальником умов договору страхуванн¤, то страховик повертаЇ страхувальников≥ страхов≥ платеж≥ за пе≠р≥од, що залишивс¤ до зак≥нченн¤ д≥њ договору з вирахуванн¤м нормативних витрат на веденн¤ справи та фактичних страхових виплат, що були зд≥йснен≥ за договором страхуванн¤.

ѕор¤док проведенн¤ страхових виплат. ѕро настанн¤ стра≠хового випадку страхувальник, застрахований або вигодонабувач письмово пов≥домл¤Ї страховика, т≥льки-но це стане можливим, але не п≥зн≥ше одного року в≥д дн¤ настанн¤ страхового випадку.

ƒл¤ одержанн¤ страховоњ виплати у зв'¤зку з≥ страховим ви≠падком подаютьс¤ так≥ документи:

Х за¤ва встановленоњ форми;

Х страхове св≥доцтво (догов≥р чи пол≥с);

Х св≥доцтво (або коп≥¤) про смерть застрахованого в раз≥ його смерт≥;

Х дов≥дка л≥кувального закладу, в ¤к≥й встановлено характер розладу здоров'¤ застрахованоњ особи;

Х акт про нещасний випадок або документ в≥д компетентних орган≥в, ¤кий п≥дтверджуЇ факт нещасного випадку;

Х паспорт отримувача (або документ, що посв≥дчуЇ особу);

Ђ дл¤ спадкоЇмц≥в Ч також св≥доцтво про право на спадщину, видане нотар≥альною конторою.

“ерм≥н виплати страховоњ суми обумовлюЇтьс¤ правилами (умовами) страхуванн¤. ¬ б≥льшост≥ це Ч шестиденний або се≠миденний строк.

—трахова виплата в раз≥ смерт≥ застрахованого внасл≥док нещасного випадку зд≥йснюЇтьс¤ в розм≥р≥ 100% страховоњ суми.

” раз≥ травмуванн¤ застрахованоњ особи внасл≥док нещасного випадку виплата проводитьс¤ у в≥дсотковому в≥дношенн≥ в≥дпо≠в≥дно до таблиц≥ розм≥р≥в страхових виплат у зв'¤зку ≥з страхо≠вими випадками. —трахова виплата в розм≥р≥ 100%, в≥дпов≥дно до зазначеноњ таблиц≥, проводитьс¤ у де¤ких випадках при ушко≠дженн≥ нервовоњ системи, спинного мозку, очей, орган≥в травлен≠н¤, що призвело до т¤жких насл≥дк≥в та при ампутац≥њ верхньоњ к≥нц≥вки чи кист≥ або Їдиноњ нижньоњ к≥нц≥вки.

—траховик може в≥дмовити у виплат≥ страховоњ суми у випад≠ках навмисних д≥й страхувальника або застрахованого, спр¤мо≠ваних на настанн¤ страхового випадку; поданн¤ страхувальником св≥домо неправдивих в≥домостей, необх≥дних дл¤ укладенн¤ до≠говору страхуванн¤; пов≥домленн¤ страхувальником про настан≠н¤ страхового випадку п≥сл¤ того, ¤к минув один р≥к в≥д дн¤ настанн¤ страхового випадку без поважних на те причин або ство≠ренн¤ страхувальником перешкод у визначенн≥ обставин, харак≠теру нещасного випадку.

Ќа таких же умовах зд≥йснюЇтьс¤ добров≥льне страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в д≥тей шк≥льного в≥ку та учн≥в спец≥альних навчальних заклад≥в ≥ в≥йськовослужбовц≥в, але з урахуванн¤м певних особливостей, њх особливост≥ пол¤гають ось у чому.

” раз≥ страхуванн¤ д≥тей шк≥льного в≥ку та учн≥в спец≥альних навчальних заклад≥в, застрахованими можуть бути д≥ти в≥ком в≥д 6 до 17 рок≥в, а страхувальниками Ч ¤к батьки, так ≥ родич≥ ди≠тини, з ¤кими вона проживаЇ, або њњ оп≥куни (п≥клувальники). ћожуть укладатис¤ й договори колективного страхуванн¤ учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л, л≥цењв, г≥мназ≥й, профес≥йно-техн≥чних училищ, середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в.

–озм≥р тарифноњ ставки дл¤ страхуванн¤ д≥тей залежить в≥д стро≠ку страхуванн¤. ћоже надаватись також знижка розм≥ру страхового тарифу.

” раз≥ страхуванн¤ в≥йськовослужбовц≥в застрахованою осо≠бою може бути будь-¤ка ф≥зична особа, котру призвано на стро≠кову службу до «бройних сил ”крањни, ≥нших в≥йськових форму≠вань, що передбачен≥ чинним законодавством ”крањни, а також ф≥зична особа, ¤ка навчаЇтьс¤ у в≥йськовому навчальному заклад≥ системи ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, —лужби безпе≠ки ”крањни або у вищому навчальному заклад≥, ¤кий маЇ в≥йсько≠вий п≥дрозд≥л. “акож може бути застрахованою ≥нша особа, ¤ка входить до оф≥церського складу «бройних сил ”крањни або ≥нших в≥йськових формувань ≥ проходить строкову службу чи понад≠строкову або за контрактом. –озм≥р страховоњ ставки залежить в≥д програми страхового захисту.

