ƒержавне регулюванн¤ > —оц≥альний захист населенн¤ в ”крањн≥

Ч формуванн¤ ефективноњ системи соц≥ального захисту насе≠ленн¤;

Ч реформуванн¤ пенс≥йноњ системи;

Ч розвиток соц≥альноњ ≥нфраструктури, створенн¤ умов дл¤ вихованн¤, осв≥ти, духовного розвитку д≥тей, молод≥;

зм≥цненн¤ с≥м'њ, п≥двищенн¤ њњ рол≥ у сусп≥льств≥.

ѕоточного характеру:

Ч погашенн¤ заборгованост≥ з зароб≥тноњ плати та соц≥альних виплат;

Ч забезпеченн¤ прожиткового м≥н≥муму;

Ч боротьба з б≥дн≥стю, наданн¤ адресноњ допомоги;

Ч захист громад¤н в≥д ≥нфл¤ц≥њ за допомогою своЇчасноњ ≥ндек≠сац≥њ доход≥в;

Ч обмеженн¤ безроб≥тт¤ та стимулюванн¤ зайн¤тост≥ населенн¤;

Ч створенн¤ еколог≥чно та соц≥альне безпечних умов житт¤;

запоб≥ганн¤ соц≥альн≥й деградац≥њ тощо.

ћал. 2.3. —убТЇкти соц≥альноњ пол≥тики ”крањни

ћетоди впливу держави на розвиток соц≥альноњ сфери:

Ч правове забезпеченн¤ соц≥ального захисту населенн¤, прий≠н¤тт¤ в≥дпов≥дних законодавчих та нормативних акт≥в;

Ч пр¤м≥ державн≥ витрати ≥з бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в на ф≥нан≠суванн¤ соц≥альноњ сфери (розвиток осв≥ти, науки, медичне обслу≠говуванн¤, охорона навколишнього середовища тощо);

Ч соц≥альн≥ трансферти у вигл¤д≥ р≥зного роду соц≥альних субсид≥й;

Ч впровадженн¤ ефективноњ прогресивноњ системи оподатку≠ванн¤ ≥ндив≥дуальних грошових доход≥в населенн¤;

Ч прогнозуванн¤ стану загальнонац≥ональних ≥ рег≥ональних ринк≥в прац≥; створенн¤ мереж≥ центр≥в служб зайн¤тост≥ й б≥рж прац≥;

Ч встановленн¤ соц≥альних ≥ еколог≥чних норматив≥в ≥ стан≠дарт≥в; контроль за њх дотриманн¤м;

Ч державн≥ програми з вир≥шенн¤ конкретних соц≥альних проблем (боротьба з б≥дн≥стю, осв≥тн≥, медичн≥, еколог≥чн≥ та ≥нш≥);

Ч державний вплив на ц≥ни та ц≥нотворенн¤;

Ч обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤ в р≥зних формах;

Ч пенс≥йне забезпеченн¤;

Ч розвиток державного сектору економ≥ки та виробництво сусп≥льних товар≥в ≥ послуг;

п≥дготовка та переп≥дготовка кадр≥в;

орган≥зац≥¤ оплачуваних громадських роб≥т;

Ч соц≥альне партнерство.

→ ƒержавн≥ соц≥альн≥ стандарти Ч встановлен≥ законами та ≥ншими нормативно-правовими актами соц≥альн≥ норми ≥ норма≠тиви або њх комплекс, на баз≥ ¤ких визначаютьс¤ р≥вн≥ основних державних соц≥альних гарант≥й.

→ ƒержавн≥ соц≥альн≥ гарант≥њ Ч встановлен≥ законами та ≥ншими нормативно-правовими актами м≥н≥мальн≥ розм≥ри опла≠ти прац≥, доход≥в громад¤н, пенс≥йного забезпеченн¤, соц≥альноњ допомоги, розм≥ри ≥нших вид≥в соц≥альних виплат, ¤к≥ забезпечу≠ють р≥вень житт¤ не нижчий в≥д прожиткового м≥н≥муму.

→ ѕрожитковий м≥н≥мум Ч варт≥сна величина достатнього дл¤ забезпеченн¤ нормального функц≥онуванн¤ орган≥зму людини, збереженн¤ його здоров'¤ набору продукт≥в харчуванн¤, а також м≥н≥мального набору послуг, необх≥дних дл¤ задоволенн¤ основних соц≥альних ≥ культурних потреб особистост≥.

→ —оц≥альн≥ норми ≥ нормативи Ч показники необх≥дного споживанн¤ продукт≥в харчуванн¤, непродовольчих товар≥в ≥ послуг та забезпеченн¤ осв≥тн≥ми, медичними, житлово-комунальними, соц≥ально-культурними послугами.

–инкова трансформац≥¤ економ≥ки ”крањни неможлива без створенн¤ над≥йноњ соц≥альноњ бази њњ зд≥йсненн¤.

→ —оц≥альна база ринкового реформуванн¤ Ч соц≥альн≥ вер≠стви ≥ групи, зац≥кавлен≥ в проведенн≥ реформ, ¤к≥ спри¤ють њхн≥й реал≥зац≥њ шл¤хом трудовоњ ≥ пол≥тичноњ активност≥.

