√рош≥ ≥ кредит > Ћ≥зинг-кредит

Ћ≥зингов≥ операц≥њ, ¤к правило, не вимагають ¤кого-небудь заставного або авансового забезпеченн¤. ƒл¤ банку, коли в≥н виступаЇ у рол≥ орендодавц¤ по л≥зингов≥й угод≥, њњ гарантуванн¤ дос¤гаЇтьс¤ тим, що власн≥сть на обладнанн¤ ≥ техн≥чн≥ засоби, ¤к≥ здаютс¤ в оренду, залишаЇтьс¤ в банку.

ќсобливий ≥нтерес до розвитку л≥зингових операц≥й ви¤вл¤ють мал≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ займаютьс¤ виробничою д≥¤льн≥стю, середн≥ п≥дприЇмства, що зд≥йснюють програми модерн≥зац≥њ, запровадженн¤ новоњ техн≥ки та ≥н. Ћ≥зинг розширюЇ њх можливост≥ щодо зам≥ни ≥ оновленн¤ парку обладнанн¤, запровадженн¤ дорогоњ обчислювальноњ техн≥ки, оск≥льки дозвол¤Ї отримати в розпор¤дженн¤ нову техн≥ку без значних початкових витрат. ќрендн≥ платеж≥ по л≥зингу в≥др≥зн¤ютьс¤ великою гнучк≥стю ≥ звичайно встановлювати з урахуванн¤м реальних можливостей ≥ особливостей конкретного орендар¤. ѕаралельн≥сть кап≥тальних вкладень ≥ отриманн¤ доход≥в в≥д них маЇ надзвичайно важливе значенн¤ дл¤ невеликих п≥дприЇмств, розм≥р власних кошт≥в ¤ких невеликий. ќднак помилковою була думка, що коло кл≥Їнт≥в по л≥зингових операц≥¤х обмежуЇтьс¤ невеликими п≥дприЇмствами. ƒл¤ великих п≥дприЇмств дуже часто оренда техн≥чних засоб≥в маЇ б≥льш переваг, н≥ж њх придбанн¤ у повну власн≥сть (наприклад, при модерн≥зац≥њ ≥ розширенн≥ непроф≥льного дл¤ даного п≥дприЇмства виробництва, при проведенн≥ роб≥т по техн≥чному оновленню, ¤к≥ не передбачен≥ планом п≥дприЇмства ≥ т.д.). ” звТ¤зку ≥з загостренн¤м проблеми збуту де¤ких вид≥в обладнанн¤ все б≥льш очевидною стаЇ проблема орган≥зац≥њ Узбутового л≥знгуФ.

якщо оц≥нювати перспективи розвитку л≥зингу в наш≥й крањн≥, то сл≥д сказати про необх≥дн≥сть створенн¤ спец≥альних л≥зингових ф≥рм по аналог≥њ по ≥снуючих у розвинутих кап≥тал≥стичних крањнах.  омерц≥йним банкам не п≥д силу надавати весь комплекс послуг по л≥зингу (вивченн¤ ринку тих чи ≥нших засоб≥в, що здаютьс¤ в оренду, зд≥йсненн¤ техн≥чного обслуговуванн¤ ≥ консультац≥й, безпосереднього контакту з виробником обладнанн¤ ≥ т.п.). —пец≥ал≥зован≥ л≥зингов≥ ф≥рми можуть формуватис¤ ≥ ¤к дочерн≥ товариства великих комерц≥йних банк≥в, ≥ ¤к незалежн≥ акц≥онерн≥ товариства. ” будь-¤кому випадку одним ≥з засновник≥в буде комерц≥йний банк.

Ћ≥зингов≥ ф≥рми, пор¤д з орендою техн≥ки ≥ обладнанн¤, могли б уз¤ти на себе вивченн¤ ринку збуту випущеного на п≥дприЇмствах обладнанн¤ ≥ надавати л≥зингов≥ кредити його покупц¤м. ƒл¤ багатьох п≥дприЇмств при проведенн≥ структурноњ перебудови ≥ переходу до ринкових в≥дносин проблема збуту може стати особливо актуальною. Ќаданн¤ л≥зингових послуг стане реальним засобом њњ розвТ¤занн¤. ” такому випадку пор¤д з ф≥нансовим л≥зингом може застосовуватис¤ л≥зинг - повне обслуговуванн¤, зг≥дно з ¤ким зд≥йснюЇтьс¤ постачанн¤ ≥ наданн¤ додаткових послуг до чисто ф≥нансового аспекту традиц≥йного л≥зингу. ’арактер додаткових послуг залежить в≥д особливостей наданого в л≥зинг обладнанн¤.

—пец≥ал≥зован≥ л≥зингов≥ ф≥рми могли б приступити до проведенн¤ оперативного л≥зингу (прокату). ћова може йти про здачу в оренду спец≥ал≥зованого обладнанн¤ на пром≥жков≥ терм≥ни, ¤к≥ значно менш≥ за терм≥н його економ≥чного житт¤.

—уттЇву допомогу л≥зинговим ф≥рмам може надати комерц≥йний банк, ¤кий п≥дтримуватиме ф≥рму своњми кредитами. ¬олод≥чи р≥зноман≥тною ≥нформац≥Їю про своњх кл≥Їнт≥в, банк може дати ф≥рм≥ ≥нформац≥ю про платоспроможн≥сть майбутн≥х орендар≥в, що в≥д≥граЇ делако не останню роль при укладанн≥ л≥зингових угод.

—творенн¤ л≥зингових ф≥рм за участю комерц≥йного банку внесе суттЇвий внесок у формуванн≥ новоњ концепц≥њ постачанн¤ ≥ збуту, ¤ка ор≥Їнтуватиметьс¤ на ринков≥, а не на адм≥н≥стративно-розпод≥льч≥ в≥дносини.

[1] Ћизнг и коммерческий кредит. - ћ. - 1990. - с.5.

[2]  оролев ¬. Ћизинговые операции // Ёкономика и жзнь. - 1990. - є 49. - с. 18.

1	2	3	4

Ќазва: Ћ≥зинг-кредит
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3136 прочитано)