јстроном≥¤, ав≥ац≥¤, космонавтика > Ќаш косм≥чний д≥м - «емл¤

Ќаш косм≥чний д≥м - «емл¤

Ќа зн≥мках, зроблених з великих висот, добре видно й особливост≥ глибинноњ будови «емл≥.  р≥зь шари сип≠ких поклад≥в н≥би просв≥чуЇ будова б≥льш глибоких гори≠зонт≥в земноњ кори. “ак≥ зн≥мки м≥ст¤ть принципово нову ≥нформац≥ю, що спри¤Ї ви¤вленню нових поклад≥в ко≠рисних копалин. «а допомогою цих зн≥мк≥в можна ви≠вчати й законом≥рност≥ великомасштабних геолог≥чних процес≥в.

“ак, наприклад, була ви¤влена велика к≥льк≥сть к≥льцевих структур з поперечником в≥д сотень метр≥в до 700 км. ќсобливо вони поширен≥ на щитах стародавн≥х платформ. ћожна припустити, що велик≥ к≥льцев≥ струк≠тури Ч це найдавн≥ш≥ розломи, що виникли на найб≥льш ранн≥х стад≥¤х розвитку земноњ кори, своЇр≥дн≥ душники, ¤к≥ з'Їднують поверхню «емл≥ з п≥дошвою л≥тосфери, де в основному акумулюЇтьс¤ внутр≥шн¤ енерг≥¤ нашоњ планети.

Ќе доводитьс¤ сумн≥ватис¤ в тому, що дл¤ подальшо≠го вивченн¤ «емл≥ знадобитьс¤ поЇднанн¤ наземних ≥ косм≥чних метод≥в досл≥дженн¤.

ƒещо заб≥гаючи наперед, зазначимо, що у вивченн≥ «емл≥ й ≥нших планет —он¤чноњ системи наука йшла протилежними шл¤хами. «емлю ми вивчали спочатку безпосередньо Ђзблизькаї, а пот≥м перейшли до њњ ди≠станц≥йних досл≥джень за допомогою косм≥чних апара≠т≥в. ѕланети ж, навпаки, спочатку вивчались дистанц≥й≠ними астроном≥чними методами, а останн≥ми роками завд¤ки розвитку косм≥чноњ техн≥ки з'¤вилас¤ можли≠в≥сть њх безпосереднього вивченн¤.

≤ в тому ≥ в ≥ншому випадку застосуванн¤ нового способу досл≥дженн¤ дало можлив≥сть здобути надзви≠чайно ц≥нну додаткову ≥нформац≥ю, розширило у¤вленн¤ про ц≥ небесн≥ т≥ла.

Ћюдина ≥ природа. ¬заЇмозалежн≥сть властивостей орган≥зму людини й тварин ≥ навколишнього середовища захисники рел≥г≥њ по¤снюють на¤вн≥стю доц≥льного Ђбо≠жественного плануї, божественною гармон≥Їю всього ≥снуючого. Ќасправд≥ ж спостережувана нами узгодже≠н≥сть властивостей природи ≥ житт¤ ц≥лком може бути по¤снена без допомоги надприродних сил. ÷¤ узгодже≠н≥сть Ч результат тривалоњ взаЇмод≥њ р≥зноман≥тних про≠цес≥в, що в≥дбуваютьс¤ у нежив≥й природ≥ ≥ живих орга≠н≥змах.

Ћюдина Ч частка природи, њњ породженн¤. як розум≠на ≥стота вона формувалас¤ прот¤гом багатьох покол≥нь, у певних зовн≥шн≥х умовах. ” цих умовах в≥дбувалас¤ й розвивалас¤ ≥ њњ практична д≥¤льн≥сть.

ўо ж ¤вл¤ють собою ф≥зичн≥ умови, ¤к≥ людство д≥≠стало Ђу спадокї в≥д природи? ÷≥ умови добре в≥дом≥, та все ж коротко нагадаЇмо њх.

