≈колог≥¤ > ¬заЇмод≥¤ людини ≥ сусп≥льства ≥з природним середовищем, њх житт¤ сучасний стан, перспективи

“аким чином, забрудненн¤ навколишнього середовища Ї результатом антропогенноњ д≥¤льност≥ людини ≥ знаходитьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д розвитку певних галузей промисловост≥ та с≥льського господарства крањни .

Ќе хочу бути голосл≥вним у своњх твердженн¤х ≥ наведу приклад того, ¤к розробка родовищ зал≥зноњ руди на  ривор≥зькому зал≥зорудному басейн≥ ”крањни негативно впливаЇ на стан довк≥лл¤.

јле спочатку у к≥лькох словах охарактеризую еколог≥чне становище на ”крањн≥.

¬ 70 - 80х роках в ”крањн≥ склалас¤ катастроф≥чна еколог≥чна ситуац≥¤. ”крањна складала усього 2,7 % територ≥њ —–—–, але тут було зосереджено майже 25 % його м≥нерально-сировинноњ бази. ѕ≥дприЇмства г≥рничовидобувноњ, збагачувальноњ, переробноњ та важкоњ промисловост≥, що розташован≥ на територ≥њ ”крањни, давали 23% в≥д загального обТЇму забрудненн¤ по всьому —–—–. ¬ зону еколог≥чного лиха потрапило 15 % територ≥њ ”крањни. ¬ атмосферу м≥ст щороку викидалось 22 млн.т шк≥дливих дл¤ людини х≥м≥чних речовин та сполук.

Ќепродумана ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ Ќижньоњ Ќаддн≥пр¤нщини та ƒонбасу, широке спорудженн¤ штучних мор≥в на ƒн≥пр≥ доповнилось в 70-80 роки спорудженн¤м мереж≥ атомних електростанц≥й в безпосередн≥й близькост≥ до великих м≥ст. ≈кстенсивне веденн¤ промисловост≥, злочинна безпечн≥сть вищого кер≥вництва крањни призвели до жахливого забрудненн¤ пов≥тр¤, особливо в м≥стах - промислових г≥гантах. —еред м≥ст —–—– з найб≥льш високим р≥внем забрудненн¤ атмосфери кожне пТ¤те було розташоване на ”крањн≥: ƒн≥пропетровськ, ƒн≥продзержинськ, ƒонецьк, «апор≥жж¤,  ривий –≥г, ћар≥уполь тощо. ƒо цих г≥гант≥в можна додати ще Ќ≥кополь, √орл≥вку, —таханов, ћиколањв та ще сотн≥ середн≥х ≥ др≥бних м≥ст та селищ ”крањни.

≈колог≥чна обстановка катастроф≥чно пог≥ршилас¤ п≥сл¤ вибуху 26 кв≥тн¤ 1986 року четвертого енергоблоку не „орнобильськ≥й ј≈—. јвар≥¤ призвела до небаченого забрудненн¤ б≥осфери, рад≥оактивного опром≥ненн¤ тис¤ч людей, масового переселенн¤ жител≥в забруднених район≥в в ≥нш≥ рег≥они республ≥ки.

—ьогодн≥ ”крањна вимушена витрачати за р≥зними оц≥нками в≥д 15 - до 20 % свого валового нац≥онального прибутку на вир≥шенн¤ питань, повТ¤заних з пог≥ршенн¤м еколог≥чного стану. ≤ тому зрозум≥ло, що головним завданн¤м ”крањни на сучасному етап≥ розвитку Ї вир≥шенн¤, повне або часткове, своњх еколог≥чних негаразд≥в. ѕо сут≥, це питанн¤ виживанн¤ ”крањни та њњ народу.

ƒо виникненн¤ серйозних еколог≥чних проблем призв≥в розвиток видобувноњ промисловост≥ ”крањни, ¤ка за рад¤нських час≥в дос¤гла величезних масштаб≥в. ќсобливо розмаху за час≥в —–—– набув видобуток зал≥зних руд, 46 % загального видобутку ¤ких припадало на ”крањну.

