≈колог≥¤ > ѕон¤тт¤ б≥осфери

ћалий б≥олог≥чний колооб≥г (трансформац≥¤) речовин в б≥осфер≥. ¬ кожн≥й екосистем≥ колооб≥г речовин в≥дбуваЇтьс¤ в результат≥ взаЇмод≥њ автотроф≥в та гетеротроф≥в.

¬углець, водень, кисень, азот, с≥рка ≥ фосфор та б≥л¤ 30 простих речовин, що необх≥дн≥ дл¤ утворенн¤ живоњ речовини, безперервно перетворюютьс¤ в орган≥чн≥ речовини або поглинаютьс¤ в вигл¤д≥ неорган≥чних компонент≥в автотрофами, а автотрофи використовуютьс¤ гетеротрофами (спочатку консументами, а пот≥м деструкторами). “аким чином, б≥огенн≥ елементи безперервно циркулюють: розчин¤ютьс¤ в континентальних водах, винос¤тьс¤ в мор¤ або потрапл¤ють в атмосферу, а м≥ж цими середовищами в≥дбуваЇтьс¤ пост≥йний газообм≥н, тобто в≥дбуваЇтьс¤ б≥олог≥чний колооб≥г атом≥в. —уть колооб≥гу в тому, що утворенн¤ живоњ речовини ≥ розклад орган≥чноњ речовини - два боки Їдиного процесу. ¬ процес≥ б≥олог≥чного колооб≥гу атоми поглинаютьс¤ живою речовиною ≥ зар¤джаютьс¤ енерг≥Їю, а пот≥м залишають живу речовину, в≥ддаючи енерг≥ю в оточуюче середовище. «а рахунок б≥огенноњ енерг≥њ в≥дбуваЇтьс¤ б≥льш≥сть х≥м≥чних реакц≥й. Ѕ≥олог≥чн≥ колооб≥ги можуть бути р≥зних масштаб≥в ≥ р≥зноњ тривалост≥ - в≥д швидкого колооб≥гу в ірунт≥, р≥чц≥, озер≥ до тривалого, ¤кий об≥ймаЇ всю б≥осферу.

Ѕ≥олог≥чний колооб≥г зворотний не повн≥стю, частина речовин пост≥йно виходить з колооб≥гу ≥ ос≥даЇ в товщин≥ осадових пор≥д у вигл¤д≥ органогенних вапн¤к≥в, гумусу, торфу ≥ т.п. ¬ результат≥ колооб≥гу б≥осфера (чи ≥нша екосистема) не повертаЇтьс¤ в початковий стан: дл¤ б≥осфери характерний поступальний рух, тому символом б≥олог≥чного циклу Ї не коло, а циклоњд (сп≥раль) .

ќтже, колооб≥г речовин у природ≥ спр¤мовуЇтьс¤ сп≥льною д≥Їю ¤к б≥олог≥чних, так ≥ геох≥м≥чних та геоф≥зичних сил.

¬плив антропогенного фактора на колооб≥г. ¬ пор≥вн¤нн≥ з тривал≥стю ≥снуванн¤ б≥осфери людина ≥снуЇ надзвичайно короткий час. ѕроте, за цей короткий пром≥жок часу колооб≥г речовин в б≥осфер≥ зм≥нивс¤ радикально. ¬.≤.¬ернадський п≥драхував, що в античн≥ часи люди використовували лише 18 х≥м≥чних елемент≥в, у XVIII ст. - 29, у XI’ ст. - 62, а тепер використовуютьс¤ 89 елемент≥в, що Ї в земн≥й кор≥, кр≥м того одержан≥ так≥, ¤ких у природ≥ зовс≥м немаЇ (плутон≥й, технец≥й тощо)

Ћюдина небувало прискорила колооб≥г де¤ких речовин - родовища зал≥за, цинку, свинцю ≥нших елемент≥в, ¤к≥ природа накопичувала м≥льйони рок≥в, швидко вичерпуютьс¤. Ћюдина швидкими темпами використовуЇ сон¤чну енерг≥ю Уминулих б≥осферФ, накопичену в вуг≥лл≥, нафт≥, природному газ≥, вона вив≥льн¤Ї енерг≥ю, що м≥ститьс¤ в уран≥. ¬се це зб≥льшуЇ невр≥вноважен≥сть б≥осфери. —творюючи водосховища, д≥стаючи воду з глибинних водоносних горизонт≥в, людина втручаЇтьс¤ в колооб≥г води в природ≥.

Ћюдин≥ сл≥д ч≥тко у¤вити, що вони намагаютьс¤ побудувати дл¤ себе та своњх нащадк≥в, бо н≥чого з того, що робитьс¤ з природою, виправити неможливо.

« еколог≥чноњ точки зору найважлив≥шими Ї колооб≥ги речовин, ¤к≥ Ї основними компонентами живоњ речовини:

Ј колооб≥г кисню;

Ј колооб≥г вуглецю;

Ј колооб≥г води;

Ј колооб≥г азоту;

Ј колооб≥г с≥рки;

Ј колооб≥г фосфору.

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ б≥осфери
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3980 прочитано)