Ќаш косм≥чний д≥м Ч «емл¤ Ч трет¤ за в≥дстанню в≥д —онц¤ планета —он¤чноњ системи. ¬она рухаЇтьс¤ по майже кругов≥й орб≥т≥ довкола денного св≥тила на серед≠н≥й в≥дстан≥ близько 150 млн. км в≥д нього. «емл¤ Ч ве≠летенське кул¤сте т≥ло поперечником близько 12800 км ≥ масою близько 6 Х 1024 кг. «авд¤ки т¤ж≥нню «емл¤

утримуЇ довкола себе атмосферну оболонку, що с¤гаЇ у висоту близько 1000 км ≥ поступово переходить у без≠пов≥тр¤ний косм≥чний прост≥р.

ƒо складу атмосфери входить близько 21 % кисню, життЇво необх≥дного дл¤ людини ≥ тварин. ÷¤ к≥льк≥сть кисню п≥дтримуЇтьс¤ в результат≥ процесу фотосинтезу, що в≥дбуваЇтьс¤ п≥д д≥Їю сон¤чного св≥тла в зеленому листку рослин ≥ водорост¤х, а також завд¤ки життЇд≥¤ль≠ност≥ де¤ких вид≥в бактер≥й ≥ м≥кроб≥в.

¬ атмосфер≥ «емл≥ Ї шар озону, ¤кий в≥д≥граЇ надзви≠чайно важливу роль дл¤ всього живого, оск≥льки в≥н затримуЇ згубне дл¤ житт¤ ультраф≥олетове випром≥ненн¤ —онц¤.

јтмосфера в≥д≥граЇ ≥стотну роль ≥ в п≥дтриманн≥ теплового балансу планети, бо поглинаЇ значну частину випром≥нюванн¤ «емл≥, не даючи йому виходити в ко≠см≥чний прост≥р.

Ќадзвичайно важливе значенн¤ дл¤ ≥снуванн¤ житт¤ на «емл≥ маЇ й г≥дросфера Ч водна оболонка нашоњ пла≠нети. ¬ода входить до складу живоњ кл≥тини, живоњ речовини. —аме у водному середовищ≥ в≥дбуваютьс¤ т≥ б≥ох≥м≥чн≥ реакц≥њ, ¤к≥ становл¤ть сутн≥сть житт¤.

«авд¤ки пост≥йному нахилу ос≥ обертанн¤ «емл≥ до площини њњ орб≥ти на наш≥й планет≥ ≥снують р≥зн≥ кл≥≠матичн≥ по¤си ≥ зм≥нюютьс¤ пори року. « добовим обер≠танн¤м пов'¤зана ≥ на¤вн≥сть у «емл≥ досить сильного магн≥тного пол¤, що створюЇ нездоланний бар'Їр дл¤ зар¤джених частинок р≥зних косм≥чних випром≥нювань, ¤к≥ мають негативну б≥олог≥чну д≥ю.

“акими е т≥ основн≥ ф≥зичн≥ умови, на тл≥ ¤ких про≠ходив розвиток ≥ становленн¤ житт¤ на «емл≥, формуван≠н¤ людини.

Ѕоротьба за ≥снуванн¤ ≥ природний доб≥р спричини≠лис¤ до того, що в структур≥ й будов≥ живих орган≥зм≥в в≥дбилис¤ зовн≥шн≥ умови. ≤накше кажучи, м≥ж власти≠вост¤ми живих орган≥зм≥в й навколишн≥м середовищем

≥снуЇ т≥сний взаЇмозв'¤зок. «окрема, б≥льш≥сть особли≠востей людини ≥ тварин визначен≥ такими ф≥зичними умовами косм≥чного пор¤дку, ¤к сила т¤ж≥нн¤, швид≠к≥сть добового обертанн¤ «емл≥, склад випром≥нюванн¤ —онц¤ тощо. ƒ≥¤ вс≥х цих фактор≥в позначаЇтьс¤ на будов≥ к≥ст¤ка людини ≥ тварин, дихального апарату й системи кровооб≥гу, на будов≥ орган≥в чутт¤ й цен≠тральноњ нервовоњ системи.

