ƒержавне регулюванн¤ > —оц≥альний захист населенн¤ в ”крањн≥

Ќайг≥рша ситуац≥¤ з≥ смертн≥стю в „ерн≥г≥вськ≥й, —умськ≥й, Ћуганськ≥й област¤х.  оеф≥ц≥Їнт довготи житт¤ там в середньому на 7 одиниць менше н≥ж у  иЇв≥. ѕод≥бний перепад у св≥т≥ н≥коли не зустр≥чавс¤ в одн≥й крањн≥, х≥ба що в двох р≥зних.

“обто ≥снуЇ ст≥йка тенденц≥¤ до зменшенн¤ природного приросту населенн¤. ƒепопул¤ц≥¤ набула ст≥йкого характеру ≥ в близьк≥й перспектив≥ не можна розраховувати на зниженн¤ њњ темп≥в. ™ п≥дстави оч≥кувати посиленн¤ цього процесу.

ќск≥льки знизивс¤ потенц≥ал в≥дтворенн¤ населенн¤, то зв≥дси йде тенденц≥¤ постар≥нн¤, особливо в с≥льськ≥й м≥сцевост≥. ѕроцес постар≥нн¤ населенн¤ маЇ наступн≥ насл≥дки: працездан≥ особи мають високе Унавантаженн¤Ф особами непрацездатного в≥ку. “акож така тенденц≥¤ спричин¤Ї до зб≥льшенн¤ потреб в послугах сфери охорони здоровТ¤. ¬се це разом призводить до зб≥льшенн¤ потреби у ф≥нансах, а при њх недостач≥ в населенн¤ - у соц≥альному захист≥.

Ќебажан≥ зм≥ни в≥дбуваютьс¤ у шлюбно-родинному побут≥, де спостер≥гаЇтьс¤ слабе бажанн¤ ув≥ков≥чнити себе в потомств≥. ¬одночас спостер≥гаЇтьс¤ зменшенн¤ к≥лькост≥ укладених шлюб≥в. —аме економ≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥ спонукаЇ молодь не посп≥шати творити с≥мТњ.

¬насл≥док демократизац≥њ сусп≥льства поширюЇтьс¤ т.з. Фнова моральФ, шлюб можна не реЇструвати.

ўе одним важливим фактором, ¤кий впливаЇ на демограф≥чну ситуац≥ю, Ї тенденц≥¤ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ розлучень - 63,3% шлюб≥в розпадаЇтьс¤. “ака ситуац≥¤ Ї джерелом з≥зноман≥тних соц≥альних проблем.

‘ормуванн¤ деструктивних процес≥в у сучасн≥й демореальност≥ ”крањни дали п≥дстави твердити, що ми стали сучасникам ун≥кального феномену нов≥тньоњ демограф≥чноњ ≥стор≥њ ”крањни: вперше в мирний час у нас набирають сили ¤вища, ¤к≥ ран≥ше звичайно мали м≥сце т≥льки у в≥дносно короткочасн≥ пер≥оди в≥йн. «нижуЇтьс¤ не лише к≥льк≥сть, а й ¤к≥сть сусп≥льства. ¬их≥д крањни не приведе автоматично до зб≥льшенн¤ народонаселенн¤, оск≥льки широко розповсюджене плануванн¤ к≥лькост≥ д≥тей в с≥мТњ, а також м≥н¤ютьс¤ ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ щодо с≥мТњ. ќтже, назван≥ в робот≥ напр¤мки соц≥ального захисту довгий час ще будуть актуальними.

∆итт¤ вимагаЇ звернути увагу на демограф≥чну пол≥тику, ¤ка виконуватиме функц≥ю регулюванн¤ психолог≥чноњ схильност≥ людей до т≥Їњ чи ≥ншоњ демограф≥чноњ повед≥нки, ¤ка водночас потребуватиме соц. захисту ≥ допоможе розвТ¤зати р¤д питань соц≥альноњ пол≥тики.

3.2. јнал≥з ситуац≥њ з соц≥альним захистом населенн¤ в ”крањн≥

—истема соц≥ального захисту в ”крањн≥ перебуваЇ в кризовому стан≥. Ќевдоволен≥ пенс≥онери. Ѕ≥льш≥сть з них добросов≥сно пропрацювали дес¤тки рок≥в на виробництв≥, але тепер позбулис¤ своњх накопичень, а на свою пенс≥ю нав≥ть не мають можливост≥ заплатити за квартиру, не можуть нормально харчуватис¤, купити обнову, перемонтувати телев≥зор. Ќевдоволен≥ прац≥вники бюджетноњ сфери, що по к≥лька м≥с¤ц≥в не можуть одержати зароб≥тну плату, оск≥льки у держави не маЇ дл¤ цього кошт≥в. Ќевдоволений також ур¤д, оск≥льки соц≥альн≥ виплати зайн¤ли в бюджет≥ таке м≥сце, що внасл≥док њх обовС¤зковост≥ пот≥снили вс≥ ≥нш≥ витрати, передус≥м ≥нвестиц≥њ. ј ¤к можна говорити про вих≥д з кризи при зменшенн≥ ≥нвестиц≥й?

