ѕравознавство >  редитуванн¤ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥

–≥зн≥ автори по-р≥зному п≥дход¤ть до визначенн¤ р≥зних форм кредиту. ќдн≥Їю з узагальнених методик под≥лу Ї вид≥ленн¤ двох основних форм: товарна та грошова.

“оварна форма кредиту передбачаЇ, що варт≥сть, ¤ка передаЇтьс¤ у кредит виступаЇ у своњй натуральн≥й (товарн≥й) форм≥.

√рошова форма кредиту означаЇ, що варт≥сть, що надаЇтьс¤ в кредит виступаЇ у вигл¤д≥ грошей.

√рошова форма кредиту Ї б≥льш пров≥дною, пор≥вн¤но з товарною. ѕроте за умов функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки обидв≥ форми в≥д≥грають дуже важливого значенн¤ в процес≥ в≥дтворенн¤.

≤снують спроби вид≥л¤ти форми кредиту за наступними функц≥ональними ознаками: характер кредитних в≥дносин, склад учасник≥в кредитноњ операц≥њ, об'Їкт ≥ сфера кредитуванн¤ та ≥н. “аким чином, ≥снують наступн≥ форми кредиту: комерц≥йний, банк≥вський, споживчий, державний ≥ м≥жнародний кредит.

 омерц≥йний кредит Ц це товарна форма кредиту, що надаЇтьс¤ продавц¤ми покупц¤м у вигл¤д≥ в≥дстрочуванн¤ платежу за продан≥ товари, надан≥ послуги.

ќб`Їктом комерц≥йного кредиту Ї кап≥тал у його товарн≥й форм≥. —уб`Їктами виступають агенти товарноњ угоди: продавець ¤к кредитор, а покупець ¤к позичальник. ѕризначенн¤ застосуванн¤ комерц≥йного кредиту Ц прискоренн¤ реал≥зац≥њ товар≥в та послуг, а також одержанн¤ додаткового прибутку у вигл¤д≥ позичкового процента. ќсновним ≥нструментом застосуванн¤ даноњ форми кредиту виступаЇ комерц≥йний вексель. ¬заЇмов≥дносини, що виникають м≥ж суб`Їктами комерц≥йного кредиту в процес≥ використанн¤ даного ≥нструменту платежу регулюютьс¤ так званим вексельним правом.

 омерц≥йний кредит маЇ короткостроковий характер, оск≥льки в≥н виступаЇ ¤к атрибут товарообм≥ну.

—поживчий кредит Ц це кредит, ¤кий надаЇтьс¤ ф≥зичним особам на придбанн¤ споживчих товар≥в та послуг ≥ ¤кий погашаЇтьс¤ поступово. —поживчий кредит характеризуЇ в≥дносини, що виникають з приводу ф≥нансуванн¤ потреб к≥нцевого споживанн¤. —уб`Їктами споживчого кредитуванн¤ у ¤кост≥ позичальник≥в виступаЇ населенн¤, у ¤кост≥ кредитора Ц банки, кредитн≥ сп≥лки, п≥дприЇмства виробники, торг≥вельн≥ посередники. —поживчий кредит за формою наданн¤ под≥л¤Їтьс¤ на пр¤мий (надаЇтьс¤ безпосередньо банк≥вськими установами) та непр¤мий (надаЇтьс¤ через посередник≥в, т.б. торг≥вельн≥ орган≥зац≥њ, тощо).

—поживч≥ кредити надаютьс¤, ¤к правило, на строк до дес¤ти рок≥в, але конкретн≥ параметри кредиту залежать в≥д багатьох фактор≥в: об`Їкту кредитуванн¤, доход≥в позичальника, вартост≥ товару тощо.

ƒержавний кредит Ц це форма кредиту за ¤коњ одним з суб'Їкт≥в кредитних в≥дносин виступаЇ держава. як правило, у сфер≥ даноњ форми кредиту держава виступаЇ ¤к позичальник.

ќсновним призначенн¤м державного кредиту Ї моб≥л≥зац≥¤ грошових кошт≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ державних витрат. ƒл¤ кредитор≥в державний кредит виступаЇ зручною формою ≥нвестиц≥й з м≥н≥мальним ризиком.

 онкретн≥ параметри державного кредиту встановлюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д обс¤гу необх≥дних ресурс≥в, кон'юнктури ринку, конкретних програм його використанн¤ тощо.

ћ≥жнародний кредит Ц це кредитн≥ в≥дносини суб'Їктами ¤ких виступають р≥зн≥ крањни.  ошти дл¤ наданн¤ м≥жнародного кредиту моб≥л≥зуютьс¤ на м≥жнародному та нац≥ональному ринку.  онкретними орган≥зац≥¤ми, що вступають у кредитн≥ в≥дносини можуть бути ур¤ди р≥зних крањн, банки, ф≥рми, м≥жнародн≥ валютно-кредитн≥ орган≥зац≥њ тощо.

ƒл¤ м≥жнародного кредиту характерн≥ велик≥ за обс¤гом кредитн≥ угоди. ≤нш≥ параметри кредитноњ угоди залежать в≥д конкретних об'Їкт≥в кредитуванн¤, кон'юнктури ринку, можливостей у доступу до ресурс≥в, тощо.

Ѕанк≥вський кредит Ц форма кредитних в≥дносин, за ¤коњ одним з суб'Їкт≥в кредитних в≥дносин виступаЇ спец≥ал≥зована ф≥нансово-кредитна установа Ц банк; кредит надаЇтьс¤ у грошов≥й форм≥ на певний строк, з умовою сплати визначенного в≥дсотку, забезпеченост≥ та ц≥льового використанн¤.

