ƒержавне регулюванн¤ > —истема цив≥льного права ”крањни

6) договори про сп≥льну д≥¤льн≥сть (установчий догов≥р, угоди про науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво тощо).

«розум≥ло, що нав≥ть у межах кожноњ окремоњ групи дого≠вор≥в даЇтьс¤ лише приблизний перел≥к де¤ких вид≥в догово≠р≥в, бо в≥дпов≥дно до ч. 2 ст. 4 ÷  ”крањни Уцив≥льн≥ права та обов'¤зки виникають ¤к з угод (договор≥в), передбачених за≠коном, так ≥ з угод, ¤к≥ хоч ≥ не передбачен≥ законом, але йому не суперечатьФ.

«д≥йсненн¤ п≥дприЇмництва ¤к самост≥йноњ, ≥н≥ц≥ативноњ, систематичноњ, на власний ризик д≥¤льност≥ п≥дприЇмц¤ по виробництву продукц≥њ, виконанню роб≥т, наданню послуг або зан¤ттю торг≥влею з метою одержанн¤ прибутку неминуче пов'¤зано з використанн¤м договору ¤к правовоњ форми, ¤кою опосередковуЇтьс¤ реал≥зац≥¤ на екв≥валентних засадах результат≥в ц≥Їњ д≥¤льност≥. —уб'Їктам п≥дприЇмництва дово≠дитьс¤ укладати р≥зн≥ за своњм характером договори, ¤к≥ регу≠люютьс¤ ¤к нормами ÷  ”крањни, так ≥ ≥нших нормативних акт≥в (куп≥вл≥-продажу, поставки, перевезенн¤, л≥зингу, кон≠сигнац≥њ, банк≥вського кредиту тощо).

” законодавств≥ (статт≥ 10 ≥ 11 јрб≥тражного процесуально≠го кодексу ”крањни), судов≥й та арб≥тражн≥й практиц≥ ≥ л≥тера≠тур≥ широко використовуЇтьс¤ пон¤тт¤ "господарський" або "комерц≥йний" догов≥р.

” п≥дприЇмницькому договор≥ поЇднуютьс¤ ¤к загальн≥ ознаки, властив≥ вс¤кому цив≥льно-правовому договору, так ≥ особлив≥ риси, ¤к≥ можна звести до таких:

ѕо-перше, суб'Їктами цього договору Ї юридичн≥ або ф≥зичн≥ особи, зареЇстрован≥ у встановленому пор¤дку ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

ѕо-друге, зм≥ст п≥дприЇмницького договору становл¤ть умови, за ¤кими передаютьс¤ товари, виконуютьс¤ роботи або надаютьс¤ послуги з метою зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ або з ≥ншою метою, не пов'¤заною з особистим (с≥мейним, домашн≥м) споживанн¤м.

ѕо-третЇ, дл¤ де¤ких вид≥в п≥дприЇмницьких договор≥в, зокрема зовн≥шньоеконом≥чних контракт≥в або б≥ржових угод, може встановлюватис¤ окремий пор¤док њх укладенн¤ (п≥дпи≠санн¤), обл≥ку та реЇстрац≥њ.

ѕо-четверте, певн≥ особливост≥ можуть характеризувати пор¤док виконанн¤ або умови в≥дпов≥дальност≥ стор≥н за п≥д≠приЇмницьким договором (наприклад, в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмц¤ незалежно в≥д його вини).

¬раховуючи наведен≥ м≥ркуванн¤, господарським (п≥д≠приЇмницьким) можна вважати такий цив≥льно-правовий догов≥р, в ¤кому обома сторонами або хоч би одн≥Їю з них Ї юридичн≥ чи ф≥зичн≥ особи Ч п≥дприЇмц≥ ≥ за ¤ким передають≠с¤ товари, виконуютьс¤ роботи або надаютьс¤ послуги з метою зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ або дл¤ ≥нших ц≥лей, не пов'¤заних з особистим (с≥мейним, домашн≥м) споживанн¤м.

√осподарськ≥ договори ми знаходимо в ус≥х за≠значених вище шести групах цив≥льно-правових договор≥в, вид≥лених за юридичними насл≥дками укладенн¤ кожного окремого договору.

.