“ак, наприклад, д≥¤ сили земного т¤ж≥нн¤ зумовила оптимальн≥ розм≥ри живих ≥стот, що насел¤ють суход≥л. ” вод≥ ж, де д≥¤ сили земного т¤ж≥нн¤ певною м≥рою компенсуЇтьс¤ виштовхувальною силою, живуть ≥ б≥ль≠ш≥ тварини. Ќаприклад, де¤к≥ екземпл¤ри кит≥в дос¤га≠ють у довжину близько 33 м ≥ важать понад 1600 кЌ. Ќа суш≥ под≥бн≥ чудовиська були б занадто неповороткими ≥ навр¤д чи змогли б ≥снувати.

≤нший приклад: в≥домо, що в сон¤чному св≥тл≥ най≠б≥льша енерг≥¤ припадаЇ на випром≥нюванн¤ з довжиною хвил≥ 555 нм (жовто-зелена частина спектра). ≤ в≥дпо≠в≥дно до цього око людини ви¤вл¤Їтьс¤ найчутлив≥шим саме до жовто-зеленого кольору.

 осм≥чн≥ Ђобставиниї визначили й Ђритмиї в життЇ≠д≥¤льност≥ живих орган≥зм≥в. “ак, наприклад, життЇвий цикл найпрост≥шого однокл≥тинного орган≥зму Ч аме≠би Ч триваЇ 24 год, тобто добу. « цього часу амеба 20 год росте, а 4 год припадаЇ на п≥дготовку кл≥тини до под≥лу ≥ на сам под≥л.

ѕерел≥тн≥ птахи зд≥йснюють польоти в строго визна≠чен≥ пер≥оди року.

ћожна також припускати, що й псих≥ка людини, ≥ њњ життЇздатн≥сть ¤коюсь м≥рою склалис¤ п≥д впливом тих ф≥зико-астроном≥чних умов, ¤к≥ ≥снують на наш≥й пла≠нет≥.

«емл¤ ≥ збереженн¤ навколишнього середовища. ќдн≥Їю з основних причин, що породили рел≥г≥йн≥ у¤в≠ленн¤ про св≥т, було безсилл¤ наших предк≥в перед природою. ј в сучасну епоху одним з фактор≥в, що спри¤Ї в≥дтворенню рел≥г≥йних погл¤д≥в, Ї страх перед можли≠вими небезпеками ≥ р≥зного роду кризовими ситуац≥¤ми, ¤к≥ загрожують людству. Ќев≥ра у можливост≥ людського сусп≥льства, у можливост≥ науки породжуЇ у де¤ких людей, особливо у крањнах кап≥тал≥зму, ≥люзорн≥ над≥њ на втручанн¤ не≥снуючих надприродних сил, н≥бито здат≠них так≥ небезпеки в≥двернути.

ќдн≥Їю з проблем, ¤ка постала перед сучасною люди≠ною, Ї еколог≥чна проблема.

ѕриродн≥ ресурси нашоњ планети обмежен≥, а можли≠вост≥ природного навколишнього середовища не безкрањ. “им часом практичн≥ потреби людства швидко зроста≠ють, продуктивн≥ сили бурхливо розвиваютьс¤, а отже, розширюютьс¤ й масштаби використанн¤ земних ба≠гатств. ” зв'¤зку з цим виникаЇ ц≥ла низка гострих проблем, ¤к≥ мають першор¤дне значенн¤ дл¤ всього людства: чи вистачить продовольчих ресурс≥в, щоб про≠годувати дедал≥ зростаючу к≥льк≥сть населенн¤ нашоњ планети? „и зможе людство в умовах триваючого зростанн¤ продуктивних сил ≥ чисельност≥ населенн¤ усп≥шно боротис¤ ≥з забрудненн¤м ≥ знищенн¤м навко≠лишнього середовища? „им зам≥нити нафту, газ, вуг≥л≠л¤, а також ≥нш≥ корисн≥ копалини, запаси ¤ких обме≠жен≥ ≥ рано чи п≥зно вичерпаютьс¤? як запоб≥гти можливим глобальним зм≥нам кл≥мату внасл≥док вид≥≠ленн¤ в атмосферу промисловими п≥дприЇмствами вели≠коњ к≥лькост≥ теплоти й вуглекислого газу? як, нарешт≥, задовольнити безперервно зростаюч≥ енергетичн≥ потреби людства?

