ћакроеконом≥ка > ¬алютн≥ курси ≥ валютна пол≥тика

“аким чином, зм≥ни курсу валют впливають на перерозпод≥л м≥ж крањнами частини сукупного сусп≥льного продукту, ¤ка реал≥зуЇтьс¤ на зовн≥шн≥х ринках. ¬ умовах плаваючих валютних курс≥в посилюЇтьс¤ д≥¤ курсових сп≥вв≥дношень на ц≥ноутворенн¤ ≥ ≥нфл¤ц≥йний процес.

¬ умовах плаваючих валютних курс≥в посиливс¤ вплив њх зм≥н на рух кап≥тал≥в, особливо короткострокових, що позначаЇтьс¤ на валютно-економ≥чному стан≥ окремих держав. ¬ результат≥ притоки спекул¤тивних ≥ноземних кап≥тал≥в в крањну, курс валюти ¤коњ п≥двищуЇтьс¤, може тимчасово зб≥льшитис¤ об'Їм позикових кап≥тал≥в ≥ кап≥таловкладень, що використовуЇтьс¤ дл¤ розвитку економ≥ки ≥ покритт¤ деф≥циту державного бюджету. ¬≥длив кап≥тал≥в з крањни приводить до њх браку, згортанн¤ ≥нвестиц≥й, зростанню безроб≥тт¤.

≈коном≥чн≥ основи, режими та методи регулюванн¤ валютних курс≥в. –ежим валютного курсу в ”крањн≥

ѕри золотому стандарт≥ в основ≥ вал. курсу лежав золотий паритет - в≥дношенн¤ ваговоњ к≥лькост≥ чистого золота , що м≥стилос¤ в двох грошових одиниц¤х, ¤к≥ обм≥нювалис¤ одна на одну. ¬ умовах золотого стандарту в≥дх. вал. курсу в≥д вал. паритету не могло бути значним. ¬оно обмежувалос¤ витратами, повТ¤заними ≥з транспортуванн¤м золота за кордон з метою обм≥ну його на необх≥дну валюту, або зд≥йсненн¤ пр¤мих платеж≥в. ÷е в≥дх. фактично не перевищувало 1% в≥д паритету у кожний б≥к. ћеж≥ такого в≥дх. називаютьс¤ золотими точками. Ѕазою вал. курсу до середини 70-х р. був оф≥ц≥йний золотий паритет валют. ”насл≥док ямайськоњ вал. реформи 1976-78 рр. юридично була оформлена в≥дмова кр-н в≥д в≥д золотих паритет≥в ¤к основи вал. курс≥в. ќф≥ц≥йний золотий паритет утратив реальне екон. значенн¤. Ќин≥ основою визначенн¤ вал. курс≥в Ї сп≥вв≥дн. куп≥в. спроможностей нац. валют.  уп≥вельна спроможн≥сть в-ти - це сума товар≥в та послуг за њх ц≥нами, ¤к≥ можна придбати за нац. грош. одиницю. ѕри зростанн≥ курсу нац. в-ти товари, ¤к≥ експортован≥ з ц≥Їњ кр-ни, стають дорожчими за кордоном, а ≥мпортован≥ товари - дешевшими, ≥ навпаки. —учасн≥ типи режим≥в вал. курс≥в у св≥тов≥й вал. с-м≥ включають ф≥ксований ≥ плаваючий режими. ѕри ф≥ксованому режим≥ вал. курс ф≥ксуЇтьс¤ до одн≥Їњ валюти або кошика валют. ѕлаваюч≥ курси зм≥нюютьс¤ в залежност≥ в≥д попиту та проп-њ на вал. ринку. √оловними методами регулюванн¤ вал. курсу Ї валютна ≥нтервенц≥¤ та дисконтна пол-ка. ¬ал. ≥нтервенц≥¤ - це пр¤ме втручанн¤ центр. банку або казначейства у вал. ринок. ¬она зводитьс¤ до куп≥вл≥ та продажу центр. банком або казначейством ≥нвалюти. ÷ентр. б-к купуЇ ≥нвалюту, коли њњ проп-¤ надм≥рна та курс низький, ≥ продаЇ, коли курс ≥нвалюти високий. “аким способом обмежуЇтьс¤ коливанн¤ курсу нац. валюти. —уть дисконтноњ пол≥тики зводитьс¤ до п≥двищенн¤ або зниженн¤ дисконтн. ставки центр. ем≥с≥йного банку з метою вплинути на рух заруб≥жних короткостр. кап≥тал≥в. ѕ≥двищуючи дисконтну ставку у пер≥оди пог≥ршенн¤ стану плат≥жного балансу, центр. банк стимулюЇ приплив кап≥тал≥в з крањн, де дисконтна ставка нижча, тобто спри¤Ї