ƒержавне регулюванн¤ > ћетоди державного регулюванн¤

 воти Ч визначають частку суб'Їкт≥в ринку у виробництв≥, споживанн≥, експорт≥, ≥мпорт≥ ≥ т. п. товар≥в та послуг.  вотуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ з метою створенн¤ конкурентного середовища, захис≠ту в≥тчизн¤ного ринку, стаб≥л≥зац≥њ ц≥н на внутр≥шньому ринку.

—анкц≥њ Ч це заходи держави, спр¤мован≥ на покаранн¤ суб'Їкт≥в ринку, ¤к≥ не виконують установлених правил д≥¤льнос≠т≥. ” пор¤дку економ≥чних санкц≥й держава може вимагати спла≠ти неустойки, штраф≥в, пен≥ за невиконанн¤ суб'Їктами ринку певних зобов'¤зань, а також вилучати на користь державного або м≥сцевих бюджет≥в виручку в≥д незаконноњ д≥¤льност≥.

Ќорма Ч це, по-перше, науково обгрунтована м≥ра сусп≥льне необх≥дних витрат ресурс≥в на виготовленн¤ одиниц≥ продукц≥њ заданоњ ¤кост≥, по-друге, правила повед≥нки людей ≥ зд≥йсненн¤ певних вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥. Ќорматив Ч поелементна складова норми, ¤ка характеризуЇ к≥льк≥сть вироблених або ви≠користаних у споживанн≥ товар≥в (роб≥т, послуг, ресурс≥в) на будь-¤ку одиницю, наприклад, на душу населенн¤, на одного за≠йн¤того, на одиницю часу (площ≥, об'Їму), на одну гривню ¬¬ѕ ≥ т. п. «а допомогою норм ≥ норматив≥в зд≥йснюютьс¤ планово-економ≥чн≥ розрахунки, регулюванн¤ у сферах виробництва, пра≠ц≥, соц≥ального захисту населенн¤, охорони навколишнього при≠родного середовища.

—тандарти Ч це Їдин≥ норми за типами, марками, парамет≠рами, розм≥рами ≥ ¤к≥стю вироб≥в, а також за величинами вим≥≠рювань, методами випробуванн¤ та контролю, правилами паку≠ванн¤, маркуванн¤ та збер≥ганн¤ продукц≥њ, технолог≥њ виробницт≠ва. ќб'Їктами стандартизац≥њ Ї конкретна продукц≥¤, норми та нормативи, вимоги, методи, терм≥ни, позначенн¤ ≥ т. ≥н., ¤к≥ ма≠ють перспективу багаторазового використанн¤ ≥ застосовуютьс¤ в р≥зних галуз¤х господарства, а також у м≥жнародних економ≥чних в≥дносинах. ƒотриманн¤ державних стандарт≥в Ї обов'¤зковим дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥.

ƒержавне замовленн¤ Ї ≥нструментом ¤к адм≥н≥стративного, так ≥ економ≥чного регулюванн¤.  оли йдетьс¤ про адм≥н≥стративне регулюванн¤, маЇтьс¤ на уваз≥, що дл¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ повн≥стю або частково перебувають у державн≥й власност≥, а також дл¤ п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в, державн≥ замовленн¤ на поставку продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг) Ї обов'¤зковими.

÷≥ни теж можуть використовуватис¤ ¤к ≥нструменти адм≥н≥≠стративного регулюванн¤. ћетою такого регулюванн¤ Ї запо≠б≥ганн¤ руйн≥вному впливу в≥льного ц≥ноутворенн¤ на еконо≠м≥ку. ƒержава зд≥йснюЇ адм≥н≥стративний вплив через: вста≠новленн¤ ф≥ксованих ц≥н на найважлив≥ш≥ товари та послуги, застосуванн¤ граничних ц≥н або граничних коеф≥ц≥Їнт≥в њх п≥д≠вищенн¤, запровадженн¤ механ≥зму декларуванн¤ зм≥ни ц≥н, заморожуванн¤ ц≥н на певний терм≥н ≥ т. д.

≈коном≥чн≥ методи ƒ–≈

«астосуванн¤ економ≥чних метод≥в ƒ–≈ даЇ змогу створювати економ≥чн≥ умови, ¤к≥ спонукають суб'Їкт≥в ринку д≥¤ти в необ≠х≥дному дл¤ сусп≥льства напр¤м≥, вир≥шувати т≥ чи ≥нш≥ завданн¤ зг≥дно ≥з загальнодержавними та приватними ≥нтересами. –егулю≠ванн¤ за допомогою економ≥чних метод≥в даЇ змогу суб'Їктам ринку зберегти право на в≥льний виб≥р своЇњ повед≥нки.

