≈колог≥¤ > «абрудненн¤ морських вод

ќрган≥зми зообентосу зустр≥чаютьс¤ на берез≥ (мармуровий краб), б≥л¤ кромки мор¤ (молюски) ≥ на глибинах (м≥д≥њ). ћ≥д≥¤ харчуЇтьс¤ др≥бним планктоном ≥ завислими орган≥чними частками, ¤к≥ збираЇ, проц≥джуючи за добу до 200 м3 морськоњ води. ƒо зообентосу в≥днос¤тьс¤ морськ≥ жолуд≥ (бал¤нуси), актин≥њ, устриц≥, морськ≥ таргани, краби, молюск рапана, м≥њ ≥ т.д., ¤к≥ разом з ф≥тобентосом утворюють угрупованн¤ донних орган≥зм≥в. Ќейстон насел¤Ї самий верхний шар води товщиною до 5 см (личинки черв'¤к≥в, молюск≥в, креветок, краб≥в; ≥кра, мальки риб ≥ т.д.). як в≥дм≥чаЇ ё.ѕ. «айцев, б≥льш≥сть мешканц≥в хоча б короткий пер≥од вход¤ть до складу нейстону. ќсновну частину нектону складають риби; нараховуЇтьс¤ б≥л¤ 200 вид≥в ≥хт≥офауни (в т.ч. 186 морських вид≥в):

>понтичн≥ рел≥кти (тюлька, осетров≥, оселедцев≥, багато ¤к≥ види бичк≥в);

> новоевксинськ≥ рел≥кти, холодноводн≥ (акула-катран, к≥лька, мерланка, чорноморський лосось);

> середземноморськ≥ вселенц≥, солелюбив≥ ≥ теплолюбов≥ (хамса, ставрида, сарган, султанка, лобан, скумбр≥¤, пелам≥да ≥ ≥нш.);

> екзотичн≥ види - гамбуз≥¤ (переселена в 20-≥ XX ст. роки з ≤тал≥њ), сон¤чна риба (доставлена з јмерики аквар≥умистами), п≥ленгас (завезена з опр≥снених вод японського мор¤).

–ептил≥њ представлен≥ вод¤ними вужами, ¤к≥ мешкають у р≥чкових дельтах, лиманах ≥ прибережних водах мор¤. ≤з ссавц≥в в „орному мор≥ мешкають 3 види дельф≥н≥в (афал≥на, б≥лобочка, азовка або морська свин¤) ≥ тюлень-чернець.

≈колог≥чна обстановка в ѕ«„ћ стала пом≥тно г≥ршати в 60-70 роках XX стор≥чч¤. ƒо основних джерел ≥ вид≥в антропогенного впливу на ≈— „орного мор¤ в≥днос¤тьс¤ [34]:

\)р≥ки (скороченн¤ пр≥сноводного стоку, внесенн¤ в море р≥зних «–);

2) с≥льське господарство (внесенн¤ в море добрив, пестицид≥в, часток ірунту);

3) промислов≥сть (внесенн¤ в море важких метал≥в, детергент≥в, Ќѕ);

4) населен≥ пункти (внесенн¤ в море неочищених або недостатньо очищених сток≥в, патогенних м≥кроорган≥зм≥в, детергент≥в, Ќѕ);

5) атмосферне випаданн¤ (внесенн¤ в море фосфат≥в, н≥трат≥в, ртут≥, свинцю, пилу);

6) судноплавство (внесенн¤ в море Ќѕ, екзот≥в, шумове забрудненн¤ морського середовища ≥ т.д.);

7) порти (забрудненн¤ акватор≥й, поглибленн¤ дна, прокладка судноплавних канал≥в, дамп≥нг, перетворенн¤ природи лиман≥в);

8) рибний промисел (перелов б≥олог≥чних ресурс≥в, пошкодженн¤ ≥ руйнуванн¤ донних угруповань на шельф≥);

9) видобуток м≥неральних ресурс≥в (пошкодженн¤ ≥ руйнуванн¤ донних угруповань на шельф≥);

10) захист берег≥в (зм≥на умов мешканн¤ крайових угруповань мор¤, створенн¤ заст≥йних зон, зб≥льшенн¤ забрудненост≥ вод ≥ донного в≥дкладенн¤);

11)рекреац≥¤ ≥ туризм (м≥кробне забрудненн¤ мор¤, засм≥ченн¤ прибережноњ в≥дходами, ¤к≥ довго не руйнуютьс¤, некерований видобуток Ђдар≥в мор¤ї.

