‘≥зкультура > ƒжерела виникненн¤ ≥ розвитку теор≥њ ф≥зичного вихованн¤

як видно з табл. 1, розвиток духовноњ сфери ¤вл¤Ї собою завершенн¤ попереднього розвитку ф≥зичноњ, емоц≥йноњ та ≥нтелектуальноњ сфер. ‘≥зичний розвиток при цьому Ч перший необх≥дний крок до гармон≥зац≥њ.

¬ б≥льшост≥ сучасних шк≥л, на жаль, ф≥зичний розвиток учн≥в вважаЇтьс¤ справою другор¤дною. Ќа батьк≥вських зборах, ¤к це не дивно, р≥дко можна почути про стурбован≥сть батьк≥в щодо ф≥зичного здоров'¤ та розвитку дитини, н≥би здоров'¤ д≥тей менш важливе, н≥ж њх усп≥хи у навчанн≥. як же сам≥ учн≥ ставл¤тьс¤ до урок≥в ф≥зичноњ культури?

«а анкетними даними, майже дл¤ 90% д≥тей урок ф≥зичноњ культури залишаЇтьс¤ найулюблен≥шим, хоча д≥ти ≥ в≥дзначають чимало недол≥к≥в у його зм≥ст≥ та методах проведенн¤. „имало учн≥в вважають, що уроки ф≥зичноњ культури потр≥бно проводити не 1-2 рази на тиждень, а кожного дн¤. «вичайно, не вс≥ навчальн≥ заклади мають можлив≥сть одночасного проведенн¤ к≥лькох урок≥в ф≥зкультури (нестача вчител≥в, необх≥дноњ площ≥ спортивних прим≥щень та ≥н.), ≥ все ж дл¤ б≥льшост≥ шк≥л нового типу така можлив≥сть ≥снуЇ. Ќер≥дко можлив≥сть ≥снуЇ. Ќер≥дко перешкодою дл¤ зб≥льшенн¤ ф≥зичного навантаженн¤ на д≥тей стаЇ побоюванн¤ з боку педагог≥в та батьк≥в: а чи не зашкодить це усп≥шност≥ учн≥в з "основних" предмет≥в? ќднак, результати численних експеримент≥в дозволили д≥йти до висновку, що експериментальн≥ групи з активним руховим режимом (за ≥нших р≥вних умов) не т≥льки краще розвивались ф≥зично, а й п≥двищили свою усп≥шн≥сть з загальноосв≥тн≥х дисципл≥н. ÷е по¤снюЇтьс¤ не т≥льки ф≥з≥олог≥чними факторами, але й тим, що д≥ти в≥дчувають увагу до себе, до своњх природних потреб.

ѕрот¤гом житт¤ в розвитку людини ч≥тко вид≥л¤ютьс¤ три етапи: етап бурхливого розвитку, або становленн¤ орган≥зму, етап в≥дносноњ стаб≥л≥зац≥њ, коли функц≥ональн≥ системи перебувають у в≥дносно незм≥нному стан≥, та етап ≥нволюц≥њ, що пол¤гаЇ у поступовому зниженн≥ можливостей функц≥ональних систем орган≥зму.

ѕерший етап триваЇ у ж≥нок до 18-20 рок≥в, у чолов≥к≥в до 23-25 рок≥в ≥ включаЇ: внутр≥утробний пер≥од Ч до 9 м≥с¤ц≥в; грудний Ч до одного року; дит¤ч≥ пер≥оди (ранн≥й, перший, другий) Ч до 11 рок≥в (д≥вчатка) ≥ 12 рок≥в (хлопчики); юнацький пер≥од Ч до 20 (21) рок≥в.

ѕрот¤гом першого року житт¤ довжина т≥ла дитини зб≥льшуЇтьс¤ приблизно на половину в≥д початковоњ, в≥дпов≥дно зб≥льшуЇтьс¤ маса внутр≥шн≥х орган≥в, головного ≥ спинного мозку. ” в≥ц≥ в≥д трьох до трьох з половиною рок≥в спостер≥гаЇтьс¤ прискорений розвиток ф≥зичних ¤костей, що пов'¤зано з розширенн¤м обс¤гу руховоњ д≥¤льност≥. ÷е перший критичний пер≥од у розвитку руховоњ функц≥њ.

¬≥д 5 до 7 рок≥в р≥зко зб≥льшуЇтьс¤ темп росту т≥ла в довжину. «а один р≥к дитина виростаЇ на 7-10 см. ÷ей в≥к вважаЇтьс¤ другим критичним пер≥одом у розвитку руховоњ функц≥њ.

