ѕол≥толог≥¤ > ѕол≥тика та мораль
—в≥й вплив на пол≥тику робить ≥ мораль буддизму. ” њњ основ≥ лежить ≥де¤
ненасильства. ¬ 20 стол≥тт≥ ф≥лософ≥¤ ненасильства проникаЇ в рос≥йськ≥, зах≥дн≥,
американську культури.
3. ћораль ≥ пол≥тика розр≥зн¤ютьс¤ механ≥змом впливу на сусп≥льство. ћораль
Ї р≥зновидом ≥ндив≥дуального регулюванн¤, затвердженн¤ соц≥ального в ≥ндив≥дуальному
за допомогою найб≥льш загальних правил повед≥нки. Ќа њхн≥й основ≥ забезпечуЇтьс¤
взаЇмозв'¤зок окремих ≥ндив≥д≥в шл¤хом узгодженн¤ особистого ≥нтересу ≥з сусп≥льним.
ѕол≥тика ж звернена до сусп≥льних або групових ≥нтерес≥в, тому пр¤мо не виражаЇ
≥ндив≥дуальних потреб. ќднак високий р≥вень мотивац≥њ пол≥тичноњ участ≥ громад¤н
дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки ефективност≥ пол≥тики ¤к соц≥ального ≥нституту в р≥шенн≥
актуальних проблем, оск≥льки вона опираЇтьс¤ на ≥нститути влади. ќтже, незважаючи
на в≥дом≥ розходженн¤, пол≥тика й мораль доповнюють ≥ взаЇмозабезпечують один
одного.
ѕравда, у реальн≥й практиц≥ њхн≥ взаЇмини набагато складн≥ш≥ й суперечлив≥ш≥,
н≥ж у теор≥њ. ѓхн≥й збалансованоњ взаЇмод≥њ можна домогтис¤ т≥льки в зр≥лому
цив≥льному сусп≥льств≥, де дотриманн¤ закон≥в владою й ≥ндив≥дом Ї природним
сл≥дством њх культурного, цив≥л≥зованого й ≥нтелектуального розвитку. ќднак
найчаст≥ше в ≥стор≥њ зустр≥чалис¤ дв≥ крайност≥. ѕерша, коли пол≥тика на основ≥
глобальних ≥ часто утоп≥чних ц≥лей повн≥стю п≥дкор¤ла соб≥ моральн≥ норми й
ц≥нност≥. ѕри цьому потреби конкретноњ людини приносилис¤ в жертву ≥нтересам
сусп≥льства, класу, парт≥њ. ” такому випадку пол≥тична доц≥льн≥сть п≥дм≥нювала
прост≥ вимоги чесност≥, пор¤дност≥, сов≥ст≥. ¬≥домий рос≥йський ф≥лософ —. ‘ранк
(1877-1950) в≥дзначав, що Увелика ≥де¤ орган≥зац≥њ людського гуртожитку, зам≥ни
хаотичноњ анарх≥њ св≥домою планом≥рн≥стю... без необх≥дних обмежень, що випливають
≥з ≥нших моральних вимог, без св≥домост≥ труднощ≥в, що перешкоджають њњ зд≥йсненню...
дають початок своЇр≥дн≥й ≥ одноб≥чн≥й систем≥ думок, що лог≥чно приводить до
деспотизмуФ. «ам≥на морал≥ пол≥тикою в≥дкрила можлив≥сть дл¤ затвердженн¤ такоњ
форми деспотизму, ¤к тотал≥таризм, що перетворив людини у винтик великого механ≥зму
зд≥йсненн¤ глобальноњ ≥дењ.
ƒруга крайн≥сть виражаЇтьс¤ в злитт≥ пол≥тики й морал≥. ќр≥Їнтуючись на в≥чн≥
ц≥нност≥, мораль знижуЇ ефективн≥сть ≥ результативн≥сть пол≥тичних р≥шень. јдже
щораз при прийн¤тт≥ р≥шень л≥дерам, ел≥там доводитьс¤ пор≥внювати њх з моральними
нормами сусп≥льства. ¬их≥д ≥з цього замкнутого кола дв≥ст≥ рок≥в тому запропонував
президент —Ўј “. ƒжефферсон, що затверджував, що мистецтво керуванн¤ виходить
з мистецтва бути чесним.