Ѕагато ¤к≥ «– (орган≥чн≥ ≥ м≥неральн≥ сполуки, Ќѕ, рад≥онукл≥ди ≥ т.д.) надход¤ть в „орне море разом ≥з стоком р≥к. –азом з р≥чковим стоком надход¤ть неочищен≥ або недостатньо очищен≥ промислов≥, с≥льсько≠господарськ≥ ≥ комунально-побутов≥ стоки. ≤з судноплавством пов'¤зане ф≥зичне, х≥м≥чне (Ќѕ ≥ ≥нш≥ «–) ≥ б≥олог≥чне (м≥кроорган≥зми, екзоти) забрудненн¤. Ўумове забрудненн¤ в "б≥олог≥чних коридорах" (Ѕосфорськ≥й ≥  ерченськ≥й протоках, через ¤к≥ проход¤ть в≥дпов≥дно 40 ≥ 10 тис¤ч суден на р≥к) створюЇ перешкоди дл¤ м≥грац≥њ риб ≥ ≥нших морських тварин.

ƒнопоглиблювальн≥ роботи ≥ дамп≥нг ірунт≥в порушуЇ умови мешканн¤ бентосних форм. ѕерепромисел морських орган≥зм≥в п≥дриваЇ запаси промислових вид≥в ≥ тих г≥дроб≥онт≥в, ¤к≥ з ними пов'¤зан≥ в угрупованн¤х. ƒонн≥ риболовецьк≥ трали переорюють донн≥ в≥дкладенн¤, змулюють ос≥данн¤, привод¤ть до замуленн¤ п≥ски, м≥д≥йн≥ ≥ устричн≥ банки та б≥оценози заростей. ѕошуки, розв≥дка ≥ видобуток вуглеводн≥в ≥ ≥нших м≥неральних ресурс≥в на шельф≥ привод¤ть до пог≥ршенн¤ ¤кост≥ морського середовища ≥ донного в≥дкладенн¤. Ѕерегозах≥сн≥ споруди порушують умови мешканн¤ крайових угруповань, ¤к≥ вщ≥грають важливу роль в природному в≥дтворенн≥ багатьох донних ≥ пелаг≥чних вид≥в.  р≥м того, вони спри¤ють утворенню заст≥йних зон з п≥двищеною бактер≥йною забруднен≥стю, тобто знижують рекреац≥йну значущ≥сть прибережних д≥л¤нок. ћасова рекреац≥¤, безконтрольний вилов морських орган≥зм≥в також негативно впливають на еколог≥чну обстановку на прибережн≥й територ≥њ. ќсобливо небезпечним насл≥дком масовоњ рекреац≥њ Ї м≥кробне ≥ в≥русне забрудненн¤ прибережних вод.