≈коном≥чне регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ ≥нструментами ф≥с≠кальноњ, бюджетноњ, податковоњ, грошово-кредитноњ, амортиза≠ц≥йноњ та ≥нших напр¤мк≥в державноњ економ≥чноњ пол≥тики.

≤нструментами ф≥скальноњ пол≥тики Ї державн≥ закуп≥вл≥, ¤к≥ характеризують бюджетн≥ видатки, ≥ податки, ¤к≥ визначають бюджетн≥ доходи. ќтже, ≥снуЇ зв'¤зок м≥ж ф≥скальним, бюджет≠ним та податковим напр¤мками пол≥тики.

ƒержавн≥ закуп≥вл≥ зд≥йснюютьс¤ через механ≥зм державних замовлень, ¤кий передбачаЇ конкурсний в≥дб≥р виконавц≥в дер≠жавних замовлень, укладанн¤ контракт≥в, виробництво продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг), контроль, оплату продукц≥њ. ќбс¤ги державних закуп≥вель обумовлено державними потреба≠ми в продукц≥њ (роботах, послугах), можливост¤ми державного бюджету забезпечити ф≥нансуванн¤ та моделлю ф≥скальноњ пол≥≠тики. ¬ид≥л¤ють стимулюючу (експанс≥он≥стську) ф≥скальну пол≥≠тику, спр¤мовану на стимулюванн¤ виробництва через зб≥льшенн¤ державних закуп≥вель, та стримуючу (рестрикц≥йну), спр¤мовану на отриманн¤ виробництва.

” рамках бюджетноњ пол≥тики держава зд≥йснюЇ пр¤ме ф≥≠нансуванн¤ установ сектору загального державного управл≥нн¤, ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йних програм, обслуговуванн¤ державно≠го боргу. ¬итрати державного бюджету зд≥йснюютьс¤ також у таких формах, ¤к дотац≥њ, субсид≥њ, субвенц≥њ.

ѕодаткова пол≥тика застосовуЇтьс¤ дл¤ поповненн¤ держав≠них ф≥нансових ресурс≥в, а також дл¤ стимулюванн¤ економ≥чно≠го зростанн¤, науково-техн≥чного прогресу, зд≥йсненн¤ структурних перетворень, п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ в≥тчизн¤≠них виробник≥в. ѕодаткова пол≥тика реал≥зуЇтьс¤ за двома на≠пр¤мками Ч це, по-перше, визначенн¤ вид≥в податк≥в ≥ встанов≠ленн¤ податкових ставок та, по-друге, наданн¤ податкових п≥льг окремим суб'Їктам (особам) з метою впливу на ≥нвестиц≥йний кл≥мат та р≥вень грошових доход≥в населенн¤.

Ќин≥ в ”крањн≥ д≥Ї понад 30 закон≥в, ¤к≥ регламентують пор¤док обчисленн¤ та сплати р≥зних вид≥в податк≥в. ”сього передбачено 24 види загальнодержавних та 16 вид≥в м≥сцевих податк≥в, збор≥в ≥ в≥д≠рахувань. —истемний п≥дх≥д у податков≥й пол≥тиц≥ потребуЇ ство≠ренн¤ Їдиного податкового кодексу, спр¤мованого на стратег≥чн≥ ор≥Їнтири.

√рошово-кредитне регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ з метою впливу на грошову пропозиц≥ю. ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети центральний њ банк (в ”крањн≥ Ч Ќац≥ональний банк ”крањни) використовуЇ так≥ основн≥ ≥нструменти: грошова ем≥с≥¤, операц≥њ з державними ц≥н≠ними паперами на в≥дкритому ринку, зм≥на норми обов'¤зкових резерв≥в, ман≥пулюванн¤ обл≥ковою ставкою.

√рошова ем≥с≥¤ Ч це комплекс заход≥в центрального банку сто≠совно випуску в об≥г додаткових грошей, що зумовлюЇ зб≥льшенн¤ грошовоњ маси ≥ п≥двищенн¤ д≥ловоњ активност≥. ќднак надм≥рна ем≥с≥¤ здатна породжувати негативну екстернал≥ю Ч ≥нфл¤ц≥ю. ≈м≥с≥¤ належить до ≥нструмент≥в пр¤мого впливу, оск≥льки ем≥с≥Їю держава безпосередньо ЂвтручаЇтьс¤ї у ринок грошей.

