≈колог≥¤ > ƒержавне управл≥нн¤ природокористуванн¤м ≥ природоохороною в ”крањн≥
ƒержавне управл≥нн¤ природокористуванн¤м ≥ природоохороною в ”крањн≥—тор≥нка: 1/3
¬—“”ѕ як св≥дчить досв≥д передових крањн св≥ту, проводити ефективну еколог≥чну пол≥тику в держав≥ досить важко нав≥ть за умов процв≥таючоњ економ≥ки. “им складн≥шою вигл¤дала проблема охорони довк≥лл¤ в ”крањн≥ нов≥й держав≥ ¤ка переживаЇ глибоку системну кризу. “им не менш еколог≥чна реформа в ”крањн≥ розпочалас¤ майже одночасно з проголошенн¤м незалежност≥. ¬ основу формуванн¤ державноњ еколог≥чноњ пол≥тики було покладено базовий принцип зг≥дно з ¤ким еколог≥чна безпека держави стаЇ важливим елементом ≥ складовою нац≥ональноњ безпеки. ѕоложенн¤, що розвивають цей принцип було закр≥плено ц≥лою низкою закон≥в та документ≥в включно ≥з онституц≥Їю ”крањни. –озроблен≥ ћ≥н≥стерством охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки онцепц≥¤ та ќсновн≥ напр¤ми державноњ еколог≥чноњ пол≥тики ”крањни у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, використанн¤ природних ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки визначили не лише мету та пр≥оритетн≥ завданн¤, але й механ≥зми реал≥зац≥њ завдань напр¤ми гармон≥зац≥њ та ≥нтеграц≥њ еколог≥чноњ пол≥тики ”крањни у Ївропейському еколог≥чному процес≥. —аме на п≥дстав≥ цього документа розробл¤ютьс¤ програми ”р¤ду у галуз≥ охорони довк≥лл¤ та еколог≥чноњ безпеки. Ќа сьогодн≥ вже функц≥онуЇ програма «апов≥дники схвалено ”р¤дом Ќац≥ональну програму оздоровленн¤ р≥ки ƒн≥про дл¤ реал≥зац≥њ ¤коњ залучено м≥жнародну допомогу обс¤гом понад 5 млн $ розроблено низку рег≥ональних еколог≥чних програм. ¬≥дпов≥дно до ќснов нац≥ональноњ еколог≥чноњ пол≥тики удосконалюЇтьс¤ структура управл≥нн¤ природоохоронною д≥¤льн≥стю. –озпочавши з реорган≥зац≥њ ом≥тету по охорон≥ природи ( 1991 р. ) вже наприк≥нц≥ 1994 року в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента було утворено нове м≥н≥стерство до компетенц≥њ ¤кого в≥днесено ус≥ питанн¤ регулюванн¤ та контролю в галуз≥ еколог≥чноњ та ¤дерноњ безпеки. ¬перше в ”крањн≥ було сформовано сучасну систему управл≥нн¤ що в≥дпов≥даЇ досв≥ду та практиц≥ розвинених крањн «аходу. 1991- 1996 роки були роками формуванн¤ основних засад еколог≥чного законодавства незалежноњ держави. Ѕуло розроблено ≥ ухвалено низку «акон≥в ”крањни у сфер≥ регулюванн¤ еколог≥чноњ та ¤дерноњ безпеки використанн¤ природних ресурс≥в охорони довк≥лл¤. «агалом сформовано окрему галузь Ч еколог≥чне право Ч на основ≥ ¤коњ й зд≥йснюЇтьс¤ практична реал≥зац≥¤ еколог≥чноњ реформи. ( « допов≥д≥ ё. остенка, м≥н≥стра охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни ) лючове м≥сце в систем≥ державних орган≥в управл≥нн¤ природокористуванн¤м ≥ природоохороною займаЇ ћ≥н≥стерство охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни положенн¤ про ¤ке затверджено ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 10.02.1995 р. «г≥дно з ѕоложенн¤м ћ≥некобезпеки ”крањни Ї центральним органом державноњ виконавчоњ влади п≥дв≥домчим аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни створеним з метою реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища рац≥онального використанн¤ ≥ в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в захисту населенн¤ та навколишнього природного середовища в≥д негативного впливу господарськоњ д≥¤льност≥ шл¤хом регулюванн¤ еколог≥чноњ ¤дерноњ та рад≥ац≥йноњ безпеки на