јнтропогенна евтроф≥кац≥¤ ѕ«„ћ почалас¤ у зв'¤зку з≥ зб≥льшенн¤м вм≥сту фосфат≥в ≥ н≥трат≥в у р≥чковому стоц≥ в 1970-х роках. якщо в 1950-х роках вм≥ст фосфат≥в становив 10,5 мг/дм3, н≥трат≥в 22,5 мг/дм3, то 1976- 1980 pp. в≥дпов≥дно 197,9 ≥ 188,8 мг/дм3, що було насл≥дком "зеленоњ революц≥њ". ÷е привело до бурхливого розвитку ф≥топланктону, к≥льк≥сть ¤кого зб≥льшилас¤ в≥д 670 мг/м3 в 1950-≥ роки до 30000 мг/м3 в 1980-≥ роки. ¬елика к≥льк≥сть ф≥топланктону спри¤тливо вплинула на розвиток б≥омаси ф≥тоњдного зоопланктону (ночесв≥тка, медуза аурел≥¤ ≥ т.д.). Ќаприклад, б≥омаса ночесв≥тки зросла в дес¤тки раз≥в, а медузи в≥д 0,67 т в 1950-х роках до 222 млн. т в 1981-1982 pp.  р≥м того, знизилас¤ прозор≥сть води, що утруднило процеси фотосинтезу ≥ привело до загибел≥ водоростей на глибинах 20-60 м; з ц≥Їњ ж причини площа ф≥лофорного пол¤ з 11 тис. км2 ≥ б≥омаси з 10 млн. т в 1950-х роках скоротилис¤ до 0,5 тис. км2 по площ≥ ≥ 0,2 млн. т по б≥омас≥ в 1980-х роках, що привело до деградац≥њ "фауни ф≥лофори". „ерез евтроф≥кац≥ю в 1970-1980-х pp. зникла св≥тлолюбна цистоз≥ра на глибинах 15-20 м ≥ пов'¤зан≥ з нею г≥дроб≥онти. ¬елика к≥льк≥сть в≥дмерлого ф≥топланктону обумовила зб≥льшенн¤ концентрац≥њ орган≥чноњ речовини в донному в≥дкладенн≥ в≥д 2-3 г/м2 за добу на глибин≥ 10 м в 1950-х роках до 150 г/м2 за добу у 1980-≥ роки. «начна витрата кисню, необх≥дного дл¤ розкладанн¤ мертвого планктону, була причиною г≥покс≥њ≥ нав≥ть анокс≥њ (повна в≥дсутн≥сть кисню) ≥ замор≥в риб ≥ ≥нших донних тварин; в 1973-1990 pp. втрати в межах ѕ«„ћ становили 60 млн. т (в т.ч. 5 млн. т риб). јнтропогенна евтроф≥кац≥¤ була причиною загибел≥ м≥д≥й ≥ ≥нших ф≥льтратор≥в, що привело до зб≥льшенн¤ ступен¤ забрудненост≥ морських вод (1 м2 площ≥, заселеноњ м≥д≥¤ми, ф≥льтруЇ за добу 15-20 м3 морських вод). «агалом, ситуац≥¤ в 90-≥ роки дещо пол≥пшилас¤, а замори стали спостер≥гатис¤ р≥дше ≥ на менших площах.

ћ≥кробне забрудненн¤ також Ї насл≥дком антропогенного впливу на морський басейн. якщо в 1950-х роках на 1 мл морських вод припадало 10-200 кл≥ток (кл.) кишковоњ палички (ешер≥х≥њ), в 1960-х роках до 90 тис. кл./л, то в 1980-х роках до 140-620 тис. кл./л (екстремально висок≥ значенн¤ на пл¤ж≥ јркад≥¤ - до 2,4 млн. кл./л). “аке зб≥льшенн¤ ешер≥х≥њ пов'¤зане ≥з забрудненн¤м прибережноњ зони мор¤ канал≥зац≥йними стоками.  р≥м ешер≥х≥њ, поблизу випуску комунально-побутових сток≥в ≥ дренажних вод на пл¤жах в≥дм≥чалас¤ по¤ва ≥ ≥нших патогенних м≥кроорган≥зм≥в (сальмонела, ш≥гела, холерний в≥бр≥он, ¤йц¤ глиста ≥ т.д.).