ќсоблив≥сть зв'¤зку й протир≥чч¤ пол≥тики й морал≥ визначаЇтьс¤ також типом
соц≥альних систем, способу житт¤. ѕол≥тика тотал≥таристського типу т¤ж≥Ї до
перетворенн¤ моральних в≥дносин у пох≥дн≥ в≥д пол≥тичних ц≥лей ≥ принцип≥в.
ѕол≥тика в рамках правовоњ держави маЇ обмежену сферу. «≥ткненн¤ пол≥тики й
морал≥ м≥н≥мальн≥.
ќсновне джерело протир≥ч пол≥тики й морал≥ пол¤гаЇ в тому, що один соц≥окультурний
тип пол≥тичноњ вол≥ з≥штовхуЇтьс¤ з ≥ншим типом морального ≥мперативу. “ому
в масштабах сусп≥льства пол≥тичн≥ й моральн≥ в≥дносини сам≥ по соб≥ внутр≥шньо
суперечлив≥.
4. ћоральна оц≥нка пол≥тичних р≥шень ≥ особистост≥
пол≥тика.
ѕол≥тичн≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤ органами державноњ влади, пол≥тичними л≥дерами,
кер≥вниками. ѕол≥тичн≥ л≥дери, на думку де¤ких автор≥в, - це персон≥ф≥кован≥
масов≥ бажанн¤, оч≥куванн¤ й емоц≥њ. ћоральний зразок у пол≥тиц≥ - це образ
Убажаного ¤Ф, ¤ким хот≥лос¤ б бути, ¤кий хот≥лос¤ створити. ÷е повинн≥ бути
нестандартн≥, видатн≥ особистост≥, ¤к≥ можуть стати зразками повед≥еки.
” прийн¤тт≥ пол≥тичних р≥шень ураховуЇтьс¤, що пол≥тика маЇ справу з об'Їктивними
реальност¤ми (природними, економ≥чними, б≥олог≥чними, м≥ждержавними й т.п.).
ѕол≥тик, що приймаЇ р≥шенн¤, маЇ справу з конкретними людьми т≥льки в остаточному
п≥дсумку. ќтже, моральне обірунтуванн¤ пол≥тичних р≥шень буде мати саму загальну
характеристику у вигл¤д≥ в≥дпов≥дност≥ њхн≥м загальнолюдським ц≥нност¤м, принципам
гуман≥зму, вол≥ й т.п.
ѕол≥тичний виб≥р стратег≥чного характеру повинен бути всеб≥чно фундируваний,
у тому числ≥ й з моральноњ точки зору, а саме: ¤к це в≥д≥б'Їтьс¤ на моральному
здоров'њ сусп≥льства. ѕол≥тика акумулюЇ ≥нтереси м≥льйон≥в людей. јле вона не
може ≥гнорувати ≥нтереси особистост≥. Фякщо правильно зрозум≥лий ≥нтерес становить
принцип вс≥Їњ морал≥, - писав . ћаркс ≥ ‘. Ёнгельс, - то потр≥бно прагнуть
до того, щоб приватний ≥нтерес окремоњ людини зб≥гавс¤ ≥з загальнолюдськими
≥нтересамиФ.
” розробц≥ пол≥тичних р≥шень про¤вл¤ютьс¤ так≥ ¤кост≥ пол≥тичних л≥дер≥в,
¤к ≥нтелект, ум≥нн¤ прогнозувати насл≥дки прийн¤тих р≥шень й ≥н. якщо при ухваленн≥
р≥шенн¤ виникаЇ кол≥з≥¤ м≥ж мораллю й можливими пол≥тичними результатами, обов¤зок
пол≥тика - максимально ор≥Їнтуватис¤ на моральн≥ критер≥њ. ћоральн≥й оц≥нц≥
п≥ддаютьс¤ й результати пол≥тичних р≥шень. ÷¤ оц≥нка враховуЇ, ¤кими методами
проводитьс¤ пол≥тика ≥ ¤к≥ насл≥дки пол≥тичних р≥шень дл¤ людей. ћожуть оц≥нюватис¤
т≥льки загальн≥ п≥дсумки пол≥тики. Ўвидше за все, не можна покласти моральну
в≥дпов≥дальн≥сть на пол≥тику за кожну особист≥сть, що потрапила Уп≥д колесаФ
пол≥тичноњ машини. “акоњ в≥дпов≥дальност≥ не може винести жодна людина.