пол≥пшенню стану плат≥жного балансу. ћетодами вал. регулюванн¤, що використовуютьс¤ традиц≥йно, Ї девальвац≥¤ та ревальвац≥¤ - зниженн¤ та п≥двищенн¤ вал. курсу. ”крањна використовувала к≥лька режим≥в вал. курсу - в≥д плаваючого до ф≥ксованого з подальшим переходом до керованого плаваючого курсу. ” грудн≥ 1992 р. було визначено ринковий (плаваючий) режим вал. курсу укр. карбованц¤. Ќа практиц≥ така с-ма означала фактичне введенн¤ режиму конвертованост≥ валюти без попереднього забезпеченн¤ в≥дпов. екон. умов: конкурентоспроможноњ стр-ри ек-ки, гнучкоњ с-ми ц≥н, розвитку банк≥вськоњ ≥нфрастр-ри та ≥н. –езультатом такого п≥дходу стала хрон≥чна нер≥вновага на вал. ринку, доларизац≥¤ внутр. обороту та бартеризац≥¤ зовн≥шньоторг. обороту. ” 1993 р. ур¤д напол≥г на прийн¤тт≥ ЌЅ” адм≥н≥стративно ф≥ксованого курсу карбованц¤, ¤кий призв≥в до зниженн¤ ефективност≥ експорту, зб≥льшенн¤ частки бартерних операц≥й ,зменшенн¤ надх. ≥ноз. в-ти на внутр. р-к,

зростанн¤ внутр. боргу, "втеч≥" кап≥тал≥в за кордон. « часом все б≥льше уваги стали прид≥л¤т иринковим методам стаб≥л≥зац≥њ вал. курсу , ≥ ф≥ксований вал курс було зам≥нено на так зв регульований (плаваючий). « 1994 р. було запроваджено ринк. мех-м визначенн¤ курсу на основ≥ попиту ≥ проп-њ. ѕрот¤гом 1996 та першоњ половини 1997 рр. ЌЅ” п≥дтримував плаваючий (ринковий) курс на в≥дносно стаб≥льному р≥вн≥ в межах установленог овал. коридору. Ќаприк≥нц≥ 1997 р. зм≥нилась м≥жнар. конТюнктура, почавс¤ в≥дплив короткостр. кап≥тал≥в ≥з нових ринк≥в, до ¤ких належить ≥ ”. Ќерезиденти ”. стали активно продавати ќ¬ƒѕ. ÷е значно зменшило проп-ю ≥ водночас зб≥льшило попит на валюту. ƒл¤ утриманн¤ стабл≥ьност≥ курсу гривн≥ ЌЅ” був змушений використати власн≥ резерви, накопичен≥ ран≥ше, неодноразово перегл¤далис¤ меж≥ вал. коридору. « листопада 1999 р. ЌЅ” в≥дмовивс¤ в≥д вал. коридору та проголосив перех≥д до гнучкого вал. курсу при збереженн≥ де¤ких адм≥н≥стративних обмежень ринку, що визначалис¤ умовами, ¤к≥ склалис¤ на ринку п≥сл¤ ф≥н. кризи 1998 р. ЌЅ” установлюЇ оф≥ц≥йний вал. курс за двома групами валют: перша група - це переважно в≥льноконвертован≥ валюти. ÷≥ валюти присутн≥ у м≥жнар. розрах-х, котируютьс¤ на м≥жнар. ринках або щоденно використовуютьс¤ у розрах-х м≥ж центр. банками кр-н —Ќƒ. «а цими валютами курс установлюЇтьс¤ щоденно. ƒруга група - це валюти, за ¤кими торг≥вельн≥ операц≥њ та неторг≥вельн≥ розрах-ки в≥дбуваютьс¤ р≥дше. «а цими валютами курс установлюЇтьс¤ раз на м≥с¤ць.

¬алютна пол≥тика ≥ валютне регулюванн¤, њх особливост≥ в ”крањн≥

¬алютна система - це орган≥зац≥йно-правова форма реал≥зац≥њ валютних в≥дносин у межах певного економ≥чного простору. ÷≥ меж≥ зб≥гаютьс¤ з межами в≥дпов≥дних валютних ринк≥в. “ому валютн≥ системи теж под≥л¤ютьс¤ на три види: нац≥ональн≥, м≥жнародн≥ (рег≥ональн≥) ≥ св≥тову. «б≥г меж окремих валютних ринк≥в ≥ валютних систем забезпечуЇ њх внутр≥шню Їдн≥сть: ринок створюЇ економ≥чну основу дл¤ системи, а система Ї механ≥змом забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ ≥ регулюванн¤ ринку.
