ƒ≥ловодство > ќрган≥зац≥йно розпор¤дч≥ документи
ќрган≥зац≥йно розпор¤дч≥ документи—тор≥нка: 1/4
«м≥ст 1.¬ступ........................................................................................ 2. ћова ≥ стиль орган≥зац≥йно - розпор¤дчих документ≥в...... 3. ѕравила скорочень у текстах документ≥в............................ 4. ќрган≥зац≥йно Ц розпор¤дч≥ документи............................... 4.1 ≤нструкц≥¤............................................................................. 4.2 ѕоложенн¤........................................................................... 4.3 ѕостанова............................................................................. 4.4 ѕравила................................................................................ 4.5 Ќаказ.................................................................................... 4.6 –озпор¤дженн¤.................................................................... 4.7 –≥шенн¤................................................................................ 4.8 ¬каз≥вка................................................................................ 4.9 —татут................................................................................... 5. —писок л≥тератури................................................................. ¬ступ ƒ≥ловодство Ц це д≥¤льн≥сть, ¤ка охоплюЇ питанн¤ документуванн¤ та орган≥зац≥њ роботи з документами в процес≥ управл≥нськоњ д≥¤льност≥. ќсобливост≥ сучасного д≥ловодства пол¤гають, насам- перед, у переведен≥ його на державну мову, широкому застосуванн≥ компТютерних систем обробленн¤ та друкуванн¤ документ≥в, необх≥дност≥ дотриманн¤ вимог чинних державних стандарт≥в в ц≥й галуз≥, впровадженн¤ рац≥ональних прийом≥в роботи. ƒотриманн¤ стандарт≥в з д≥ловодства у практичн≥й робот≥ орган≥в управл≥нн¤ та документуванн¤ спри¤Ї встановленню ч≥ткого орган≥зац≥йно-техн≥чного пор¤дку, викор≥ненню бюрократизму й т¤ганини. ќпануванн¤ прийом≥в рац≥ональноњ роботи з документами даЇ змогу скоротити час на њх складанн¤, обробленн¤ ≥ пошук, орган≥зувати ч≥ткий контроль за проходженн¤м та виконанн¤м документ≥в. «рештою, правильно п≥дготовлений ≥ належним чином оформлений документ Ц це св≥дченн¤ культури виконавц¤. ќргани управл≥нн¤ вс≥х р≥вн≥в, в≥д аб≥нету м≥н≥стр≥в до п≥дрпиЇмств, орган≥зац≥й, створюють числен≥ управл≥нськ≥ документи. ƒокументуванн¤ управл≥нськоњ д≥¤льност≥ зд≥йснюють ≤“ѕ ≥ службовц≥, ¤к≥ ведуть збиранн¤ та обробку документ≥в, п≥дготовку ≥ оформленн¤ р≥шень, що приймаютьс¤. Ќос≥Їм ≥нформац≥Ї Ї у традиц≥йному вигл¤д≥ Ї документ, визначений √ќ—“ом, ¤к Уматер≥альний обТЇкт з ≥нформац≥Їю, закр≥пленою створеним людиною способом дл¤ њњ передач≥ у час≥ ≥ простор≥Ф. ќдна з причин не¤к≥сного прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень-слабка теоритична ≥ практична п≥дготовка багатьох прац≥вник≥в, ¤к≥ недостатньою м≥рою волод≥ють комплексом ”ставлених в установах, орган≥зац≥¤х та на п≥дприЇмствах метод≥в, способ≥в ≥ прийом≥в роботи з документами, а в де¤ких випадках ≥ незнанн¤ вимог √ќ—“≥в, що встановлюють пор¤док оформленн¤ документ≥в. ћова ≥ стиль орган≥зац≥йно Ц розпор¤дчих документ≥в —кладанн¤ службових документ≥в Ц важкий ≥ складний процес, ¤кий займаЇ багато часу службовц≥в та ≤ѕ“. –ац≥онал≥зувавши цей процес можна добитис¤ економ≥њ часу, п≥двищити культуру документуванн¤ ≥ управл≥нськоњ прац≥. ” робот≥ з документуванн¤м велику роль граЇ словесне оформленн¤ р≥шень, д≥й, звТ¤зк≥в. ѕри п≥дготовц≥ документ≥в сл≥д памТ¤тати, що мова не Ї пасивним ф≥ксатором прийн¤тих р≥шень, а виконуЇ активну стимулюючу роль в управл≥нськ≥й д≥¤льност≥. “ак, д≥Їв≥сть директивноњ та розпор¤дчоњ документац≥њ значною м≥рою забезпечуЇтьс¤ ≥мперативом Ц наказовою ≥нструкц≥Їю мови наказ≥в, розпор¤джень постанов. ¬≥дпов≥дних мовних конструкц≥й потребують документи, що викладають проханн¤, вимогу, под¤ку. ƒ≥лове мовленн¤, д≥лова мова, д≥лове службове письмо Ц пон¤тт¤ визначен≥. ” кожн≥й груп≥ стил≥в Ї своњ р≥зновиди. “ак, художньо Ц белетристичний стиль включаЇ прозовий ≥ поетичний; сусп≥льно Ц публ≥цистичний стиль газетно журнальний та л≥тературно критичний. ќф≥ц≥йно-д≥ловий стиль маЇ спецеф≥чн≥ властивост≥ в≥д розмовного мовленн¤ та ≥нших стил≥в л≥тературноњ мови. ѕри п≥дготовц≥ тексту документа обовТ¤зкове дотриманн¤ таких основних принцип≥в: обТЇктивност≥ зм≥сту та нейтральност≥ тону, повноти ≥нформац≥њ та стислост≥ викладу, тип≥зац≥њ мовних засоб≥в ≥ стандартних терм≥н≥в. —лужбов≥ документи, ¤к правило, оформл¤ютьс¤ в≥д ≥мен≥ юридичноњ особи установи або њњ структурного п≥дрозд≥лу. ‘орми вираженн¤ сусп≥льних ≥нтерес≥в у службових документах повинн≥ в≥дпов≥дати нормам адм≥н≥стративного права. ” наш≥ дн≥ одним ≥з сильних засоб≥в впливу на мову мас Ї друковане слово. ≤з книг ≥ журнал≥в читач≥ черпають не т≥льки спец≥альн≥ знанн¤, а й приклади правильного ≥ образного викладу думок. ќднак ще дуже часто трапл¤ютьс¤ в≥дхиленн¤ в≥д л≥тературних норм. —тисл≥сть викладу дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом зам≥ни складних речень простими. ѕравила скорочень у текстах документ≥в ” документах системи ќ–ƒ застосовують р≥зн≥ типи скорочень. ќднак ус≥ скороченн¤ повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам затверджених у √ќ—“ах. —короченн¤ виправдан≥, оск≥льки вони скорочують час на складанн¤ тексту, зменшуЇтьс¤ його обс¤г та виготовленн¤ документа. ѕрин¤то розр≥зн¤ти скороченн¤ к≥лькох тип≥в: Ѕуквен≥ (≥н≥ц≥альн≥) скороченн¤ (абрив≥атури), ¤к≥ утворен≥ з початкових л≥тер кожного слова, наприклад: ƒ”ћ, Ћ“≈ , ћ¬— ≥ т. д. ћайже вс≥ ≥н≥ц≥альн≥ скороченн¤ пишутьс¤ з великоњ л≥тери. 2. —кладно скорочен≥ слова зм≥шаного утворенн¤ складаютьс¤ з абрев≥атур та ус≥чених сл≥в. ѕишутьс¤ вони по-р≥зному, наприклад: ¬Ќƒ≤ вуг≥лл¤, райвно та ≥нш≥. 3. —кладно скорочен≥ слова складного типу наприклад, колгосп, радгосп, теплох≥д, –остс≥льмаш, √ловморшл¤х ≥ так дал≥. ќкрем≥ частково скорочен≥ слова, що складаютьс¤ з частини основ ≥ повного слова, в≥др≥зн¤ютьс¤ певними особливост¤ми у розшифровц≥, у категор≥њ роду, в≥дм≥нюван≥, наприклад, завкадрами, зам директора, голов пошта ≥ так дал≥. «апозичен≥ з ≥нших мов, наприклад: Ѕ≥-Ѕ≥-—≥, јѕЌ, лавсан . ”мовн≥ граф≥чн≥ скороченн¤ на позначенн¤ посади, географ≥чних пон¤ть, в≥др≥зки часу, к≥льк≥сн≥ визначенн¤, назви м≥ст, с≥л, селищ, областей, район≥в, вулиць, проспект≥в. ќсоблив≥сть граф≥чних скорочень у тому, що вони не виправл¤ютьс¤ усною мовою. ѕ≥сл¤ такого скороченн¤ обовТ¤зково ставитьс¤ крапка, наприклад: м.