„ому виникла така ситуац≥¤? „и зумовлено це лише т¤жкою економ≥чною кризою, ¤ку переживаЇ ”крањна, помилками в економ≥чн≥й пол≥тиц≥, чи позначаютьс¤ також причини, повС¤зан≥ з невир≥шен≥стю питань трансформац≥њ соц≥ального захисту.

Ѕ≥льше н≥ж сорокар≥чний пер≥од холодноњ в≥йни створив багато штучних б≥лих пл¤м у взаЇмоп≥знанн≥ розвитку народ≥в «аходу та —ходу. “ак, дл¤ жител≥в —Ўј, р¤ду крањн ™вропи до цього часу Ї малов≥домими под≥њ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ ¬≥йни, вклад народ≥в —–—– у перемогу над фашизмом. ¬ свою чергу дл¤ народ≥в колишнього —–—– майже незнайомими були под≥њ, що повС¤зан≥ ≥з формуванн¤м в крањнах «ах≥дноњ ™вропи соц≥ально ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки. ÷е була не лише глибока зм≥на ≥нститут≥в та системи мотивац≥њ в ринков≥й економ≥ц≥, що пот¤гнула зм≥ни в податков≥й, торг≥вельн≥й, ф≥нансов≥й пол≥тиц≥, але й певна зм≥на в механ≥зм≥ сусп≥льних в≥дносин, великий злам в психолог≥њ правл¤чих клас≥в. ƒл¤ зашкарублоњ догматичноњ пропаганди говорити це було не виг≥дно ≥ вона або замовчувала ц≥ зм≥ни, або висв≥тлювала њх одноб≥чно.

” ход≥ формуванн¤ соц≥ально ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки передус≥м був закр≥плений п≥дх≥д, ¤кий виник у м≥жвоЇнний пер≥од, що держава не може усуватис¤ в≥д вир≥шенн¤ питань соц≥альноњ пол≥тики. јле ¤кщо дл¤ ‘.–узвельта, ƒжона  ейса це були лише питанн¤ зайн¤тост≥, то Ћ.≈рхард - батькон≥мецького Уеконом≥чного диваФ ≥ водночас один ≥з творц≥в та основний орган≥затор соц≥ально ор≥Їнтованоњ економ≥ки використав майже всю пал≥тру соц≥альноњ пол≥тики - допомоги, пенс≥њ, субсид≥њ, дотац≥њ тощо. Ѕув серйозно п≥д≥рваний традиц≥йний стереотип, що держава в ринков≥й економ≥ц≥ не бере участ≥ у вир≥шенн≥ питань соц≥ального захисту.

‘ормуванн¤ соц≥ально ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки в≥дбулос¤ усп≥шно лише завд¤ки п≥дтримц≥ держави, ¤ка створила механ≥зми конструктивноњ взаЇмод≥њ р≥зних соц≥альних груп, що займали пр¤мо протилежн≥ позиц≥њ. ¬ переважн≥й б≥льшост≥ крањн ™вропи соц≥ально ор≥Їнтована держава перестала усуватис¤ в≥д вир≥шенн¤ соц≥альних питань, а брала активну участь у њх розвС¤занн≥. Ѕуло б помилкою сказати, що це в≥дбулос¤ добров≥льно. ÷е проходило п≥д тиском роб≥тничого, профсп≥лкового руху, ≥ особливо п≥д впливом пол≥тичних зм≥н у —х≥дн≥й ™вроп≥, формуванн¤ принципово нових систем соц≥ального забезпеченн¤ в цих крањнах. ѕерехоплюючи ≥н≥ц≥ативу у л≥вих сил, у крањнах ринковоњ економ≥ки держава почала брати на себе вир≥шенн¤ багатьох питань соц≥ального захисту, створенн¤ в≥дпов≥дноњ законодавчоњ бази. ѕрактика 60-7-х рок≥в в зах≥дн≥й ™вроп≥ характеризувалас¤ зростанн¤м рол≥ держави у формуванн≥ соц≥альноњ пол≥тики та практичн≥й орган≥зац≥њ соц≥ального захисту. «рештою, цей курс знайшов вираз у прийн¤тт≥ ™вропейськоњ соц≥альноњ харт≥њ.

≈коном≥чною основою соц≥ально ор≥Їнтованоњ держави Ї багатоукладн≥сть форм власност≥. ѓх взаЇмод≥¤ та конкуренц≥¤ забезпечують гнучк≥сть економ≥ки, пристосуванн¤ виробництва до потреб споживанн¤, що дос¤гаЇтьс¤ в≥дпов≥дн≥стю процес≥в усусп≥льненн¤ ефективному поЇднанню р≥зних р≥вн≥в господарського маневру - народногосподарського, м≥жгалузевого, галузевого, внутр≥шньогалузевого, з господарським маневром на р≥вн≥ малих п≥дприЇмств тощо. ќрган≥зац≥¤ соц≥ального житт¤ ірунтуЇтьс¤ на взаЇмод≥њ держави, працедавц≥в та профсп≥лок. ƒержава маЇ м≥цну податкову систему, активно впливаЇ на ≥нвестиц≥йну та торг≥вельну д≥¤льн≥сть, орган≥зуЇ розгалужену й водночас диференц≥йовану та адресну систему соц≥альних виплат, беручи у н≥й участь.

