≈колог≥¤ > ≈колог≥чн≥ проблеми людства

≤ншою причиною водного деф≥циту Ї забрудненн¤ води. ѕобутов≥ ≥ промислов≥ стоки перетворюють прозор≥, багат≥ рибою р≥чки на каламутн≥ канави, наповнен≥ отрутами ≥ збудниками хвороб. Ќав≥ть одна тваринницька ферма чи цукровий завод може знищити малу р≥чку. Ќайзабруднен≥ш≥ р≥чки й ставки у районах ≥з високою концентрац≥Їю п≥дприЇмств ≥ склад≥в м≥неральних добрив. „имало промислових сток≥в ≥з металург≥йних та х≥м≥чних завод≥в забруднюють водойми отрутами, зокрема важкими металами та ц≥ан≥стими сполуками.

Ќадто шк≥дливими Ї побутов≥ стоки, що м≥ст¤ть залишки орган≥чних речовин Ц харчових та ≥нших в≥дход≥в, дл¤ розкладу ¤ких потр≥бна велика к≥льк≥сть кисню. ѕод≥бно до побутових сток≥в значними забруднювачами води Ї в≥дходи харчовоњ промисловост≥, що потрапл¤ють до канал≥зац≥њ.  онцентрац≥¤ орган≥чних речовин у них значно вища, н≥ж у побутових. „и не найб≥льше ст≥чних вод формуЇтьс¤ на бойн¤х, пивних, винних та цукрових заводах, кондитерських фабриках.

”насл≥док надм≥рного використанн¤ ≥ с≥льському господарств≥ х≥м≥чних препарат≥в, р≥чки та озера все б≥льше забруднюютьс¤ р≥зними отрутох≥м≥катами та добривами, що змиваютьс¤ з пол≥в.

«агрозливих розм≥р≥в дос¤гло забрудненн¤ вод —в≥тового океану нафтопродуктами п≥д час бур≥нн¤ свердловин, експлуатац≥њ нафтопромисл≥в, транспортуванн¤ нафти з район≥в видобуванн¤. Ќав≥ть незначн≥ концентрац≥њ нафти в морськ≥й вод≥ здатн≥ порушити життЇд≥¤льн≥сть ≥ спричинити загибель морських тварин ≥ рослин. “≥льки поблизу берег≥в јнгл≥њ в≥д забрудненн¤ нафтою щор≥чно гине близько 250 тис. водоплавних птах≥в.

¬елику небезпеку дл¤ вс≥х водних джерел становить рад≥оактивне забрудненн¤. ¬насл≥док випробувань атомноњ зброњ, викид≥в промислових п≥дприЇмств, в≥дход≥в атомних човн≥в т≥ авар≥й на атомних електростанц≥¤х у водойми потрапл¤ють рад≥онукл≥ди. ¬они накопичуютьс¤ в живих орган≥змах ≥ згубно впливають на них. ѕри цьому концентрац≥¤ рад≥оактивних речовин у водних рослинах ≥ тваринах у сотн≥ ≥ тис¤ч≥ раз≥в перевищуЇ њхню концентрац≥ю у вод≥. “ому споживанн¤ продукт≥в —в≥тового океану стаЇ небезпечним.

„ерез забрудненн¤ пр≥сних водойм промисловими, тепловими ≥ канал≥зац≥йними стоками, нафтопродуктами, рад≥оактивними в≥дходами, м≥неральними добривами й отрутох≥м≥катами, ¤к≥ потрапл¤ють з пол≥в разом з≥ струмками дощовоњ та талоњ води, утворюють води, непридатн≥ дл¤ житт¤ людини, рослин ≥ тварин.

«абрудненн¤ водойм негативно позначаЇтьс¤ на туризм≥ й в≥дпочинку людей. –ибальств≥ та мисливств≥. јдже м≥сц¤ в≥дпочинку привертають до себе увагу переважно на¤вн≥стю водойм. ѕроблеми забрудненн¤ прибережних район≥в мор¤ приблизно так≥ ж, ¤к ≥ внутр≥шн≥х вод, оск≥льки здатн≥сть мор¤ до самоочищенн¤ теж обмежена. “ак, дуже напружена еколог≥чна ситуац≥¤ в район≥ м. ќдеси, де внасл≥док авар≥йних скид≥в канал≥зац≥йних вод реЇструють значне бактер≥альне забрудненн¤ морськоњ води.

