ƒержавне регулюванн¤ > ќсобливост≥ податковоњ системи ‘ранц≥њ
ћ≥жнародн≥ податков≥ угоди ‘ранц≥њ —еред крањн-член≥в ™— ‘ранц≥¤ займаЇ друге м≥сце п≥сл¤ ¬еликобритан≥њ по числу м≥жнародних податкових угод - 89 угод за станом на 96 р≥к. ÷ей факт говорить про значну ≥нтеграц≥ю крањни в м≥жнародн≥ податков≥ в≥дносини ≥ про усв≥домленн¤ нею необх≥дност≥ максимально можливоњ ун≥ф≥кац≥њ податкових систем крањн св≥ту. –озгл¤даючи податков≥ угоди ‘ранц≥њ в територ≥альному аспект≥, можна вид≥лити три рег≥они основних економ≥ко-пол≥тичних ≥нтерес≥в крањни. Ќасамперед, це розвит≥ крањни ™вропи, —Ўј ≥ япон≥¤. ѕо числу угод з ними (27) ‘ранц≥¤ займаЇ 2-≥ м≥сце в ™—. ѕо 24 м≥жнародних податков≥ угоди ‘ранц≥¤ маЇ з крањнами јфрики ≥ з крањнами јз≥њ. —еред крањн - член≥в ™— це кращий показник. ћожна припустити, що цей факт обумовлений не т≥льки економ≥чною доц≥льн≥стю, але й ≥сторичними особливост¤ми в≥дносин ‘ранц≥њ з цими рег≥онами. ўо стосуЇтьс¤ Ћатинськоњ јмерики ≥ держав арибського басейну, те ‘ранц≥¤ маЇ угоди т≥льки з 7 з них (4-о≥ м≥сце в ™—). ¬≥дносну незац≥кавлен≥сть ‘ранц≥¤ також ви¤вл¤Ї ÷ентральн≥й ≥ —х≥дн≥й ™вроп≥, маючи лише 7 угод з державами цього рег≥ону. ‘ранц≥¤ ≥ –ос≥¤ п≥дписали конвенц≥ю про усуненн¤ подв≥йного оподатковуванн¤. ќстанн≥й вар≥ант њњ був п≥дписаний у ѕарижев≥ 26.11.96. ≥ набрав сили 1.01.2000. ƒо цього крањни обходилис¤ б≥льш лакон≥чною угодою в≥д 4.10.85. ѕерша угода м≥ж ‘ранц≥Їю ≥ –ос≥Їю було п≥дписано в 1970 роц≥. ¬оно ≥ наступна угода припинили свою д≥ю з вступом у силу нового 1.01.2000 року. ¬исновок ѕодаткова система ‘ранц≥њ ¤вл¤Ї собою дуже своЇр≥дну сукупн≥сть податк≥в ≥ збор≥в. ¬она формувалас¤ багато дес¤тил≥ть, в≥дбиваючи ≥сторичн≥ ≥ культурн≥ особливост≥ крањни. ¬ даний час система маЇ стаб≥льн≥сть у в≥дношенн≥ перел≥ку ст¤гнутих податк≥в ≥ збор≥в, правил њхнього застосуванн¤. —тавки ж податк≥в щор≥чно перегл¤даютьс¤ з урахуванн¤м економ≥чноњ ситуац≥њ ≥ напр¤мку економ≥ко-соц≥альноњ пол≥тики держави. —еред головних рис французькоњ податковоњ системи варто було б вид≥лити так≥, ¤к соц≥альна спр¤мован≥сть, перевага непр¤мих податк≥в, особлива роль прибуткового податку, обл≥к територ≥альних аспект≥в, гнучк≥сть системи в сполученн≥ з≥ строг≥стю, широка система п≥льг ≥ знижок, в≥дкрит≥сть дл¤ м≥жнародних податкових угод. –озгл¤даючи податкову систему ‘ранц≥њ в пор≥вн¤нн≥ з рос≥йськоњ, можна говорити про њњ б≥льшу ефективн≥сть. Ѕагато хто њњ достоњнства майже дзеркально проектуютьс¤ в область проблем рос≥йськоњ податковоњ системи: слабкий територ≥альний аспект, низьке збиранн¤, слабко виражен≥ соц≥альн≥ функц≥њ, суперечлив≥сть багатьох податк≥в. јле тут варто враховувати пер≥од часу, прот¤гом ¤кого розвивалис¤ системи. –ос≥йська податкова система т≥льки формуЇтьс¤. ѓњ переваги в т≥м, що у власному розвитку вона може використовувати досв≥д багатьох крањн св≥ту. ≤ французький досв≥д також був би корисний. —еред рис, ¤к≥ можна запозичити у французькоњ податковоњ системи, ¤ б у першу чергу назвав соц≥альну спр¤мован≥сть ≥ територ≥альний аспект. –озгл¤даючи податки ‘ранц≥њ в м≥жнародному аспект≥, можна в≥дзначити значна к≥льк≥сть м≥жнародних податкових угод. ѕри вс≥й самобутност≥ своЇњ системи крањна прагне до зближенн¤ з податковими системами ≥нших крањн св≥ту. ÷е Ї позитивною тенденц≥Їю в контекст≥ св≥товоњ податковоњ гармон≥зац≥њ. —писок використаноњ л≥тератури: У ¬≥сник податковоњ служби ”крањниФ є30 серпень 1999 року . ќ. Ќ≥дзельська: У ѕодаткова система в Ќ≥меччин≥ У (с. 46). У ¬≥сник податковоњ служби ”крањни У є33 . вересень 1999 року ќ. Ќ≥дзельська : У —истема оподаткуванн¤ у ‘ранц≥њФ (с. 66). У ¬≥сник податковоњ служби ”крањни У є 4, с≥чень 2000 року ќ . Ќ≥дзельська У ѕодаткова система Ўвец≥њ У (с. 58). У ‘≥нанси ”крањни У є 12 , грудень 1996 року ќ. ћ. ќл≥йник : У –еформа податковоњ системиФ (с. 80). У ‘≥нанси ”крањни Ує3 , березень 2000 року ¬довиченко ћ. ≤. У ѕодаткове регулюванн¤ : досв≥д —Ўј ≥ його використанн¤ У (с.59).
Ќазва: ќсобливост≥ податковоњ системи ‘ранц≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1867 прочитано) |