≈колог≥¤ > ѕроблеми довк≥лл¤

ѕроблеми довк≥лл¤

¬ ”крањн≥ головними причинами, що призвели до загрозливого стану довк≥лл¤ Ї:

Ј застар≥ла технолог≥¤ виробництва та обладнанн¤,

Ј висока енергом≥стк≥сть та матер≥алом≥стк≥сть, що перевищують у два-три рази в≥дпов≥дн≥ показники в≥дпов≥дних крањн;

Ј високий р≥вень концентрац≥њ промислових об'Їкт≥в;

Ј неспри¤тлива структура промислового виробництва з високою концентрац≥Їю еколог≥чно небезпечних виробництв,

Ј в≥дсутн≥сть належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпеченн¤ тощо);

Ј низький р≥вень експлуатац≥њ ≥снуючих природоохоронних об'Їкт≥в;

Ј в≥дсутн≥сть належного правового та економ≥чного механ≥зм≥в, ¤к≥ б стимулювали розвиток еколог≥чно безпечних технолог≥й та природоохоронних систем;

Ј в≥дсутн≥сть належного контролю за охороною довк≥лл¤.

÷≥л≥ та заходи пол≥пшенн¤ довк≥лл¤

ќск≥льки виробнича д≥¤льн≥сть викликаЇ порушенн¤ природного середовища, сусп≥льству випадаЇ вз¤ти на себе турботу щодо в≥дновленн¤ њњ властивостей та охорони в≥д подальшоњ деградац≥њ.

÷≥л≥ охорони природи мають ставитись р≥внозначно з ≥ншими ц≥л¤ми використан≠н¤ (виробництвом продукт≥в харчуванн¤, промисловим виробництвом та створенн¤м ≥нфрастуктури).

¬ ”крањн≥ охорона навколишнього середовища розгл¤даЇтьс¤ ¤к самост≥йно пол≥тичне завданн¤.

ѕол≥тика щодо навколишнього середо≠вища - це сукупн≥сть ус≥х д≥й, спр¤мо≠ваних на уникненн¤ втручанн¤ в навко≠лишнЇ середовище, на його зменшенн¤ та на усуненн¤ пошкоджень довк≥лл¤, що вже стались.

 онкретн≥ ц≥л≥ та програми стосуютьс¤ на≠самперед:

Ј визначенн¤ граничнодопустимих значень шк≥дливих дл¤ навколишнього се≠редовища викид≥в;

Ј економ≥њ енерг≥њ;

Ј спри≠¤нн¤ використанню в≥дход≥в тепла;

Ј ути≠л≥зац≥¤ старих матер≥ал≥в, а також в≥дход≥в;

Ј п≥дтриманн¤ здоров'¤ л≥с≥в та природноњ сили самоочищенн¤ водойм;

Ј впровадженн¤ автомоб≥л≥в з м≥н≥мальною к≥льк≥стю в≥дпрацьованих газ≥в ≥ бензин≥в без вм≥сту свинцю;

Ј заохоченн¤ бережливого ставленн¤ споживач≥в до навколишнього се≠редовища.

«аходи щодо пол≥пшенн¤ довк≥лл¤, а саме:

1) технолог≥чн≥ Ч розробка ≥ впровадженн¤ нових технолог≥й, очис≠них споруд, вид≥в палива;

2) арх≥тектурно-планувальн≥ Ч озелененн¤ населених пункт≥в, орга≠н≥зац≥¤ сан≥тарно-захисних зон, рац≥ональне плануванн¤ п≥дприЇмств ≥ житлових масив≥в;

3) ≥нженерно-орган≥зац≥йн≥ - зниженн¤ ≥нтенсивност≥ руху транс≠порту на перевантажених автомаг≥страл¤х, орган≥зац≥¤ еколог≥чно-па≠трульного контролю;

4) економ≥чн≥ - вкладанн¤ кошт≥в у розвиток нових, ресурсозбережуваних технолог≥й;

5) правов≥ Ч прийн¤тт¤ ≥ додержанн¤ законодавчих акт≥в щодо п≥дтри≠манн¤ ¤кост≥ атмосфери, водойм, ірунту;

6) осв≥т¤нсько-виховн≥ - формуванн¤ еколог≥чноњ культури, насам≠перед у молод≥.