” широкому розум≥нн≥ опорою реформуванн¤ Ї середн≥й клас. …ого ключовими характеристиками Ї: особиста свобода, самост≥йна економ≥чна д≥¤льн≥сть, на¤вн≥сть власност≥, р≥вень доход≥в, про≠фес≥¤, спос≥б ≥ ¤к≥сть житт¤, роль у сусп≥льств≥. [1,161-166].

2.2. —истема соц≥ального захисту населенн¤ в ”крањн≥

—истема соц≥ального захисту в ”крањн≥ включаЇ :

пенс≥њ (ѕ‘, ‘——);

допомога по безроб≥ттю (‘«);

система короткотерм≥нових грошових допомог при хвороб≥, при народженн≥ дитини (‘——, ѕ‘).

”н≥версальн≥ системи

програма допомоги с≥мС¤м ≥з д≥тьми (ѕ‘, ‘——, ћЅ+ƒЅ);

державн≥ програми дотац≥й ≥ житлових субсид≥й (ƒЅ);

допомога на похованн¤ (‘——, ѕ‘, ‘«, ћЅ);

державна система охорони здоровС¤ (ћЅ, ƒЅ, „‘);

державна система осв≥ти(ћЅ, ƒЅ).

—оц≥альний захист ос≥б, котр≥ постраждали в результат≥ авар≥њ на „ј≈—

—истема соц≥альних допомог

ц≥льов≥ допомоги (грошов≥, натуральн≥, безгот≥вков≥, тобто п≥льги по оплат≥);

соц≥альне забезпеченн¤ (система ≥нтернатних установ та територ≥альних центр≥в).

—оц≥альний захист через недержавн≥ орган≥зац≥њ

—оц≥альна допомога з фонд≥в п≥дприЇмств [8, 2-3]

—истема соц≥ального захисту населенн¤ складаЇтьс¤ з :

—оц≥ального страхуванн¤

—оц≥альноњ допомоги

—оц≥альних гарант≥й [2,371]

—истема соц≥ального страхуванн¤ ≥ пенс≥йного забезпеченн¤, що д≥Ї в ”крањн≥ включаЇ у себе :

пенс≥йну систему

соц≥альне страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤

соц≥альне страхуванн¤ у звТ¤зку з тимчасовою втратою працездатност≥

соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в

«а даними ћ≥н≥стерства прац≥ ≥ соц≥альноњ пол≥тики ”крањни ≥ пенс≥йного фонду, системою соц≥ального страхуванн¤ та пенс≥йного забезпеченн¤ охоплено приблизно 21 млн. застрахованих ос≥б та 14,4 млн. пенс≥онер≥в.[3, 5]

ƒержавну соц≥альну допомогу, що надаЇтьс¤ в ”крањн≥, можна под≥лити в≥дпов≥дно до критер≥њв в≥дбору отримувач≥в:

- соц≥альна допомога, ¤ка надаЇтьс¤ з урахуванн¤м потреб, але без урахуванн¤ майнового стану або доходу.

- адресна соц≥альна допомога, ¤ка надаЇтьс¤ з урахуванн¤м доходу або майнового стану[4,65]

¬ ”крањн≥ у 2000 роц≥ було прийн¤то «акон Уѕро державн≥ соц≥альн≥ стандарти та державн≥ соц≥альн≥ гарант≥њФ , у ¤кому зазначено, що основн≥ державн≥ соц≥альн≥ гарант≥њ встановлюютьс¤ з метою забезпеченн¤ конституц≥йного права громад¤н на достатн≥й життЇвий р≥вень.

ƒержавн≥ соц≥альн≥ гарант≥њ Ц встановленн≥ законами м≥н≥мальн≥ розм≥ри оплати прац≥, доход≥в громад¤н, пенс≥йного забезпеченн¤, соц≥альноњ допомоги, розм≥ри ≥нших вид≥в соц≥альних виплат, встановленн≥ законодавчо, що забезпечую р≥вень житт¤ не нижчий в≥д прожиткового м≥н≥муму.[5]

ќсновн≥ соц≥альн≥ гарант≥њ в ”крањн≥ :

м≥н≥мальний розм≥р зароб≥тноњ плати

м≥н≥мальний розм≥р пенс≥й за в≥ком

м≥н≥мальний розм≥р зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в р≥зноњ квал≥ф≥кац≥њ в установах та орган≥зац≥¤х, що ф≥нансуютьс¤ з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в

стипенд≥њ учн¤м профес≥йно-техн≥чних та вищих навчальних заклад≥в

≥ндексац≥¤ доход≥в населенн¤ з метою п≥дтриманн¤ достатнього життЇвого р≥вн¤ громад¤н та куп≥вельноњ спроможност≥ њх доход≥в п≥д час зростанн¤ ц≥н

забезпеченн¤ п≥льгових умов задоволенн¤ потреб у товарах ≥ послугах окремим категор≥¤м громад¤н, ¤к≥ потребують соц≥альноњ п≥дтримки[6, 122-124]