Ќаша крањна в≥дзначаЇтьс¤ дуже великими покладами ¤к≥сноњ зал≥зовм≥сноњ сировини. ÷е переважно метаморф≥чн≥ руди докембр≥йськоњ формац≥њ (гематито-мартитов≥, магнетитов≥), а також осадков≥ (бур≥ зал≥зн¤ки). ѕерш≥ приурочен≥ до ”крањнського кристал≥чного щита. Ќа територ≥њ ”крањни зосереджено, ¤к вже в≥дм≥чалос¤, 31 % розв≥даних руд колишнього —–—–, у тому числ≥ близько 20 % багатих.

«агальн≥ запаси зал≥зних р≥д ”крањни оц≥нюютьс¤ в 27,4 млрд.т й складаютьс¤ з багатих (1,9 млрд.т), а також б≥льш б≥дних зал≥зистих кварцит≥в (24,1) та бурих зал≥зн¤к≥в.

Ќайб≥льш≥ поклади зал≥зних руд в ”крањн≥ розташовано в  ривор≥зькому басейн≥. ¬≥н Ї найпотужн≥шим в ”крањн≥: загальн≥ його запаси оц≥нюютьс¤ в 18,7 млрд.т, на його територ≥њ розташован≥ 60 з 83 родовищ зал≥зних руд нашоњ крањни.  р≥м того, в≥н характеризуЇтьс¤ набором супутн≥х корисних копалин, под≥бним до ≥нших зал≥зорудних район≥в:  ременчуцького, Ѕ≥лозерського та  ерченського. ≤ тому, в≥дпов≥дно до своњх масштаб≥в та запас≥в,  ривор≥зький зал≥зорудний басейн справл¤Ї найб≥льший еколог≥чний тиск на навколишнЇ середовище цього району.

«агально в≥домо, що основу м≥нерально-сировинноњ бази  ривбасу складають ≥ найб≥льше промислове значенн¤ мають багат≥ зал≥зн≥ руди (вони використовуютьс¤ без збагаченн¤ ), магнетити та окислен≥ зал≥зист≥ кварцити. Ѕагат≥ руди (вм≥ст зал≥за 44 - 48 % ) майже не мають шк≥дливих дом≥шок ≥ розробл¤ютьс¤ шахтним способом. Ќа початку експлуатац≥њ басейну з його надр було видобуто близько 6 млрд.т. руди. Ќа початку 90-х рок≥в функц≥онувало 17 шахт, 5 потужних г≥рничо-збагачувальних комб≥нат≥в (√« -≥в), ¤к≥ обслуговують 10 карТЇр≥в. «ал≥зн≥ руди виход¤ть на поверхню та зал¤гають на глибинах понад 2,5 км. ¬исоко¤к≥сн≥ руди (з 50-60 %-м вм≥стом зал≥за) видобуваютьс¤ шахтним способом, в≥дбуваЇтьс¤ також в≥дкритий видобуток б≥льш б≥дних руд з вм≥стом зал≥за в 35-40 %. јле, на жаль, родовища розташован≥ занадто сконцентровано, що значно п≥дсилюЇ негативний вплив зал≥зовидобувноњ промисловост≥ на довк≥лл¤.

≈колог≥чн≥ проблеми, викликан≥ г≥рничовидобувною д≥¤льн≥стю мають комплексний характер.  омплексн≥сть по¤снюЇтьс¤ тим, що розповсюдженн¤ забруднюючих речовин в≥юбуваЇтьс¤ ус≥ма головними шл¤хами: пов≥тр¤ним ( п≥д час дробленн¤, збагаченн¤ породи, складуванн¤ в≥дход≥в) ≥ водним (п≥д час водов≥дведенн¤ з шахт, сток≥в з шламосховищ та технолог≥чних сток≥в при збагаченн≥).