ќхорона природи маЇ проводитись лише в поЇднанн≥ з с≥льським господарством, оск≥льки тут можуть ур≥вноважитись найзначн≥ш≥ за площею екосистеми. ¬ажливимивимогами Ї:

Ј униканн¤ будь-¤коњ ≥нтенсиф≥кац≥њ викори≠станн¤;

Ј обмеженн¤ розм≥р≥в, широк≥ смуги околиць;

Ј розширенн¤ с≥возм≥н з м≥сцевими видами та сортами зам≥сть централ≥зовано вирощу≠ваних високопродуктивних вид≥в;

Ј скороченн¤ застосуванн¤ добрив;

Ј недопущенн¤ виливанн¤ р≥дкого гною на с≥льськогосподарськ≥ площ≥, зам≥сть цього - кругооб≥г орган≥чних в≥дход≥в;

Ј п≥дтримка природних метод≥в господарю≠ванн¤;

Ј перех≥д в≥д грошовоњ допомоги виробництву до допомоги, пов'¤заноњ з певними м≥сц¤ми;

Ј врахуванн¤ дос¤гнень с≥льського господар≠ства дл¤ забезпеченн¤ природного балансу.

ѕравове забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки

≈колог≥чний злочин - соц≥ально небезпечн≥ д≥њ, спр¤мован≥ на знищенн¤ житт¤ чи середо≠вища. «а так≥ злочини передбачен≥ жорстк≥ санкц≥њ, ≥нод≥ нав≥ть до ув'¤зненн¤ на все житт¤.

ѕравовий метод охорони довк≥лл¤ ірунтуЇтьс¤ на здатност≥ права визначати:

Ј м≥ру можливого (власне право громад¤нина);

Ј м≥ру належного (обов'¤зки громад¤нина);

Ј м≥ру в≥дпов≥дальност≥ (в≥дпов≥дальн≥сть громад¤нина)

повед≥нки людей, п≥дприЇмств або дер≠жав. Ќорми еколог≥чного права Ї обов'¤зковими, ¤кщо вони формально встановлен≥ та закр≥плен≥ законом ≥ п≥дкр≥плюютьс¤ методами державного примусу.

ѕраво в сфер≥ довк≥лл¤ зародилос¤ ще в сив≥й давнин≥. —початку закони охорон¤ли об'Їкти природи ¤к одну з форм приватноњ власност≥. “акого роду закони були в —уднику ’аммурап≥ (XVIII стол≥тт¤ до н.е.), в законах ћану (II стол≥тт¤ до н.е.), в Ђ–уськ≥й правд≥ї (’-’≤ стол≥тт¤ н.е.). ” нашому рег≥он≥ прийн¤тт¤ перших таких закон≥в пов'¤зано з ≥м'¤м ярослава ћудрого, у часи  ињвськоњ –ус≥. Ќаприк≥нц≥ XI та початку XII стол≥ть в Ђ–уську правдуї була включена статт¤ про покаранн¤ штрафом за розоренн¤ бджолиних вулик≥в. ” –ос≥њ вже XVII стол≥тт≥ д≥¤ло б≥л¤ 20 закон≥в, спр¤мованих на охорону природних об'Їкт≥в. ” 1640 роц≥ був прийн¤тий перший закон про охорону ¤кост≥ м≥ського середовища.

«араз природоохоронне законодавство Ї практично в ус≥х крањнах св≥ту.

” м≥жнародному еколог≥чному прав≥ пров≥дне м≥сце займаЇ принцип запоб≥ганн¤, в≥дпов≥дно до ¤кого основною метою цив≥льних д≥й Ї попередженн¤ порушень природного середовища, а не л≥кв≥дац≥¤ насл≥дк≥в таких порушень. ѕри розгл¤д≥ навколишнього сере≠довища ¤к р≥зновидност≥ товару постаЇ питанн¤ про отриманн¤ платних л≥ценз≥й на кори≠стуванн¤ цим видом товару.

≈коном≥чн≥ критер≥њ в еколог≥њ

¬икористанн¤ економ≥чних критер≥њв в еколог≥њ повинно бути направлено на реал≥зац≥ю головного принципу: не максим≥зац≥¤ прибутк≥в п≥дприЇмц≥в або держави, а дос¤гненн¤ ст≥йкого розвитку шл¤хом збалансованого природокористуванн¤ так, щоб розвиток матер≥ального виробництва в будь-¤кому рег≥он≥ забезпечував ст≥йк≥сть екосистем. ≈коном≥чне забезпеченн¤ збереженн¤ здорового природного середовища р≥зноман≥тне та включаЇ в себе так≥ головн≥ аспекти:

1) державне ф≥нансуванн¤ заход≥в з охорони природи;

2) л≥цензуванн¤.

≈колог≥зац≥¤ еко≠ном≥ки передбачаЇ подоланн¤ усталених у¤влень про виробнич≥ процеси в систем≥ ресурси - технолог≥¤ ≥, отже, маЇ зд≥йснюватись на засадах:

Ј формуванн¤ правових ≥ орган≥зац≥йних умов дл¤ рац≥онального природокористуванн¤;

Ј створенн¤ науково-техн≥чного потенц≥алу дл¤ переор≥Їнтац≥њ еко≠ном≥ки на ресурсозбер≥гаюч≥ технолог≥њ;

Ј зм≥на основних напр¤мк≥в сусп≥льного виробництва, культури спо≠живанн¤;

Ј створенн¤ замкнених виробничих цикл≥в, наданн¤ пр≥оритетност≥ безв≥дходним технолог≥¤м;

Ј упор¤дкуванн¤ системи обл≥ку виробництва продукц≥њ з урахуван≠н¤м вартост≥ природних ресурс≥в.