¬лада найб≥льшим чином впливаЇ на особист≥сть пол≥тика й, ¤к правило, не
в кращу сторону. . “ацит зтверджуЇ, що ¬еспасиан Їдиний ≥з вс≥х римських государ≥в,
хто, ставши принцепсом, зм≥нивс¤ на краще. —тол≥тт¤, що минули в≥дтод≥, переконують,
що випадок з ¬еспасианом залишивс¤ скор≥ше щасливим вин¤тком, н≥ж правилом.
¬лада, будучи безконтрольною, здатна не т≥льки деформувати моральн≥ й психолог≥чн≥
основи особистост≥, але й провокувати його повну деградац≥ю. Ќеобов'¤зков≥сть,
несумл≥нн≥сть, некомпетентн≥сть ≥ безграмотн≥сть аморальн≥ в пол≥тичн≥й д≥¤льност≥.
ѕол≥тика завжди була, Ї й буде сферою морал≥ й особливо небезпечноњ соц≥альноњ
аморальност≥.
Ќев≥дпов≥дн≥сть пол≥тичних ≥ моральних д≥й ≥ стану св≥домост≥ (розб≥жн≥сть
слова й справи, запиту й в≥дгуку на нього, над≥њ й об≥ц¤нки, правди й неправди
та ≥н.)також аморальн≥. ѕол≥тика - це мистецтво передбаченн¤, область продуманих
крок≥в, маневр≥в, компром≥с≥в, розрахунк≥в, але й хитрост≥, обману, заграванн¤,
великоњ, але не завжди чесноњ гри. ≤ сьогодн≥ чесн≥сть, щир≥сть, висока моральн≥сть
≥з великою працею затверджуютьс¤ в пол≥тику. ар'Їристи ,авантюристи, екстрем≥сти
й мах≥натори найнебезпечн≥ш≥ дл¤ пол≥тики, часто знаход¤ть шл¤хи проникненн¤
в нењ. ѕерех≥д до чесноњ пол≥тики, характерноњ дл¤ справжнього гуманного сусп≥льства
- довгий ≥ важкий процес.
¬исновок
Уяка брудна справа Ц пол≥тика!Ф Ц нар≥кають перес≥чн≥ громад¤ни. Уќт ¤кби
наш≥й пол≥тиц≥ б≥льше моральности!Ф Ц з≥тхають журнал≥сти. ≤ вже пол≥тики, вловивши
конТюнктуру часу ≥ бажанн¤ натовпу, об≥ц¤ють продемонструвати нам цю моральн≥сть.
Ќе в≥рю! Ѕо мораль ≥ пол≥тика розм≥щен≥ в р≥зних площинах. Ќав≥ть високоморальна
людина, ставши пол≥тиком, втрачаЇ свою моральн≥сть. ћогандас арамчанд •анд≥
¤к духовний л≥дер ≥нд≥йського народу й автор концепц≥њ громад¤нського спротиву
Ц це одна особа, а ћогандас арамчанд •анд≥ ¤к л≥дер ≤нд≥йського нац≥онального
коніресу, жорсткий пол≥тик ≥ досв≥дчений ≥нтриган Ц це ≥нша особа. ÷≥ дв≥ особи
злилис¤ воЇдино, створивши Ц по мученицьк≥й смерт≥ •анд≥ Ц один м≥т про величну,
прекрасну ≥ моральну людину. ѕол≥тика не може бути моральною. ѕол≥тика може
бути в≥дносно моральною ≥ в≥дносно аморальною. ѓњ критер≥Їм Ї людська памТ¤ть,
≥ндикатором Ц ≥стор≥¤. ¬олодимир ¬еликий був пи¤ком ≥ розпусником, проте в ≥стор≥ю
в≥н ув≥йшов ¤к творець давньоруськоњ ≥мпер≥њ та хреститель –уси. …ого зображенн¤
на одногривнев≥й купюр≥ нагадуЇ нам про акт хрещенн¤ –уси, а вже на марі≥несах
нашоњ памТ¤т≥ Ц ¤к ¬олодимир убив брата ярополка, збирав пох≥д на свого сина
ярослава, ¤к мав 100 наложниць у ¬ишгород≥ ≥ 100 Ц на Ѕерестовому...
Ќазва: ѕол≥тика та мораль
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-02-03 (4959 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