як поставилис¤ до таких зм≥н працедавц≥? „и не мали вони в≥д цього суц≥льних збитк≥в? «ростанн¤ прибутковост≥ промислових, торг≥вельних, банк≥вських установ у в≥дпов≥дний пер≥од переконливо св≥дчить, що н≥. јле спочатку, д≥йсно, працедавц¤ми ц¤ система була зустр≥нута без ентуз≥азму. Ѕагато з них заперечували проти нењ. “ому держав≥, спираючись на допомогу ≥нших соц≥альних сил та т≥Їњ частини працедавц≥в, котр≥ розум≥ли вимоги часу, доводилос¤ докласти значних зусиль до впровадженн¤ новоњ системи соц≥альноњ взаЇмод≥њ.

«ростанн¤ р≥вн¤ споживанн¤ населенн¤, що дос¤галос¤ завд¤ки п≥двищенню р≥вн¤ зароб≥тноњ плати та соц≥альних виплат, дозволило значно ≥нтенсиф≥кувати процеси прац≥ та виробництва, активно впроваджувати, ≥ головне ефективно освоювати нову техн≥ку, ≥ одержати значно б≥льш≥ доходи. « ≥ншого боку, зростанн¤ зароб≥тноњ плати та доход≥в прац≥вник≥в значно розширило м≥стк≥сть внутр≥шнього ринку, дозволило нарощувати обс¤ги виробництва. ÷е зрештою практично переконало у виг≥дност≥, прибутковост≥ новоњ системи дл¤ вс≥х стор≥н. ѕоступове њњ розповсюдженн¤ в крањнах. «ах≥дноњ ™вропи, з одного боку, ≥ в≥дсутн≥сть д≥йового звС¤зку м≥ж системою стимулюванн¤ та ≥нтенсивн≥стю й результативн≥стю прац≥ в адм≥н≥стративно-розпод≥льч≥й економ≥ц≥, з другого, зумовило в≥дставанн¤ останньоњ у зростанн≥ продуктивност≥ прац≥, њњ поразку в змаганн≥ з кап≥тал≥стичною економ≥кою, що зайн¤лас¤, нарешт≥, вир≥шенн¤м соц≥альних проблем.

¬≥д≥граючи активну роль у проведенн≥ соц≥альноњ пол≥тики, держава у ринков≥й економ≥ц≥ не перетворюЇтьс¤ у в≥дд≥л соц≥ального забезпеченн¤. ќрган≥зац≥¤ системи соц≥ального захисту забезпечуЇ зворотн≥й звС¤зок м≥ж р≥внем соц≥альних послуг та ≥нтенсивн≥стю ≥ результатами прац≥ окремого прац≥вника, загальними економ≥чними результатами виробництва та комерц≥йно-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ господарських орган≥зац≥й.

ќдним ≥з найб≥льш складних дл¤ ринковоњ економ≥ки Ї питанн¤ про захист, страхуванн¤ в≥д безроб≥тт¤. Ќав≥ть соц≥ально ор≥Їнтована держава не гарантуЇ обовС¤зковоњ зайн¤тост≥. ¬ ринков≥й економ≥ц≥ ц¤ проблема вир≥шуЇтьс¤ м≥ж прац≥вником та працедавцем, або в≥дпов≥дно м≥ж њх представниками - обТЇднанн¤ми профсп≥лок та обТЇднанн¤ми працедавц≥в.

¬исновки

« розвитком економ≥ки, стаб≥л≥зац≥Їю грошовоњ, кредитно, ф≥скальноњ, валютноњ сфери в ”крањн≥ в≥дбуваЇтьс¤ становленн¤ ≥ розвиток соц≥альноњ пол≥тики держави. –азам з трансформац≥Їю економ≥ки в≥дбуваЇтьс¤ створенн¤ системи соц≥ального захисту населенн¤ з метою компенсац≥њ негативних про¤в≥в ринковоњ економ≥ки. «а роки незалежност≥ розроблено ≥ впроваджено в д≥ю пол≥тику соц≥ального захисту, страхуванн¤ та забезпеченн¤ населенн¤. —творено необх≥дн≥ умови дл¤ нормального њњ функц≥онуванн¤, дл¤ пост≥йного доповненн¤ ≥ вдосконаленн¤.

јле разам з цим в соц≥альн≥й сфер≥ ви¤вл¤ютьс¤ риси њњ недосконалост≥ та нев≥дпов≥дност≥ сучасним потребам людей ( це стосуЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж м≥н≥мальною зароб≥тною платою, розм≥ром пенс≥й, стипенд≥й та прожитковим м≥н≥мумом ).

1	2	3	4

Ќазва: —оц≥альний захист населенн¤ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (18857 прочитано)