ѕобутов≥ в≥дходи та стоки с≥льськогосподарських комплекс≥в нер≥дко Ї джерелами багатьох ≥нфекц≥йних хвороб, зокрема дизентер≥њ, холери, в≥русного гепатиту, паратифу тощо. Ѕлизько 500 млн. чолов≥к на наш≥й планет≥ щор≥чно потерпають в≥д хвороб, ¤к≥ виникли внасл≥док забрудненн¤ води.

√рунт Ц це самост≥йне природно-≥сторичне т≥ло, що виникло у результат≥ сукупност≥ д≥њ на поверхнев≥ горизонти пор≥д живих орган≥зм≥в, кл≥матичних фактор≥в, рельЇфу ≥ виробничоњ д≥¤льност≥ людини.

ќсновною властив≥стю грунту Ї родюч≥сть Ц здатн≥сть забезпечувати рослини поживними елементами, вологою, пов≥тр¤м тощо.

Ћюдство пр¤мо та опосередковано впливаЇ на стан грунтового покриву майже на вс≥й територ≥њ суходолу, завдаючи йому шкоди. ¬насл≥док цього значн≥ площ≥ родючих грунт≥в стають непридатними дл¤ використанн¤.

≈роз≥¤ Ц це руйнуванн¤ те перем≥щенн¤ грунтовоњ маси ≥ пухких пор≥д потоками води ≥ в≥тру. «алежно в≥д фактора руйнуванн¤ ероз≥њ. ѕод≥л¤ють на водну, в≥трову й промислову.

¬одна ероз≥¤, кр≥м змиванн¤ родючого шару грунту, супроводжуЇтьс¤ й ≥ншими негативними ¤вищами: на поверхн≥ земл≥ не затримуютьс¤ тал≥ й дощов≥ води, в≥д чого зменшуЇтьс¤ запас вологи на грунт≥, розчленовуютьс¤ пол¤, замулюютьс¤ р≥чки, ставки, водосховища, зрошувальн≥ ≥ дренажн≥ системи.

≈родований грунт втрачаЇ свою родюч≥сть: зменшуЇтьс¤ вм≥ст гумусу, азоту, фосфору, кал≥ю та ≥нших речовин.

” боротьб≥ з водною ероз≥Їю найефективн≥ш≥ агротехн≥чн≥ та л≥сомел≥оративн≥ заходи.

¬≥трова ероз≥¤ поширена в районах недостатнього зволоженн¤ ≥ низькоњ вологост≥ пов≥тр¤. Ќайб≥льше п≥ддаютьс¤ в≥тров≥й ероз≥њ с≥ро-бур≥ грунти пустель, каштанов≥ ≥ чорноземн≥ Ц степ≥в. —причин¤ють њњ велика к≥льк≥сть в≥тру, погано оструктурений або безструктурний стан грунту, глин¤сто-пилуватий його механ≥чний склад, в≥дсутн≥сть рослинного покриву, порушенн¤ верхнього шару грунту грунотообробними машинами.

∆итт¤ на «емл≥ виникло понад 4 млрд. рок≥в тому. ѕоворотним моментом в еволюц≥њ орган≥чного св≥ту стала по¤ва зелених рослин, здатних до фотосинтезу. јкумулюючи ≥ перетворюючи сон¤чну енерг≥ю, зелен≥ рослини планети накопичують щор≥чно сотн≥ м≥ль¤рд≥в тонн орган≥чних речовин.

«авд¤ки рослинним орган≥змам у природ≥ в≥дбуваЇтьс¤ б≥олог≥чний колооб≥г речовин. ¬они регулюють газовий склад атмосфери, щор≥чно засвоюючи близько 20-30 млрд. тонн вуглецю, синтезуючи при цьому близько 177 млрд. тонн сухих орган≥чних речовин. «а п≥драхунками вчених, увесь вуглець атмосфери проходить через жив≥ орган≥зми за 300 рок≥в, а кисень Ц за 2000.