Ќастанн¤ статевого дозр≥ванн¤ (11-12 рок≥в) супроводжуЇтьс¤ прискоренн¤м росту т≥ла в довжину ≥ розвитком репродуктивноњ функц≥њ з ус≥ма найскладн≥шими, так званими пубертатними перебудовами. ÷е трет≥й критичний пер≥од, ¤кий продовжуЇтьс¤ до 15-16 рок≥в. ѕ≥сл¤ 15-16 рок≥в темпи розвитку зменшуютьс¤.

ќтже, значн≥ш≥ прогресивн≥ зм≥ни форм ≥ функц≥ональних можливостей орган≥зму в≥дбуваютьс¤ в перш≥ пер≥оди. «окрема, р≥ст в≥д народженн¤ до в≥кового дозр≥ванн¤ зб≥льшуЇтьс¤ у 3-4 рази, вага та ударний об'Їм серц¤ Ч ” 20-30 раз≥в, життЇва Їмк≥сть легень (∆™Ћ) Ч у 5-10 раз≥в, показники силових можливостей Ч у 50 раз≥в ≥ б≥льше. ѕот≥м настаЇ пер≥од в≥дносноњ стаб≥л≥зац≥њ форм ≥ функц≥й, ¤кий триваЇ до 40-50 рок≥в. Ќа зм≥ну йому, в ћ≤–” стар≥нн¤ орган≥зму, приходить в≥кова ≥нволюц≥¤ (зворотний розвиток), коли певн≥ морфо-функц≥ональн≥ властивост≥ поступово регресують. ÷ей

життЇвий цикл ф≥зичного розвитку в≥дтворюЇтьс¤ в≥д покол≥нн¤ до покол≥нн¤, повторюючись у певних рисах ≤ разом з тим набуваючи нових рис залежно в≥д вс≥Їњ сукупност≥ природних ≤ сусп≥льних умов житт¤ Ќов≥ покол≥нн¤ суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д попередн≥х не т≥льки функц≥ональними можливост¤ми, але й морфолог≥чними показниками

јле це може в≥дбутис¤ лише за умови п≥клуванн¤ про розвиток д≥тей ƒбаючи про ф≥зичний розвиток, вчитель повинен пам'¤тати, що дл¤ життЇвого пер≥оду в≥д народженн¤ до 12 рок≥в характерна функц≥¤ засвоЇнн¤ емоц≥йно-≥нформац≥йного досв≥ду навколишнього середовища ѕ≥д час ембр≥онального пер≥оду дитина п≥дсв≥доме ф≥ксуЇ вс≥ особливост≥ емоц≥йного стану матер≥ ” давнину казали, що дитина "живе й душею"

√оловним природним завданн¤м дитини до 3 рок≥в стаЇ ф≥ксац≥¤ способу повед≥нки батьк≥в

” пер≥од в≥д 3 до 5 рок≥в д≥ти активно граютьс¤ у р≥зноман≥тн≥ ≤гри “ут важливо допомогти дитин≥ обрати ту гру, ¤ка своњм зм≥стом спр¤мовувала б до високих ≤деал≥в поданн¤ допомоги тим, хто п потребуЇ, вр¤туванн¤ в≥д небезпеки, перемога дружби над ворожнечею ƒосл≥дники п≥дкреслюють, що д≥ти, ¤к≥ не навчились гратис¤ у в≥ц≥ 3-5 рок≥в, не можуть брати участ≥ у дит¤ч≥й гр≥ й надал≥

ƒл¤ 5-7-р≤чних д≥тей характерне прагненн¤ брати участь у роботах, що виконуютьс¤ дорослими, допомагати батькам ÷е прагненн¤ необх≥дно використовувати дл¤ формуванн¤ вольових ¤костей д≥тей, здатност≥ перемагати власн≥ бажанн¤ ≤ переходити до усв≥домленн¤ с≥мейних потреб

” початкових класах д≥ти повинн≥ одержати належне етичне та естетичне вихованн¤ ƒобре, ¤кщо це завданн¤ реал≥зуЇтьс¤ у процес≥ ф≥зичного вихованн¤, де створюютьс¤ дл¤ цього найкращ≥ умови

¬≥ковий пер≥од 10-12 рок≥в в≥дзначаЇтьс¤ актив≥зац≥Їю р≥зноман≥тних зд≥бностей д≥тей ÷е час, коли найб≥льше учн≥в ви¤вл¤ють бажанн¤ в≥дв≥дувати спортивн≥ секц≥њ

ƒванадц¤тир≥чний в≥к Ї переломним у житт≥ дитини —тародавн≥ традиц≥њ враховували цей факт, ≤ в багатьох крањнах вважалос¤, що з моменту дванадц¤тир≥чч¤ дитина стаЇ дорослою, а отже, ставитис¤ до нењ треба в≥дпов≥дним чином якщо ж це не беретьс¤ до уваги, то природна в≥кова потреба змушуЇ дитину шукати самопро¤ву поза школою ≤ с≥м'Їю ’арактерною особлив≥стю цього в≥ку Ї також зниженн¤ ≤нтелектуальноњ активност≥, в≥дсутн≥сть бажанн¤ вчитис¤ ƒ≥ти в≥ддають перевагу д≥¤льност≥ ф≥зкультурно-спортивного або музично-розважального характеру