ќстанн≥м часом широкого застосуванн¤ набуло добров≥льне страхуванн¤ громад¤н, що вињжджають за кордон, в≥д нещасних випадк≥в або на випадок раптового захворюванн¤ (Ђасистансї), чи наданн¤ ≥ншоњ допомоги.

ќсоблив≥стю цього страхуванн¤ Ї те, що укладен≥ договори страхуванн¤ можуть бути комплексними ≥ д≥ють за межами ”крањни та не розповсюджуютьс¤ на крањну пост≥йного прожи≠ванн¤ застрахованого або крањну, громад¤нином ¤коњ в≥н Ї.

Ќайважлив≥шим елементом страхуванн¤ громад¤н, що вињж≠джають за меж≥ ”крањни, Ї страхуванн¤ нев≥дкладноњ допомоги, де мова йде не просто про в≥дшкодуванн¤ збитку, а про наданн¤ послу≠ги в форм≥ негайноњ допомоги. ќстанн≥м часом до цього може залу≠чатись ≥ техн≥чна допомога на дорогах при поломц≥ автомоб≥л¤.

≤з цього можна д≥йти висновку, що страхуванн¤ громад¤н, ко≠тр≥ вињжджають за кордон, може зд≥йснюватись у двох формах: компенсац≥йн≥й або серв≥сн≥й.

” першому випадку йдетьс¤ про те, що страхувальник само≠ст≥йно оплачуЇ медичн≥ послуги, а при поверненн≥ до своЇњ крањни на п≥дстав≥ поданих документ≥в отримуЇ в≥д страховика в≥дшко≠дуванн¤ витрат, включених до страхового покритт¤, що не зав≠жди влаштовуЇ страхувальника.

—аме тому б≥льшого поширенн¤ набуло страхуванн¤ грома≠д¤н, котр≥ вињжджають за кордон, у серв≥сн≥й форм≥.

√арантом ц≥Їњ форми страхового захисту громад¤н Ї мож≠лив≥сть ц≥лодобового зв'¤зку з оперативним центром ≥ на¤в≠н≥сть у розпор¤дженн≥ оперативного центру розгалуженоњ ме≠реж≥ постачальник≥в послуг, ¤к≥ можуть забезпечити страху≠вальник≥в повним комплексом послуг Ч в≥д нев≥дкладноњ до≠помоги та госп≥тал≥зац≥њ до поверненн¤ у свою крањну. «вичай≠но, оперативн≥ центри ≥ постачальники послуг утримуютьс¤ не кожною страховою компан≥Їю, а обмеженою к≥льк≥стю вузькоспец≥ал≥зованих орган≥зац≥й Ч страхових або серв≥сних компан≥й.

—тосунки, у тому числ≥ й розпод≥л витрат м≥ж страховиком ≥ компан≥Їю Ч орган≥затором наданн¤ послуг, визначаЇтьс¤ на дого≠в≥рних умовах, де передбачаЇтьс¤ ¤к оплата за надан≥ послуги ор≠ган≥затору, так ≥ пор¤док оплати медичних послуг.

–озм≥р страховоњ суми встановлюЇтьс¤ в тверд≥й валют≥ за згодою м≥ж страхувальником ≥ страховиком.

–озм≥р страхового внеску визначаЇтьс¤ за тарифними ставка≠ми страховика, ¤к≥ залежать в≥д строку страхуванн¤, набору стра≠хових випадк≥в, географ≥чноњ зони та страховоњ суми.

ѕри страхуванн≥ турист≥в можуть застосовуватись знижен≥ та≠рифн≥ ставки. ÷е обумовлюЇтьс¤ меншим обс¤гом гарант≥й, що њм надаютьс¤.

ќсоблив≥стю страхуванн¤ власник≥в кредитних карток Ї те, що застрахованою особою може бути будь-¤ка ф≥зична особа Ч власник пластиковоњ банк≥вськоњ картки, незалежно в≥д грома≠д¤нства та в≥ку, а розм≥р страховоњ суми та платежу залежить в≥д типу картки. ѕри цьому дл¤ власника кожноњ картки обумовлений певний наб≥р страхових под≥й.

–≥зновидом добров≥льного страхуванн¤ громад¤н в≥д неща≠сних випадк≥в, що вињжджають за кордон, Ї страхуванн¤ на умовах Ђ–≥чний пол≥сї. ƒогов≥р страхуванн¤ укладаЇтьс¤ на один р≥к на необмежену к≥льк≥сть поњздок за кордон, але за умови, що кожна з поњздок триватиме не б≥льш ¤к один м≥с¤ць, з визначенн¤м певного розм≥ру страховоњ суми на кожну поњздку.

≤снуЇ багато ≥нших особливостей страхуванн¤ громад¤н в≥д нещасних випадк≥в, але вони мають здеб≥льшого м≥сцевий (рег≥≠ональний) характер ≥ не набули широкого застосуванн¤.

1	2

Ќазва: ≤ндив≥дуальне та колективне добров≥льне страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1343 прочитано)