” процес≥ фотосинтезу рослини вид≥л¤ють в≥льний кисень, ¤кий використовують тварини ≥ сам≥ рослини при диханн≥. ¬одночас вуглекислий газ, ¤кий вид≥л¤Їтьс¤ при диханн≥, забезпечуЇ фотосинтез. «балансован≥сть цих процес≥в стала можливою в результат≥ тривалоњ еволюц≥њ рослин ≥ тварин. “епер вони зумовлюють стаб≥льний газовий склад атмосфери.

¬ажлива роль тварин у формуванн≥ ландшафт≥в. “ак, ≥з твердих скелет≥в морських однокл≥тинних тварин утворено осадов≥ породи (крейда, вапн¤к та ≥н.), а ≥з скамТ¤н≥лих решток кишковопорожнинних, зокрема коралових пол≥п≥в, - коралов≥ острови. „ерви, двокрил≥, мурашки, жуки т≥ њхн≥ личинки, де¤к≥ ссавц≥ (кроти, землерийки) та ≥нш≥ тварини розпушують грунт, спри¤ючи його аерац≥њ та проникненню вологи, збагачують грунт орган≥чними речовинами, п≥двищуючи його родюч≥сть.

—еред тварин чимало запилювач≥в: комахи, птахи (кол≥бр≥, нектарниц≥, кв≥ткарки), окрем≥ види кажан≥в. ∆ивл¤чись рослинами, тварини негативно впливають на рослинний покрив «емл≥. ƒе¤к≥ тварини перенос¤ть збудник≥в небезпечних захворювань рослин, що часто спричинюЇ њхнЇ вимиранн¤ на великих територ≥¤х.

” систем≥ заход≥в щодо охорони, примноженн¤ та рац≥онального використанн¤ тваринних ресурс≥в важливе значенн¤ маЇ природоохоронне законодавство.  р≥м закон≥в ”крањни (ѕро охорону навколишнього природного середовищаФ (1991) та Уѕрироднозапов≥тний фонд ”крањниФ (1992), ур¤д ”крањни прийн¤в закон Уѕро охорону тваринного св≥туФ (березень, 1993), а  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в затвердив постанову про посиленн¤ охорони запас≥в ц≥нних вид≥в риб, морських ≥ водних рослин (червень, 1992 р.) ÷ими законодавчими актами вз¤то п≥д захист не т≥льки промислов≥, господарсько-ц≥нн≥ та зникаюч≥ види, але й м≥сц¤ њхнього ≥снуванн¤, розмноженн¤ ≥ всю р≥зноман≥тн≥сть тваринного св≥ту ¤к неоц≥ниме нац≥ональне багатство.

¬ажливим документом Ї також постанова ¬ерховноњ –ади Упро червону книгу ”крањниФ (жовтень, 1992), ¤кий став юридичною основою дл¤ другого виданн¤ „ервоноњ книги ”крањни (1994) ≥ привернув увагу вчених та вс≥Їњ громадськост≥ до необх≥дност≥ збереженн¤ р≥дк≥сних ≥ зникаючих вид≥в фауни ”крањни.

ќхорона мисливсько-промислових зв≥р≥в ≥ птах≥в, рибних ресурс≥в в ”крањн≥ регулюЇтьс¤ спец≥альними положенн¤ми про полюванн¤ та правилами дл¤ мисливц≥в та рибалок.  онтроль з≥ њхн≥м дотриманн¤м покладено на ћ≥н≥стерство рибного господарства ”крањни спец≥альн≥ державн≥ ≥нспекц≥њ при ћ≥н≥стерств≥ охорони навколишнього середовища та рад≥ац≥йноњ безпеки, добров≥льну громадську орган≥зац≥ю мисливц≥в ≥ рибалок, а також ”крањнське товариство охорони та спри¤нн¤ розвитку природних багатств.

Ћ≥тература:

Уќснови загальноњ еколог≥њФ. Ц √.ќ.Ѕ≥л¤вський, ћ.ћ. ѕадун.

Уќхорона природиФ Ц ¬.ћ.Ѕровд≥й, ќ.ё. ƒмитрук.

1	2

Ќазва: ≈колог≥чн≥ проблеми людства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (4283 прочитано)