”крањнознавство > “ри голодомори в ”крањн≥

мене, висилайте куди хочете, т≥льки не туди, де люди свободою не пользуютьс¤, такою, ¤к оце ми в ———–. ’л≥б, ¤кий уродив тепер, влада забрала до чиста, ≥ на нас≥нн¤ не лишила, а об≥ц¤Ї видать нам ¤кесь чистосортне; люде прињзжж≥ покупили соб≥ тут потрохи хл≥ба до дому дл¤ с≥мейства, пуда по два, по три, то пишуть, що в «наменц≥ у них в≥д≥брали той хл≥б; не дозвол¤Ї влада провозити н≥зв≥дки хл≥ба ≥ сама не дас голодающим, просто хоч пропадай. ѕри т≥м Їдинол≥чним хл≥боробам не дають хл≥бопашити, а заган¤ють силою в комуну, а в комун≥ хто пробуде та вирветц¤, то проклинаЇ на чому св≥т стоњть того, хто цюю комуну та сов≥тську вдасть видумав".

ўодо допомоги голодуючим, Ч зазначав √олова ¬”÷¬ у ѕетровський у грудн≥ 1928 року, Ч ми розраховували, що на цю мету треба асигнувати 67 млн.карб., проте нам вр≥зали до 42 млн.карб., але й це хочуть тепер ур≥зати й не додати ще 5 млн.карб., про ¤к≥ говорив тов.ѕорайко".

”крањнська влада змушена була за таких умов бути сп≥ворган≥затором голоду, свого народу, оск≥льки не могла сама затверрджувати нав≥ть св≥й бюджет.

“од≥ ж той же ѕетровський констатував,що з своњм 30-м≥льйонним населенн¤м ”крањна за багатсьвами "майже дор≥внюЇ ‘ранц≥њ, а бюджет њњ под≥бний до бюджету ћосковськоњ губерн≥альноњ –ади Ч нав≥ть 500 млн. не доходить" (" омун≥ст", 1928 p. Ч 4.284). важко сприймати це визнанн¤ найвищоњ посадовоњ особи н≥бито "самост≥йноњ" ”—––, але й справд≥, виробл¤ючи хл≥б, ”крањна залишалас¤ без нього, прир≥каючи своњх громад¤н на черговий голодомор. ј в≥н, ѕетровський, заспокоював себе й своњх соратник≥в тим, що, мовл¤в, за "царизму таке лихо призводило до б≥льшоњ смертност≥ с≥льського населенн¤".

ѕриродно, що насильницька колектив≥зац≥¤, ¤ка почалас¤ масово з 1929 року, остаточно розвалила украњнське село й в≥дкрила дорогу ще страшн≥шому голодомору 1932-1933 рок≥в. ¬≥н повинен був поставити нашого хл≥бороба не лише власне в ”крањн≥, але й на вс≥х украњнських етн≥чних територ≥¤х Ч у першу чергу на  убан≥, —таврополл≥, ¬орон≥жчин≥...

—аме п≥д приводом невиконанн¤ хл≥бозагот≥вель на  убан≥ ћосква 14 грудн¤ 1932 року заборонила украњн≥зац≥ю там. ј наступного дн¤ ÷  ¬ ѕ(б), ≥ –Ќ  —–—– ухвалили постанову, п≥дписану також —тал≥ним ≥ ћолотовим, про негайно призупиненн¤ украњн≥зац≥њ на ƒалекому —ход≥, в ÷ентрально-„орноземн≥й област≥ й  азахстан≥ (÷ƒј√ќ”: ‘.1. Ч ќп.20. Ч —пр.5282. Ч јрк.4.)

ќсь чому треба погодитис¤ з словами американського досл≥дника „емберлена, що –ад¤нський урзд послугувавс¤ голодом ¤к засобом нац≥ональноњ пол≥тики в безприкладних розм≥рах, щоб знищити тих, що ставили оп≥р його пол≥тиц≥". (÷ит. за: “ризуб, 1934. Ч 4.34).