ѕ≥сл¤ утворенн¤ ™вропейського ≈коном≥чного —п≥втовариства з 1987 року отримуЇ поширенн¤ ≥н≥ц≥атива ‘ранц≥њ в галуз≥ сум≥сноњ м≥ждержавноњ охорони природи, в результат≥ чого було створено багато м≥ждержавних структур. ™≈—, та пот≥м ™вропейська –ада (™–) з 1973 року посл≥довно розробили та реал≥зували чотири програ≠ми з охорони довк≥лл¤. ѕрийн¤та практика п≥дготовки в ц≥й галуз≥ спец≥альних директив, обов'¤зкових дл¤ крањн ™–. «араз в галуз≥ еколог≥њ д≥ють 120 таких директив.

” 1993 роц≥ ™– прийн¤ла новий стандарт (¬« 7750) щодо широкого кола продукт≥в промислового й с≥льськогосподарського виробництва та д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, в≥дпов≥дно ¤кому б≥льш жорстко регламентуютьс¤ забрудненн¤ довк≥лл¤, витрати енерг≥њ на виробництво та створенн¤ шумового забрудненн¤. ѕродукц≥¤, що витримуЇ цей стандарт, отримуЇ знак Ђ«еленого голуба", ¤кий даЇ переваги на ринку товар≥в.

ќхорона б≥ор≥зноман≥тт¤. „ервона та «елена книги ”крањни

ќдним з найважн≥ших завдань охорони природи Ї збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤. ” прийн¤тт≥ концепц≥њ охорони б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ велику роль з≥грала  онвенц≥¤ про охорону б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤, схвалена на  онференц≥њ ќќЌ з питань довк≥лл¤ та розвитку (–≥о-де-∆енейро,1992 р≥к, 179 крањн)

ќхорона б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ починаЇтьс¤ з≥ збереженн¤ генофонду живих орган≥зм≥в планети. «береженн¤ повинно стосуватис¤ ус≥х живих ≥стот планети. ¬ охорон≥ за≠гального б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ ключову роль в≥д≥граЇ збереженн¤ рослинного покриву, ¤кий проводить первин≠ний синтез орган≥чних речовин та Ї њжею дл¤ тварин. Ѕез збереженн¤ рослин та рослинност≥ неможливо зберегти види тварин.

ѕерел≥к вид≥в рослин та тварин, що потребують охорони, навод¤ть в так званих „ервоних книгах. ѕерша „ервона книга була видана у 1966 роц≥ за ≥н≥ц≥ативою ћ≥жнародного союзу охорони природи та природних ресурс≥в (ћ—ќѕ).  р≥м того, наукове узагальненн¤ ≥нформац≥њ в галуз≥ охорони окремих вид≥в рослин, гриб≥в, тварин, в≥дображено в ™вропейському „ервоному списку тварин ≥ рослин, що знаход¤тьс¤ п≥д загрозою зникненн¤ у св≥товому масштаб≥ (1991), „ервоних книгах окремих крањн.

„ервона книга ”крањни - основний державний документ, в ¤кому узагальнено матер≥али про сучасний стан р≥дк≥сних рослин ≥ тварин у крањн≥, на п≥дстав≥ ¤кого розробл¤ютьс¤ науков≥ ≥ практичн≥ заходи, спр¤мован≥ на њх охорону, в≥дтворенн¤ ≥ рац≥ональне використанн¤.

ћета заснуванн¤ „ервоноњ книги - пол≥пшенн¤ охорони р≥дк≥сних та таких, що знаход¤тьс¤ п≥д загрозою зникненн¤ вид≥в рослинного ≥ тваринного св≥ту; Ї основою дл¤ розробки подальших д≥й, спр¤мованих на охорону занесених до нењ вид≥в тварин ≥ рослин.

ѕерший том - Ђ„ервона книга ”крањни. “варинний св≥тї - складаЇтьс¤ з 11 розд≥л≥в, що включають статт≥ про 382 види тварин.

ƒругий том „ервоноњ книги ”крањни - Ђ–ослинний св≥тї вийшов з друку у 1996 роц≥. ¬≥н складаЇтьс¤ з 5 розд≥л≥в, що включають статт≥ про 541 вид (п≥двид, р≥зновидн≥сть, форма) рослин ≥ гриб≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ѕроблеми довк≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (4632 прочитано)