—еред господарських договор≥в окремо можна вид≥лити б≥ржов≥ угоди (договори). ѓх ще називають б≥ржовими опера≠ц≥¤ми. ¬≥дпов≥дно до ст. 15 «акону ”крањни "ѕро товарн≥ б≥рж≥" Уб≥ржовою операц≥Їю визнаЇтьс¤ угода, ¤ка в≥дпов≥даЇ сукуп≠ност≥ таких умов:

а) ¤кщо вона ¤вл¤Ї собою куп≥влю-продаж, поставку або обм≥н товар≥в, допущених до обороту на товар≠н≥й б≥рж≥;

б) ¤кщо њњ учасниками Ї члени б≥рж≥;

в) ¤кщо вона подана до реЇстрац≥њ ≥ зареЇстрована на б≥рж≥ не п≥зн≥ше наступного за њњ вчиненн¤м дн¤.Ф

ѕравилами б≥ржовоњ торг≥вл≥, ¤к≥ приймаютьс¤ загальними зборами член≥в б≥рж≥ або б≥ржовим ком≥тетом, можуть бути передбачен≥ р≥зн≥ види б≥ржових угод. –озр≥зн¤ють, зокрема:

а) форварди ≥ угоди Ч це угоди на товари, ¤к≥ передаютьс¤ продавцем покупцев≥ на певних умовах з розрахунками у встановлений договором строк у майбутньому;

б) угоду з гарант≥Їю, за ¤кою один контрагент виплачуЇ другому в момент њњ укладенн¤ наперед визначену суму, що гарантуЇ виконанн¤ ним своњх обов'¤зк≥в. якщо суму, що га≠рантуЇ угоду, вносить покупець, вона оформл¤Їтьс¤ ¤к "угода з гарант≥Їю на покупку", а ¤кщо цю суму вносить прода≠вець Ч ¤к "угода з гарант≥Їю на продаж";

в) угоди з кредитом Ч це угоди, за ¤кими товар набуваЇтьс¤ брокером (брокерською конторою) за рахунок банк≥в≠ського кредиту з наступною реал≥зац≥Їю його в пор¤дку б≥ржового торгу;

г) угоди з прем≥Їю Ч це угоди, за ¤кими сторони наперед обумовлюють приплату до куп≥вельноњ ц≥ни або знижки з про≠дажноњ ц≥ни;

д) угоди з правом продавц¤ або покупц¤ зм≥нити к≥льк≥сть товару, ¤кий продаЇтьс¤ (поставл¤Їтьс¤), тобто вдв≥ч≥ або в к≥лька раз≥в зб≥льшити обс¤г пор≥вн¤но з к≥льк≥стю, зазначе≠ною в угод≥;

е) ф'ючерсн≥ угоди, що укладаютьс¤ не лише з метою куп≥вл≥ або продажу, а й дл¤ хеджируванн¤ (страхуванн¤) можливих збитк≥в, пов'¤заних з укладенн¤м угоди на поставку товару в обумовлений угодою час. “ак≥ угоди можуть виконуватис¤ шл¤хом сплати р≥зниц≥ в ц≥нах на день укладенн¤ ≥ день фактичного розрахунку. Ќа б≥ржах укладаютьс¤ й ≥нш≥ госпо≠дарськ≥ договори.

3. Ќедогов≥рн≥ зобовТ¤занн¤.

як було зазначено вище, до недогов≥рних зобов'¤зань належать:

публ≥чне об≥ц¤нн¤ винагороди;

веденн¤ чужих справ без дорученн¤;

запоб≥ганн¤ загроз≥ шкоди чужо≠му майну;

р¤туванн¤ здоров'¤ та житт¤ ≥нш≥й особ≥;

запод≥¤н≠н¤ шкоди;

створенн¤ небезпеки (загрози) життю та здоров'ю ф≥зичних ос≥б, а також њхньому майну та майну юридичних ос≥б.

÷ив≥льн≥ зобов'¤занн¤ покликан≥ не т≥льки регулювати в≥дносини, ¤к≥ спр¤мован≥ на задоволенн¤ нормальних потреб громад¤н та орган≥зац≥й: передачу майна, використанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг тощо. ѕор¤д ≥з регул¤тивною функц≥Їю зобов'¤занн¤ також виконують охоронну функц≥ю. “ак≥ охоронн≥ зобов'¤≠занн¤ виникають з неправом≥рних д≥й Ч запод≥¤нн¤ шкоди, придбанн¤ або збер≥ганн¤ чужого майна без достатн≥х п≥дстав та ≥н.

ѕроект ÷  ”крањни до ц≥Їњ групи п≥дстав виникненн¤ зобов'¤зань в≥дносить створенн¤ небезпеки (загрози) життю ≥ здоров'ю ф≥зичних ос≥б, а також њхньому майну та майну юридичних ос≥б.

ќднак, хоч так≥ зобов'¤занн¤ виникають ≥з неправом≥рних д≥й, сам≥ вони спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ правом≥рного ре≠зультату Ч в≥дновленн¤ порушеного майнового становища учасник≥в майнового обороту.

3.1. «обов'¤зан¤, що виникають з≥ створенн¤ небезпеки при порушенн≥ довк≥лл¤.