 редити, ¤к≥ надаютьс¤ банками, под≥л¤ютьс¤:
за строками користуванн¤ на:
а) короткостроков≥ - до 1 року; можуть надаватис¤ банками у раз≥ тимчасових ф≥нансових труднощ≥в, що виникають у зв'¤зку з витратами виробництва та об≥гу, не забезпечених надходженн¤м кошт≥в у в≥дпов≥дному пер≥од≥;
б) середньостроков≥ - до 3 рок≥в; можуть надаватис¤ на оплату обладнанн¤, поточн≥ витрати, на ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень;
в) довгостроков≥ - понад 3 роки; можуть надаватис¤ дл¤ формуванн¤ основних фонд≥в.

ќб'Їктами кредитуванн¤ можуть бути кап≥тальн≥ витрати на реконструкц≥ю, модерн≥зац≥ю та розширенн¤ вже д≥ючих основних фонд≥в, на нове буд≥вництво, на приватизац≥ю та ≥н.;
за забезпеченн¤м на:
а) забезпечен≥ заставою (майном, майновими правами, ц≥нними паперами);
б) гарантован≥ (банками, ф≥нансами чи майном третьоњ особи);
в) з ≥ншим забезпеченн¤м (поручительство, св≥доцтво страховоњ орган≥зац≥њ);
г) незабезпечен≥ (бланков≥);
за ступенем ризику на:
а) стандартн≥ кредити;
б) кредити з п≥двищеним ризиком;
за методами наданн¤ на:
а) кредити, що надаютьс¤ у разовому пор¤дку;
б) кредити, що надаютьс¤ в≥дпов≥дно до кредитноњ л≥н≥њ. ѕ≥д кредитною л≥н≥Їю розум≥Їтьс¤ згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому в розм≥рах, ¤к≥ не перевищують заздалег≥дь обумовлен≥ розм≥ри за певний пром≥жок часу без проведенн¤ додаткових спец≥альних переговор≥в;
в) гарант≥йн≥ (≥з заздалег≥дь обумовленою датою наданн¤, за потребою, ≥з ст¤гненн¤м ком≥с≥њ за зобов'¤занн¤);
за строками погашенн¤ на:
а) кредити, що погашаютьс¤ водночас;
б) кредити, що погашаютьс¤ у розстрочку;
в) кредити, що погашаютьс¤ достроково (на вимогу кредитора або за за¤вою позичальника);
г) кредити, що погашаютьс¤ з регрес≥Їю платеж≥в;
д) кредити, що погашаютьс¤ п≥сл¤ обумовленого пер≥оду (м≥с¤ц¤, кварталу).

4.  редитний догов≥р

 редитний догов≥р укладаЇтьс¤ в прост≥й письмов≥й форм≥. Ќа вимогу одн≥Їњ з стор≥н, кредитний догов≥р може бути нотар≥ально посв≥дченим.

 редитний догов≥р повинен укладатис¤ в≥д ≥мен≥ юридичноњ особи (ѕром≥нвестбанку ”крањни), а не в≥д ≥мен≥ ф≥л≥њ банку. ¬≥д банку кредитний догов≥р п≥дписуЇ особа, ¤ка уповноважена на це в≥дпов≥дною дов≥рен≥стю банку. Ќеприпустимим Ї вживанн¤ в преамбул≥ договору назви банку чи позичальника, ¤ка не передбачена њх установчими документами. ѕри укладенн≥ договору банк перев≥р¤Ї документи, що п≥дтверджують посадовий стан особи, ¤ка п≥дписала кредитний догов≥р, та право ц≥Їњ особи в≥д ≥мен≥ позичальника п≥дписувати договори. ѕ≥сл¤ укладенн¤ договору належним чином зав≥рен≥ коп≥њ цих документ≥в залишаютьс¤ у банку.

¬ текст≥ кредитного договору необх≥дно вказати:

- назва та номер договору;

- дату та м≥сце укладенн¤ договору;

- оф≥ц≥йне найменуванн¤ стор≥н, ¤к≥ укладають кредитний догов≥р;

- посиланн¤ на документи, що п≥дтверджують повноваженн¤ ос≥б, ¤к≥ п≥дписують догов≥р;

- предмет договору (наданн¤ кредиту чи в≥дкритт¤ кредитноњ
л≥н≥њ);

- суму кредиту (л≥м≥т кредитноњ л≥н≥њ);

- строк користуванн¤ кредитом;

- розм≥р процентноњ ставки;

- дата (число, м≥с¤ць, р≥к ) поверненн¤ кредиту;

- дати нарахуванн¤ та сплати в≥дсотк≥в;

- права та обовТ¤зки стор≥н;

- посиланн¤ на догов≥р забезпеченн¤ виконанн¤ обовТ¤зк≥в по кредитному договору;

- в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н;

- штрафн≥ санкц≥њ;

- пор¤док розгл¤ду спор≥в;

- терм≥н д≥њ договору,

- юридичн≥ адреси та банк≥вськ≥ рекв≥зити стор≥н;

- п≥дписи уповноважених представник≥в стор≥н, ¤к≥ укладають догов≥р.

–≥шенн¤ щодо внесенн¤ будь-¤ких зм≥н до умов кредитуванн¤ (пролонгац≥њ кредиту, зм≥ни плати за користуванн¤ кредитом тощо) оформл¤Їтьс¤ шл¤хом укладенн¤ додатковоњ угоди до цього договору.

1	2	3	4	5	6

Ќазва:  редитуванн¤ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (2826 прочитано)