ƒержавне регулюванн¤ > ќсобливост≥ податковоњ системи ‘ранц≥њ

«емельн≥ доходи.
« загального доходу виключаютьс¤:

15% при оренд≥ будинк≥в ≥ 10% при оренд≥ земл≥;

витрати, зв'¤зан≥ з≥ зм≥стом будинк≥в;

суми податку на будинки ≥ земл≥.

ƒоходи в≥д оборотного кап≥талу.
«меншуютьс¤ на:

витрати по оплат≥ послуг банку, ¤кщо в≥н веде справи по акц≥¤х;

16 000 франк≥в - дл¤ стимулюванн¤ др≥бних власник≥в акц≥й.

Ќе обкладаЇтьс¤ сума доход≥в в≥д в≥дсоток по вкладах на ощадкнижку до 60 000 франк≥в.

ƒоходи в≥д перепродажу. ѕод≥л¤ютьс¤ на доходи в≥д перепродажу (1) будинк≥в ≥ в≥д перепродажу (2) акц≥й ≥ зменшуютьс¤: (1) на ≥нфл¤ц≥ю, 5% знижку в р≥к дл¤ захисту в≥д спекул¤ц≥њ, через 20 рок≥в знижка дос¤гаЇ 100%. якщо продаЇтьс¤ власний чи будинок квартира, у ¤к≥й власник проживав, то доход не обкладаЇтьс¤. ƒоходи в≥д продажу нерухомого майна враховуютьс¤ т≥льки, ¤кщо сума продаж≥в б≥льш 290 000 франк≥в. (2) доходи ≥ втрати по акц≥¤х сальдуютьс¤. „ист≥ втрати можуть бути в≥днесен≥ на майбутн≥й доход, але не б≥льш, н≥ж на 5 рок≥в. ƒоходи в≥д перепродажу ц≥нних папер≥в можуть обкладатис¤, на виб≥р платника, постачанн¤ 16% ≥ не включатис¤ в загальний розрахунок.

ƒоходи в≥д промисловоњ д≥¤льност≥ не ј“. « виторгу виключають витрати на виробництво ≥ продаж. ƒал≥ зд≥йснюють розрахунок у залежност≥ в≥д величини обороту: а) ¤кщо оборот менше 500 000 франк≥в у р≥к, комерсанти передають зведенн¤, ≥ податкова служба сама вираховуЇ суму податку. ” цьому випадку веденн¤ бухобл≥ку необов'¤зково; б) ¤кщо оборот б≥льш 500 000 франк≥в, п≥дприЇмц≥ сам≥ ведуть розрахунки. ≤ндив≥дуальн≥ комерц≥йн≥ п≥дприЇмства можуть одержувати 20% знижку, ¤кщо вони Ї членами управл≥нського центра, що затверджуЇтьс¤ державою ≥ Ї гарантом в≥дсутност≥ мах≥нац≥й.

Ќекомерц≥йн≥ доходи. “ут правила обкладанн¤ аналог≥чн≥ правилам дл¤ обкладанн¤ оплати по прац≥. ¬итрати перев≥р¤ютьс¤. √онорари менш 175 000 франк≥в мають п≥льги. 20% знижка надаЇтьс¤ вступившим в управл≥нський центр.

—≥льськогосподарськ≥ доходи. ≤снуЇ три способи њхнього обкладанн¤:

¤кщо доход менш 500 000 франк≥в на один платника, то надаютьс¤ колективн≥ п≥льги. ” даному випадку податкова служба сама вважаЇ чистий доход з одного га по рег≥он≥;

доходи в≥д 500 000 - 750 000 франк≥в. ќподатковуваний доход визначаЇ платник ¤к р≥зницю м≥ж виторгом ≥ витратами;

¤кщо доходи вище 750 000 франк≥в, то тут застосовуютьс¤ правила обкладанн¤ доход≥в не ј“. —ума доход≥в кожноњ ≥з семи категор≥й представл¤Ї чистий доход. ƒл¤ розрахунку податку чистий доход родини розпод≥л¤Їтьс¤ на частин≥ в такий спос≥б: холост¤к -1 частина, чолов≥ки - 2 частини, одна дитина - 0,5 частини додатково, дв≥ дитини - 1 частина додатково, три дитини - 2 частини додатково.