”важне вивченн¤ документ≥в, багато з ¤ких друкуютьс¤ вперше; даЇ можлив≥сть усв≥домити: голодомор планувавс¤ з ћоскви, а украњнськ≥ б≥льшовики були слухн¤ними виконавц¤ми вказ≥вок  ремл¤. ÷е п≥дписи тих, кого нам представл¤ли жертвами стал≥н≥зму, сто¤ть на постановах про знищенн¤ ”крањни голодом.

” 1932-1933 роках, коли бракувало в ”крањн≥ хл≥ба, б≥льшовицька влада не припин¤ла його експорту: його вивезено в≥дпов≥дно 1,72 ≥ 1,68 м≥льйона тонн. ћожна погодитись з т≥Їю думкою, що цей експорт практикувавс¤ не т≥льки дл¤ того, щоб придбати необх≥дн≥ машини чи матер≥али, а й з метою справити за кордоном враженн¤ про достатню к≥льк≥сть хл≥ба в –ад¤нському —оюз≥. ќдначе, ¤к т≥льки минув голод, експорт хл≥ба одразу ж р≥зко зменшивс¤ Ч 770 тис¤ч тонн у 1934 роц≥, тобто б≥льш ¤к у два рази менше. ј хто добивавс¤, аби опухл≥ украњнськ≥ сел¤ни виконували в повному обс¤з≥ вс≥ продовольч≥ поставки ћоскв≥, Ћен≥нграду,  риму (в≥н тод≥ був у склад≥ –ос≥њ), ≥ншим рег≥онам —–—–, орган≥зовуючи нав≥ть спец≥альн≥ "червон≥ обози"? ѕропонован≥ архивн≥ матер≥али ч≥тко називають нам цих "героњв" системи, люд¤м,¤к правило, з нижчою осв≥тою. —аме ц≥ так зван≥ вожд≥, намагалис¤ замовчати перед св≥том страх≥тт¤ голодомору в ”крањн≥. Ќа жаль, повторювали всл≥д за ними казки про заможне житт¤ в ”крањн≥ ≥ –омен –олан, јнр≥ Ѕарбюс, Ѕернард Ўоу...  ричала криком лише украњнська д≥аспора. ѕредставник ур¤ду ”Ќ– екзил≥ проф. ќлександр Ўульгин, змалювавши жахливу картину голоду в ”крањн≥, звертавс¤ з таким проханн¤м по ’л≥бноњ ком≥с≥њ, ¤ка була створена Ћондонською економ≥чною конференц≥Їю: "¬ час, коли дорадчий ком≥тет маЇ встановити к≥льк≥сть зб≥жж¤, ¤ке —–—– маЇ вивезти за кордон, ми просимо вас во ≥м'¤ гуманност≥ заперечувати проти будь-¤кого вивезенн¤ њстивних продукт≥в ≥ особливо хл≥ба з —–—–. ÷ей хл≥б по праву належить тим, хто його с≥¤в ≥ хто нин≥ вмираЇ з голоду -сел¤нам ”крањни ≥  убан≥. « свого боку ми р≥шуче протестуЇмо проти такого вивозу, ¤кий ми не можемо ≥накше квал≥ф≥кувати ¤к злочинним". (“ризуб; 1933.Ч 4.34. Ч —.12). “а св≥т лишавс¤ глухим. ≤ вмирали м≥льйони украњнц≥в. як ≥ болгари, греки, молдавани, н≥мц≥ (грошову допомогу останн≥м з Ќ≥меччини влада змушувала останн≥х передавати у фонд ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ пролетар≥ату), пол¤ки, рос≥¤ни, чехи, шведи... —к≥льки украњнського народу прийн¤ла наша земл¤ в 1932-19337 ”же, мабуть, н≥хто точно ≥ не скаже. ¬ моЇму р≥дному сел≥ на ∆итомирщин≥ спробували встановити к≥лька жертв за спогадами л≥тн≥х людей. “а пам'¤ть уже п≥дводить тих небагатьох старожил≥в, що вижили в той страшний час. јле ми мусимо

пам'¤тати про кожного, кого змусили загинути страшною смертю...