«г≥дно з розрахунками –ади по вивченню продуктивних сил Ќац≥ональноњ академ≥њ наук, право на п≥льги в≥дпов≥дно до законодавства мають: за соц≥альним статусом Ц 31% населенн¤, за профес≥йною ознакою Ц 13,8% економ≥чно активного населенн¤. «агальний обс¤г п≥льг потребуЇ щороку понад 30 млрд. гривень.[7,5]

–озд≥л ≤≤≤. јнал≥з соц≥альноњ сфери в ”крањн≥

3.1. ќгл¤д соц≥ально Ц демограф≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥

√либока соц≥ально-економ≥чна криза в ”крањн≥ спричинила до катастроф≥чного пог≥ршенн¤ демограф≥чноњ ситуац≥њ. “акий висновок ірунтуЇтьс¤ на результатах статистичного анал≥зу динам≥ки в≥дтворенн¤ населенн¤, на досл≥дженн¤х характеру та особливостей демореальност≥ з боку генези њњ чинник≥в, механ≥зму взаЇмод≥њ њњ складових.

ѕри анал≥з≥ користуЇмось показниками народжуваност≥-смертност≥, к≥лькост≥ шлюб≥в-розлучень, м≥ського-с≥льського населенн¤, в≥кового складу.

« чотирьох можливих одиниць вим≥ру - подушне обчисленн¤, ≥ндекс, в≥дсотки, коеф≥ц≥Їнт на 1000 чол. нас. - користуватимемось двома останн≥ми.

ќсобливост≥ сучасноњ демограф≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ пол¤гають перш за все в таких зм≥нах показник≥в народжуваност≥ ≥ смертност≥ населенн¤, що призвод¤ть до зменшенн¤ його чисельност≥ - депопул¤ц≥њ. “ак з 1985 року к≥льк≥сний показник народжуваност≥ падаЇ на 40 %. ¬одночас в 1990 було дос¤гнуто зменшенн¤ смертност≥ д≥тей до 1року в≥дносно вказаного року. јле за наступн≥ 6 рок≥в цей показник знову зр≥с. 14,5 померлих немовл¤т на 1000 новонароджених - це вдв≥ч≥ б≥льше н≥ж у розвинутих крањнах. ÷е спричин¤Їтьс¤ ф≥зичною виснажен≥стю матер≥в; в≥дсутн≥сть можливостей у пород≥л≥ заощадити необх≥дн≥ кошти на наб≥р л≥к≥в, перевТ¤зочний матер≥ал, пелюшки, ¤к≥ необх≥дно брати в пологовий будинок, призводить до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ полог≥в поза межами медичних заклад≥в, що проход¤ть в антисан≥тарних умовах ( ƒень, є39, 1997, с.8). ≈колог≥чна та еп≥демолог≥чна ситуац≥њ в ќдеськ≥й та ƒонецьк≥й област¤х спричин¤ють до найвищоњ в ”крањн≥ смертност≥ немовл¤т.

¬ с≥льськ≥й м≥сцевост≥ народжуЇтьс¤ в≥дносно м≥ста четверта частина д≥тей, оск≥льки саме в м≥стах зосереджена б≥льша частина населенн¤, ¤ка спроможна на в≥дтворенн¤.

ƒемограф≥чну кризу не сл≥д повТ¤зувати з в≥домими под≥¤ми 1985 ≥ 1991 рок≥в та розпочатими тод≥ в≥дпов≥дними процесами. ƒепопул¤ц≥¤ населенн¤ почалас¤ ще в 1979 роц≥ ≥з с≥л ”крањни ≥ охопила тепер б≥льше 90% в≥дсотк≥в с≥льських адм≥н≥стративних район≥в. Ћише 4 област≥ ( «акарпатська, ≤вано-‘ранк≥вська, –≥вненська та „ерн≥г≥вська) мають природн≥й прир≥ст населенн¤. ¬ значн≥й м≥р≥ цьому спри¤Ї збережений традиц≥йний уклад житт¤.

 ≥льк≥сть померлих почала перевищувати к≥льк≥сть народжених ц≥лому по ”крањн≥ з 1990 року. ѕ≥двищенн¤ смертност≥ спостер≥гаЇтьс¤ у вс≥х в≥кових групах. «ростаЇ т¤гар хвороб в результат≥ кризових ¤вищ в економ≥ц≥ та соц≥альн≥й сфер≥, шк≥дливих умов прац≥, зловживанн¤ алкоголем, наркотиками, кур≥нн¤м приводить до зменшенн¤ середньоњ довготи житт¤, зростанн¤ захворюваност≥, до зниженн¤ соц≥альноњ активност≥ населенн¤, зокрема його працездатност≥, трудового потенц≥алу. «б≥льшенн¤ к≥лькост≥ важкорозвТ¤зуваних проблем призводить до послабленн¤ Увол≥ до житт¤Ф, що призводить до поширенн¤ в≥дмови в≥д самого житт¤, заф≥ксованого статистикою самогубств. —итуац≥¤ вимагаЇ активноњ роботи соц≥альних ≥нституц≥й.

1	2	3	4

Ќазва: —оц≥альний захист населенн¤ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (18857 прочитано)