ѕот≥м визначаЇтьс¤ податок по в≥дпов≥дним ставках на кожну частину. «агальний розм≥р податку виходить при додаванн≥ сум податку. ‘ранцузький прибутковий податок ¤вл¤Ї собою зовс≥м в≥дм≥нне в≥д рос≥йського податку ¤вище. «начн≥ розходженн¤ порозум≥ваютьс¤ його сутн≥стю, що пол¤гаЇ не в залученн≥ кошт≥в у бюджет у максимальному обс¤з≥, а в першу чергу в проведенн≥ визначеноњ соц≥альноњ пол≥тики. ≤ з цього погл¤ду в≥н ¤вл¤Ї собою досить ефективний ≥нструмент. якщо говорити про його пр¤мий внесок у бюджет, в≥н нижче, н≥ж у –ос≥њ й в ≥нших крањнах. ÷е порозум≥ваЇтьс¤ його структурою, що враховуЇ майже ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ платника. јле його непр¤мий внесок у зб≥льшенн¤ добробуту крањни, можливо, вище. √овор¤чи про гармон≥зац≥ю податковоњ системи, потр≥бно в≥дзначити, що наст≥льки специф≥чний податок буде дуже важко перетворити. ” даному випадку в≥н наст≥льки зв'¤заний ≥з французьким сусп≥льством, пол≥тикою ≥ людьми, що тут необх≥дний ретельно зважений п≥дх≥д до можливих спроб ун≥ф≥кац≥њ.

ѕодаток на акц≥онерн≥ товариства.

„астка податку на прибуток ј“ у сусп≥льств≥ сум≥ податкових надходжень складаЇ 10% ≥ маЇ тенденц≥ю до зниженн¤. ÷е зв'¤зано з пост≥йним зниженн¤м ставки. ƒаний податок застосовуЇтьс¤ т≥льки до ј“. ƒоход юридичних ос≥б, що не Ї ј“, обкладаЇтьс¤ за правилами оподатковуванн¤ ф≥зичних ос≥б. ј“ обкладаютьс¤ не залежно в≥д виду в≥дпов≥дальност≥. ќб'Їктом обкладанн¤ виступаЇ чистий доход по ус≥х видах д≥¤льност≥. ќподатковуваний прибуток визначаЇтьс¤ за даними бухобл≥ку шл¤хом в≥драхуванн¤ з виторгу в≥д продажу поточних витрат. —тавка складаЇ 39% до суми оподатковуваного доходу ≥ 42%, ¤кщо цей доход йде на виплату див≥денд≥в, а не на розвиток. —плата зд≥йснюЇтьс¤ п'¤ть раз≥в у р≥к: чотири рази - авансов≥ платеж≥ за спец≥альною формою, виход¤чи з даних минулого року, п'¤тий - за фактичними результатами за р≥к на основ≥ декларац≥њ. ¬ ‘ранц≥њ ≥снуЇ податок на ј“, що мають самост≥йн≥ ф≥л≥њ. ¬≥н обумовлений правилом повноњ в≥дпов≥дальност≥ ф≥л≥њ ф≥рми за к≥нцевий результат. ¬≥дпов≥дно до цього правила доход кожноњ ф≥л≥њ ф≥рми обкладаЇтьс¤ окремо незалежно в≥д результат≥в у ц≥лому по ф≥рм≥. « 1988 р. ф≥рми одержали право платити податок ≥з сальдо доход≥в ≥ втрат по своњх ф≥л≥¤х. ÷е право д≥Ї дл¤ ф≥рм, що волод≥ють не менш 95% акц≥й ф≥л≥њ. ƒл¤ знову утворених ј“ ≥снують визначен≥ п≥льги. ƒоходи таких ј“ п≥льгуютьс¤ прот¤гом п'¤ти рок≥в. ” залежност≥ в≥д часу ≥снуванн¤ знижки зм≥нюютьс¤: дл¤ ј“ в≥ком 2 роки знижка 100%, 3 роки - 75%, 4 роки - 50%, 5 рок≥в - 25%, 6 ≥ б≥льш рок≥в - 0%. «битков≥ п≥дприЇмства, ј“ ≥ не ј“, плат¤ть податок виход¤чи з обс¤гу товарооб≥гу: податок у 4 тис¤ч≥ франк≥в при оборот≥ менш 1 млн. франк≥в, 6 тис. франк≥в при оборот≥ в≥д 1 до 2 млн. франк≥в, 8500 франк≥в при оборот≥ в≥д 2 до 5 млн. франк≥в, 11500 франк≥в при оборот≥ 5-10 млн. франк≥в, 17000 франк≥в при оборот≥ вище 10 млн. франк≥в.