ƒокументи (...)

√олод 1946-1947 рок≥в

—трашн≥ голодомори в ”крањн≥, ¤к≥ були орган≥зован≥ б≥льшовицькою владою в 20Ч30-х роках, ви¤вилис¤ не останн≥м випробуванн¤м на виживанн¤ дл¤ нашого народу.

„ерговою спробою етноциду украњнц≥в був голод 1946-1947 рок≥в. “ак, 1946 р≥к був неврожайним, давалас¤ взнаки ≥ повоЇнна розруха. јле того зб≥жж¤, що вродило на украњнських ланах, вистачало, аби не допустити нового голодомору. ќднак п≥д тиском ћоскви з ”крањни вим≥тали все, що можна було.

ўоб виконати нам≥чене ћосквою, кер≥вник ”–—– ћикита ’рущов вдававс¤ до найр≥зноман≥тн≥ших заход≥в впливу. —каж≥мо, т≥льки постанов ÷   ѕ(б)” було ухвалено 49, заслуховувалис¤ зв≥ти 24 областей, з роботи ув≥льнено 743 чолов≥ки, п≥д суд в≥ддано 1.645 посадових ос≥б (÷ƒј√ќ”: ‘.1. Ч ќп.23. Ч —пр.4029. Ч ј–к.43-44).

јле й так≥ адм≥н≥стративн≥ д≥њ ’рущова не задовольнили ћоскву, його вважали там, ¤к це видно з його спогад≥в, надто м'¤ким, бо, мовл¤в, дуже вже часто сигнал≥зуЇ про загрозу нового голоду в ”крањн≥. ј тому —тал≥н у 1947 роц≥ прислав керувати в ”крањну б≥льш твердого й уже перев≥реного свого слугу Ч Ћазар¤  агановича.

≤ в≥н уз¤вс¤ з притаманною йому енерг≥Їю виконувати вказ≥вку "вожд¤ вс≥х час≥в ≥ народ≥в" стосовно викачуванн¤ хл≥ба з ”крањни. јле  аганович не т≥льки виконував спущений з ћоскви план Ч в≥н уз¤в зобов'¤занн¤ додатково в≥д≥рвати в голодний 1947 р≥к в≥д украњнського сел¤нина ще 22.300 тис¤ч пуд≥в.

ƒокументи, пропонован≥ читачам, дають

можлив≥сть переконатис¤, ¤кими методами орган≥зовував уродженець ”крањни Ћазар  аганович хл≥бозагот≥вл≥ тут. ћожемо також побачити ту страшну картину всеукрањнськоњ трагед≥њ. „и пам'¤тають це все в ƒонбас≥, наприклад?

ј чи пам'¤таЇмо ми ≥ те, що в 1946-1947 роках в ”крањн≥ не повторилас¤ трагед≥¤ в масштабах 1932-1933 рок≥в т≥льки тому, що нас вр¤тувала «ах≥дна ”крањна, де ще не було колгосп≥в, ≥ сел¤нин-одноос≥бник м≥г лишками своЇњ продукц≥њ под≥литис¤ з голодними братами з≥ сх≥дних областей? “ак, саме "бандер≥вц≥", ¤к у нас зневажливо дехто називаЇ украњнц≥в ≥з зах≥дного рег≥ону, подали допомогу сх≥дн¤кам. ≤ це треба не забувати.

як ≥ не маЇмо права забувати того, ¤к нас морили голодом.

≤накше не буде нам прощенн¤.

1	2

Ќазва: “ри голодомори в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1987 прочитано)