Ќац≥ональн≥ валютн≥ системи базуютьс¤ на нац≥ональних грошах ≥, по сут≥, Ї складовими грошових систем окремих крањн. як ≥ ц≥ останн≥, вони визначаютьс¤ загальнодержавним законодавством.
ћ≥жнародн≥ та св≥това валютн≥ системи ірунтуютьс¤ на багатьох валютах пров≥дних крањн св≥ту та м≥жнародних (колективних) валютах (Ївро, —ƒ– та ≥н.) ≥ формуютьс¤ на п≥дстав≥ м≥ждержавних угод та св≥тових традиц≥й.
як орган≥зац≥йно-правове ¤вище нац≥ональна валютна система складаЇтьс¤ з ц≥лого р¤ду елемент≥в. ќсновними з них Ї:
1. Ќазва, купюрн≥сть та характер ем≥с≥њ нац≥ональноњ валюти. ¬ ”крањн≥ нац≥ональна валюта називаЇтьс¤ гривнею.
2. —туп≥нь конвертованост≥ нац≥ональноњ валюти. ”крањнська нац≥ональна валюта гривн¤ Ї частково в≥льно конвертованою. ¬ерховна –ада ”крањни ратиф≥кувала угоду про приЇднанн¤ до VIII статт≥ —татуту ћ¬‘, ¤кою передбачено в≥льну конвертова-н≥сть нац≥ональноњ валюти в ≥ноземну з операц≥й за поточними платежами. v
3. –ежим курсу нац≥ональноњ валюти. «аконодавче визначенн¤ режиму валютного курсу ¬ерховна –ада ”крањни поклала на  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в та ЌЅ”. –ежим валютного курсу поступово зм≥нювавс¤ в≥д жорсткоњ ф≥ксац≥њ до регульованого плаванн¤ (у межах "валютного коридору") ≥ до в≥льного плаванн¤, що було введене в 2000 р.
4. –ежим використанн¤ ≥ноземноњ валюти на нац≥ональн≥й територ≥њ в загальному економ≥чному оборот≥. «вичайно цей режим зводитьс¤ до повноњ заборони, або до заборони з де¤кими вин¤тками дл¤ окремих вид≥в платеж≥в. ¬ ”крањн≥ заборона на використанн¤ ≥нвалюти у внутр≥шн≥х платежах була введена лише в 1995 p., хоч за де¤кими платежами дозволено њњ використанн¤ ≥ зараз: наданн¤ ≥нвалютних позичок банками, оплата послуг, пов'¤заних ≥з зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю (оплата ав≥аквитк≥в на м≥жнародних ав≥ал≥н≥¤х, оплата митних послуг тощо) та в ≥нших, визначених ЌЅ” випадках.
5. –ежим формуванн¤ ≥ використанн¤ державних золотовалютних резерв≥в. ¬≥н установлюЇтьс¤ дл¤ забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональних грошей ≥ може про¤вл¤тис¤ дво¤ко:
- у форм≥ жорсткоњ прив'¤зки нац≥ональноњ валюти до певноњ ≥ноземноњ (нац≥ональноњ чи колективноњ) з установленн¤м ф≥ксованого курсу њњ до ц≥Їњ валюти. «а такого режиму ≥ноземна валюта перетворюЇтьс¤ в забезпеченн¤ нац≥ональних грошей, тобто державн≥ запаси њњ повинн≥ на 100% забезпечувати на¤вну в оборот≥ масу нац≥ональних грошей. ≈м≥с≥¤ останн≥х зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки через куп≥влю ц≥Їњ валюти на внутр≥шньому ринку, а вилученн¤ з обороту- через њњ продаж. «а такого режиму курс нац≥ональноњ валюти "плаваЇ" разом з курсом базовоњ ≥ноземноњ валюти, а центральний банк крањни втрачаЇ окрем≥ своњ функц≥њ, зокрема функц≥ю кредитора останньоњ ≥нстанц≥њ, певною м≥рою втрачаЇ св≥й статус органу монетарноњ пол≥тики. Ќе випадково грошову систему за такого режиму у св≥тов≥й практиц≥ називають системою "валютного бюро", а центральний банк стаЇ органом такого бюро;
- у форм≥ використанн¤ валютних запас≥в дл¤ п≥дтриманн¤ р≥вноваги на нац≥ональному валютному ринку з метою стаб≥л≥зац≥њ зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ вартост≥ грошей при збереженн≥ незалежност≥ центрального банку в проведенн≥ нац≥ональноњ монетарноњ пол≥тики та виконанн≥ ним ус≥х традиц≥йних функц≥й. ”крањна в себе ввела ¤краз цей режим використанн¤ золотовалютних резерв≥в.