” „орне море з водами р≥к ≥ атмосферними опадами щор≥чно надходить б≥л¤ 80 т ртут≥, 4500 т свинцю, 12000 т цинку, ¤к≥ можуть вступати в троф≥чн≥ ланцюги. Ќегативний вплив чин¤ть пестициди; у 70-х роках на глибин≥ 25 м напроти одеського пл¤жу Ђјркад≥¤ї затонуло судно Ђћоздокї з вантажем ƒƒ“ на борту (≥стотного забрудненн¤ вод ƒƒ“, донного в≥дкладенн¤ ≥ г≥дроб≥онт≥в не сталос¤, оск≥льки ƒƒ“ був в герметичн≥й тар≥, ≥ вдалос¤ вантаж п≥дн¤ти ≥ доставити на берег). ¬ „орне море щор≥чно надход¤ть до 50 тис. т —ѕј–, ¤к≥ при концентрац≥¤х, вищих за 0,1 мг/дм3, в≥д тих, що в≥дм≥чаютьс¤ в прибережн≥й зон≥, токсичн≥ дл¤ морських орган≥зм≥в. ÷е Ї одн≥Їю причин зникненн¤ в 1970-1980 роках цистоз≥ри.

” „орне море надходить б≥л¤ 111 тис. т нафти ≥ Ќѕ щороку. ¬еликих авар≥й танкер≥в у в≥дкритих водах мор¤ не спостер≥галось, але розливи 40-50 тонн в≥дм≥чалис¤ в ѕ«„ћ. ≤кринки, личинки можуть загинути нав≥ть при концентрац≥њ Ќѕ б≥л¤ 1 мг/л. ™ дан≥ про те, що г≥дроб≥онти, ≥снуюч≥ в умовах хрон≥чного нафтового забрудненн¤, пристосовуютьс¤ до нього. ƒе¤к≥ з них (однокл≥тинн≥ водорост≥, гриби, ракопод≥бн≥, молюски) можуть зростати на пл¤мах мазуту; нафторуйн≥вн≥ бактер≥њ харчуютьс¤ Ќѕ.

ƒо потенц≥йних забруднювач≥в „орного мор¤ можуть бути в≥днесен≥ х≥м≥чн≥ заводи, електрох≥м≥чн≥ ≥ металург≥йн≥ п≥дприЇмства, цементн≥ заводи, нафтов≥ ≥ ≥нш≥ терм≥нали.

“ривалий час в морськоњ вод≥ збер≥гаютьс¤ синтетичн≥ матер≥ли (капроновий канат збер≥гаЇтьс¤ 100-200 рок≥в, пластикова пл¤шка - до 500 рок≥в). ѕластиков≥ в≥дходи спричин¤ють шкоду морським орган≥змам, птахам ≥ естетичному вигл¤ду морського побережж¤.

„орне море стало приймачем дл¤ екзот≥в, ¤к≥ попали внасл≥док випадковоњ або навмисноњ ≥нтродукц≥њ. ¬они усп≥шно пристосувалис¤, зайн¤ли еколог≥чн≥ н≥ш≥ ≥нших орган≥зм≥в ≥ стали причиною еколого-економ≥чних проблем. ѕрикладом Ї по¤ва в 1940-1950 pp. молюска рапана родом з японського мор¤, що поњдаЇ устриць, м≥д≥й ≥ ≥нших молюск≥в. ” ѕ«„ћ рапана не отримала масового розмноженн¤. –азом з баластними водами з опр≥снених вод ѕ≥вн≥чноњ јтлантики в 1980-≥ роки попав медузо-под≥бний гребневик мнем≥опс≥с (до 10-11 см в довжину), в≥домий ¤к хижак, що поњдаЇ зоопланктон - кормову базу риб. Ќаприк≥нц≥ 1980-х рок≥в в≥дм≥чалось р≥зке зниженн¤ зоопланктону ≥ ≥хт≥опланктону, р≥зке пад≥нн¤ улов≥в хамси. ” 1994-1996 pp. чисельн≥сть мнем≥опс≥су стала меншати, що привело до зб≥льшенн¤ чисельност≥ кормового зоопланктону, однак проблема мнем≥опс≥су не втратила гостроти.

–егулюванн¤ видобутку б≥оресурс≥в в „орному мор≥ Ї одн≥Їю найважлив≥ших умов забезпеченн¤ ст≥йкого промислу ≥ збереженн¤ б≥олог≥чноњ р≥зноман≥тност≥ в межах вс≥Їњ EC.

1	2	3

Ќазва: «абрудненн¤ морських вод
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3006 прочитано)