ќперац≥њ з державними ц≥нними паперами пов'¤зан≥ з куп≥в≠лею або продажем державою ц≥нних папер≥в.  онтрагентами держави Ї комерц≥йн≥ банки, п≥дприЇмства, населенн¤. якщо необх≥дно зб≥льшити пропозиц≥ю грошей, центральний банк скуповуЇ ц≥нн≥ папери. ”насл≥док цього комерц≥йн≥ банки отримують гро≠ш≥, зб≥льшують своњ резерви ≥ мультипл≥кативно зб≥льшують грошову пропозиц≥ю. «воротний ефект настаЇ, коли центральний банк починаЇ продавати ц≥нн≥ папери.

«м≥на норми обов'¤зкових резерв≥в веде до таких насл≥дк≥в. «а п≥двищенн¤ резервноњ норми центральний банк знижуЇ грошовий мультипл≥катор ≥ завд¤ки цьому зменшуЇ прир≥ст грошовоњ про≠позиц≥њ. «а зниженн¤ резервноњ норми зростаЇ грошовий мульти≠пл≥катор, що зб≥льшуЇ прир≥ст грошовоњ пропозиц≥њ.

ћан≥пулюванн¤ обл≥ковою ставкою даЇ змогу центральному банков≥ регулювати попит комерц≥йних банк≥в на позички, а че≠рез них Ч на резерви банк≥вськоњ системи. ќбл≥кова ставка Ч це ц≥на позички, за ¤кою комерц≥йн≥ банки звертаютьс¤ до цент≠рального банку з метою зб≥льшенн¤ своњх резерв≥в. ¬она служить ор≥Їнтиром дл¤ банк≥вських процентних ставок. –≥вень останн≥х зумовлюЇ р≥вень попиту на кредити з боку суб'Їкт≥в ринку.

Ќайб≥льш результативним напр¤мком амортизац≥йноњ пол≥≠тики Ї механ≥зм прискореноњ амортизац≥њ. …ого запровадженн¤ даЇ змогу п≥дприЇмствам прогресивних галузей економ≥ки вже в перш≥ роки експлуатац≥њ машин ≥ устаткуванн¤ окупити б≥льшу частину њхньоњ вартост≥, накопичити в амортизац≥йному фонд≥ достатню к≥льк≥сть кошт≥в дл¤ дальшого ≥нвестуванн¤.

ѕропагандистськ≥ методи ƒ–≈

ѕропагандистськ≥ (морально-етичн≥) методи ƒ–≈ Ч це зверненн¤ держави до г≥дност≥, чест≥ й сов≥ст≥ людини (п≥дприЇмц¤, найма≠ного роб≥тника, державного службовц¤ ≥ т. ≥н.). ¬они включають за≠ходи вихованн¤, роз'¤сненн¤ ≥ попул¤ризац≥њ ц≥лей ≥ зм≥сту регулю≠ванн¤, засоби морального заохоченн¤ тощо. —уть цих метод≥в пол¤≠гаЇ в тому, щоб формувати й п≥дтримувати в людей певн≥ пере≠конанн¤, духовн≥ ц≥нност≥, моральн≥ позиц≥њ, психолог≥чн≥ настанови щодо д≥¤льност≥ держави.

ѕрикладами використанн¤ пропагандистських метод≥в Ї: ор≥Їн≠тац≥¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в ринку на ц≥л≥ та пр≥оритети державних макроеконом≥чних план≥в (програм); заклики державних орган≥в до п≥дприЇмц≥в, б≥знесмен≥в, труд¤щих, профсп≥лок, пол≥тичних парт≥й щодо дотриманн¤ ними певноњ л≥н≥њ повед≥нки; пол≥тична реклама, зустр≥ч≥ з виборц¤ми, участь у робот≥ об'Їднань за еконо≠м≥чними ≥нтересами з метою залученн¤ ≥нвестиц≥й, послабленн¤ економ≥чних вимог ≥ т. ≥н. ≈фективн≥сть морально-етичних метод≥в залежить в≥д належноњ орган≥зац≥њ пропагандистських акц≥й ≥ м≥ри дов≥ри людей до держави.

1	2

Ќазва: ћетоди державного регулюванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2552 прочитано)