(м≥сто), с.(село), обл., р-н ≥ т. п. √раф≥чне скороченн¤ завжди пишетьс¤ малими л≥терами. ¬ ќ–ƒ не скорочуютьс¤ рекв≥зити УзаголовокФ, Уавтор документаФ, Уп≥дписФ. ќрган≥зац≥йн≥ ≥ розпор¤дч≥ документи ќргани управл≥нн¤ м≥н≥стерств, в≥домств, обТЇднань, комб≥нат≥в, кооператив≥в, установ, п≥дприЇмств пор¤д з актами вищих орган≥в влади та управл≥нн¤ керуЇтьс¤ у своњй д≥¤льност≥ орган≥зац≥йно-правовими документами Ц положенн¤ми, статутами, ≥нструкц≥¤ми, правилами. ” них закр≥плюютьс¤ функц≥њ, обовТ¤зки ≥ права орган≥в на тривал≥ строки. “ак, у положенн¤х про п≥дприЇмство, обТЇднанн¤ передбачуютьс¤ права в галуз≥ плануванн¤, ф≥нанс≥в, кап≥тального буд≥вництва ≥ т. д. —еред р≥зних форм виконавчо-розпор¤дчоњ д≥¤льност≥ орган≥зац≥й, установ ≥ п≥дприЇмств пров≥дне м≥сце займаЇ виданн¤ правових акт≥в розпор¤дчого характеру, що п≥дл¤гають у обовТ¤зковому виконанню. „ерез них реал≥зуЇтьс¤ норми права у процес≥ кер≥вництва господарським ≥ соц≥ально-культурним буд≥вництвам, нормал≥зуЇтьс¤ нормативно-правов≥ в≥дносини. ≤ншими словами, з допомогою цих документ≥в розвТ¤зуЇтьс¤ важлив≥ завданн¤ управл≥нн¤. ƒо найб≥льш поширених документ≥в цього виду належить постанови, р≥шенн¤, розпор¤дженн¤, вказ≥вки, ≥нструкц≥њ ≥ статути.
≤нструкц≥¤ ≤нструкц≥¤ Ц правовий акт, створюваний органами управл≥нн¤ дл¤ встановленн¤ правил, що регулюютьс¤ орган≥зац≥йно науково-техн≥чн≥, технолог≥чн≥, ф≥нансов≥ та ≥нш≥ спец≥альн≥ сторони д≥¤льност≥ установ, п≥дприЇмств, певних њх п≥дрозд≥л≥в та служб, а також посадовим ос≥б ≥ громад¤н. ¬она належить до категор≥њ орган≥зац≥йних документ≥в, що видаютьс¤ м≥н≥стерствами, установами, Ї нормативним актом, регламентуючим р≥зн≥ питанн¤. ≤снують ≥нструкц≥њ посадов≥, з техн≥ки безпеки, експлуатац≥њ ≥ р≥зного устаткуванн¤ та ≥нш≥. ожна з них маЇ бути затверджена вищими сто¤чими органами або кер≥вниками або орган≥зац≥¤ми. ≤нструкц≥њ затверджуютьс¤ кер≥вником або його ж наказом. ≤нструкц≥¤, кр≥м грифа про затвердженн¤, маЇ так≥ рекв≥зити, ¤к найменуванн¤ њњ виду, коротк≥ формулюванн¤ зм≥сту (заголовок), текст, посада ≥ пр≥звище особи, в≥дпов≥дальноњ за њњ складанн¤ њњ п≥дпис, дата, номер (≥ндекс) за класиф≥катором. “екст викладають у лог≥чн≥й посл≥довност≥ групують за розд≥лами, до ¤кий ≥нод≥ видають п≥дзаголовки, розбивають на параграфи. Ќайзручн≥ше застосовувати наскр≥зну нумерац≥ю. ¬ ≥нструкц≥њ вживають слова: повинен, зобовТ¤заний, необх≥дний, не припускаЇтьс¤, сл≥д. –озд≥л обТЇмних ≥нструкц≥й позначають римськими цифрами, а пункти Ц арабськими. “екст цього документа повинен бути коротким, точним, зрозум≥лим, оск≥льки ≥нструкц≥¤ призначена дл¤ пост≥йного користуванн¤. …ого викладають в≥д другоњ особи. Ўирокого застосуванн¤ набули посадов≥ ≥нструкц≥њ, що розробл¤ютьс¤ на п≥дприЇмств≥, установ≥ дл¤ нових ос≥б, ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в, службовц≥в. “ак≥ ≥нструкц≥њ встановлюють права та обовТ¤зки прац≥вник≥в, коло њх завдань, особисто в≥дпов≥дальн≥сть. ѕ≥сл¤ затвердженн¤ кер≥вником вони стають нормативними актами, обовТ¤зковими дл¤ певного кола ос≥б.
Ќазва: ќрган≥зац≥йно розпор¤дч≥ документи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (5890 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