Ѕагато буржуазних учених Ч соц≥ологи, екологи, ф≥≠лософи, економ≥сти Ч мають досить песим≥стичну точку зору. ¬они вбачають чи не Їдиний вих≥д у тому, щоб взагал≥ припинити вс¤кий розвиток земноњ цив≥л≥зац≥њ, зростанн¤ виробництва ≥ споживанн¤, запоб≥гти подаль≠шому зб≥льшенню населенн¤.

ЌемаЇ н≥чого дивного в тому, що такий крайн≥й пе≠сим≥зм засмучуЇ де¤ких людей, штовхаючи њх у примар≠ний св≥т рел≥г≥йних над≥й. “им б≥льше, що конкретн≥ рекомендац≥њ з практичного зд≥йсненн¤ згаданих вище заход≥в нер≥дко мають во≥стину страх≥тливий характер. ќсь що пише, наприклад, в одн≥й ≥з своњх статей аме≠риканський еколог ƒж. ’арден: Ђяк же ми можемо допомогти т≥й чи ≥нш≥й крањн≥ уникнути перенаселенн¤? ќчевидно, найг≥рше, що ми можемо зробити,Ч це посла≠ти туди продовольство... јтомн≥ бомби зробили б кращу справуї.

Ќасправд≥ ж ситуац≥¤ не така безвих≥дна. Ђќбс¤г кожного з нев≥дновлюваних природних ресурс≥в «емл≥,Ч писав академ≥к 6.  . ‘едоров,Ч неминуче обмежений ≥ в м≥ру використанн¤ скорочуЇтьс¤. “акож скорочуЇтьс¤ можлив≥сть дл¤ використанн¤ частки природних ресур≠с≥в, що в≥дновлюютьс¤,Ч пр≥сноњ води, кисню в атмосфе≠р≥, л≥су, риби в океан≥ ≥ т. п. ѕроте можливост≥ задово≠ленн¤ потреб людини залежать не т≥льки в≥д на¤вност≥ та обс¤гу в≥дпов≥дного природного ресурсу, але й в≥д способ≥в виробництва. —л≥д враховувати сп≥вв≥дношенн¤ к≥лькох одночасно триваючих процес≥в. —короченн¤ запа≠с≥в природних багатств Ч нафти, вуг≥лл¤, л≥су ≥ т. д.Ч лише один з них. ƒругий Ч зростанн¤ ефективност≥ ви≠користанн¤ ресурс≥в. “рет≥й Ч систематичне розкритт¤ в результат≥ науково-техн≥чного прогресу принципово нових можливостей задоволенн¤ основних потреб людиниї

”же зараз значна частка електричноњ енерг≥њ вироб≠л¤Їтьс¤ на атомних електростанц≥¤х за рахунок викори≠станн¤ ланцюговоњ реакц≥њ самочинного под≥лу важких елемент≥в. ѕри цьому запаси Ђ¤дерного пальногої практично необмежен≥, оск≥льки створено реактори, в проце≠с≥ роботи ¤ких в≥дтворюЇтьс¤ нове ¤дерне паливо.

Ќа п≥дход≥ й принципово новий тип енергетичних установок Ч керован≥ термо¤дерн≥ реактори. ¬они здатн≥ в доступному дл¤ огл¤ду майбутньому повн≥стю забез≠печити потреби людства в енерг≥њ. “им б≥льше, що пали≠вом дл¤ них може бути звичайна морська вода.

1	2

Ќазва: Ќаш косм≥чний д≥м - «емл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1060 прочитано)