6. –ежим валютних обмежень, ¤к≥ ввод¤тьс¤ чи скасовуютьс¤ законодавчим органом залежно в≥д економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥. якщо економ≥ка розбалансована, нац≥ональн≥ грош≥ не стаб≥льн≥, в крањн≥ ввод¤тьс¤ певн≥ заборони, обмеженн¤, л≥м≥туванн¤ тощо на операц≥њ з ≥ноземною валютою. “ак, в ”крањн≥ в пер≥од загостренн¤ економ≥чноњ ≥ ф≥нансовоњ кризи було введено обмеженн¤ на в≥дкритт¤ юридичними особами рахунк≥в в ≥ноземних банках ≥ заборонено переведенн¤ на них ≥нвалюти; експортерам заборон¤лос¤ в≥льно розпор¤джатис¤ своЇю валютною виручкою, ≥ вони зобов'¤зан≥ були повн≥стю чи частково продавати њњ на валютному ринку тощо. ” м≥ру пол≥пшенн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ под≥бн≥ обмеженн¤ послаблювалис¤ чи зовс≥м скасовувалис¤. –озвинут≥ крањни в останн≥ дес¤тил≥тт¤ взагал≥ скасували валютн≥ обмеженн¤.
7. –егламентац≥¤ внутр≥шнього валютного ринку ≥ ринку дорогоц≥нних метал≥в. Ќормативними актами визначаЇтьс¤ в ”крањн≥ пор¤док функц≥онуванн¤ б≥ржового ринку, м≥жбанк≥вського валютного ринку; центральний банк зд≥йснюЇ л≥цензуванн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в з валютних операц≥й, видаЇ дозволи юридичним особам-резидентам на в≥дкритт¤ рахунк≥в в ≥ноземних банках, контролюЇ надходженн¤ виручки експортер≥в у крањну. –егламентуЇтьс¤ режим поточних ≥ строкових вклад≥в в ≥ноземн≥й валют≥. ƒо 1998р. в ”крањн≥ не дозвол¤лось зд≥йснювати на ринку операц≥њ з дорогоц≥нними металами. ” м≥ру оздоровленн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ режим валютного ринку стаЇ все б≥льш л≥беральним.
8. –егламентац≥¤ м≥жнародних розрахунк≥в та м≥жнародних кредитних в≥дносин. Ќормативними актами ”крањни ч≥тко регламентуЇтьс¤: пор¤док в≥дкритт¤ в наших банках кореспондентських рахунк≥в ≥ноземних банк≥в, ≥ навпаки; пор¤док зд≥йсненн¤ платеж≥в за окремими видами комерц≥йних операц≥й та форм розрахунк≥в; пор¤док переказуванн¤ ≥ноземноњ валюти за кордон ф≥зичними особами тощо.
9. ¬изначенн¤ нац≥ональних орган≥в, на ¤к≥ покладаЇтьс¤ проведенн¤ валютноњ пол≥тики, њхн≥х прав та обов'¤зк≥в у ц≥й сфер≥. “акими органами в ”крањн≥ е:
-  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
- Ќац≥ональний банк ”крањни;
- ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤;
- ƒержавний митний ком≥тет;
- ћ≥н≥стерство зв'¤зку ”крањни.
” визначенн≥ ц≥лей та завдань валютноњ пол≥тики на певний пер≥од, кр≥м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в та ЌЅ”, беруть участь јдм≥н≥страц≥¤ ѕрезидента та ¬ерховна –ада ”крањни. ¬алютне регулюванн¤ ≥ валютний контроль у крањн≥ зд≥йснюЇ ЌЅ”, ¤кий маЇ право делегувати частину цих функц≥й на вибран≥ комерц≥йн≥ банки, надавши њм л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й та статус агент≥в з валютного контролю (уповноважених банк≥в).
ќргани ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ зд≥йснюють контроль за валютними операц≥¤ми, що провод¤тьс¤ на територ≥њ ”крањни резидентами та нерезидентами.
ќргани ƒержавного митного ком≥тету контролюють додержанн¤ правил перем≥щенн¤ валютних ц≥нностей через митний кордон ”крањни.
ќргани ћ≥н≥стерства зв'¤зку контролюють додержанн¤ правил поштових переказ≥в та пересиланн¤ валютних ц≥нностей через державний кордон.