≤нш≥ особливост≥ французького оподатковуванн¤.

ѕодатковий авуар. явл¤Ї собою компенсац≥ю подв≥йного оподатковуванн¤ власник≥в акц≥й, що обкладаютьс¤ прибутковим податком ¤к ф≥зичн≥ особи з доход≥в в≥д див≥денд≥в ≥ також обкладаЇтьс¤ податком доход ј“. –озм≥р податкового авуара дор≥внюЇ половин≥ вартост≥ див≥денд≥в, що розпод≥л¤ютьс¤. —тимулюванн¤ росту вкладень у науку. ѕередбачаютьс¤ податков≥ кредити в розм≥р≥ 50% в≥д щор≥чного приросту вкладень на Ќ≤ќ –. ѕри зниженн≥ вкладень податок зростаЇ на 50% в≥д суми зменшенн¤. Ќедол≥к: ризик утрати доход≥в при зменшенн≥ ≥нвестиц≥й у Ќ≤ќ – по об'Їктивних причинах. « 1988 р. в≥дбулис¤ позитивн≥ зм≥ни: базою в≥дл≥ку приросту вкладень служить не попередн≥й р≥к, а р≥к у ¤кий ц≥ вкладенн¤ були менше поточного. ќподатковуванн¤ доход≥в в≥д перепродажу майна. –≥зниц¤ м≥ж продажною ≥ покупною ц≥ною ¤вл¤Ї собою базу обкладанн¤. ƒо нењ застосовуютьс¤ дв≥ р≥зн≥ ставки: 1) 42%, ¤кщо акт продажу в≥дбувс¤ прот¤гом двох рок≥в волод≥нн¤; 2) 15%, ¤кщо акт продажу в≥дбувс¤ п≥сл¤ двох рок≥в волод≥нн¤. ¬итрати на профес≥йну п≥дготовку. « 1988 р. в≥д оподатковуванн¤ зв≥льн¤ютьс¤ 25% в≥д суми приросту витрат на профес≥йну п≥дготовку. ѕ≥дприЇмство може бути ц≥лком зв≥льнене в≥д оподатковуванн¤ витрат на п≥дготовку кадр≥в у районах з високим р≥внем безроб≥тт¤. —тимулюванн¤ експорту. ѕр¤мий механ≥зм п≥льг в≥дсутн≥й, тому що це суперечило б √ј““. ™ п≥льги дл¤ ф≥рм, що створюють ф≥л≥њ за кордоном. ‘≥рма маЇ право в≥дкладати прот¤гом шести рок≥в витрати на ризик до складу витрат майбутн≥х пер≥од≥в, що веде до зменшенн¤ розм≥р≥в оподатковуванн¤. ѕот≥м, у наступна 6 рок≥в ц¤ знижка компенсуЇтьс¤ держав≥. ѕ≥дприЇмство, що експортуЇ продукц≥ю, може одержати дотац≥ю.

–ег≥ональн≥ питанн¤ оподатковуванн¤.

јдм≥н≥стративно-територ≥альна структура ‘ранц≥њ включаЇ 22 рег≥ону, 95 департамент≥в ≥ 36 000 комун. ÷е визначаЇ на¤вн≥сть р≥зних бюджет≥в ≥ джерел њхн≥х надходжень. ƒо пр¤мих м≥сцевих податк≥в в≥днос¤тьс¤: один податок на п≥дприЇмства (податок на профес≥ю) ≥ три податки на родину (на житло, на землю ≥ на будинки). „астка податк≥в у м≥сцевому бюджет≥ - 40%, дотац≥њ держави - 30%, ≥нш≥ 30% - власн≥ надходженн¤ ≥ позики. ќсновне джерело податкових надходжень м≥сцевих бюджетах (43%) - податок на профес≥ю, що сплачуЇтьс¤ вс≥ма п≥дприЇмствами. Ѕаза податку - варт≥сть будинк≥в, споруджень, машин, устаткуванн¤ ≥ фонд з/п. –озраховуЇтьс¤ в такий спос≥б:

варт≥сть будинку: 8% в≥д перв≥сноњ вартост≥, щор≥чно робитьс¤ переоц≥нка;

варт≥сть устаткуванн¤ ≥ майна: 16% в≥д перв≥сноњ вартост≥, 18% в≥д фонду оплати прац≥.

” залежност≥ в≥д економ≥чноњ кон'юнктури держава може компенсувати п≥дприЇмству частина податку двома методами: 1) на пр¤му компенсують комун≥ скороченн¤ виплат п≥дприЇмства; 2) компенсац≥¤ виплачуЇтьс¤ п≥дприЇмству, а п≥дприЇмство вносить повний податок.  омуни дл¤ створенн¤ робочих м≥сць можуть чи зменшити скасувати цей податок дл¤ конкретного п≥дприЇмства. ѕодаток на профес≥ю не зв'¤заний з результатами д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, у визначен≥й мер≥ стримуЇ ≥нвестиц≥њ в основн≥ засоби, обмежуЇ прир≥ст чисельност≥ зайн¤тих, у зв'¤зку з чим ≥ критикуЇтьс¤. “ри податки на семью сплачують ус≥ проживаюч≥ на територ≥њ м≥сцевого органа керуванн¤.  ожна комуна голосуЇ за своњ ставки податку. ѕодаток на будинки ≥ буд≥вл≥, в основ≥ ¤кого њхн¤ варт≥сть, сплачуЇтьс¤ ус≥ма власниками цього виду власност≥. ¬≥н вноситьс¤ по диференц≥йованих ставках у бюджет комуни (велика частина), департаменту (0,5 внеску в комуну) ≥ рег≥ону (3% в≥д ставки комуни). Ѕазою розрахунку податку на житл≥ Ї оц≥нка житлового фонду (проводилас¤ в 70 роц≥). ¬ид≥л¤ють 8 категор≥й житла. ѕодаток складаЇтьс¤ з тарифу за один кв. метр, надбавок за додатков≥ зручност≥ ≥ поправочний коеф≥ц≥Їнт, зв'¤заного з територ≥альним розташуванн¤м. ” крањн≥ нараховуЇтьс¤ 25 млн. чолов≥к - платник≥в цього податку. Ѕлизько 20% з них одержують державну допомогу на оплату цього податку шл¤хом зниженн¤ прибуткового податку. ѕодаток на землю плат¤ть ус≥ землевласники. Ѕаза розрахунку - оц≥нка вартост≥ 1 га чи земл≥ можлива варт≥сть орендноњ плати. ћ≥сцев≥ податки виконують перерозпод≥льн≥ функц≥њ, однак бюджети кожноњ територ≥альноњ одиниц≥ незалежний друг в≥д друга. ћ≥сцеве керуванн¤ маЇ обмеженн¤. —туп≥нь вол≥ в прийн¤тт≥ р≥шень базуЇтьс¤ на законних актах по оподатковуванню ≥ директив республ≥канських ≥ рег≥ональних орган≥в. —амоф≥нансуванн¤ рег≥он≥в засноване на принцип≥ бюджетноњ р≥вноваги, тобто м≥сцевий бюджет не може бути прийн¤тий з чи деф≥цитом надлишком. “ому первинним у бюджетному плануванн≥ рег≥он≥в Ї визначенн¤ витрат. ѕерерозпод≥л засоб≥в м≥ж комунами зд≥йснюЇтьс¤ департаментами, а з держбюджету вид≥л¤ютьс¤ ц≥льов≥ субсид≥њ дл¤ вир≥внюванн¤ економ≥чного становища окремих територ≥й. ƒопомога держави зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом наданн¤ п≥льг по сплат≥ податк≥в.

1	2	3

Ќазва: ќсобливост≥ податковоњ системи ‘ранц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1867 прочитано)