 р≥м того,  ривбас - найб≥льший зал≥зорудний басейн в ”крањн≥. Ќа сьогодн≥ в  ривбас≥ д≥ють: 20 експлуатац≥йних шахт, 3 дренажних комплекси, 6 г≥рничо-збагачувальних комб≥нат≥в (√« ) з найб≥льшими в ”крањн≥ карТЇрами та численн≥ карТЇри по видобутку будматер≥ал≥в та ≥нших корисних копалин.

ƒевТ¤ть величезних зал≥зовидобувних карТЇр≥в та множина менших, загальною площею понад 100 кв.км, значно зменшують захисн≥ властивост≥ середовища. ¬ м≥сц¤х њх розташуванн¤ разом ≥з спотворенн¤м природного рельЇфу виникають в≥дТЇмн≥ схилов≥ ¤вища - в≥двали, зсуви, площинн≥ ≥ л≥н≥йн≥ ероз≥њ. √рупов≥ вибухи в карТЇрах Ї одним ≥з найб≥льш ≥нтенсивних джерел забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ району на площ≥ рад≥усом б≥л¤ 100 км ≥ б≥льше. јгломерац≥йне виробництво √« ≤в у значн≥й м≥р≥ п≥двищуЇ концентрац≥ю в атмосфер≥ с≥рчаного газу, оксиду вуглецю та пилу, ¤кий вм≥щуЇ окисли зал≥за, марганцю, магн≥ю, кальц≥ю, алюм≥н≥ю, кремнезему, титану, ванад≥ю, фосфору та ≥нших елемент≥в.

«они обваленн¤ шахтних пол≥в займають б≥л¤ 100 км.кв; в≥двали розкривних пор≥д ≥ некондиц≥йних зал≥зних руд з карТЇр≥в та шахт - б≥льше 200 кв.км. ќстанн≥ займають дорогоц≥нн≥ орн≥ земл≥, акумулюють значн≥ обТЇми атмосферних опад≥в, що призводить до п≥дтопленн¤ прилеглих д≥л¤нок, розвиненн¤ зсув≥в та ≥нших екзогенних процес≥в. ¬≥двали розкривних пор≥д п≥ддаютьс¤ в≥тров≥й ероз≥њ, що спричин¤Ї пилов≥ бур≥ та х≥м≥чне забрудненн¤ грунт≥в та поверхневих вод.

ƒуже актуальною Ї проблема скиду, утил≥зац≥њ та захороненн¤ високом≥нерал≥зованих шахтних вод, щор≥чна в≥дкачка ¤ких у ставки-накопичувач≥ становить понад 40 млн.куб.м. ¬м≥ст солей в них коливаЇтьс¤ в ≥нтервал≥ 4,5 - 23 г/л, а загальна площа водойм - приблизно 100 кв.км. –езультатом д≥њ цього антропогенного навантаженн¤ на довк≥лл¤ Ї п≥дтопленн¤ значноњ площ≥ промислово-м≥ськоњ агломерац≥њ та прилеглих територ≥й, що складаЇ понад 500 кв.км. √оловною причиною забрудненн¤ поверхневих та п≥дземних вод Ї недосконал≥сть сховищ м≥нерал≥зованих вод, в результат≥ чого в≥дбуваютьс¤ ≥нф≥льтрац≥йн≥ втрати р≥дкоњ фази з наступним забрудненн¤м пор≥д зони аерац≥њ, а пот≥м ≥ п≥дземних вод сол¤ми (SO4, NH4, NO2 та ≥нш≥). ¬≥д осередк≥в забрудненн¤ токсичн≥ компоненти м≥грують у п≥дземн≥ води ¤к по водоносному горизонту, так ≥ по вертикал≥. Ќа¤вн≥сть двох водотривких горизонт≥в (червоно-бур≥ та кињвськ≥ глини), в багатьох м≥сц¤х потужн≥стю 3-10 метр≥в, затримуЇ забруднююч≥ речовини, але в тих м≥сц¤х, де ц≥ горизонти в≥дсутн≥ формуютьс¤ ореоли забрудненн¤ п≥дземних вод.