«азначен≥ державн≥ органи та комерц≥йн≥ банки створюють ≥нфраструктуру валютноњ системи, у центр≥ ¤коњ знаходитьс¤ ЌЅ”
¤к орган державного валютного регулюванн¤ ≥ контролю.” м≥ру ≥нтеграц≥њ нац≥ональних економ≥к у м≥жнародн≥ (рег≥ональн≥) структури та у св≥тову економ≥ку сформувалис¤ й усп≥шно функц≥онують м≥жнародн≥ (рег≥ональн≥) та св≥това валютн≥ системи, ¤к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою та з нац≥ональними валютними системами крањн-учасниць (структура та механ≥зм функц≥онуванн¤ цих систем та зв'¤зки з ними ”крањни будуть розгл¤нут≥ в розд≥л≥ 6.6).
¬ажливим призначенн¤м нац≥ональноњ валютноњ системи Ї розробленн¤ ≥ реал≥зац≥¤ державноњ валютноњ пол≥тики ¤к сукупност≥ орган≥зац≥йно-правових та економ≥чних заход≥в у сфер≥ м≥жнародних валютних в≥дносин, спр¤мованих на дос¤гненн¤ визначених державою ц≥лей.
 ≥нцевими ц≥л¤ми валютноњ пол≥тики Ї стратег≥чн≥ ц≥л≥ монетарноњ пол≥тики взагал≥ - зростанн¤ зайн¤тост≥ та виробництва ¬¬ѕ, стаб≥л≥зац≥¤ ц≥н. ћехан≥зм валютноњ пол≥тики пов'¤заний також з пром≥жними та тактичними ц≥л¤ми монетарноњ пол≥тики, оск≥льки маЇ можлив≥сть впливати своњми ≥нструментами на основн≥ монетарн≥ ≥ндикатори - масу грошей в оборот≥ та процентну ставку.
 р≥м загальномонетарних ц≥лей, валютна пол≥тика маЇ своњ специф≥чн≥ ц≥л≥, що реал≥зуютьс¤ переважно у валютн≥й сфер≥, ≥ теж справл¤ють ≥стотний вплив на розвиток реального сектора економ≥ки. ÷е, зокрема:
- л≥берал≥зац≥¤ валютних в≥дносин у крањн≥;
- забезпеченн¤ збалансованост≥ плат≥жного балансу та стаб≥льних джерел надходженн¤ ≥ноземноњ валюти на нац≥ональний ринок;
- забезпеченн¤ високого р≥вн¤ конвертованост≥ нац≥ональноњ валюти;
- захист ≥ноземних та нац≥ональних ≥нвестиц≥й у крањн≥;
- забезпеченн¤ стаб≥льност≥ курсу нац≥ональноњ валюти.
ƒос¤гненн¤ ц≥лей валютноњ пол≥тики забезпечуЇтьс¤ через законодавче регулюванн¤ валютних в≥дносин (валютне регулюванн¤) ≥ контроль за виконанн¤м установлених вимог, норм ≥ правил (валютний контроль). “ому пон¤тт¤ валютноњ пол≥тики ≥ валютного регулюванн¤ т≥сно м≥ж собою пов'¤зан≥. ѕри широкому трактуванн≥ валютноњ пол≥тики валютне регулюванн¤ ≥ контроль Ї, по сут≥, њњ складовими. ƒо складу валютноњ пол≥тики входить також м≥жнародне валютне сп≥вроб≥тництво, у тому числ≥ з м≥жнародними валютно-ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми.
¬алютне регулюванн¤ - це д≥¤льн≥сть держави та уповноважених нею орган≥в щодо регламентац≥њ валютних в≥дносин економ≥чних, суб'Їкт≥в та њх д≥¤льност≥ на валютному ринку. “ака регламентац≥¤ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою поширюЇтьс¤ на вс≥ складов≥ валютних в≥дносин та валютного ринку, ≥ насамперед на:
- процес курсоутворенн¤;
- виконанн¤ плат≥жноњ функц≥њ ≥ноземною валютою на внутр≥шн≥х ринках крањни;
- д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в та ≥нших структур на валютному ринку;
- зд≥йсненн¤ м≥жнародних платеж≥в за поточними операц≥¤ми плат≥жного балансу;
- зд≥йсненн¤ м≥жнародних платеж≥в за кап≥тальними операц≥¤ми плат≥жного балансу та розвиток ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку крањни;
- ввезенн¤ та вивезенн¤ валютних ц≥нностей через державний кордон;
- кредитн≥ в≥дносини резидент≥в з нерезидентами;
- формуванн¤ та використанн¤ золотовалютних резерв≥в.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ¬алютн≥ курси ≥ валютна пол≥тика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (12723 прочитано)