ѕер≥од 12-14 рок≥в також ¤вл¤Ї собою час, коли авторитет дорослих, зокрема батьк≥в, значно знижуЇтьс¤ Ќайважлив≥шою дл¤ дитини стаЇ й оц≥нка з боку однол≥тк≥в, товариш≥в по навчанню

ѕон¤тт¤ "ф≥зичний розвиток" використовують у р≥зних тлумаченн¤х 1) ¤к процес зм≥ни форм ≥ функц≥й (морфо-функц≥ональних властивостей) орган≥зму людини прот¤гом й ≥ндив≥дуального житт¤; 2) ¤к сукупн≥сть ознак, що характеризують зовн≥шн≥ показники "ф≥зичного стану" орган≥зму на тому чи ≥ншому етап≥ його ф≥зичного розвитку (р≥ст, вага, окружност≥ т≥ла, сп≥рометр≥¤, динамометр≥¤ тощо) ÷е суто спец≥альне (антропометричне) тлумаченн¤ "ф≥зичного розвитку" потр≥бно в≥др≥зн¤ти в≥д сформульованого вище загального визначенн¤

≤ншими словами, ¤к≥сно ф≥зичний розвиток характеризуЇтьс¤, перш за все, суттЇвими зм≥нами функц≥ональних можливостей орган≥зму в певн≥ пер≥оди в≥кового розвитку, ¤к≥ виражаютьс¤ у зм≥н≥ окремих ф≥зичних ¤костей ≤ загальному р≥вн≥ ф≥зичноњ працездатност≥ «овн≥шн≥ми к≥льк≥сними показниками ф≥зичного розвитку ("ф≥зичного стану") Ї зм≥ни просторових параметр≥в ≤ маси т≥ла

‘≥зичний розвиток характеризуЇтьс¤ зм≥нами показник≥в, ¤к≥ можна умовно под≥лити на три групи

1) показники будови т≥ла, ¤к≥ св≥дчать про морфолог≥чн≥ зм≥ни т≥ла людини,

2) показники розвитку ф≥зичних ¤костей, що характеризують зм≥ни рухових функц≥й,

3) показники здоров'¤, що в≥ддзеркалюють морфолог≥чн≥ ≤ функц≥ональн≥ зм≥ни систем орган≥зму людини

‘≥зичний розвиток Ч це природний процес, головною передумовою ¤кого Ї природн≥ життЇв≥ сили (задатки, зд≥бност≥), що передаютьс¤ за спадков≥стю ÷ей природний процес п≥дпор¤дкований об'Їктивним законам природи ≤ усп≥шно управл¤ти ним можна, лише знаючи ц≥ закони ≤ керуючись ними ƒо них належать

Х закон взаЇмод≥њ спадкових тенденц≥й розвитку ≤ тенденц≥й, обумовлених умовами житт¤,

Х закон взаЇмообумовленост≥ функц≥ональних ≤ структурних зм≥н,

Х закон Їдност≥ к≥льк≥сних ≤ ¤к≥сних зм≥н,

Х закон поступовост≥ ≤ зворотних зм≥н пер≥од≥в розвитку та ш «алежно в≥д умов ≤ фактор≥в, що впливають на ф≥зичний розвиток, в≥н може бути всеб≥чним ≤ гармон≥йним, або обмеженим ≤ дисгармон≥йним «наючи ≤ вм≥ло використовуючи об'Їктивн≥ законом≥рност≥ ф≥зичного розвитку людини, його можна спр¤мувати в оптимальному дл¤ особи ≤ сусп≥льства напр¤мку, забезпечити гармон≥йне вдосконаленн¤ форм ≤ функц≥й орган≥зму, п≥двищити працездатн≥сть, "в≥дсунути" ("в≥ддалити") час природного стар≥нн¤ ÷≤ можливост≥ доц≥льного керуванн¤ ф≥зичним розвитком реал≥зуютьс¤, за певних умов ≤ в певних межах, у процес≥ ф≥зичного вихованн¤

ѕ≥дсумовуючи, зазначимо, що ф≥зичний розвиток не можна в≥докремлювати в≥д загального розвитку дитини, оск≥льки вш залежить в≥д багатьох фактор≥в, ¤к≥ можна представити схематично (–ис. 2).

1	2	3

Ќазва: ƒжерела виникненн¤ ≥ розвитку теор≥њ ф≥зичного вихованн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (3534 прочитано)