ƒ≥ловодство > ”крањнське д≥лове мовленн¤. ¬≥дпов≥д≥ до екзамену

44 - 45:

¬ажливим компонентом д≥лового сп≥лкуванн¤ Ї етика мов≠ленн¤. Ќедаремно один мудрий ф≥лософ сказав: Ђ«аговори, щоб ¤ тебе побачивї. ¬исл≥в в≥ками не втрачаЇ своЇњ актуальност≥. јдже те, ¤кими лексичними засобами волод≥Ї мовець, ¤ку маЇ ≥нтонац≥ю, вимову, ¤к послуговуЇтьс¤ жестами, емоц≥¤ми - вказуЇ на р≥вень його осв≥ченост≥ й культури.

¬иховану людину завжди вир≥зн¤Ї вв≥члив≥сть, прив≥т≠н≥сть, доброзичлив≥сть, тактовн≥сть, стриман≥сть, повага до сп≥врозмовника, здатн≥сть до сп≥вчутт¤ та розум≥нн¤ ото≠чуючих. ≤ особливу роль у цьому в≥д≥граЇ слово: вчасне, доречне, вагоме, переконливе.

Ќе завжди на належному р≥вн≥ ведутьс¤ д≥лов≥ переговори, виступи перед сп≥вроб≥тниками чи незна≠йомою аудитор≥Їю. ≤, на жаль, частково огр≥хи припадають на невдало п≥д≥бран≥ й сказан≥ слова. Ќаприклад, допов≥дач≥, лектори у своњх виступах часто вживають рос≥йськ≥ слова в украњнському вар≥ант≥ або ж навпаки, тобто калькують њх. Ќасичують свою мову простор≥чч¤м, територ≥альними д≥а≠лектами, нехтують вимовою, а ≥нод≥ й робл¤ть це навмисне. „асто можна почути, ¤к через мовознавчу некомпетен≠тн≥сть порушуЇтьс¤ граматична й лексична структура сл≥в.

Ќе завжди розр≥зн¤Їтьс¤ й лог≥чна структура сл≥в. Ќаприклад: прошу (будь ласка) ≥ прошу (звертаюс¤ з проханн¤м), икода (про жал≥сть, втрату) ≥ шкода (даремно, не варто). “рапл¤Їтьс¤, що не точно коментуЇтьс¤ значенн¤ ≥ зживанн¤ парон≥м≥в. Ќаприклад: в≥д≥гравати (роль), грати на чомусь) ≥ ірати (конструкц≥¤).

«'¤вилась проблема ≥ у використанн≥ букви і. ƒехто нама≠жетьс¤ вживати њњ взагал≥ зам≥сть г. ” випадках сумн≥ву сл≥д звернутис¤ до украњнського правопису.

≤нод≥ мовц≥ у виступах використовують книжн≥ слова, р≥зн≥ граматичн≥ звороти, малов≥дому терм≥нолог≥ю. “ака мова не сприймаЇтьс¤ слухачами, стомлюЇ њх, створюЇ дискомфорт ≥ св≥дчить про низький р≥вень виступаючого.

Ѕувають випадки, коли допов≥дач чи лектор нав'¤зливо звертаЇтьс¤ до слухач≥в Ђ¬ам зрозум≥ло?ї, Ђ¬ам ¤сно?ї. «а≠питанн¤ такого типу св≥дчать, що виступаючий недооц≥нюЇ слухач≥в ≥ цим ображаЇ њх.

ќтже, аби не трапл¤лос¤ под≥бних ситуац≥й, потр≥бно ско≠ристатис¤ загальноприйн¤тими нормами д≥лового етикету.

ћова виступу, допов≥д≥, лекц≥њ маЇ бути бездоганною, простою, зрозум≥лою широкому колу слухач≥в. —л≥д уникати ≥ншомовних сл≥в, ¤кщо Ї украњнськ≥ в≥дпов≥дники; сполуч≠ник≥в типу: тому що; через те, що; у зв'¤зку з тим, що; враховуючи те, що; з огл¤ду того, що; зважаючи на те, що; так, ¤к; про те, що ≥ т. д.

¬ажливим Ї також правильне й доречне використанн¤ вставних сл≥в ≥ вираз≥в, обережне послуговуванн¤ крилатими словами та ≥ншими фразеолог≥змами. “ут треба враховувати профес≥ональний ≥ в≥ковий контингент слухач≥в.

ƒл¤ ефективност≥ д≥лових взаЇмин варто зор≥Їнтуватис¤ не лише в соб≥, а й в тих, хто оточуЇ, виробити свою манеру сп≥лкуванн¤. —п≥лкуючись, треба триматис¤ скромно й впев≠нено. Ќалежить подбати й про атмосферу при¤зност≥, то≠вариськост≥, в≥льного й р≥вноправного обм≥ну думками. Ќеобх≥дно передбачати ≥ враховувати реакц≥ю слухач≥в.

ƒопов≥дач повинен говорити ч≥тко, переконливо, не по≠сп≥шаючи, в ход≥ мовленн¤ зм≥нювати ≥нтонац≥ю, щоб мова не була монотонною. ЅуваЇ й так, що сп≥лкуючись, сп≥в≠розмовники не завжди розум≥ють один одного. Ќе сл≥д забу≠вати, що в будь-¤к≥й ситуац≥њ можна д≥йти згоди. «апорукою усп≥ху в цьому Ї взаЇмодов≥р'¤.

ќтже, уважне, дбайливе ставленн¤ до мови Ї зовн≥шньою ознакою мовного етикету.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ”крањнське д≥лове мовленн¤. ¬≥дпов≥д≥ до екзамену
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (20692 прочитано)