обТЇктах у вс≥х формах власност≥. ѕоложенн¤м визначаютьс¤ завданн¤ функц≥њ права ћ≥некобезпеки ”крањни, компетенц≥¤ державних управл≥нь еколог≥чноњ безпеки в област¤х м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥ спец≥ально уповноважених орган≥в державноњ виконавчоњ влади в галуз≥ еколог≥чноњ безпеки јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥нш≥ орган≥зац≥йн≥ структури що вход¤ть до його сфери управл≥нн¤ передбачаютьс¤ й ≥нш≥ юридичн≥ та орган≥зац≥йн≥ засади функц≥онуванн¤ ћ≥н≥стерства. —труктура центрального апарату ћ≥некобезпеки наведена на рис. ƒержавний контроль дотриманн¤ природоохоронного законодавства ¬ систем≥ ћ≥некобезпеки ”крањни функц≥њ державного контролю покладен≥ на ƒержавну еколог≥чну ≥нспекц≥ю а заступник м≥н≥стра Ї одночасно √оловним державним ≥нспектором ”крањни з охорони навколишнього природного середовища. «абезпеченн¤ ефективного державного контролю дотриманн¤ природоохоронного законодавства Ї одним з пр≥оритет≥в ћ≥некобезпеки. ¬≥дпов≥дно до ѕрограми розбудови державного кордону ”крањни ћ≥некобезпеки створюЇ службу еколог≥чного контролю на державному кордон≥. ћ≥н≥стерством п≥дготовлена ≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни прийн¤та постанова в≥д 20. 03. 1995 р. N 198 Уѕро зд≥йсненн¤ еколог≥чного контролю в пунктах пропуску через державний кордонФ ¤кою затверджена програма створенн¤ пункт≥в еколог≥чного контролю в пунктах пропуску через державний кордон на пер≥од 1995 - 2000 рок≥в. «а цей пер≥од плануЇтьс¤ облаштувати 115 пункт≥в еколог≥чного контролю на 1995 р≥к було облаштовано 31 пункт. «д≥йсненн¤ еколог≥чного контролю регламентуЇтьс¤ також Уѕоложенн¤м про еколог≥чний контроль в пунктах пропуску через державний кордон ”крањниФ, ¤ке п≥дготовлено ћ≥н≥стерством ≥ зареЇстровано в м≥нюст≥ ”крањни 4.08.95 р. за N 285 / 821. –озроблене ≥ д≥Ї ѕоложенн¤ про взаЇмод≥ю орган≥в ћ≥некобезпеки з органами ћ≥ноборони, —лужби безпеки ”крањни, ћ¬—, ƒержкомкордону, Ќац≥ональноњ гвард≥њ ≥ Ўтабу цив≥льноњ оборони. «атверджено Уѕоложенн¤ про пор¤док обчисленн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ та сплати збитк≥в, запод≥¤них внасл≥док забрудненн¤ ≥з суден, корабл≥в та ≥нших плавучих засоб≥в територ≥альних ≥ внутр≥шн≥х морських вод ”крањниФ. ѕ≥дрозд≥лами ƒержавноњ еколог≥чноњ ≥нспекц≥њ контролюЇтьс¤ стан буд≥вництва в ”крањн≥ ≥ введенн¤ в д≥ю природоохоронних обТЇкт≥в за рахунок державних централ≥зованих кап≥тальних вкладень. ƒерж≥нспекц≥Їю контролюЇтьс¤ ввезенн¤ в ”крањну небезпечних в≥дход≥в ≥ речовин. ” весн¤но-л≥тн≥й пер≥од провод¤тьс¤ рейди-перев≥рки дотриманн¤ строк≥в заборони вилову риби в пер≥од нересту ( операц≥¤ УЌерестФ ) стану охорони та використанн¤ мисливськоњ фауни, дотриманн¤ правил полюванн¤ та л≥м≥т≥в добуванн¤ диких зв≥р≥в, операц≥њ УЌовор≥чна ¤линкаФ по охорон≥ шпилькових насаджень, У онвал≥¤Ф Ч по охорон≥ недеревних рослин, що внесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни. «а фактами порушенн¤ п≥дприЇмствами електроенергетики ”крањни встановлених режим≥в експлуатац≥њ дн≥провських водосховищ, що призвело до масовоњ загибел≥ риби в ременчуцькому водосховищ≥ матер≥али передан≥ до √енеральноњ прокуратури. ѕ≥д час проведенн¤ операц≥њ У„исте пов≥тр¤Ф в 1995 р. за порушенн¤ законодавства про охорону атмосферного пов≥тр¤ прит¤гнуто до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ 3 тис¤ч≥ посадових ос≥б автоп≥дприЇмств та 19 тис¤ч вод≥њв призупин¤лась