≈колог≥¤ > ѕроблеми довк≥лл¤
” в≥дпов≥дност≥ до «акону Ђѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниї до природно-запов≥дного фонду належать: Ј природн≥ територ≥њ та об'Їкти - природн≥ запов≥дники, б≥осферн≥ запов≥-дники, нац≥ональн≥ природн≥ парки, рег≥ональн≥ ландшафтн≥ парки, заказни-ки, пам'¤тки природи, запов≥дн≥ урочища; Ј штучно створен≥ об'Їкти - ботан≥чн≥ сади, дендролог≥чн≥ парки, зоолог≥чн≥ парки, парки-пам'¤тки садово-паркового мистецтва. «аказники, пам'¤тки природи, ботан≥чн≥ сади, дендролог≥чн≥ парки та парки-пам'¤тки садово-паркового мистецтва залежно в≥д њх еколог≥чноњ ≥ науковоњ ц≥нност≥ можуть бути загальнодержавного або м≥сцевого значенн¤. «алежно в≥д походженн¤, ≥нших особливостей природних комплекс≥в та об'Їкт≥в, що оголошуютьс¤ заказниками чи пам'¤тками природи мети ≥ необх≥дного режиму охорони: Ј заказники под≥л¤ютьс¤ на ландшафтн≥, л≥сов≥, ботан≥чн≥, загальнозоолог≥чн≥, орн≥толог≥чн≥, ентомолог≥чн≥, ≥хт≥олог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥, загальногеолог≥чн≥, палеонтолог≥чн≥ та карстово-спелеолог≥чн≥; Ј пам'¤тки природи под≥л¤ютьс¤ на комплексн≥, ботан≥чн≥, зоолог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥ та геолог≥чн≥. онцепц≥¤ розвитку запов≥дноњ справи ”крањни передбачаЇ зростанн¤ њњ сусп≥льного значенн¤ дл¤ держави та народу, оптим≥зац≥ю ≥ розширенн¤ системи територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду з метою забезпе≠ченн¤ охорони б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤, типових та ун≥кальних ландшафт≥в ”крањни, спри¤нн¤ п≥дтриманню еколог≥чноњ р≥вноваги на њњ територ≥њ, зм≥цнен≠н¤ бази дл¤ проведенн¤ мон≥торингу навколишнього природного середовища, наукових досл≥джень, еколог≥чного та патр≥отичного вихованн¤ громад¤н. —таном на 01.06.2002 року ’мельницька область займаЇ перше м≥сце в ”крањн≥ за площею запов≥дних територ≥й (455 обТЇкт≥в, площею 304299, 53 га., що становить 14,8 % в≥д загальноњ площ≥ земель област≥). Ќайб≥льшими природоохоронними територ≥¤ми ’мельниччини Ї нац≥ональний природний парк Уѕод≥льськ≥ “овтриФ, рег≥ональний ландшафтний парк УћальованкаФ. ќхорона генофонду методом б≥отехнолог≥й ¬иди живих ≥стот можуть охорон¤тис¤ методом б≥отехнолог≥й. “ут ≥снуЇ два основних прийоми: 1. «береженн¤ сперми, ембр≥он≥в або ƒЌ в стан≥ глибокого охолодженн¤. ” рослин може збер≥гатис¤ нас≥нн¤. “ака технолог≥¤ глибокого заморожуванн¤ сперми, ¤йцекл≥тин та ембр≥он≥в в р≥дкому азот≥ була розроблена ще в 60-т≥ роки. ≈мбр≥они можна пот≥м ≥мплантувати в матку особин близьких вид≥в та отримати потр≥бн≥ особини в бажан≥й к≥лькост≥. “ак, на убанськ≥й станц≥њ ≤нституту рослинництва ≥м. Ќ.≤.¬ав≥лова п≥д землею при пост≥йн≥й температур≥ +4,5∞— збер≥гаЇтьс¤ б≥льше 400 зразк≥в нас≥нн¤. ” ‘–Ќ ≥з 1985 року створюЇтьс¤ банк вз≥рц≥в навколишнього середовища, що збер≥гаютьс¤ при температур≥ р≥дкого азоту. 2. “рансплантац≥¤ ембр≥он≥в р≥дк≥сних тварин, попул¤ц≥њ ¤ких стали такими малими, що в них не вистачаЇ самиць дл¤ виношуванн¤ потомства. —пец≥альною формою охорони природи Ї переселенн¤ рослин, птах≥в та ссавц≥в. ¬икористовують два способи: акл≥матизац≥ю та реакл≥матизац≥ю. јкл≥матизац≥¤ - це процес переселенн¤ рослин та тварин в нов≥ умови ≥снуванн¤. –еакл≥матизац≥¤ - переселенн¤ вид≥в на т≥ територ≥њ, де вони жили ран≥ше, але пот≥м були знищен≥. ѕрикладом усп≥шноњ реакл≥матизац≥њ Ї в≥дновленн¤ попул¤ц≥й бобр≥в на територ≥њ ”крањни. ” пер≥од ≥з 1973 року в —Ўј, јвстрал≥њ та анад≥ було проведено переселенн¤ 93 вид≥в тварин у нов≥ м≥сц¤.
Ќазва: ѕроблеми довк≥лл¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (4632 прочитано) |