¬ юридичн≥й л≥тератур≥ давно ≥ спра≠ведливо п≥дкреслювалос¤, що в закон≥ про цив≥льно-правову дел≥ктну в≥дпов≥дальн≥сть центр ваги необх≥дно перенести з≥ шк≥дливого результату на б≥льш ранн≥й ступ≥нь, коли проти≠правне д≥¤нн¤ створюЇ .можлив≥сть запод≥¤нн¤ шкоди або коли сама д≥¤льн≥сть маЇ небезпечн≥ властивост≥. ÷е при≠пускаЇ покладанн¤ цив≥льно-правовоњ дел≥ктноњ в≥дпов≥даль≠ност≥ не т≥льки за спричинену шкоду, а й за "дел≥кт створенн¤ небезпеки". —аме таким дел≥ктом Ї створенн¤ небезпеки життю, здоров'ю та майну внасл≥док порушенн¤ навколиш≠нього природного середовища.

¬перше в проект≥ ÷  ”крањни (глава 79: статт≥ 1217Ч1219) передбачено дел≥ктн≥ зобов'¤занн¤ дл¤ виникненн¤ ¤ких досить факту створенн¤ небезпеки дл¤ житт¤, здоров'¤ та майна за в≥дсутност≥ запод≥¤нн¤ будь-¤коњ шкоди. Ќорми, що регулюють зазначен≥ зобов'¤занн¤, набувають важливого превентивно-виховного значенн¤. ¬они стимулюють зд≥й≠сненн¤ заход≥в щодо охорони довк≥лл¤, пол≥пшенн¤ його ¤кост≥, функц≥онуванн¤ системи ≥нформац≥њ про стан довк≥лл¤ (еколог≥чний мон≥торинг), проведенн¤ еколог≥чних експертиз, державний контроль за додержанн¤м еколог≥чних стандарт≥в, норматив≥в та правил.

ƒел≥ктне зобов'¤занн¤ Ч це зобов'¤занн¤, в ¤кому особа, що своЇю протиправною д≥¤льн≥стю (безд≥¤льн≥стю), пору≠шуючи довк≥лл¤, створила небезпеку (загрозу) дл¤ житт¤, здоров'¤ ≥ майна, зобов'¤зана усунути цю небезпеку, а особа, ¤ка п≥ддаЇтьс¤ небезпец≥ маЇ право вимагати усуненн¤ не≠безпеки (загрози). ¬оно Ї р≥зновидом цив≥льно-правових в≥дносин, йому властив≥ елементи, що характеризують цив≥ль≠но-правов≥ в≥дносини. Ќими Ї суб'Їкт, об'Їкт та зм≥ст (суб'Їк≠тивне цив≥льне право ≥ суб'Їктивний цив≥льний обов'¤зок).

—уб'Їктами дел≥ктних зобов'¤зань з≥ створенн¤ небезпеки Ї сторони зобов'¤зальних в≥дносин. ѓх називають кредитором ≥ боржником.

 редитор Ч уповноважена сторона, ¤ка маЇ право вима≠гати усуненн¤ створеноњ небезпеки (загрози) життю, здо≠ров'ю та майну. Ќа боц≥ кредитора можуть бути будь-¤к≥ ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, ¤к≥ п≥ддаютьс¤ загроз≥ або ≥нтере≠сам ¤ких вона загрожуЇ. ¬≥к, стан ф≥зичного та псих≥чного здоров'¤, на¤вн≥сть чи в≥дсутн≥сть дел≥ктоздатност≥ не вплива≠ють на статус кредитора.

ѕраво кредитора на усуненн¤ небезпеки, ¤ка загрожуЇ життю та здоров'ю, Ч це зобов'¤зальне в≥дносне особисте право. «д≥йсненн¤ цього права залежить в≥д вол≥ зобов'¤заноњ сторони. ¬ ст. 275 проекту ÷  ”крањни, ¤ка називаЇтьс¤ Уѕраво на усуненн¤ небезпеки, що загрожуЇ життю та здо≠ров'ю", передбачаЇтьс¤ його зм≥ст: "ф≥зична особа маЇ право вимагати усуненн¤ небезпеки..., що створена внасл≥док гос≠подарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥". ÷е право забезпечуЇ природне ≥снуванн¤ ф≥зичноњ особи, ≥ зобов'¤занн¤ з≥ ство≠ренн¤ небезпеки Ї цив≥льно-правовими гарант≥¤ми зд≥йснен≠н¤ зазначеного права кредитора.

Ѕоржник Ч це сторона, ¤ка зобов'¤зана усунути створену небезпеку. Ќими можуть бути ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою та ≥ншою господарською д≥¤льн≥стю, порушуючи при цьому навколишнЇ природне се≠редовище. ÷е промислов≥ п≥дприЇмства, транспортн≥ орга≠н≥зац≥њ, буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ тощо.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: —истема цив≥льного права ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (6959 прочитано)