експлуатац≥¤ 26 тис. автомоб≥л≥в. ƒерж≥нспекц≥Їю перев≥рен≥ обТЇкти „орноморського флоту визначено њх вплив на природне середовище, виконана експертна оц≥нка збитк≥в та заход≥в ¤к≥ необх≥дно зд≥йснити дл¤ л≥кв≥дац≥њ негативних насл≥дк≥в експлуатац≥њ флоту матер≥али передан≥ до јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента, ¬ерховноњ –ади та аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ƒл¤ вир≥шенн¤ питань з пол≥пшенн¤ еколог≥чного стану в м≥сц¤х базуванн¤ „ерноморського флоту –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни створена спец≥альна ком≥с≥¤, ћ≥некобезпеки розроблено проект ”годи з –ос≥йською ‘едерац≥Їю з цього питанн¤. ƒл¤ посиленн¤ д≥Ївост≥ державного еколог≥чного контролю та розширенн¤ мереж≥ в систем≥ контролю ћ≥н≥стерством надан≥ права державних ≥нспектор≥в з охорони навколишнього природного середовища певн≥й категор≥њ посадових ос≥б ≥нших м≥н≥стерств та в≥домств та њх орган≥в, зокрема ћ≥ноборони, ћ≥нчорнобил¤, ƒержводгоспу, ћ≥нрибгоспу, ƒержкомгеолог≥њ та Ќац≥ональноњ гвард≥њ ”крањни. «а даними статистичноњ зв≥тност≥, в 1995 роц≥ спец≥ально уповноваженими державними органами з охорони навколишнього природного середовища було ви¤влено близько 110 тис¤ч правопорушень по 107 тис. з ¤ких винесен≥ р≥шенн¤ про накладенн¤ адм≥н≥стративних ст¤гнень, накладено 12 та ст¤гнуто 9,9 млрд. крб. штраф≥в з посадових ос≥б та громад¤н предТ¤влено позов≥в на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них внасл≥док порушенн¤ природоохоронного законодавства на загальну суму 1112 млрд. крб. ст¤гнуто Ч 44 млрд. крб. Ѕезпосередньо органами ћ≥некобезпеки обстежено в 1995 р. 63 тис. п≥дприЇмств та орган≥зац≥й за порушенн¤ природоохоронного законодавства прит¤гнуто до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ близько 39 тис. посадових ос≥б та громад¤н на ¤ких накладено 5,3 млрд. крб. та 112 тис. $ ( на ≥ноземних ф≥зичних та юридичних ос≥б ) штраф≥в предТ¤влено позов≥в на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в запод≥¤них внасл≥док порушенн¤ природоохоронного законодавства на суму 1084 млрд. крб. ст¤гнуто 27,1 млрд. крб. ” 585 випадках призупин¤лась виробнича д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств цех≥в та агрегат≥в внасл≥док чого було припинено скид забруднених сток≥в в обс¤з≥ 240 тис. куб. м та скорочено викиди шк≥дливих речовин в атмосферу на 9 тис. тонн. «а порушенн¤ природоохоронного законодавства 450 справ передано до сл≥дчих орган≥в прит¤гнуто до карноњ в≥дпов≥дальност≥ 127 посадових ос≥б та громад¤н. « наведених даних можна зробити висновок, що стан природоохоронноњ роботи в м≥н≥стерствах та в≥домствах ”крањни на п≥дприЇмствах в орган≥зац≥¤х в≥йськових частинах та на корабл¤х незадов≥льний заходи спр¤мован≥ на скороченн¤ викид≥в забруднюючих речовин в атмосферу часто не виконуютьс¤ пов≥льними темпами ввод¤тьс¤ в експлуатац≥ю нов≥ потужност≥ очисного обладнанн¤. ¬насл≥док неефективноњ роботи перевантажених очисних споруд та значного ступеню зношеност≥ технолог≥чного обладнанн¤ та канал≥зац≥йних мереж не скорочуЇтьс¤ ≥ скид забруднених ст≥чних вод. ѕри загальному зменшенн≥ обс¤г≥в виробництва зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть випадк≥в перевищень норматив≥в викид≥в забруднюючих речовин в атмосферу.
Ќазва: ƒержавне управл≥нн¤ природокористуванн¤м ≥ природоохороною в ”крањн≥ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3529 прочитано) |