Ќеобх≥дною умовою видобутку зал≥зних руд з великих глибин Ї осушенн¤ водоносних горизонт≥в, бо п≥дземн≥ води не дозвол¤ють прокладати шахти на глибинах б≥льше 1300 м, загрожуючи затопленн¤м. јле ≥нтенсивна в≥дкачка п≥дземних вод призвела до виникненн¤ потужноњ (б≥льше 1000м) депресивноњ воронки, ¤ка обумовлюЇ виникненн¤ ц≥лоњ низки негативних техногенних процес≥в, таких ¤к стисненн¤ грунт≥в, ос≥данн¤ поверхн≥ тощо.

јнал≥з стану природного середовища  ривбасу, пог≥ршенн¤ ¤кого зумовлене д≥¤льн≥стю г≥рничовидобувноњ галуз≥, дозвол¤Ї зробити висновки, що найб≥льш потужн≥ ≥ ≥нтенсивн≥ джерела забрудненн¤ довк≥лл¤ повТ¤зан≥ з наступними м≥грац≥йними потоками:

пилов≥ викиди, ¤к≥ виникають п≥д час видобутку руд в≥дкритим шл¤хом, забруднюють атмосферу ≥ створюють потужн≥ геох≥м≥чн≥ аномал≥њ в грунтах;

дефл¤ц≥¤ ≥ розмиванн¤ хвостовищ збагачувальних фабрик та в≥двал≥в розкривних пор≥д, ¤к≥ створюють ≥нтенсивн≥ потоки розс≥¤нн¤ в водних системах ≥ локальн≥ ореоли в грунт≥;

ст≥к високом≥нерал≥зованих вод з п≥дземних г≥рничих виробок ≥ карТЇр≥в, ¤к≥ зумовлюють ≥нтенсивн≥ ≥ потужн≥ потоки розс≥¤нн¤ в водних системах;

ст≥чн≥ води збагачувальних фабрик п≥сл¤ очисних споруд, ¤к≥ забруднюють водн≥ екосистеми;

розс≥¤нн¤ рудного компоненту при транспортуванн≥, ¤ке створюЇ ореоли забрудненн¤ грунт≥в;

орган≥зован≥ ≥ неорган≥зован≥ викиди в атмосферу при збагачувальному цикл≥;

природн≥ геох≥м≥чн≥ аномал≥њ (ореоли розс≥¤нн¤ в грунтах та поверхневих водах), г≥дрох≥м≥чн≥ аномал≥њ в п≥дземних водах;

екзогенн≥ процеси (зсуви, ос≥данн¤, провали, п≥дтопленн¤ тощо).

Ќасл≥дками д≥¤льност≥ цих м≥грац≥йних поток≥в Ї забрудненн¤ 3 основних складових довк≥лл¤: атмосфери, грунту, поверхневих ≥ п≥дземних вод та виникненн¤ антропогенних форм рельЇфу.

ѕор≥внюючи небезпеку забрудненн¤ пов≥тр¤, водосток≥в, водойм ≥ грунт≥в, необх≥дно врахувати не т≥льки абсолютну к≥льк≥сть ≥ в≥дносну концентрац≥ю забруднюючих речовин в цих середовищах, а ≥ засвоЇнн¤ њх живими орган≥змами, надходженн¤ забруднюючих речовин у системи життЇзабезпеченн¤ (њжу, пов≥тр¤, питну воду). ¬се це зумовлено особливост¤ми м≥грац≥њ х≥м≥чних елемент≥в в техногенних ландшафтно-геох≥м≥чних комплексах ≥ потребуЇ комплексного вивченн¤.

1	2	3

Ќазва: ¬заЇмод≥¤ людини ≥ сусп≥льства ≥з природним середовищем, њх житт¤ сучасний стан, перспективи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (5008 прочитано)